Постанова № 8461132, 18.03.2010, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

18 березня 2010 р. м. Чернівці Справа № 2а-789/10/2470

16:30 хв.

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Ковалюка Я.Ю.,

                    секретар судового засідання Василик Григорій Васильович ,

за участю позивача – Бланар С.І., Ступакова Г.Б.; відповідача – Барчук А.В., Баранчука М.Ф., Матицина І.Д., Сапожніка С.В., Швець О.І. ,

розглянувши в м. Чернівці у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід -Спецгідроенергомонтаж" доСокирянської об"єднаної державної податкової інспекції про визнання недйсними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

В акті № 448/23-013/31015986 від 07.09.2009 р. планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ "Дністер-Спецгідроенергомонтаж" (далі – позивач) за період з 01.04.2008 року по 31.03.2009 року Сокирянською ОДПІ (далі відповідач) відображено порушення:

1. П. 3.1. ст. 3 та п.п.7.3.1. п. 7.3., п.п. 7.2.1., п.п. 7.2.6., п. 7.2., п.п. 7.4.1., п. п. 7.4.5., п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) за період з 01.04.2008 р. по 31.03.2009 р. встановлено заниження ПДВ на загальну суму – 142 703 грн., в тому числі: травень 2008 року – 22 698 грн.; червень 2008 р. – 163 грн.; липень 2008 р. – 15 702 грн.; серпень 2008 р. – 32 564 грн.; жовтень 2008 р. – 7 759 грн.; грудень 2008 р. – 82 500 грн., березень 2009 р. – 743 грн. та завищення за вересень 2008 р. – 11 667 грн., за листопад 2008 р. – 7 759 грн.

2. П. 4.1.1., п.п. 4.1.2., п 4.1. ст. 4; пп. 5.1., п.п. 5.2.1., п.п. 5.2.5., п. 5.2., п.п. 5.3.9., п. 5.3., п.п. 5.6.1., п. 5.6., п.п. 5.7.1., п. 5.7., п. 5.9. ст. 5; ст. 8; п. 16.4. ст. 16 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. № 334/97-ВР зі змінами і доповненнями не донараховано податок на прибуток всього за перевірений період у сумі 179 508 грн., у тому числі за ІІІ квартал 2008 року – 52 500 грн., за IV квартал 2008 року – 103 125 грн., за I квартал 2009 року – 23 883 грн.

3. П.п. 4.1.4. п. 4.1. ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181 від 21.12.2000 р. зі змінами та доповненнями товариством не подано декларацію з податку на прибуток підприємства за І квартал 2009 року.

На підставі акту перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення від 18 вересня 2009 року: 1) № 0000452300/0 про визначення позивачеві податкового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 223 767 грн. 50 коп., в тому числі: за основним платежем –142 703 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 81 064 грн. 50 коп.; 2) № 0000462300/0 про визначення позивачеві податкового зобов’язання з податку на прибуток у сумі 207 562 грн. 50 коп.: за основним платежем – 155 625 грн., за штрафними (фінансовими)санкціями – 51 917 грн. 50 коп.

За період з 01.04.2008 р. по 31.03.2009 р. відповідно п. 3.1. ст. 3 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", (податкове повідомлення-рішення № 0000452300/0) позивачем занижено ПДВ за основним платежем – 18 203 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 18 814 грн. 50 коп., усього на загальну суму – 37 017 грн. 50 коп., (основний платіж – 142 703-124 500=18 203; штрафні санкції 81 064,50-62 250=188 14,50; тобто – 18 203+18 814,50=37 017,50), з чим останній погодився.

Решту висновків - п. 7.3.1., п.п. 7.2.1., п.п.7.2.6., п. 7.2. п.п. 7.4.1. п.п. 7.4.5., п. 7.4. ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (зі змінами та доповненнями) період з 01.04.2008 р. по 31.03.2009 р., що нібито встановлено заниження ПДВ за основним платежем – 124 500 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями – 62 250 грн. усього на загальну суму – 186 750 грн. не визнаються позивачем.

