Рішення № 84603988, 03.09.2019, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 03.09.2019

Справа № 334/8133/16-ц

Провадження № 2/334/260/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2019 Ленінський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді Баруліної Т.Є.

при секретарі Ярошенко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «РВС Банк», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» про визнання кредитного договору недійсним,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «РВС Банк», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» про визнання кредитного договору недійсним.

Свої вимоги мотивує тим, що 28 травня 2008 року між позивачем та ВАТ «СВЕДБАНК» було укладено кредитний договір № 0711/0508/45-019. Кредитні кошти призначались для здійснення позивачем розрахунків по Договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 загальною площею 50,04 кв.м. 28 травня 2008 року між ВАТ «СВЕДБАНК» та позивачем було укладено Іпотечний договір № 0711/0508/45-019-2-1, згідно якого було передано в іпотеку нерухоме майно загальною площею 50,04 кв. м., житловою площею 27,80 кв. м., що знаходиться завищевказаною адресою. 28 травня 2008 року між ВАТ «СВЕДБАНК» та ОСОБА_2 було укладено Договір поруки № 0711/0508/45-019-Р-1. 28 травня 2008 року між ВАТ «СВЕДБАНК» та ОСОБА_3 було укладено Договір поруки № 0711/0508/45-019-Р-2. 25 березня 2009 року було укладено Договір про внесення змін та доповнень №1 до Договору поруки № 0711/0508/45-019-Р-1від 28.05.2008 р. 25 березня 2009 року було укладено Договір про внесення змін та доповнень №1 до Договору поруки № 0711/0508/45-019-Р-2 від 28.05.2008 р. 25 березня 2009 року між ВАТ «СВЕДБАНК» та позивачем було укладено Договір про внесення змін та доповнень №1 до кредитного договору № 0711/0508/45-019 від 28.05.2008 року, що до внесення змін до пункту 1.1 та п. 3.1.1 Кредитного договору. 30 травня 2011 року між ПАТ «СВЕДБАНК» та позивачем було укладено Додаткову угоду №1 до кредитного договору № 0711/0508/45-019 від 28.05.2008 року, що до внесення змін до пункту 1.3 Кредитного договору. 28 травня 2008 року було відступлено право вимоги ПАТ «СВЕДБАНК» на підставі Договору факторингу № 15 ТОВ «Факторинговій компанії «Вектор плюс». 28 травня 2008 року було відступлено право вимоги ТОВ «Факторингової компанії «Вектор плюс»» на підставі Договору факторингу ТОВ «Кредитні ініціативи». ПАТ «СВЕДБАНК» було ліквідовано, також відповідно до постанови Правління НБУ від 06 липня 2015 р. № 437 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ОМЕГА БАНК» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 06 липня 2015 р. № 127, «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ОМЕЕА БАНК» та призначення; уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «ОМЕГА БАНК», який був правонаступником ПАТ «СВЕДБАНК». На базі неплатоспроможного ПАТ «ОМЕГА БАНК» Фондом гарантування вкладів фізичних осіб створено перехідний банк ПАТ «РВС». ПАТ «РВС» були передані всі активи неплатоспроможного банку ПАТ «ОМЕГА БАНК» та всі зобов`язання.

Позивач зазначив, що з умов кредитного договору вбачається, що кошти були наданні в споживчих цілях для придбання квартири. Позивачу не було надано інформацію про умови кредитування, як того передбачає ч.2 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», в якій зазначено що перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов`язаний повідомити споживача у письмовій формі про: 1) особу та місцезнаходження кредитодавця; 2) кредитні умови, зокрема: а) мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений; б) форми його забезпечення; в) наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов`язаннями споживача; г) тип відсоткової ставки; ґ) суму, на яку кредит може бути виданий; д) орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту (перелік усіх витрат, пов`язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення тощо); е) строк, на який кредит може бути одержаний; є) варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів. їх частоту та обсяги; ) можливість дострокового повернення кредиту та його умови; з) необхідність здійснення оцінки майна та, якщо така оцінка є необхідною, ким вона здійснюється; и) податковий режим сплати відсотків та про державні субсидії, на які споживач має право, або відомості про те, від кого споживач може одержати докладнішу інформацію; і) переваги та недоліки пропонованих схем кредитування.

