Вирок № 84603173, 30.09.2019, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

30.09.2019

ЄУН 331/1873/17

Провадження № 1-кп/331/36/2019

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«30» вересня 2019 року Жовтневий районний суд м. Запоріжжя в складі:

Головуючого - судді Антоненко М.В.

при секретарі судового засідання Андрієнко С.О.

за участю: прокурорів Кравець І.А., Ворони М.В.

представника потерпілої Воронцова І.О.

представника цивільного відповідача Волошиної М.В., Кравченко Я.І., Штирова А.В. , Шарлай В.В.

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника - адвоката Погребної В.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувані за № 12017080000000076 від 07.02.2017 року відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Марянівки, Запорізької області, українця, громадянина України, освіта повна загальна середня, працюючого водієм в ТОВ «Умвельт Запоріжжя», одруженого, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

07.02.2017 року, приблизно о 14 годині, водій ОСОБА_3 керуючи автомобілем «MAN TGA 33.350», реєстраційний номер НОМЕР_1 здійснював рух заднім ходом у дворі будинку АДРЕСА_2.

В цей час, в районі під`їзду №4 вказаного будинку, на проїжджій частині, позаду автомобіля «MAN IGA 33.350», реєстраційний номер НОМЕР_1 знаходилась пішохід ОСОБА_4

Водій ОСОБА_3 , перед початком руху заднім ходом, не переконався, що це буде безпечним, і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, не звернувся за допомогою до інших осіб, внаслідок чого, здійснюючи рух заднім ходом скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_4 .

Своїми діями водій ОСОБА_3 порушив вимоги п. 10.9 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, зі змінами № 136 від 06.03.2013 року, відповідно до якого:

- п. 10.9. «Під час руху транспортного засобу заднім ходом водій неповинен створювати небезпеки чи перешкоди іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб».

Порушення водієм ОСОБА_3 вимог п. 10.9 Правил дорожнього руху України, згідно висновку судової автотехнічної експертизи № 9-88 від 21.02.2017 року, з технічної точки зору знаходяться в прямому причинному зв`язку з подією ДТП.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження від яких померла на місці пригоди.

Так, згідно висновку судової медичної експертизи № 553 від 22.02.2017, причиною смерті ОСОБА_4 є поєднана тупа травма голови, тулубу і кінцівок, що виразилась в утворенні множинних переломів кісток скелета і пошкоджень внутрішніх органів, що в сукупності ускладнилося розвитком шоку.

Тілесні ушкодження, виявлені під час експертизи трупу ОСОБА_4 утворилися від дії тупих предметів, можливо 07.02.2017 року, в результаті дорожньо- транспортної пригоди, ускладнилися розвитком шоку, в своїй сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя, і знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті.

Допитаний в судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_5 вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, визнав в повному обсязі. Суду пояснив, що працює водієм сміттєзбиральної машини у ТОВ «Вельтум-Запоріжжя» з 2010 р., має водійський стаж 24 роки.

07.02.2017 р. приблизно о п`ятій годині ранку він вийшов на роботу, пройшов медичний огляд. Перед виїздом пересвідчився у справності автомобіля «MAN TGA 33.350», реєстраційний номер НОМЕР_1 і разом з двома вантажниками ОСОБА_6 та ОСОБА_7 виїхав в рейс.

Приблизно о 14 г.00 хв., керуючи автомобілем «MAN TGA 33.350», реєстраційний номер НОМЕР_1 він здійснював рух заднім ходом у дворі будинку АДРЕСА_2.

В бокові дзеркала автомобіля пішоходів він не побачив. Вантажники, які перебували з обох боках ззаду вантажівки, жестами рук подавали йому знаки, що на проїжджій частині нікого не має. Проїхавши заднім рухом приблизно 50 метрів, він відчув, що машина в районі задньої осі підстрибнула, після чого під правими задніми колесами автомобіля він побачив тіло жінки. Після чого, він викликав швидку допомогу.