Крім цього, не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями № 0000452300/0 та № 0000462300/0 від 18 вересня 2009 року, позивач подав заперечення № 85 від 14.09.2009 р., та скаргу № 94 від 24.09.2009 р. до ОДПІ Сокирянського району, Чернівецької обл., скаргу № 103 від 15.10.2009 р. в ДПА в Чернівецькій області, скаргу в ДПА України № 115 від 13.11.2009 р., в зв’язку з чим отримано податкові повідомлення-рішення № 0000452300/1 від 18 вересня 2009 р., № 0000462300/1 від 18 вересня 2009 р., № 0000452300/2 від 03 листопада 2009 р., № 0000462300/2 від 03 листопада 2009 р. та № 0000452300/3 від 18 січня 2009 р., № 0000462300/3 від 18 січня 2009 р., Сокирянської ОДПІ Чернівецької області, відповідно залишені без змін.

Позивач вважає, що при проведені перевірки відповідачем було грубо порушено норми чинного законодавства України, зроблено неправомірні висновки викладені в акті перевірки № 448/23-013/31015986 від 07.09.2009 року, щодо виявлених порушень, і як наслідок, прийнято безпідставне повідомлення-рішення № 0000452300/0 (частково, на суму – 186 750 грн.); та № 0000462300/0 від 18 вересня 2009 р. про застосування штрафних санкцій, що не ґрунтуються на вимогах Закону, є незаконними, а тому звернувся до суду з позовом про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень.

В судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені до суду позовні вимоги в частині визнання нечинними податкових повідомлень-рішень й просили їх задовольнити. Від позовних вимог в частині зупинення дії податкових повідомлень-рішень відмовилися.

Сторона відповідача не визнала позовних вимог та просила відмовити у їх задоволенні.

Суд, вислухавши доводи позивача, заперечення відповідача,пояснення свідків й зробивши аналіз доказів по справі, вважає позов належним до задоволення з наступних підстав.

У зв’язку із терміновою виробничою необхідністю, а саме запуском в експлуатацію потужного 421 МВт агрегату Дністровської ГАЕС, позивач дотримуючись вимог ч. 1 ст. 205 ЦК України, ч. 1,2 ст. 206 ЦК України усно домовився із товариством з обмеженою відповідальністю "БФ "Спектор" (далі - ТОВ "БФ "Спектор") про поставку йому товарно-матеріальних цінностей.

26 травня 2008 р. ТОВ "БФ "Спектор" власним транспортом доставив товариству з обмеженою відповідальністю "Дністер-Спецгідроенергомонтаж" (надалі – ТОВ "Дністер-Спецгідроенергомонтаж") електроди на суму 130 000 грн., виписав видаткову накладну № РН 0000111 та податкову накладну № 226. Позивачем було сплачено кошти платіжним дорученням № 380 за електроди на загальну суму 130 000 грн., в т.ч. – ПДВ 21 666 грн. 67 коп. Видаткова та податкова накладнІ не мали недоліків та порядок заповнення яких відповідав встановленому чинним законодавством. Електроди були доставлені позивачеві власним транспортом товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ "УБК "Стелла" (далі - ТОВ"УБК”Стелла”), а також оприбутковані і поставлені на бухгалтерський облік ТОВ"Дністер-Спецгідроенергомонтаж") відповідно до чинного законодавства.

Також за доставлені власним транспортом позивачу труби, металоконструкції, болти, електроди із дотриманням ч. 1 ст. 205 ЦК України, ч. 1,2 ст. 206 ЦК України, 26 серпня 2008 р. "БФ "Спектор" виписав рахунок фактуру № СФ-00000002, видаткову накладну № РН-0000142, податкову накладну № 742 на загальну суму 122 000 грн., в т.ч. ПДВ 20 333 грн. 34 коп.           28 серпня 2008 р. ТОВ"Дністер-Спецгідроенергомонтаж" сплатив кошти по платіжному дорученню № 666 за придбаний товар – 122 000 грн. Всі документи ТОВ "УБК "Стелла" в т.ч. податкова накладна, не мали недоліків та порядок заповнення яких відповідав встановленому чинним законодавством. Отримані від ТОВ "УБК "Стелла" товарно-матеріальні цінності оприбутковані і поставлені на бухгалтерський облік позивача, відповідно до чинного законодавства.