До того ж позивач зазначає, що були порушені вимоги ч. 4 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», згідно яких, в кредитному договорі повинно зазначатися - сума кредиту; детальний розпис загальної вартості кредиту для споживача, приписи п.3.2. Постанови Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту», згідно якого Кредитний договір має містити графік платежів (згідно зі строковістю, зазначеноюу договорі - щомісяця, щокварталу тощо).

Окрім того, позивач зазначив, що Відповідно до п.1.5 Кредитного договору № 0711/0508/45-019 від 28 травня 2008 року до складу сукупної (загальної) вартості кредиту включаються суми, необхідні для погашення кредиту, комісії, можливі неустойки, витрати пов`язані з укладанням договору, внесенням змін та доповнень та вартість страхування об`єкта нерухомості та у відповідності до п. 3.1.1 позичальник здійснює погашення кредиту та сплату відсотків шляхом здійснення фіксованих платежів у сумі 620.75 доларів США, детально не розписана сукупна вартість кредиту за кожним платіжним періодом у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов`язань споживача. Також банком не надавався окремий письмовий документ з детальним розписом загальної вартості кредиту для споживача

У зв`язку з чим, позивач був вимушений звернутись до суду з даним позовом з метою захисту своїх прав, та просить суд позивача визнати недійсним кредитний договір № 0711/0508/45-019 від 28.05.2008р., а також визнати недійсними Іпотечний договір № 0711/0508/45-019-7-1 від 28.05.2008 року, Договір поруки № 0711/0508/45-019-Р-1, Договір поруки № 0711/0508/45- І019-Р-2, Договір про внесення змін та доповнень №1 до Договору поруки № 0711/0508/45- І019-Р-1 від 28.05.2008 р., Договір про внесення змін та доповнень №1 до Договору поруки № 0711/0508/45-019-Р-2 від 28.05.2008 р., Договір про внесення змін та доповнень №1 до кредитного договору № 0711/0508/45-019 від 28.05.2008 року, Додаткову угоду №1 до кредитного договору № 0711/0508/45-019 від 28.05.2008 року, оскільки ці договори є похідними від головного договору.

Позивач в судове засідання не з`явився, просить розглянути справу за участі його представника.

Представник позивача - Заболотна Р . В . в судове засідання не з`явилась, надала суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надав суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, проти позову заперечував у повному обсязі, надав суду письмові пояснення на позовну заяву, в якій вказав що ПАТ «РВС БАНК» є неналежним відповідачем у вказаній справі, оскільки Постановою Правління Національного банку України № 152 від 02.03.2015 до категорії неплатоспроможних було віднесено ПАТ «Омега Банк», на підставі якої Фонд гарантування вкладів фізичних осіб запровадив у даний банк тимчасову адміністрацію строком на три місяці з 03.03.2015 по 02.06.2015 і призначив уповноважену особу на тимчасову адміністрацію. Рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 111 від 02.06.2015 продовжено строки здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Омега Банк» до 03.07.2015 включно та продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації. 05.05.2015, на виконання плану врегулювання, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на базі неплатоспроможного ПАТ «Омега Банк» був створений перехідний банк ПАТ «Перехідний банк РВС Банк». Перехід прав до ПАТ «Перехідний Банк «РВС Банк» від ПАТ «ОМЕГА БАНК» на активи, кредитні договори з усіма змінами та доповненнями та договорами, укладеними на забезпечення зобов`язань здійснювалися за Актом приймання-передачі відповідно до яких:«... керуючись частиною дванадцятою статті 42 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», частиною першою та пунктом 4) частини другої статті 11, частиною першою статті 178, пунктом 2) частини першої статті 512 Цивільного кодексу України, на виконання Плану врегулювання неплатоспроможного банку ПАТ «ОМЕГА БАНК», затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування 05.05.2015 (протокол №102/15) (зі змінами від 12.06.2015 (протокол №127/15) та від 03.07.2015 (протокол 149/15), на підставі того, що Перехідний банк у порядку правонаступництва набуває всіх прав за переданими йому активами (включаючи права за кредитними договорами та договорами забезпечення) Неплатоспроможного банку, визначеними відповідно до Плану врегулювання, уклали цей Акт приймання-передачі про наступне:...». Таким чином, первісний кредитор у зобов`язанні по частині кредитних договорів ПАТ «ОМЕГА БАНК» був замінений на поточного кредитора - ПАТ «Перехідний Банк «РВС Банк» внаслідок правонаступництва (пункт 2 частини 1 ст. 512 Цивільного кодексу України) шляхом підписання відповідних актів приймання-передачі прав. Тобто, інформація, викладена в позовній заяві про те, що ПАТ «ОМЕГА БАНК» було передано ПАТ «Перехідний Банк «РВС БАНК» всі активи та всі зобов`язання є неправдивим та таким, що не відповідає існуючим фактам. Так, в ПАТ «РВС БАНК» відсутні жодні документи, які б підтверджували передачу на баланс ПАТ «РВС БАНК» кредитного договору №0711/0508/45-019 від 28.05.2008 року. В зв`язку з чим кредитний договір №0711/0508/45-019 від 28.05.2008 року на балансі ПАТ «РВС БАНК» не обліковується. Таким чином, права за кредитним договором №0711/0508/45-019 від 28.05.2008 року ще 28.05.2008 року ні в якому разі не могли передаватися ПАТ «ОМЕГА БАНК» на користь ПАТ «РВС БАНК», оскільки на момент створення ПАТ «РВС БАНК», ПАТ «ОМЕГА БАНК» не володів майновими правами, які випливають із кредитного договору №0711/0508/45-019 від 28.05.2008 року.На даний момент ПАТ «ОМЕГА БАНК» не ліквідований, як вказується в позовній заяві, а перебуває в стадії ліквідації. ПАТ «ОМЕГА БАНК» не виключений з реєстру юридичних осіб, а тому, відповідно, зберігає цивільну дієздатність та правоздатність, як юридична особа. Враховуючи наведене, керуючись ст. 33 ЦПК України, ПАТ «РВС БАНК» є неналежним відповідачем у справі №334/8133/16-ц за позовом ОСОБА_1 про визнання кредитного договору №0711/0508/45-019 від 28.05.2008 року недійсним.