В судовому засіданні попросив вибачення за скоєне у потерпілої.

Окрім повного визнання ОСОБА_3 своєї винуватості у вчиненні інкримінованого злочину, його вина підтверджується дослідженими в ході судового засідання письмовими доказами, показами представника потерпілої, свідків.

Показами свідка ОСОБА_6 , який у судовому засіданні пояснив, що він працює вантажником на ТОВ «Вельтум-Запоріжжя». 07.02.2017 р. він у складі екіпажу автомобіля «MAN TGA 33.350», до якого крім нього входили водій ОСОБА_3 та вантажник ОСОБА_7 працював у дворі будинку АДРЕСА_2.

Приблизно о 14 годині, водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем «MAN TGA 33.350», реєстраційний номер НОМЕР_1 здійснював рух заднім ходом у дворі будинку АДРЕСА_2. Він разом з другим вантажником ОСОБА_7 знаходився позаду вантажівки, приблизно 30 метрів. Вони з ОСОБА_7 жестами рук показували водію ОСОБА_3 , який їх бачив в дзеркала заднього виду, що на дорозі нікого немає і водій може продовжувати рух. З якого напрямку з`явилась потерпіла ОСОБА_4 і як вона опинилась під колесами автомобіля вони не побачили.

Показами свідка ОСОБА_7 , який у судовому засіданні пояснив, що він працює вантажником на ТОВ «Вельтум-Запоріжжя». 07.02.2017 р. він у складі екіпажу автомобіля «MAN TGA 33.350», до якого крім нього входили водій ОСОБА_3 та вантажник ОСОБА_6 працював у дворі будинку АДРЕСА_2.

Приблизно о 14 годині, водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем «MAN TGA 33.350», реєстраційний номер НОМЕР_1 здійснював рух заднім ходом у дворі будинку АДРЕСА_2. Він разом з другим вантажником ОСОБА_6 знаходився позаду вантажівки, приблизно 30 метрів. Вони з ОСОБА_7 жестами рук показували водію ОСОБА_3 , який їх бачив в дзеркала заднього виду, що на дорозі нікого немає і водій може продовжувати рух. З якого напрямку з`явилась потерпіла ОСОБА_4 і як вона опинилась під колесами автомобіля вони не побачили.

Показами свідкаОСОБА_8 , який у судовому засіданні пояснив, що він працює в ТОВ «Вельтум-Запоріжжя» механіком по випуску автотранспорту. В його посадові обов`язки входить перевірка технічного стану автотранспорту при випуску на лінію. 07.02.2017 р. ним було оглянуто та перевірено стан вантажного автомобіля «MAN TGA 33.350» реєстраційний номер НОМЕР_1 , зокрема, справність гальм, звукового сигналу, ходової частини, освітлювальних приборів. Вказаний автомобіль був повністю справний.

Показами свідка ОСОБА_9 , яка у судовому засіданні пояснила, що вона мешкає в АДРЕСА_2 . 07.02.2017 р. приблизно о 14 г. 00 хв. вона знаходилась у себе вдома. Виглянувши у вікно вона побачила смтіттєзбиральну машину, яка вивозить сміття, рухається заднім ходом, а позаду автомобіля на проїздній частині лежить жінка. Побачив це, свідок ОСОБА_9 почала кричати, однак автомобіль продовжив рух заднім ходом та скоїв наїзд на пішохіда. Як жінка опинилася на місці наїзду вона не бачила

Показами свідка ОСОБА_11 , який у судовому засіданні пояснив, що він працює в ТОВ «Вельтум-Запоріжжя» начальником підрозділу по охороні праці та безпеки дорожнього руху. Пояснив суду, що при роботі вантажівки екіпаж - водій та два вантажники мають діяти за домовленістю між собою, згідно дорожньої обстановки, що склалась. При маневруванні автомобіля, вантажники повинні знаходитись поблизу вантажівки в зоні видимості водія та допомагати йому здійснювати рух.