Також в зв’язку із терміновою виробничою необхідністю, дотримуючись вимог ч. 1 ст. 205 ЦК України, ч. 1,2 ст. 206 ЦК України, ТОВ "УБК "Стелла" 19 грудня 2008 р. виписано позивачу рахунок-фактуру № СФ-0000113, видаткову накладну № РН-0000108 від 19 грудня 2008 р. на продаж із доставкою власним транспортом просочених шпал тип 11, провушин 850х1750х140 та 600х1850х60, загальною вартістю 495 000 грн. в т.ч ПДВ 82 500 грн, вартість яких платіжним дорученням № 974 від 22.12.2008 р. було частково сплачено – 353 232 грн. Після поставки позивачу виписаних товарно-матеріальних цінностей 30.12.2008 р. ТОВ "УБК "Стелла" виписало податкову накладну № 811. Позивач платіжним дорученням № 51 27.01.2009 р. провів доплату ще 41 768 грн. Всього позивач сплатив за отримані товарно-матеріальні цінності загальну суму 495 000 грн., в т.ч – 82 500 грн. ПДВ. Всі товарно-матеріальні цінності отримані від ТОВ "УБК "Стелла", позивачем оприбутковані і поставлені на бухгалтерський облік, відповідно до чинного законодавства. Всі документи ТОВ "УБК "Стелла"., в т.ч. – податкова накладна, не мали недоліків та порядок заповнення відповідав встановленому чинним законодавством.

Отримані товарно-матеріальні цінності частково використані на будівництві Дністровської ГАЕС, що підтверджується актами виконаних робіт форма № КБ-2а, затверджена наказом Державного комітету статистики України та Державного комітету України з будівництва та архітектури від 21.06.2002 р № 237/5 та підсумковими відомостями ресурсів (витрати за прийнятими нормами). Решта невикористаних товарно-матеріальних цінностей, як встановив суд, знаходяться у позивача.

Відповідно бухгалтерської довідки товариства, видно в повному об’ємі рух товарно-матеріальних цінностей отриманих від ТОВ «БФ «Спектор» та від ТОВ «УБК «Стелла», а саме м/к (металоконструкції кріплення) трубопроводів 1,368 т на загальну суму 14 870 грн. 16 коп., і залишок складає -0,353 т на загальну суму 3837 грн. 11 коп., а решта товарно-матеріальних цінностей були використані на виробництві, що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт та підсумковими відомостями ресурсів, а також тим, що станом на 1 січня 2010 р. в наявності є залишок 826,235 шт. просочених шпал тип 11 , на загальну суму 109 063 грн 02 коп; провушин 850х1750х140 яких отримано 1,635 т на загальну суму 27 853 грн 86 коп., які є в наявності всі; провушина 600х1850х60 яких отримано 1,046 т на загальну суму 17 818 грн 61 коп, які є в наявності.

Найменування, вид та обсяг матеріалів, поставлених ТОВ«БФ «Спектор» та ТОВ «УБК» Стелла» для позивача, передбачені кресленнями і кошторисами, які затверджуються замовником та генпідрядником будівництва Дністровської ГАЕС. Відхилення від вимог вказаної технічної документації при виконанні будівельно-монтажних робіт не допускається. Тому підписані замовником акти виконаних робіт свідчать, що при будівництві використані саме ці матеріали, які вказані в накладних та отримані від ТОВ«БФ «Спектор» та ТОВ «УБК» Стелла».