Представник 3-ї особи - ТОВ «Кредитні ініціативи», Ременюк Т.О. в судове засідання не з`явилась, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, проти позову заперечувала у повному обсязі, надала суду письмовий Відзив на позовну заяву, в якій зазначила, що факт укладання кредитного договору, порядок його укладання та умови кредитного договору вже були ретельно перевірені Апеляційним судом Запорізької області під час розгляду справи за позовом ТОВ Кредитні ініціативи до ОСОБА_1 про стягнення боргу. Так, 08 грудня 2015 року Апеляційним судом Запорізької області було винесено рішення, яким позовні вимоги ТОВ Кредитні ініціативи задоволено в повному обсязі, скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Апеляційного суду Запорізької області залишено без змін. Так, вищевказаними рішеннями встановлено факт укладання кредитного договору та факт ознайомлення Позичальника з істотними умовами кредитування. Закон України «Про захист прав споживачів» застосовується до спорів, які виникли з кредитних правовідносин, лише в тому разі, якщо підставою позову є порушення порядку надання споживачеві інформації про умови отримання кредиту, типові процентні ставки, валютні знижки тощо, які передують укладенню договору. Боржником не спростовано факт підписання ним кредитного договору 28 травня 2008 року, відтак він вважається таким, що повною мірою ознайомлений з його умовами. Позивач не вказав, які саме умови договору він вважає несправедливими та такими, що порушують баланс прав та обов`язків сторін, а також не зазначив, які саме відомості щодо умов кредитування були приховані від нього банком. Аналіз спірного кредитного договору вказує на те, що його зміст повною мірою відповідає положенням ЦК України та Правилам надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту.

Відповідно до п. 11.11 Кредитного договору, сторони погодили, що з укладанням нього договору сторони досягли всіх його істотних умов та не існує будь-яких умов, які на думку будь-якої із сторін можуть бути істотними. Відповідно до п. 11.13 підписанням нього договору Позичальник підтверджує,що перед укладанням кредитного договору Банк надав йому в письмовій формі всю інформацію про умови кредитування. Також йому була надана вся інформація, передбачена «Правилами надання банкам України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту». В подальшому, 25.03.2009 року між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_6 було укладено договір про внесення змін та доповнень до кредитного договору 0711/0508/45- 019 від 28.05.2008 року. А 30 травня 2011 року між тими ж сторонами було укладено додаткову угоду № 1.Відтак, зважаючи на дані обставини відсутні будь-які обставини, які б свідчили про неознайомлення позичальника з умовами кредитування.