Показами, допитаного в судовому засіданні в якості свідка слідчого ГУНП ОСОБА_23, який пояснив суду, що ним здійснювалось досудове розслідування по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Під час досудового розслідування ним було встановлено, що 07.02.2017 року, приблизно о 14 годині, водій ОСОБА_3 керуючи автомобілем «MAN TGA 33.350», реєстраційний номер НОМЕР_1 допустив порушення вимог п. 10.9 Правил дорожнього руху України внаслідок чого, здійснюючи рух заднім ходом скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_4 .

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження від яких померла на місці пригоди.

Порушення водієм ОСОБА_3 вимог п. 10.9 Правил дорожнього руху України, згідно висновку судової автотехнічної експертизи № 9-88 від 21.02.2017 року, з технічної точки зору знаходяться в прямому причинному зв`язку з подією ДТП.

Показами, допитаного в судовому засіданні в якості свідка завідувача сектором авто технічних досліджень НДЕКЦ ОСОБА_24, який суду пояснив, що ним на підставі постанови слідчого від 09.02.2017 р. проводилась судова автотехнічна експертиза по кримінальному провадженню внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувані за № 12017080000000076 від 07.02.2017 р.

Згідно висновку № 9-88 від 21.02.2017 року в даній дорожній ситуації водій ОСОБА_3 повинен був діяти у відповідності до вимог п.10.9 Правил дорожнього руху України.

В дорожній ситуації, що розглядається, в діях водія ОСОБА_3 є невідповідності до вимог п.10.9 Правил дорожнього руху України, які знаходяться в причинному зв`язку з ДТП. З урахуванням вихідних даних, заданих в постанові про призначення судової експертизи, в даній дорожній ситуації технічна можливість водія ОСОБА_3 уникнути ДТП залежала від виконання ним вимог п.10.9 Правил дорожнього руху України

Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 07.02.2017 року складеного слідчим СУ ГУНП в Запорізькій області Величко В.В. за участі понятих ОСОБА_25 та ОСОБА_16 , судово-медичного експерта Купрін В .В. Оглядом місця події є в*їзд у двір будинку АДРЕСА_3 . Погодні умови: похмуро, снігопад, температура повітря -5 градусів. Дорога покрита катаним снігом товщиною в 0,03 м. Ділянка дороги без пошкоджень. Рух напрямку односторонній. Дорожня розмітка відсутня. З обох сторін знаходиться бордюр ний камінь, висотою 0,1 м. Узбіччя є засніженим. З правої сторони дороги розташований гараж, а з лівої сторони будинок № 37. ДЖорожні знаки відсутні. Дана ділянка дороги освітлена. Відеоспостереження відсутнє.Загальна видимість водія з робочого місця більше 300 м. Об*єкти, що обмежують оглядовість з робочого місця водія у напрямку ружу відсутні. На даній ділянці місцевості (а саме місця ДТП) наявні сліди волочіння трупа з-під автомобіля. На місці ДТП був оглянутий транспортний засіб «MAN IGA 33.350», реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_3 . На вищевказаному транспортному засобі відсутні сліди пошкодження. Сліди крові, відбитки пальців, волосся, відбитки фактури тканини одягу, сліди ковзання, вм`ятини, сліди від контакту з іншими транспортними засобами, які залишили місце ДТП також відсутні. Завантаження транспортного засобу на момент огляду становить 1,5 т. вантажу-сміття. Гальмова система вищевказаного транспортного засобу в робочому стані. Рульове керування також у робочому стані. Шини передні та задні фірми CanFine та мають розмір 315/80 R 22.5. Сліди від протектору шин на вищенаведеній ділянці місцевості відсутні, а також відсутні інші сліди від шин. На даній ділянці місцевості виявлені сліди волочіння трупу з-під задньої осі автомобіля. Встановлено, що трупом виявилася громадянка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка мешкала за адресою: АДРЕСА_4 ). На трупі надягнута шуба чорна з капюшоном на голові, штани та чоботи чорні. У трупа виявлені тілесні ушкодження у саме чисельні перелами ребер зліва та перелом кісток тазу. В ході огляду місця події був вилучений транспортний засіб «MAN IGA 33.350», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який в подальшому був переданий на відповідальне зберігання ТОВ «Умвельт Запоріжжя». Також була виготовлена схема ДТП та фотографії до неї. (а.с. 69-80).

