Ухвала суду № 84592713, 17.09.2019, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 6/760/627/19

В справі № 760/15572/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2019 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючої - судді - Шереметьєвої Л.А.

за участю секретаря - Гак Г.М.

представника заявника - Магди С.Г.

представника стягувача - Тищенко К.О.

представника боржника - ОСОБА_1.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Києві подання Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві про обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_2 , суд

В С Т А Н О В И В:

Державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Магда С.Г. звернувся до суду з поданням про обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до повного виконання зобов`язань, покладених на неї рішенням Вінницького районного суду Вінницької області, на підставі якого видано виконавчий лист № 2-1782/10 від 03 червня 2014 року.

Посилається на те, що на виконанні у Відділі перебуває виконавче провадження № 44508315 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1782/10 від 03 червня 2014 року, виданого Вінницьким районним судом Вінницької області, про солідарне стягнення з боржників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «БМ Банк» заборгованості за договором кредиту № 519/090608 від 09 червня 2008 року в розмірі 5 276 193, 21 гр. та за договором кредиту № 473/280308 від 28 березня 2008 року в розмірі 646 163, 15 гр.

28 серпня 2014 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та надано семиденний строк для добровільного виконання рішення суду.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення дана постанова боржником отримана 05 вересня 2014 року.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_2 на праві власності зареєстрована квартира АДРЕСА_1 та машиномісце НОМЕР_5 в будинку АДРЕСА_3 .

Згідно повідомлення Адресно-довідкового підрозділу від 08 вересня 2014 року боржник зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

30 вересня 2014 року державним виконавцем здійснено вихід за вказаною адресою та встановлено, що боржник дійсно проживає за вказаною адресою, але потрапити до квартири не виявилось можливим у зв`язку з відсутністю боржника та мешканців квартири вдома, про був складений відповідний акт.

Того ж дня державним виконавцем здійснено опис та арешт машиномісця НОМЕР_5, а на адресу боржника направлено вимогу про забезпечення доступу до квартири АДРЕСА_1 для проведення опису й арешту, який було призначено на 09 жовтня 2014 року на 17.00.

Дана вимога була отримана боржником 03 жовтня 2014 року.

08 жовтня 2014 року на адресу відділу надійшло клопотання представника ОСОБА_2 про відкладення проведення виконавчих дій у зв`язку з тим, що у м. Вінниці призначено виконання рішення суду за іншим виконавчим провадженням.

19 листопада 2014 року вимогою державного виконавця повторно призначено проведення виконавчих дій, а саме опис та арешт вказаної квартири на 27 листопада 2014 року на 17.00 год.

Зазначена вимога була отримана боржником 24 листопада 2014 року.

25 листопада 2014 року на адресу відділу надійшла заява боржника про неможливість надання доступу до квартири АДРЕСА_1 у зв`язку з тим, що вона працює до 20.00 год., а також у зв`язку з тим, що в квартирі зареєстровані неповнолітні діти.

В той же час, згідно інформації Державної податкової адміністрації України боржник ОСОБА_2 не працює.

27 листопада 2014 року державним виконавцем здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_1 , але потрапити до вказаної квартири не виявилось можливим у зв`язку з відсутністю боржника та мешканців квартири вдома, про що складено відповідний акт.

22 травня 2015 року державним виконавцем повторно направлено вимогу на адресу боржника про забезпечення доступу 04 червня 2015 року об 11.00 год. до вказаної квартири з метою проведення її опису та арешту, але потрапити до вказаної квартири не виявилось можливим у зв`язку з відсутністю вдома боржника, про що був складений відповідний акт.

03 червня 2015 року на адресу відділу надійшла заява ОСОБА_2 про відмову у наданні доступу до квартири АДРЕСА_1 без наявності у державного виконавця ухвали суду про примусове входження до житла.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 15 червня 2015 року подання державного виконавця про надання дозволу на примусове входження до квартири АДРЕСА_1 з метою проведення її опису та арешту, а також проведення опису та арешту майна, належного боржнику, задоволено.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 29 вересня 2015 року ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 15 червня 2015 року залишено без змін.

