Постанова № 8460922, 23.02.2010, Сумський окружний адміністративний суд

<Копія >

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2010 р.                                                             Справа № 2а-1185/10/1870

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Опімах Л.М.

          за участю секретаря судового засідання- Шевченко В.М.,

представника позивача - Васильцова В.М.,

представника відповідача - Циганенка С.В.,,< Текст >

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" до Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення ,-

В С Т А Н О В И В:

21 грудня 2009 року позивач звернувся до суду з позовом, який його представник підтримав в судовому засіданні, мотивуючи позовні вимоги тим, що за результатами виїзної планової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Шосткінське підприємство «Харківенергоремонт» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 30.06.2009 року, проведеної працівниками Шосткінської МДПІ, було складено акт від 17.11.2009 року № 1421/2300/34113412 та на його підставі було видане податкове повідомлення-рішення від 01.12.2009 року № 0000802347/0 про визначення податкового зобов»язання з податку на прибуток в розмірі 2900704,0 грн. в тому числі штрафних санкцій в сумі 1450352,0 грн.

На думку відповідача, позивачем порушено п.п.4.1.6 п.4.1. ст.4 ( з врахуванням вимог п.п. 1.22.1, п.п.1.22.2 п.1.22 ст.1), п.6.1 ст.6, п.п.5.2.10 п.5.2 ст.5, п.п. 8.7.1 п.8.7, п.п.8.8.1 п.8.8 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що виразилось в завищенні від»ємного значення об»єкту оподаткування за 2008 рік на суму 3070792,0 грн., заниженні податку на прибуток за перевіряємий період на загальну суму 1450352,0 грн.

Таке рішення податкового органу позивач вважає незаконним та просить визнати нечинним з тих підстав, що товариству з обмеженою відповідальністю «Шосткінське підприємство «Харківенергоремонт» відповідно до договору оренди від 02.02.2007 року, укладеного з виконавчим комітетом Шосткінської міської ради у відповідності до Закону України «Про оренду державного та комунального майна», рішення Шосткінської міської ради від 23.06.2006 року «Про оренду цілісного майнового комплексу по виробництву, транспортуванню тепла та електроенергії» , було надано в тимчасове платне користування цілісний майновий комплекс по виробництву, транспортуванню тепла та електроенергії. Майно передане в оренду позивачу з метою надання послуг населенню по тепло забезпеченню, постачанню гарячої води та виробництву електроенергії. Відповідно до п.1.4. Договору оренди, орендар приєднує до свого майна орендоване майно в установленому порядку, яке включається до балансу орендаря з зазначенням, що це майно є орендованим. В періоді, що перевірявся відповідачем, підприємством проводились капітальні та поточні ремонти орендованих основних фондів. Ремонтні роботи проводились як власними силами, так і підрядним способом.

Відповідно до ст..23 закону України «Про оренду державного та комунального майна» амортизаційні відрахування на основні фонди та нематеріальні активи в складі орендованих цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів нараховує та залишає у своєму розпорядженні орендар. Виходячи з цього, амортизація основних фондів та матеріальних активів, які входять до складу орендованого цілісного майнового комплексу є ідентичною амортизації власних основних засобів, тому суми амортизаційних відрахувань по вищевказаних основних фондах необхідно нараховувати у відповідності до п.8.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» з відображенням в статті 07 Декларації по податку на прибуток підприємств, а не застосовувати при цьому п.п.8.8.1 п.8.1 ст.8 Закону. Відповідно при розрахунку 10-відсоткового валовитратного ліміту позивач враховує балансову вартість саме цілісного майнового комплексу.

Представник відповідача проти позову заперечив, пояснив, що протягом перевіряємого періоду при визначенні сум амортизаційних відрахувань в Деклараціях з податку на прибуток по рядку 07 «суми амортизаційних відрахувань» позивачем відображалась амортизація, нарахована на балансову вартість орендованих та власних основних засобів, а у складі доходів, відображених по рядку 01.6 Декларації «інші доходи, крім визначених у 01.1-01.5» підприємством включались суми амортизації , нараховані на балансову вартість орендованих основних фондів. Однак, при отриманні в оренду основних фондів платник податків не здійснює витрат на їх придбання, ці основні фонди не підлягають амортизації відповідно до п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», положення п.п.8.7.1 п.8.7 ст.7 цього Закону щодо відображення у складі валових витрат на поліпшення отриманих в оренду основних фондів не застосовуються. Таким чином, відповідач дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач завищив валові витрати за 2-4 квартали 2008 року та за 1 півріччя 2009 року в результаті завищення витрат на поліпшення основних фондів, які включаються до складу валових витрат в межах 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів. Відповідно рішення про визначення податкового зобов»язання з податку на прибуток та штрафних санкцій прийняте відповідачем правомірно.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задовленню, виходячи з наступного.

Статтями 6,17 КАС України передбачено, що кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом. Компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб”єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності.