В частині 4 статті 11 даного Закону зазначено, що договір про надання споживчого кредиту укладається у письмовій формі, один з оригіналів якого передається споживачеві. Обов`язок доведення того, що один з оригіналів договору був переданий споживачеві, покладається на кредитодавця. Споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені у договорі. У договорі про надання споживчого кредиту зазначаються: сума кредиту; детальний розпис загальної вартості кредиту для споживача; дата видачі кредиту або, якщо кредит видаватиметься частинами, дати і суми надання таких частин кредиту та інші умови надання кредиту; право дострокового повернення кредиту; річна відсоткова ставка за кредитом; інші умови, визначені законодавством. Слід зазначити, що Позивач не спростовує того факту, що один із екземплярів кредитного договору було ним отримано після підписання - а саме 26 травня 2008 року.

Закон України «Про захист прав споживачів» застосовується до спорів, які виникли з кредитних правовідносин лише в тому разі, якщо підставою позову є порушення порядку надання споживачеві інформації про умови отримання кредиту, типові процентні ставки, валютні знижки тощо, які передують укладенню договору. Судом встановлено, що умови укладеного між банком та позивачем кредитного договору і додатків до нього були погоджені сторонами у встановленому законом порядку і позичальник проти них не заперечував, тобто договір є результатом домовленості сторін і відповідає загальним засадам цивільного законодавства, встановленим ст. 3 ЦК України.

Позичальник був ознайомлений з умовами кредитування, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності і волевиявлення учасників договору було вільним, здійснював погашення за кредитним договором. В самому кредитному договорі, або в окремому письмовому документі, мають бути зазначені всі умови, які у відповідності до ч. 4 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» визнано обов`язковими», а відтак доводи, що ознайомлення позичальника з сукупною вартістю кредиту повинна відображатися в окремому документі не відповідають дійсності. Виконання банком зазначених умов підтверджено позивачем, який особисто підписав кредитний договір, чим засвідчив свою згоду з його умовами, в тому числі щодо валюти кредитування. На момент укладення договору Позивач не навів жодних зауважень щодо змісту цього правочину, не звертався до банку з пропозиціями щодо викладення у певній редакції чи зміни умов договору. Умовами кредитного договору, підпис на якому не оспорюється позивачем, підтверджується, що підпис позичальника на цьому договорі є письмовим підтвердженням отримання свого примірнику Договору в дату його укладення та ознайомлення його у письмовій формі з інформацією про сукупну вартість кредиту з урахуванням реальної процентної ставки та значення абсолютного подорожчання кредиту, вартості, видів та предметів сукупних послуг, а також іншої інформації надання якої вимагає чинне законодавство. Підпис Позичальника на договорі є також письмовим підтвердженням того, що Позичальник у письмовій формі ознайомлений з умовами кредитування, які йому роз`ясненні та зрозумілі.

У справі яка розглядалася судом першої інстанції суди встановили, що спірний договір споживчого кредиту підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення мас бути вільним і відповідало їхній внутрішній волі; позивака на момент укладання договору не заявляла додаткових вимог щодо умов спірного договору та в подальшому виконувала умови кредитного договору; відповідач надавав позивачці документи, які передували укладенню кредитного договору, в тому числі й щодо сукупної вартості кредиту, реальної процентної ставки; у додатках до договору споживчого кредиту «Загальна вартість кредиту» та «Графік погашення кредиту», які підписані позивачкою, міститься повна інформація стосовно умов кредитування. Оскільки позичальник поставив підпис під пунктом договору, де вказано що умови договору йому зрозумілі та роз`ясненні, то вважаємо, що безпідставними є доводи, що Позичальник є фінансово необізнаною особою. До того ж Позичальник у разі з незгодою з умовами кредитування міг відмовитися від підписання кредитного договору, звернутися до іншого банку, а у разі незрозумілості умов кредитування звернутися за допомогою до фахівців, адже в цих правах Позичальник не був обмежений.