За час виконавчих дій боржник неодноразово оскаржувала дії державного виконавця до суду, у зв`язку з чим суд неодноразово постановляв ухвали про зупинення виконавчих дій, що свідчить про ухилення боржника від виконання рішення суду.

За результатами розгляду справ скарги боржника були залишенні без задоволення.

07 вересня 2016 року державним виконавцем на адресу боржника направлено вимогу з`явитися 16 вересня 2016 року на прийом та надати інформацію про свій майновий стан, але дану вимогу боржником було проігноровано, не дивлячись на її отримання.

Того ж дня державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника.

Згідно відповідей АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «УкрСиббанк» постанова про арешт коштів прийнята до виконання, але залишок коштів на рахунках недостатній для виконання рішення суду.

В ході виконання рішення суду державним виконавцем з рахунків боржника стягнуто 3 750, 46 гр.

06 вересня 2017 року та 13 вересня 2017 року державним виконавцем повторно направлено вимоги на адресу боржника з`явитись на прийом до виконавця та подати документи про майновий стан, які були отримані нею 13 вересня 2017 року та 19 вересня 2017 року.

Боржник ОСОБА_2 за викликом не з`явилася, витребувані документи не надала.

Згідно відповідей Головного центру обробки спеціальної інформації від 07 вересня 2016 року, 17 жовтня 2017 року, 03 листопада 2017 року та 06 березня 2019 року боржник постійно перетинає державний кордон України.

Станом на 30 жовтня 2017 року ОСОБА_2 шість разів виїжджала за межі України до Анталії та Стамбулу протягом року.

В строк, наданий для самостійного виконання, рішення суду боржником не виконано.

Остання не дає доступу до квартири АДРЕСА_1 з метою проведення її опису та арешту, не являється за викликами державного виконавця, не вчиняє будь-яких дій з метою виконання рішення суду.

Зазначені обставини свідчать про ухилення від добровільного виконання своїх зобов`язань та рішення суду.

В ході виконання даного судового рішення, 28 серпня 2014 року одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження, державним виконавцем, у відповідності до ст.ст. 19, 57 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про арешт майна боржника та оголошено заборону на його відчуження, на підставі якої 29 серпня 2014 року внесено запис про обтяження № 6824650.

В подальшому державним реєстратором Тиврівської районної державної адміністрації у Вінницькій області 09 серпня 2018 року перенесено зазначений запис до спецрозділу та зареєстровано вказане обтяження за № 27450840.

12 квітня 2019 року державним реєстратором Воронківської сільської ради Бобровницького району Чернігівської області Бєляєвою К.А. припинено обтяження за реєстровим № 27450840 на підставі постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Шатохіна О.П. від 26 лютого 2019 року ВП № 41460144 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Шевченківським районним судом м. Києва від 11 листопада 2017 року в справі № 761/4115/17-ц про стягнення з ОСОБА_2 боргу на користь ПАТ «ВТБ Банк».

Зазначені обставини підтверджуються сканкопією з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Зазначає, що вказане виконавче провадження на виконанні у відділі примусового виконання рішень УДВС Головного територіального управління юстиції у м. Києві не перебувало та вказана постанова працівниками відділу не виносилась, а отже є підробленою.

16 квітня 2019 року боржником ОСОБА_2 відчужено квартиру АДРЕСА_1 громадянину Ізраїлю ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченому приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О., що підтверджується Інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 166414773 від 14 травня 2019 року та № 166422665 від 14 травня 2019 року.

У зв`язку з цим 14 травня 2019 року державним виконавцем направлено до Печерського управління поліції ГУ НП України в м. Києві повідомлення про вчинення кримінального правопорушення та про притягнення до кримінальної відповідальності за фактом вчинення боржником ОСОБА_2 та державним реєстратором Воронківської сільської ради Бобровицького району Чернігівської області Бєляєвою К.А. кримінальних правопорушень.