Таким чином, твердження відповідача, що викладені у статті 3.1.2 акту «Валові витрати» після ознайомлення з первинними документами стосовно придбання позивачем товарно-матеріальних цінностей у ТОВ«БФ «Спектор» та ТОВ «УБК» Стелла», що зміст первинних документів не відповідає суті здійснених операцій, порушують законодавчі норми і тому не підлягають виконанню, невірні.

Всі товарно-матеріальні цінності , вказані у документах від ТОВ«БФ «Спектор» та ТОВ «УБК» Стелла»,дійсно отримані позивачем, що підтверджується прибутково-видатковими накладними та податковими накладними, що і було відображено в реєстрах бухгалтерського обліку придбання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ«БФ «Спектор» та ТОВ «УБК» Стелла», згідно прибутково-видаткових накладних та податкових накладних . Факт здійснення операцій з ТОВ«БФ «Спектор» та ТОВ «УБК» Стелла», також підтверджується перерахуванням коштів на банківський рахунок ТОВ«БФ «Спектор» та ТОВ «УБК» Стелла».

Отримані товарно-матеріальні цінності були використані позивачем при виконанні будівельно-монтажних робіт на будівництві Дністровської ГАЕС, про що свідчать акти виконаних робіт КБ-2в та підсумкові відомості ресурсів (витрати за прийнятими нормами).

Первинними обліковими документами у будівництві, що підтверджують факт виконання робіт є акт приймання виконаних підрядних робіт (типова форма КБ-2В) та підсумкові відомості ресурсів (витрати за прийнятими нормами), затверджені наказом Державного комітету статистики України і Державного комітету України з будівництва та архітектури від 21.06.2002р. за № 237/5 які належним чином оформлені (правильність оформлення неодноразово підтверджено перевірками районного статистичного управління). Акти виконаних робіт форми КБ-2В, та підсумкові відомості ресурсів (витрати за прийнятими нормами) були надані перевіряючим в повному обсязі. Порушень по оформленню та по суті вищезгаданих документів перевіряючими не виявлено, про що свідчить акт перевірки, а тому товарно-матеріальні цінності оприбутковані та витрачені на виробництво правомірно.

Сертифікат на матеріали не є первинним документом, а є документом, підтверджуючим якість використаних у виробництві матеріалів.

Виходячи з наведеного, твердження відповідача, що дані товарно-матеріальні цінності позивач не отримував та що їх використання від ТОВ«БФ «Спектор» та ТОВ «УБК» Стелла» при виконанні будівельно-монтажних робіт на будівництві Дністровської ГАЕС не підтверджується первинними документами, є недостовірними.

Щодо недійсності правочину, відповідно до ст.204 ЦК України презумпція правомірності правочину - визнається тільки судом і відповідно до законодавства України, правочин недійсним може визнати тільки суд.

Відповідно до пункту 5 «Порядку заповнення податкової накладної» який затверджений наказом ДПАУ та зареєстрований в Міністерстві юстиції за № 233/2037 від 23.06.1997р., податкова накладна вважається недійсною в разі її заповнення іншою особою вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Пунктом 2 порядку передбачено, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно, індивідуальний податковий номер платника ПДВ.

ТОВ«БФ «Спектор» зареєстровано як платник ПДВ в ДПА у Шевченківському районі м.Києва 10.07.2007 року, а ТОВ «УБК» Стелла» зареєстровано як платник ПДВ в ДПІ Шевченківському районі м. Київ 12.05.2006 р. і на момент здійснення продажу покупки товарно-матеріальних цінностей(господарських операцій) ТОВ«БФ «Спектор» та ТОВ «УБК» Стелла» були зареєстровані як платники ПДВ в ДПІ Шевченківського району м.Київ і на час здійснення господарських операцій обґрунтованість віднесення позивачем до податкового кредиту, сум податку на додану вартість за якими не визнав позивач, продавці були в Єдиному державному реєстрі, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість.