Зі змісту спірного кредитного договору встановлено, то договір містить всі істотні умови, передбачені ст.1054 ЦК України, cт. 11Закону України «Про захист прав споживачів», ст.6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» ( в редакціях законів, які діяли на час укладення кредитного договору). Зокрема, в кредитному договорі визначено предмет договору, процентну ставку, мету, для якої кредит може бути витрачений, строк кредиту форми забезпечення умови погашення заборгованості та сплати процентів права та обов`язки сторін договору (розділ 5), відповідальність сторін за порушення зобов`язання за договором (розділ 6) та інші умови. Таким чином, зміст кредитного договору передбачає повну інформацію про умови кредитування та сукупну вартість кредиту. Позивачем не надано доказів того, що вказана інформація не була йому надана перед укладенням договору, адже кредитний договір підписаний та частково виконаний сторонами.

Крім того, представник ТОВ «Кредитні ініціативи» вважає, що Позивачем пропущено строки позовної давності. Оскільки, згідно з матеріалів справи, 28.05.2008 року позивач та ВАТ «Сведбанк» уклали кредитний договір. З Умовами кредитного договору позивач був ознайомлений, про що свідчить його підпис в кредитному договорі, один із екземплярів отримано позивачем, що також ним не оспорюється. Крім того, договір позивачем частково виконаний. Тобто, позивачу були відомі умови кредитування саме з 28.05.2008 р., про що свідчить підпис на кредитному договорі, а також часткове виконання кредитного договору. 3 позовом відповідач звернувся до суду лише наприкінці 2016 року, тобто, лише після того як рішення про звернення стягнення набрало законної сили. Отже, позивач подав позовну заяву з пропуском строків позовної давності, тому у позові слід відмовити у повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи та надані докази у сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до ст. ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Так, судом встановлено, що 28 травня 2008 року між позивачем та ВАТ «СВЕДБАНК» було укладено кредитний договір № 0711/0508/45-019. Кредитні кошти призначались для здійснення позивачем розрахунків по Договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 50,04 кв.м. ( а.с.9-17).

З метою забезпечення виконання позичальником умов кредитного договору, 28 травня 2008 року між ВАТ «СВЕДБАНК» та позивачем було укладено Іпотечний договір № 0711/0508/45-019-2-1, згідно якого було передано в іпотеку нерухоме майно загальною площею 50,04 кв. м., житловою площею 27,80 кв. м., що знаходиться завищевказаною адресою(а.с.50-56).

Також, 28 травня 2008 року між ВАТ «СВЕДБАНК» та ОСОБА_2 було укладено Договір поруки № 0711/0508/45-019-Р-1, а також між ВАТ «СВЕДБАНК» та ОСОБА_3 також було укладено Договір поруки № 0711/0508/45-019-Р-2 від 28.05.2008 року (а.с.20-21,24-25).

25 березня 2009 року було укладено Договір про внесення змін та доповнень №1 до Договору поруки № 0711/0508/45-019-Р-1від 28.05.2008 р. та Договір про внесення змін та доповнень №1 до Договору поруки № 0711/0508/45-019-Р-2 від 28.05.2008 р. (а.с.22-23,26-27).

Також, 25 березня 2009 року між ВАТ «СВЕДБАНК» та позивачем було укладено Договір про внесення змін та доповнень №1 до кредитного договору № 0711/0508/45-019 від 28.05.2008 року, що до внесення змін до пункту 1.1 та п. 3.1.1 Кредитного договору (а.с.18).

30 травня 2011 року між ПАТ «СВЕДБАНК» та позивачем було укладено Додаткову угоду №1 до кредитного договору № 0711/0508/45-019 від 28.05.2008 року, що до внесення змін до пункту 1.3 Кредитного договору (а.с.19).

28 листопада 2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ТОВ «Факторинговій компанії «Вектор плюс» було укладено Договір факторингу № 15, за яким було відступлено право вимоги ПАТ «СВЕДБАНК» її правонаступнику за даним договором ТОВ «Факторингова компанія «Вектор плюс»(а.с.28-41).

28 травня 2008 року на підставі Договору факторингу ТОВ «Факторингова компанія «Вектор плюс»» було відступлено право вимоги ТОВ «Кредитні ініціативи» в тому числі і за іпотечним договором, укладеним з ОСОБА_1 (а.с.42-56).