На момент звернення до суду боржником рішення суду не виконано.

До відділу державної виконавчої служби боржник не з`являлася, будь-яких заяв, клопотань чи інших документів від неї не надходило.

Виходячи з цього, просить задовольнити подання.

Державний виконавець в судовому засіданні подання підтримав, просив його задовольнити.

Представник боржника в судовому засіданні проти задоволення подання заперечувала, посилаючись на те, що воно не відповідає ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Протокольною ухвалою суду від 19 серпня 2019 року АТ «ВТБ Банк» було залучено до участі в справі в якості стягувача.

Представник АТ «ВБТ Банк» в судовому засіданні подання підтримав з підстав, зазначених у ньому.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення подання, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Примусове виконання рішень в Україні покладено на Державну виконавчу службу, а порядок виконання визначений Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до п.19 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, державний виконавець має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Судом встановлено, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві перебуває виконавче провадження № 44508315 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1782/10 від 03 червня 2014 року, виданого Вінницьким районним судом Вінницької області, про солідарне стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «БМ Банк» заборгованості за договором кредиту № 519/090608 від 09 червня 2008 року в розмірі 5 276 193, 21 гр. та за договором кредиту № 473/280308 від 28 березня 2008 року в розмірі 646 163, 15 гр.

/ а.с. 5 - 12 /

Державний виконавець в судовому засіданні зазначила, що з моменту відкриття виконавчого провадження рішення суду боржником не виконано і від його виконання боржник ухиляється.

Представник боржника в судовому засіданні цих обставин не заперечувала. При цьому причин невиконання боржником рішення суду зазначити не змогла.

Судом встановлено та не спростовується сторонами виконавчого провадження, боржник отримала постанову про відкриття виконавчого провадження, обізнана про проведення виконавчих дій та свого обов`язку, надсилала до державного виконавця заяви про відкладення виконавчих дій та відмову в наданні доступу до житла, отримувала процесуальні рішення виконавця, представник боржника ознайомлювався з матеріалами виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 441 ЦПК України суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Згідно з даною нормою закону та ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в`їзд в Україну громадян України» одним із заходів забезпечення виконання рішення може бути тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України з вилученням паспортного документа чи без такого, причому таке обмеження можливо на підставі судового рішення за поданням державного виконавця лише у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб`єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню.

З даної норми закону випливає, що таке обмеження може мати місце лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання.

Судом встановлено, що 28 серпня 2014 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та надано семиденний строк для добровільного виконання рішення суду.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження боржником отримана 05 вересня 2014 року.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_7 на праві власності зареєстровано квартиру АДРЕСА_1 та машиномісце НОМЕР_5 в будинку АДРЕСА_3 .

Згідно повідомлення Адресно-довідкового підрозділу від 08 вересня 2014 року боржник зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

/а.с. 13, 29 - 31, 35, 95 - 96 /

Встановлено також та не спростовується представником боржника державним виконавцем неодноразово направлялися вимоги боржнику ОСОБА_2 про забезпечення доступу до квартири АДРЕСА_1 , а саме: 18 вересня 2014 року про надання доступу 30 вересня 2014 року, 30 вересня 2014 року на 09 жовтня 2014 року та 19 листопада 2014 року та 27 листопада 2014 року.

Вказані вимоги боржником були отримані відповідно 03 жовтня 2014 року та 24 листопада 2014 року, однак під різними приводами доступу до квартири надано не було.

30 вересня 2014 року державним виконавцем здійснено опис та арешт машиномісця НОМЕР_5 в будинку № 14 по вул. П. Мирного в м. Києві .

/а.с. 19, 21 -24 /

08 жовтня 2014 року на адресу відділу надійшло клопотання представника боржника про відкладення проведення виконавчих дій у зв`язку з проведенням виконавчих дій у м. Вінниці, а 25 листопада 2014 року боржник подала клопотання про неможливість доступу до квартири в зв`язку з її перебуванням на роботі та проживанням у квартирі малолітніх дітей.