За таких обставин, на думку суду, покупець - позивач не може нести відповідальність як за несплату податків продавцями, так і за можливу недостовірність відомостей про них, включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності покупця щодо такої.

У постанові Верховного суду України вiд 26.09.2006 р. справа № 21-358 зазначено, що несплата податку продавцем (у тому числi в разi ухилення вiд сплати) при фактичному здiйсненнi господарської операцiї не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного вiдшкодування. Навіть недiйснiсть статутних документiв, в тому числi свiдоцтва платника податку на додану вартiсть не є пiдставою для втрати у позивача, його права на вiдшкодування ПДВ. Податковi органи не можуть нараховувати податок на додану вартiсть та накладати штрафнi санкцiї на покупця при несплатi цього податку продавцем, оскiльки дiюче законодавство не встановлює пiдстав для такого нарахування та накладення штрафних санкцій.

В листі Міністерства фінансів України від 8 травня 2007 р. N 31-34000-10-16/9489 зазначено, що відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. N 88, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, є первинні документи, які фіксують факти здійснення таких господарських операцій.

Суд, оглянувши податкові накладні від ТОВ«БФ «Спектор» № 226 та № 742 та ТОВ «УБК «Стелла» № 811 прийшов до висновку, що вони відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому посилання відповідача в акті на порушення позивачем п.7.2.1 пункту 7.2 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість»є безпідставними.

Пiдпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону Украiни «Про податок на додану вартiсть» передбачено, що не пiдлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарiв (послуг), не пiдтвердженi податковими накладними.

Таким чином, виходячи iз змiсту вищевказаної норми Закону, лише вiдсутнiсть податкової накладної позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податкiв у звiтному перiодi у зв'язку з придбанням товарiв (робiт, послуг).

Пунктом 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не передбачено те, що включення суми податку на додану вартість до податкового кредиту залежить від виконання контрагентами зобов’язань по декларуванню податків та перерахуванню податків в бюджет, проте цим пунктом визначені умови формування податкового кредиту платником, який придбаває товари (послуги).

Щодо використання позивачем отриманих товарно-матеріальних цінностей, зокрема електродів,суд встановив наступне.

Придбані електроди марки Є 42 діаметром 2 мм в кількості 7,316 т. були доставлені в ящику (габарити вказані на ескізі – дод. 1) і розвантажені на нижньому, а не на верхньому, як стверджували представники податкової інспекції, майданчику ГАЕС, серед інших ящиків з устаткуванням, яких було близько 100 одиниць.

По мірі необхідності вони видавалися виконробом Романішиним для здійснення зварювальних робіт, і не на верхній майданчик, а в більшій мірі – для зварки трубопроводів 1-го гідроагрегату і на інші об'єкти.

Про їх місцезнаходження та їх використання, з метою забезпечення збереження, було проінформовано обмежене коло працівників.

Вказані електроди використовувалися для поліпшення якості зварювальних швів і ні до якої перевитрати їх використання не призвело.

Згідно проекту, в більшій мірі при виробництві застосовуються електроди Є 42 діаметром 3,4,5 мм, а не 2мм, але заварити шов меншим діаметром завжди можна, а більшим – не завжди.

У технічних умовах зазначено "Монтажні зварні шви по ГОСТ 5264-80 виконати із застосуванням електродів типу Є 46А або Є 42 ГОСТ 9467-75, а в ресурсах на монтаж (та ж розцінка М 22-111-2) вказаний типовий діаметр електродів і чим він більший, тим менше трудовитрат працівників і менше кошторисна вартість робіт.

В даному випадку, у зв'язку з унікальністю устаткування 1-го гідроагрегату Дністровською ГАЕС, кількістю залучених робітників, високим випробувальним тиском в трубопроводах (до 120 кг/см2), великою відповідальністю за якість споруд, було прийнято рішення піти на деяке збільшення трудовитрат для підвищення якості і гарантій надійності. При зварюванні електродами меншого діаметру зменшується, в даному випадку майже в 2 рази, зварювальний струм, що призводить до меншого нагріву зони шва і до меншої деформації основного металу.