Протоколом додаткового огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 09.02.2017 року складеного слідчим СУ ГУНП в Запорізькій області Клименко С.В. за участі понятих ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , водія ОСОБА_3 Додатковим оглядом місця події є двір АДРЕСА_3 , де водій ОСОБА_3 пояснив, що дорожні умови, а так само освітленість місця ДТП відповідають тим, що були в момент ДТП.

Потім, на проїжджій частині, згідно схеми до протоколу ОМП від 07.02.2017, було відзначено початок слідів волочіння тіла пішохода після наїзду, яке знаходиться на відстані 4,4 м. до ЛЕП № 25 по ходу руху автомобіля і на відстані 1,4 м. до правого краю проїжджої частини. Після цього, водієві ОСОБА_3 було поставлено питання, де знаходиться місце наїзду на пішохода, на що він відповів, що місце наїзду на пішохода знаходиться в місці початку слідів волочіння пішохода, тобто, в зазначеному місці.

По механізму того, що сталося ДТП водій ОСОБА_3 пояснив, що він керуючи автомобілем «МАН» здійснював рух заднім ходом у дворі АДРЕСА_3, при цьому відстань від правих коліс автомобіля до правого краю проїзної частини становило 0,4. При русі заднім ходом він по черзі дивився в зовнішні дзеркала заднього виду і продовжував рух з постійною швидкістю. Потім під час руху він відчув, що заднє праве колесо автомобіля підкинуло і він відразу ж зупинився. Вийшовши з автомобіля він побачив, що між задніми правими колесами лежала жінка. Під час руху він її не бачив. Потім на експериментальному відрізку в 10 м. Була встановлена ??швидкість руху автомобіля «МАН» заднім ходом, яка склала: Т.1-13с., Т.2-10с. , Т.3-11с., Тср.11,3с, тобто автомобіль рухався перед наїздом з постійною швидкістю 0,9 м\с. Так як водій ОСОБА_3 пояснив, що до моменту наїзду пішохода не бачив, то час перебування пішохода на дорозі було взято за показаннями свідка ОСОБА_9 - 7,2с. З метою визначення видимості лежачого пішохода на проїжджій частині для водія ОСОБА_3 його автомобіль був встановлений за 7,2с. до наїзду, таким чином, що з урахуванням його швидкості руху задня його частина автомобіля знаходилася на відстані 6,5 м. до місця наїзду. У місці наїзду був розташований пішохід статист. Сівши в кабіну автомобіля було встановлено, що з місця водія ОСОБА_3 як в праве так і в ліве дзеркала заднього виду людини статиста в місці наїзду не видно, при цьому всі можливі виходи на проїжджу частину проглядаються.

Після цього автомобіль «МАН» поступово віддалявся від місця наїзду, при цьому було встановлено, що водій ОСОБА_3 міг виявити знаходиться на дорозі пішохода коли відстань від задньої частини автомобіля до місця наїзду (місце знаходження статиста) становила 62 м., при цьому в праве дзеркало пішохода не видно, тільки в ліве. (а.с. 133-138).

Протоколом слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_9 від 09.02.2017 року відповідно до якого свідок пояснила, що обставини ДТП вона бачила через вікно своєї квартири. Так 07.02.2017 року приблизно в 14 год. 00 хв. вона знаходилася на кухні своєї квартири. Виглянувши у вікно вона побачила автомобіль, який вивозить сміття, рухається заднім ходом, а позаду автомобіля на проїздній частині лежить жінка. Побачив це, свідок ОСОБА_9 почала кричати, однак автомобіль продовжив рух заднім ходом та скоїв наїзд на пішохіда. Як жінка опинилася на місці наїзду вона не бачила (а.с. 139-142).