Державний виконавець у судовому засіданні зазначила, що нею вживалися заходи до виконання рішення суду, направлялися запити з метою встановлення доходів боржника, однак таких даних встановлено не було.

Встановлено також, що у 2015 році державним виконавцем вживалися заходи з метою доступу до приведеної квартири, а саме: 14 квітня 2015 року вимогою державного виконавця повторно призначено проведення виконавчих дій, а саме опис та арешт вказаної квартири на 23 квітня 2015 року на 16.00 год.

22 травня 2015 року державним виконавцем повторно направлено вимогу на адресу боржника про забезпечення доступу 04 червня 2015 року об 11.00 год. до вказаної квартири з метою проведення її опису та арешту, однак доступ до квартири наданий не був, а заявою від 03 червня 2015 року боржник повідомила про відмову про відмову у наданні доступу до квартири без рішення суду.

/ а.с. 26, 32 - 34, 36, 44, 49, 51 - 52, 125, 129 - 130, 147 - 148 /

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 15 червня 2015 року було задоволено подання державного виконавця про надання дозволу на примусове входження до квартири АДРЕСА_1 з метою проведення її опису та арешту, а також проведення опису та арешту майна, належного боржнику, задоволено.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 29 вересня 2015 року ухвала Печерського районного суду м. Києва від 15 червня 2015 року залишена без змін.

/ а.с. 55 - 58 /

Встановлено також, що з моменту відкриття виконавчого провадження боржник неодноразово зверталася до суду зі скаргами на дії державного виконавця, які рішеннями суду визнавалися необґрунтованими.

/ а.с. 37 - 43, 65 - 66, 68 - 76, 78, 84 - 85, 99, 122 - 124 /

30 жовтня 2015 року державним виконавцем винесено постанову про призначення експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні з метою надання письмового висновку, звіту про оцінку майна ( акту оцінки майна) з питань ринкової вартості машиномісця НОМЕР_5, яке розташовано у будинку АДРЕСА_8 .

В зв`язку з незгодою боржника з оцінкою майна, постановою державного виконавця від 27 квітня 2015 року ПП «Консалтингова група Арго-Експерт» було доручено рецензію даного звіту.

Згідно Рецензії № 27 на Звіт про незалежну оцінку майна - машиномаісця НОМЕР_5 у підземному паркінгу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_8 , Звіт повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки та може використовуватися з метою, визначеною у звіті.

Вимогою державного виконавця від 09 липня 2015 року на адресу ОСОБА_2 було направлено копію зазначеної рецензії з зобов`язанням повідомити відділ у разі з непогодженням з експертною оцінкою, а 22 липня 2015 року на адресу відділу надійшла заява боржника про незгоду з експертною оцінкою.

27 липня 2015 року державним виконавцем зроблено Заявку на реалізацію арештованого майна: машиномісця НОМЕР_5, яке розташовано у будинку АДРЕСА_8 .

16 жовтня 2015 року боржник звернулася до відділу з заявою про припинення електронних торгів з реалізації машиномісця НОМЕР_5, яке розташовано у будинку АДРЕСА_8 , призначених на 30 жовтня 2015 року.

30 жовтня 2015 року державним виконавцем винесено постанову про призначення експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні з метою надання письмового висновку, звіту про оцінку майна ( акту оцінки майна) з питань ринкової вартості машиномісця НОМЕР_5, яке розташовано у будинку АДРЕСА_8 .

Згідно висновку з незалежної оцінки майна: машиномісця НОМЕР_5 у підземному паркінгу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_8 , власником якого є ОСОБА_2 , ринкова вартість (початкова ціна на прилюдних торгах (аукціоні) - об`єкту оцінки станом на 27 жовтня 2015 року становить 508 156, 00 гр.