Щодо кількості використаних електродів судом з’ясовано наступне.

В актах приймання виконаних підрядних робіт чітко визначена кількість використаних електродів, і цю кількість аж ніяк не можна назвати незначною.

Як приклад можна навести вищезгадані кошториси. При загальному використанні електродів діаметром 5 мм в кількості 4919,347 кг було використано для зварювання кореня шва 1 305,8341 кг електродів діаметром 2 мм (близько 26,5% від загального об'єму).

В інших конструктивах (а їх близько 100 одиниць) використання і в подальшому – списання електродів діаметром 2 мм здійснювалося за аналогічною схемою.

Як встановлено в судовому засіданні в результаті застосування такої технології було досягнуто очікуваного результату – 1-й гідроагрегат Дністровської ГАЕС зданий в дослідно-промислову експлуатацію, прийнятий Державною комісією, якою було відмічено високу якість монтажних робіт взагалі та затворів і будівельних загороджень зокрема – ймовірність протікання через них майже в 10 разів менша, ніж допустимо нормативами.

Наданими в суді поясненнями начальника дільниці товариства - Норенкова А.В. та технічного директора ТОВ "Дністер-Спецгідроенергомонтаж" Матвеева О.В. підтверджується факт використання шпал та електродів, з допомогою яких проводилися роботи по монтажу потужного 421 МВТ агрегату Дністровської ГАЕС.

Судом з’ясовано , що в центральній базі даних пошуково-довідкової системи ДПА України, вищевказані контрагенти дані суми включили до декларацій з податку на додану вартість та 5 додатку у серпні 2008р, у грудні 2008 р. січні 2009 р і відповідно сплатили податкові зобов’язання, однак відповідач не взяв це до уваги.

Наряду з цим не можна погодитись, що позивачем порушено Закон про ПДВ, адже фактів, що свідчать про такі порушення судом не виявлено.

Висновок перевіряючих щодо повноти визначення податкового кредиту (розділ 3.2.2. акту), яким встановлено завищення податкового кредиту не знайшов свого підтвердження за наявності у позивача необхідних документів, що підтверджують правильність нарахувань.

Всі товарно-матеріальні цінності вказані у документах від ТОВ«БФ «Спектор» та ТОВ «УБК «Стелла» дійсно отримані позивачем, що підтверджується прибутково-видатковими накладними та податковими накладними. Крім того, дані ТМЦ використані при виконанні будівельно-монтажних робіт на будівництві Дністровської ГАЕС, про що свідчать акти виконаних робіт та підсумкові підмостя ресурсів (витрати за прийнятими нормами).

Таким чином, як випливає з вищенаведеного, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування. .

Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, на думку суду, відповідач не може нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладення штрафних санкцій .

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, а також доказів на підтвердження цих обставин.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Дністер-Спецгідроенергомонтаж" до Сокирянської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними рішень є обгрунтованими, обставини, на які посилається позивач доведені належними та допустимими засобами доказування, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Розподіл судових витрат суд проводить у відповідності до вимог п.1 ст.94 КАС України й стягує з Державного бюджету України на користь позивача 3.40 грн. документально підтверджених судових витрат понесених по справі.

На підставі викладеного керуючись ст. ст. 2,9,11,69-72,86,94,158-163,167,254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення за № 0000452300/0 від 18 вересня 2009 р.,Сокирянської ОДПІ Чернівецької області частково на суму 186 750 грн.

3. Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення за 0000462300/0 від 18 вересня 2009 р, Сокирянської ОДПІ Чернівецької області повністю.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю»Дністер-Спецгідроенергомонтаж» 3.40 грн. документально підтверджених судових витрат понесених по справі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає закон ної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-третьої, п’ятої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд.

Заява про апеляційне оскарження даної постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, з дня її складання. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для її подання.

Суддя                     Я.Ю. Ковалюк