Відповідно до ст. 71 ч.2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб”єкта владних повноважень обов”язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що за результатами виїзної планової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 30.06.2009 року, проведеної працівниками Шосткинської МДПІ, було складено акт від 17.11.2009 року № 1421/2300/34113412 ( а.с. 64-159) та на його підставі було видане податкове повідомлення-рішення від 01.12.2009 року № 0000802347/0 про визначення податкового зобов»язання з податку на прибуток в розмірі 2900704,0 грн. в тому числі штрафних санкцій в сумі 1450352,0 грн ( а.с. 9). Як вбачається із акту, на думку податкового органу, позивачем порушено п.п.4.1.6 п.4.1. ст.4 ( з врахуванням вимог п.п. 1.22.1, п.п.1.22.2 п.1.22 ст.1), п.6.1 ст.6, п.п.5.2.10 п.5.2 ст.5, п.п. 8.7.1 п.8.7, п.п.8.8.1 п.8.8 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що виразилось в завищенні від»ємного значення об»єкту оподаткування за 2008 рік на суму 3070792,0 грн., заниженні податку на прибуток за перевіряємий період на загальну суму 1450352,0 грн. в результаті завищення витрат на поліпшення основних фондів, які включаються до складу валових витрат в межах 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів.

Суд не може погодитись з таким рішенням відповідача з огляду на таке. Відповідно до договору оренди від 02.02.2007 року, укладеного позивачем з виконавчим комітетом Шосткінської міської ради у відповідності до Закону України «Про оренду державного та комунального майна», рішення Шосткінської міської ради від 23.06.2006 року «Про оренду цілісного майнового комплексу по виробництву, транспортуванню тепла та електроенергії» , підприємству було надано в тимчасове платне користування цілісний майновий комплекс по виробництву, транспортуванню тепла та електроенергії. Майно передане в оренду позивачу з метою надання послуг населенню по тепло забезпеченню, постачанню гарячої води та виробництву електроенергії. Відповідно до п.1.4. Договору оренди, орендар приєднує до свого майна орендоване майно в установленому порядку, яке включається до балансу орендаря з зазначенням, що це майно є орендованим ( а.с.10-13).

Стаття 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначає оренду цілісного майнового комплексу не як оперативний лізинг ( оренда), а як операції з лізингу ( оренди) цілісних майнових комплексів держпідприємств, які регулюються відповідним законодавством. Відповідно до ст. 4 п.1 Закону України «Про оренду державного і комунального майна» під цілісним майновим комплексом розуміється господарський об»єкт з завершеним циклом виробництва продукції ( робіт, послуг) з виділенням йому земельної ділянки, на якій він знаходиться, автономними інженерними комунікаціями, системою енергозбереження. Пунктом 2 ст.23 цього Закону встановлено, що в разі оренди цілісного майнового комплексу орендареві належить право власності на виготовлену продукцію в тому числі у незавершеному виробництві. Та доход ( прибуток), отриманий від орендованого майна, амортизаційні відрахування на майно, що є власністю орендаря, а також на набуте орендарем відповідно до чинного законодавства інше майно. Пунктом 3 цієї норми встановлено, що амортизаційні відрахування на основні фонди та нематеріальні активи в складі орендованих цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів нараховує та залишає у своєму розпорядженні орендар. Амортизаційні відрахування використовуються на відновлення основних фондів, право власності на майно, придбане за рахунок амортизаційних відрахувань належить власнику орендованого майна ( державі), якщо інше не передбачено договором оренди.

Виходячи з наведеного, амортизація основних фондів та матеріальних активів, які входять до складу орендованого цілісного комплексу є ідентичною амортизації власних основних засобів, і тому суми амортизаційних відрахувань по таких основних фондах необхідно нараховувати згідно з вимогами п.8.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Відповідно при розрахунку 10-відсоткового валовитратного ліміту позивач правомірно враховує балансову вартість орендованих об»єктів, а саме цілісного майнового комплексу на підставі п.п.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

З врахуванням вищевикладеного, суд вважає, що рішення відповідача про визначення товариству з обмеженою відповідальністю «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» податкового зобов»язання з податку на прибуток в розмірі 2900704,0 грн. в тому числі штрафних санкцій в сумі 1450352,0 грн. суперечать вимогам ст. 19 ч. 2 Конституції України, яка зобов`язує органи державної влади, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, є неправомірними, а тому є підстави для визнання його нечинним.

Відповідно до ст.94 КАС України суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок державного бюджету 03 грн.40 коп. в рахунок повернення судового збору, сплаченого при зверненні до суду з даним позовом.

Керуючись ст.19 Конституції України, ст.ст.11, 11-1, 11-2 Закону України «Про Державну податкову службу», ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст.ст.4, 23 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст.ст. 3, 17, 69-71,76-86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" до Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення – задвольнити.

Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції від 01.12.2009 року № 0000802347/0 про визначення товариству з обмеженою відповідальністю «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» податкового зобов»язання з податку на прибуток в розмірі 2900704,0 грн. (в тому числі штрафних санкцій в сумі 1450352,0 грн).

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» за рахунок державного бюджету 03 грн.40 коп. в рахунок повернення судового збору.

< Текст ><Сума стягнення (цифрами) ><Текст >

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складення постанови в повному обсязі та подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                               <Текст >                              Л.М. Опімах

          <з оригіналом згідно >

          <Суддя >