Вимогою державного виконавця від 11 листопада 2015 року на адресу ОСОБА_2 було направлено копію зазначеного висновку з зобов`язанням повідомити відділ у разі з непогодженням з експертною оцінкою.

11 грудня 2015 року на адресу відділу надійшла заява боржника про незгоду з експертною оцінкою машиномісця НОМЕР_5, яке розташовано у будинку АДРЕСА_8 .

Постановою державного виконавця від 15 грудня 2015 року ПП «Консалтингова група Арго-Експерт» було призначено експертом, суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання.

Вимогою державного виконавця від 15 грудня 2015 року № 117/2 було зобов`язано ПП «Консалтингова група Арго-Експерт» після проведення рецензування повернути Висновок ТОВ «Українська експертна група від 27 жовтня 2015 року.

Згідно Рецензії № 3 на Звіт про незалежну оцінку майна - машиномаісця НОМЕР_5 у підземному паркінгу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_8 , Звіт повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки та може використовуватися з метою, визначеною у звіті.

03 березня 2016 року державним виконавцем на адресу ДП «СЕТАМ» зроблено Заявку на реалізацію арештованого майна: машиномісця НОМЕР_5, яке розташовано у будинку АДРЕСА_8 .

Постановою державного виконавця від 13 вересня 2017 року ПП «Консалтингова група Арго-Експерт» було призначено експертом, суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання з незалежної оцінки майна: машиномісця НОМЕР_5 у підземному паркінгу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_8 .

Згідно Звіту про оцінку майна: машиномісця НОМЕР_5 у підземному паркінгу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_8 , власником якого є ОСОБА_2 , ринкова вартість - об`єкта оцінки станом на 09 жовтня 2017 року становить 526 400, 00 гр.

/ а.с. 45 - 48, 59 - 64, 77, 79, 86 - 94, 133 /

В подальшому державним виконавцем неодноразово боржнику направлялися виклики на прийом з вимогою надати інформацію про майновий стан, а також винесена постанова про арешт коштів боржника.

В ході виконання рішення суду державним виконавцем з рахунків боржника стягнуто лише 3 750, 46 гр.

/ а.с. 101 - 116, 118 - 121, 126 - 128; 134-135, 138 /

Згідно відповідей Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 07 вересня 2016 року, 17 жовтня 2017 року, 03 листопада 2017 року та від 06 березня 2019 року, 27 травня 2019 боржник регулярно перетинає державний кордон України.

Станом на 30 жовтня 2017 року ОСОБА_2 шість разів виїжджала за межі України до Анталії та Стамбулу протягом 2017 року, та 10 разів протягом 2018 - 2019 років.

/ а.с. 117, 131, 141, 149, 213 /

Держаним виконавцем в судовому засіданні зазначено, це підтверджується матеріалами справи та не спростовується представником боржника, в строк, наданий для добровільного та самостійного виконання, рішення суду боржником не виконано.

Державний виконавець у судовому засіданні також пояснила і це підтверджується матеріалами справи, 12 квітня 2019 року державним реєстратором Воронківської сільської ради Бобровницького району Чернігівської області Бєляєвою К.А. припинено обтяження за реєстровим № 27450840 на підставі постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Шатохіна О.П. від 26 лютого 2019 року у ВП № 41460144 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Шевченківським районним судом м. Києва від 11 листопада 2017 року в справі № 761/4115/17-ц про стягнення з ОСОБА_2 боргу на користь ПАТ «ВТБ Банк».

Зазначені обставини підтверджуються копією з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Державний виконавець в судовому засіданні зазначила, що вказане виконавче провадження на виконанні у відділі примусового виконання рішень УДВС Головного територіального управління юстиції у м. Києві не перебувало і така постанова працівниками відділу не виносилась.

16 квітня 2019 року боржником ОСОБА_2 відчужено квартиру АДРЕСА_1 громадянину Ізраїлю ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченому приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О., що підтверджується Інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 166414773 від 14 травня 2019 року та № 166422665 від 14 травня 2019 року.

