Ухвала суду № 84602441, 04.10.2014, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/3691/14-к

Провадження № 1-кс/307/490/14

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2014 року м. Тячів

Слідчий суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Чопик В.В., при секретарі Церкуник С.І., з участю прокурора Баник С.Ю., захисника Буташ М.М., заступника начальника СВ Тячівського РВ УМВС України в Закарпатській області П.Г. Панфілова, розглянувши клопотання заступника начальника СВ Тячівського РВ УМВС України в Закарпатській області підполковника міліції Панфілова П.Г, про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з повною загальною середньою освітою, одружений, не судимого, у вигляді тримання під вартою строком на два місяці за скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187 КК України,

в с т а н о в и в :

Заступник начальника СВ Тячівського РВ УМВС України в Закарпатській області П.Г. Панфілов за погодженням з прокурором прокуратури Тячівського району Закарпатської області Баник С.Ю. звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 .

В обґрунтування клопотання посилається на те, що в провадженні СВ Тячівського РВ УМВС України в Закарпатській області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12012070160000336 від 31 грудня 2012 за ознаками кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 187. КК України.

Вказує на те, що 14 червня 2012 року, близько 23 години, ОСОБА_1 , за попередньою змовою та в групі з ОСОБА_2 , з метою заволодіння чужим майном, знаходячись між населеними пунктами м. Тячів та с. Тячівка, протягнули впоперек дороги металевий колючий дріт перед їдучим у напрямку м. Тячів автомобілем марки Шевроле-Авео, д.н.з., НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_3 , після чого, помітивши, що ОСОБА_3 зупинився і вийшов з автомобіля, щоб прибрати вказаний дріт, застосовуючи фізичне насильство, небезпечне для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу, почав наносити йому удари металевим предметом схожим на трубу, а також руками та ногами по різних частинах тіла, після чого умисно, протиправно, з корисливих мотивів, всупереч волі ОСОБА_3 , відкрито викрав з салону його автомобіля чоловічу шкіряну сумку чорного кольору, у якій знаходились грошові кошти у сумі 30 000 гривень, 1520 доларів США, 35 євро, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль Шевроле-Авеод.н., НОМЕР_1 , паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_3 , внаслідок чого спричинили ОСОБА_3 матеріальні збитки на загальну суму 42 000 гривень.

Підставою для внесення даного клопотання стало те, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст. 187, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме встановлено, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, крім цього ОСОБА_1 може незаконно впливати на потерпілого та свідків, шляхом переконування з метою уникнення кримінальної відповідальності, вчинити інше кримінальне правопорушення, отже застосування більш м`яких запобіжних заходів не дозволить запобігти цим ризикам, у зв`язку з чим вбачається необхідність у застосуванні щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні слідчий підтримав клопотання посилаючись на обставини викладені у ньому.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просить його задовольнити.

Підозрюваний в судовому засіданні вину свою не визнав, стверджує, що він не причетний до даного кримінального правопорушення і в 2012 році з цього приводу давав покази.

Захисник Буташ М.М. вважає, що наведені у поданні доводи про те, що ОСОБА_1 знаходячись на волі може переховуватися від слідства та суду, перешкоджати встановленню істини по справі є припущенням органу досудового слідства, які будь-якими фактичними даними не обґрунтовані, а тому просить в задоволенні клопотання відмовити.

Заслухавши учасників процесу та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до наступного.

Згідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 2, 4, ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Згідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

ОСОБА_1 підозрюється у вчинені злочину передбаченого ч.2 ст.187 КК України, – напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб.

За матеріалами справи підозра ОСОБА_1 обґрунтовано підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Таким чином вважаю, що клопотання підлягає задоволенню, оскільки підозрюваний вчинив тяжкий злочин, за який кримінальним законодавством України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 7 до 10 років, при цьому підозрюваний може незаконно впливати на потерпілих та свідків шляхом погроз з метою уникнення кримінальної відповідальності, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення, в разі застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу, здійснити повторні кримінальні проступки, щодо інших осіб. Посилання прокурора на можливість підозрюваного такими діями перешкоджати кримінальному провадженню також є доцільними, в наслідок чого, з урахуванням вимог ст. 183 КПК України, до підозрюваного слід застосувати виключний запобіжний захід, з зазначенням розміру застави.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 176-205, 395 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

Клопотання – задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з повною загальною середньою освітою, одружений, не судимого, запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на 60 (шістдесят) днів, з зазначенням розміру застави.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання, тобто 03 грудня 2014 року.

Строк дії ухвали – до 3 грудня 2014 року.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_1 , обов`язків, визначених КПК України.

Визначити заставу у розмірі 70 розмірів мінімальної заробітної плати, а саме у розмірі 85260 (вісімдесят п`ять тисяч двісті шістдесят) грн., встановленої станом на 01 січня поточного року 1218 грн., у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самою підозрюваною так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Тячівського районного суду: р/р 3731301800042; МФО (код банку) 812016; ЄДРПОУ 26213408; Банк отримувача – ГУ ДКСУ в Закарпатській області; одержувач – ТУ ДСА України в Закарпатській області .

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення застави наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування – СВ Тячівського РВ УМВС України в Закарпатській області та до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Тячівського районного суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Ужгородського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Ужгородського СІЗО негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого СВ Тячівського РВ УМВС України в Закарпатській області, прокурора прокуратури Тячівського району та слідчого суддю Тячівського районного суду.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Закарпатської області протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним – в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя: В.В. Чопик