Листом Фонду Гарантування вкладів фізичних осіб №21-036-35242/15 від 29.09.2015 року, наданим на запит позивача за вх. № Б-30718/15, повідомлено, що відповідно до постанови Правління НБУ від 06 липня 2015 р. № 437 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ОМЕГА БАНК» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 06 липня 2015 р. № 127, «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ОМЕГА БАНК» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «ОМЕГА БАНК». На базі неплатоспроможного ПАТ «ОМЕГА БАНК» Фондом гарантування вкладів фізичних осіб створено перехідний банк ПАТ «РВС». ПАТ «РВС» були передані всі активи неплатоспроможного банку ПАТ «ОМЕГА БАНК» та всі зобов`язання (а.с.78-79).

Подібна інформація зазначена в Листі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 21-036-32288/15 від 11.09.2015 року, та в Листах №4/16 від 04.01.2016 року та № 289/15 від 19.10.2016 р. директора ПАТ «Перехідного Банку «РВС Банк» (а.с. 80-83).

При цьому в даних документах з посиланнями на Постанову правління НБУ, відсутні жодні посилання на те, що ПАТ «ОМЕГА БАНК» є правонаступником ПАТ «Сведбанк», що в свою чергу виключає правонаступництво ПАТ «РВС» після ПАТ «Сведбанк».

На вказані обставини також посилається і представник ПАТ «РВС Банк», в яких зазначає що Перехід прав до ПАТ «Перехідний Банк «РВС Банк» від ПАТ «ОМЕГА БАНК» на активи, кредитні договори з усіма змінами та доповненнями та договорами, укладеними на забезпечення зобов`язань здійснювалися за Актом приймання-передачі Однак, в ПАТ «РВС БАНК» відсутні жодні документи, які б підтверджували передачу на баланс ПАТ «РВС БАНК» кредитного договору №0711/0508/45-019 від 28.05.2008 року, укладеного між ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1 , у зв`язку з чим кредитний договір №0711/0508/45-019 від 28.05.2008 року на балансі ПАТ «РВС БАНК» не обліковується, оскільки права за даним кредитним договором на користь ПАТ «РВС БАНК» не передавились, тому що на момент створення ПАТ «РВС БАНК», ПАТ «ОМЕГА БАНК» не володів майновими правами, які випливають із кредитного договору №0711/0508/45-019 від 28.05.2008 року.

Крім того, позивачем до свого позову особисто надано Договір факторингу № 15, укладеного між ПАТ «Сведбанк» та ТОВ «Факторингова компанія «Вектор плюс», за яким відступлено право вимоги ПАТ «СВЕДБАНК» її правонаступнику за даним договором ТОВ «Факторингова компанія «Вектор плюс», а також на підставі Договір факторингу від 28 травня 2008 року, укладеного між ТОВ «Факторингова компанія «Вектор плюс»» було відступлено право вимоги ТОВ «Кредитні ініціативи». Інших договорів про уступлення права вимоги з позивача за кредитним та іпотечним договорами, укладеними між ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1 суду не надано.

Вказаний факт підтверджується і рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 08 грудня 2015 року за позовом ТОВ «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про стягнення боргу, яким позовні вимоги ТОВ Кредитні ініціативи задоволено в повному обсязі, а також ухвалою ВССУ від 05.10.2016 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Апеляційного суду Запорізької області залишено без змін. також вказаним рішенням підтверджено факт укладання кредитного договору та факт ознайомлення позичальника з істотними умовами кредитування, на які він посилається як на підставу визнання договорів недійсними.

Відповідно до ст. ст. 12-13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із положеннями ст. 51 ЦПК України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що позивач звернувся до суду із позовом до неналежного відповідача, який не має жодних зобов`язань перед ним, що підтверджується документами по справі, більш того заявлені позивачем вимоги, повністю спростовано наданими по справі доказами. Окрім цього, позивач неодноразово не з`являвся в судові засіданні та не надав суду пояснень та підтверджень з приводу того, що ПАТ «Перехідний банк «РВС» має повноваження правонаступника ПАТ «Сведбанк», у законний спосіб отримав право вимоги за кредитними зобов`язаннями ОСОБА_1 , тому є належним відповідачем по справі.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «РВС Банк», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» про визнання кредитного договору недійснимне підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 26 Конституції України, ст. ст.10, 12, 13, 18, 51, 76, 81, 83, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України,суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «РВС Банк», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» про визнання кредитного договору недійсним - відмовити

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Баруліна Т. Є.