/ а.с. 14, 16 - 17, 154; 158 - 191 /

Законом України «Про порядок виїзду з України та в`їзд в Україну громадян України» передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність самого факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання.

В розумінні вимог даного закону ухиленням від виконання зобов`язання, покладеного на боржника рішенням суду, є такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов`язків.

Викладені в поданні державного виконавця обставини свідчить про те, що боржник ухиляється від виконання рішення суду протягом тривалого часу і такі її дії є свідомими.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад, як обов`язковості виконання рішень та розумності строків виконавчого провадження.

За змістом ч. 3 ст. 2 ЦПК України принципом цивільного судочинства є виконуваність рішення суду та рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України, - і за її межами.

Крім того, виконання рішення суду - є елементом справедливого судового розгляду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З точки зору ст. 2 ЦПК України та рішення Конституційного Суду України №16-рп/2009 від 30 червня 2009 року обов`язковість рішення суду є однією з основних засад судочинства, яка гарантує ефективне здійснення правосуддя.

На це ж посилається і Європейський Суд з прав людини в рішеннях «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року, «Піалопулос та інші проти Греції» від 15 березня 2001 року та «Іммобільяре Саффі проти Італії».

Відповідно до ч.ч.1, 2, 4 ст.10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини виконання рішення суду є невід`ємною частиною права на справедливий суд.

Правосуддя визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення права.

Судове рішення за своєю суттю охороняє права, свободи та законні інтереси громадян і є завершальною стадією судового провадження.

У Резолюції Парламентської асамблеї Ради Європи 1787/2011 від 02 січня 2011 року зазначено,що виконання рішень Європейського суду з прав людини відзначається існуванням основних системних недоліків, які викликають велику кількість повторюваних висновків щодо порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що серйозно підривають верховенство права.

Щодо України ці проблеми пов`язані, зокрема, з хронічним невиконанням рішень національних судів.

Суд враховує, що з точки зору ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

В той же час, суд враховує також і те, що відповідно до ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Враховуючи ці обставини, встановлений рішення суду обов`язок боржника, тривалість виконавчого провадження, суд вважає, що такі заходи не можуть свідчити про обмеження прав боржника, оскільки як він, так і стягувач є рівними перед законом і мають рівні права, гарантовані Конституцією України та іншими нормативними актами, на захист своїх інтересів державою.

За таких обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість подання та його задоволення.

Суд не приймає до уваги заперечення представника боржника в судовому засіданні, виходячи з наступного.

Так, представник боржника у судовому засіданні підтвердила наявність рішення суду про стягнення з ОСОБА_2 боргу, що набрало законної сили.

Підтвердила, що рішення суду боржником добровільно не виконується, виконавче провадження триває з 2014 року.

Не заперечуючи відчуження боржником квартири, а також поведінки боржника в виконавчому провадженні, зазначила, що не володіє питанням поведінки боржника та її ухилення від виконання рішення суду, а також причиною відчуження квартири, на яку був накладений арешт у межах виконавчого провадження.

Виходячи з принципу встановленої законом обов`язковості судових рішень суд вважає твердження представника боржника в судовому засіданні такими, що не заслуговують на увагу.

Керуючись ст. ст. 2,10, 12,18, 441 ЦПК України, ст.ст.1, 18 Закону України « Про виконавче провадження», ст. ст.6 - 8 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», суд

У Х В А Л И В :

Подання задовольнити.

Тимчасово обмежити в праві виїзду за межі України без вилучення паспорта для виїзду за кордон боржника ОСОБА_2 / ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ІН НОМЕР_4 / до виконання боргових зобов`язань, покладених на неї рішенням Вінницького районного суду Вінницької області відповідно до виконавчого листа № 2-1782/10 від 03 червня 2014 року.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 27 вересня 2019 року.

Суддя: Л.А.Шереметьєва