Протоколом слідчого експерименту за участі свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_21 від 09.02.2017 року відповідно до якого свідки пояснила про механізм скоєння наїзду автомобілем МАН під керування водія ОСОБА_3 на пішохіда ОСОБА_4 (а.с. 143-145).

Висновком експерта № 553 від 07.02.2017 року складеного за результатами судової медичної експертизи, відповідно до змісту якого встановлено, що причиною смерті ОСОБА_4 є поєднана тупа травма голови, тулубу і кінцівок, що виразилась в утворенні множинних переломів кісток скелета і пошкоджень внутрішніх органів, що в сукупності ускладнилося розвитком шоку.

Тілесні ушкодження, виявлені під час експертизи трупу ОСОБА_4 утворилися від дії тупих предметів, можливо 07.02.2017 року, в результаті дорожньо- транспортної пригоди, ускладнилися розвитком шоку, в своїй сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя, і знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті. (а.с. 124-131).

Висновком експерта № 9-88 від 21.02.2017 року, складеного за результатами судової автотехнічної експертизи, відповідно до змісту якого встановлено, що в даній дорожній ситуації водій ОСОБА_3 повинен був діяти у відповідності до вимог п.10.9 Правил дорожнього руху України.

Оцінка дій пішохода ОСОБА_4 виходить за межі компетенції експерта з дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод, оскільки не потребує застосування спеціальних технічних пізнань в області інженерно-транспортної експертизи, та може бути виконана слідчим самостійно згідно з вимогами розділу 4 Правил дорожнього руху України.

В дорожній ситуації, що розглядається, в діях водія ОСОБА_3 є невідповідності до вимог п.10.9 Правил дорожнього руху України, які знаходяться в причинному зв`язку з ДТП.

Оцінка дій пішохода ОСОБА_4 виходить за межі компетенції експерта з дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод, оскільки не потребує застосування спеціальних технічних пізнань в області інженерно- транспортної експертизи, та може бути виконана слідчим самостійно згідно з вимогами розділу 4 Правил дорожнього руху України.

З урахуванням вихідних даних, заданих в постанові про призначення судової експертизи, в даній дорожній ситуації технічна можливість водія ОСОБА_3 уникнути ДТП залежала від виконання ним вимог п.10.9 Правил дорожнього руху України. (а.с. 150-152).

Аналізуючи досліджені докази по даному кримінальному провадженню, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінального правопорушення доведена в ході судового розгляду, а його дії вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

При ухваленні вироку відносно обвинуваченого ОСОБА_3 суд вважає за необхідне відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.

Так, у рішеннях «Коробов проти України» від 21.10.2011 року, «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

За таких обставин, оцінюючи безпосередньо досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає «поза розумним сумнівом» доведеним пред`явлене ОСОБА_3 обвинувачення за ч.2 ст. 286 КК України.

Згідно зі статтями 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» (Із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19 грудня 2008 року), при призначенні покарання за ст. 286 КК України суди мають ураховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію транспортних засобів, тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

Згідно до п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» (Із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19 грудня 2008 року), У кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2 ст. 286 і ст. 287 КК ( 2341-14 ) необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами або обіймати посади, пов`язані з відповідальністю за технічний стан чи експлуатацію транспортних засобів, відповідно.

Вирішуючи питання про доцільність застосування до ОСОБА_3 додаткової міри покарання, суд враховує його щире каяття, повне відшкодування заподіяної шкоди потерпілій ОСОБА_22 . Також суд враховує те, що робота водієм у ТОВ «Вельтум Запоріжжя» є єдиним джерелом доходу обвинуваченого ОСОБА_3 , а також позицію представника потерпілої сторони, який просив суд не позбавляти обвинуваченого права керування.

