Ухвала суду № 84591998, 26.09.2019, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/12824/14-ц

Провадження № 2-з/202/86/2019

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

26 вересня 2019 року м. Дніпро

Суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Слюсар Л.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про забезпечення зустрічного позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Петрушенська Інна Романівна, Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, Орган опіки та піклування - Служба у справах дітей Індустріальної районної у місті Дніпрі ради, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, зобов`язання повернути майно за недійсними правочинами, визнання права власності, усунення перешкод в користуванні,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська знаходиться цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Петрушенська Інна Романівна, Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, Орган опіки та піклування - Служба у справах дітей Індустріальної районної у місті Дніпрі ради, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, зобов`язання повернути майно за недійсними правочинами, визнання права власності, усунення перешкод в користуванні.

23 вересня 2019 року в підготовчому судовому засіданні представник відповідачів подав зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , третя особа: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Делалов Антон Олексійович, про визнання правочинів недійсними, витребування майна із чужого незаконного володіння, застосування наслідків недійсності правочину, яку ухвалою суду від 23 вересня 2019 року було залишено без руху.

Разом із поданням зустрічної позовної заяви, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подано заяву про забезпечення зустрічної позовної заяви, відповідно до якої просили накласти арешт та заборонити будь-яким особам вчиняти будь-які дії щодо відчуження наступного майна: земельної ділянки, кадастровий номер 1210100000:04:075:0004, площею 0.0157 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 442864112101, номер запису про право власності 23560254); земельної ділянки, площею 0,0561 га, кадастровий номер 1210100000:04:075:0029, реєстраційний номер 1400204912101, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1400204912101,); земельної ділянки площею 0, 0322 га, кадастровий номер 1210100000:04:075:0028, реєстраційний номер 1399939212101 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1399939212101); 13/100 частин житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1214561612101, номер запису про право власності 19784907).

Вимоги заяви про забезпечення зустрічної позовної заяви обґрунтовані тим, що предметом спору за даним позовом є нерухоме майно та невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в майбутньому.

Наведене зумовило ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , звернутись до суду з відповідною заявою про забезпечення зустрічної позовної заяви до подання зустрічної позовної заяви.

Відповідно ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 статті 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту та забороною вчиняти певні дії.

Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

При розгляді заяви про забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно з п. 43 рішення по справі «Шмалько проти України» право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605цс16 від 25 травня 2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення апеляційного суду м. Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення є обов`язковим до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

З аналізу вказаних правових норм слідує, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв1язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

В заяві про забезпечення зустрічної позовної заяви зазначені обставини, які дають підстави стверджувати, що між сторонами виник спір, невжиття такого заходу забезпечення позову, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, за захистом якого позивачі за зустрічною позовною заявою мають намір звернутись до суду.

За вказаних підстав, слід дійти висновку про наявність підстав для вжиття обраного заходу забезпечення зустрічної позовної заяви, оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обґрунтовано та доведено наявність підстав для вжиття такого заходу.

На підставі викладеного, керуючись п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9, ст.ст. 149-153 Цивільного процесуального кодексу України, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про забезпечення зустрічного позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Петрушенська Інна Романівна, Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, Орган опіки та піклування - Служба у справах дітей Індустріальної районної у місті Дніпрі ради, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, зобов`язання повернути майно за недійсними правочинами, визнання права власності, усунення перешкод в користуванні - задовольнити.

Забезпечити зустрічну позовну заяву, шляхом накладення арешту та заборони будь-яким особам вчиняти будь-які дії щодо відчуження наступного майна:

-земельної ділянки, кадастровий номер 1210100000:04:075:0004, площею 0.0157 га. з цільовим призначенням для ведення підсобного господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 442864112101, номер запису про право власності 23560254) та власником якої відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки є ОСОБА_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ;

-земельної ділянки, площею 0,0561 га, кадастровий номер 1210100000:04:075:0029, реєстраційний номер 1400204912101, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1400204912101) та власником якої відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки є ОСОБА_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ;

-земельної ділянки площею 0, 0322 га, кадастровий номер 1210100000:04:075:0028, реєстраційний номер 1399939212101 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1399939212101);

-13/100 частин житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1214561612101, номер запису про право власності 19784907), власником яких відповідно до договору іпотеки від 04 грудня 2017 року є ОСОБА_7 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Стягувачами за цим виконавчим документом є ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 ).

Боржниками за цим виконавчим документом є ОСОБА_6 , (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_5 ) та ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_6 ).

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Суд може скасувати заходи забезпечення позову за вмотивованим клопотанням учасника справи у порядку вимог ст. 158 ЦПК України.

Строк пред`явлення ухвали до виконання три роки.

Примірник ухвали про забезпечення позову направити для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Індустріальний районний суд, шляхом подачі протягом 15-ти днів з дня її проголошення апеляційної скарги.

Суддя Л.П. Слюсар