При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд керується ст. 65 КК України і враховує характер і ступінь тяжкості скоєного ним діяння, яке відповідно до ч. 4 ст.12 КК України, належить до категорії тяжких злочинів, вчинене з необережності, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліках у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно.

Згідно п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 року виходячи з того, що встановлення пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. При цьому таке рішення має бути повністю самостійним і не ставить у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому, у відповідності до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, правдиві послідовні покази надані в судовому засіданні, які сприяли встановленню істини по справі, добровільне відшкодування заподіяної шкоди потерпілому.

Згідно ст. 67 КК України, обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлені.

При призначенні покарання, суд враховує практику Верховного Суду, (постанова № 634/609/15-к від 01.02.2018 щодо судової дискреції), де зазначено що саме суду належать повноваження, надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.

На підставі вищевикладеного, суд вважає що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливе без ізоляції його від суспільства, проте із здійсненням контролю за поведінкою обвинуваченого з боку органів з питань пробації, у зв`язку з чим, суд вважає за можливе призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ст. 286 ч. 2 КК України, із застосуванням положень ст. 75 КК України, тобто без реального відбування покарання та покладення обов`язків, передбачених ст. 76 КК України. Разом з цим, враховуючи, що в обвинуваченого відсутнє посвідчення на право керування транспортним засобом, суд також вважає за необхідне не застосовувати додаткове покарання у виді позбавлення права керування усіма видами транспортних засобів.

Обрана міра покарання, за глибоким переконанням суду, відповідає не тільки тяжкості вчиненого злочину, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, є обґрунтованою та буде відповідати цілям покарання.

Представник потерпілої ОСОБА_22 адвокат Воронцов І.О. у судовому засіданні пояснив, що потерпіла не має будь-яких претензій до обвинуваченого ОСОБА_3 Просив суд, при постановленні вироку, не позбавляти ОСОБА_3 права керувати транспортним засобами. Пояснив, що цивільним відповідачем ТОВ «Вельтум-Запоріжжя» відшкодовано потерпілій ОСОБА_22 в рахунок відшкодування моральної шкоди 75000 грн. Надав суду заяву від потерпілої ОСОБА_22 про залишення цивільного позову без розгляду.

Від цивільного відповідача ТОВ «Вельтум-Запоріжжя» до суду надійшла заява про розгляд кримінального провадження без участі цивільного відповідача. До заяви додано платіжне доручення № 14756 від 21.01.2019 р. на суму 75000 грн. на користь ОСОБА_22 , а також розписку від потерпілої про отримання вказаних коштів.

Приписами ч. 2 ст. 124 КПК також установлено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Питання щодо запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_3 суд не вирішує, оскільки строк дії ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Соболєвої І.П. про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 у вигляді особистого зобов`язання сплинув 02.05.2017 року.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 124, 369-371, 373-376 КПК України, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного судом основного покарання, якщо він протягом іспитового строку в 2 (два) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, впродовж іспитового строку на ОСОБА_3 покласти обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Цивільний позов про відшкодування моральної та матеріальної шкоди заявлений потерпілою ОСОБА_22 залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_2 на користь держави в особі Запорізького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України в Запорізькій області (рахунок № 31112115008009, одержувач - УК у Шевч. р-ні м. Зап./Шевч./24060300, код банку 899998, код ЄДРПОУ 38025367, назва банку казначейство України) витрати за проведення судової автотехнічної експертизи № 9-88 від 21.02.2017 у кримінальному провадженні № 12017080000000076 у розмірі 703 (сімсот три) грн. 68 коп.

Речовий доказ, що, згідно розписки, знаходиться на відповідальному зберіганні у ТОВ «Умвельт Запоріжжя» - автомобіль «MAN IGA 33.350», реєстраційний номер НОМЕР_1 , - залишити в його користуванні та розпорядженні.

Скасувати арешт з автомобіля «MAN IGA 33.350», реєстраційний номер НОМЕР_1 , накладений ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Соболєвою І.П. від 16.02.2017 року.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: М.В. Антоненко