Ухвала суду № 84589955, 22.08.2019, Оболонський районний суд міста Києва

22.08.2019 Справа № 756/11125/19

Унікальний номер № 756/11125/19

Провадження № 1-кс/756/2696/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 серпня 2019 року м. Київ

Оболонський районним суд м. Києва у складі:

слідчого судді: Жежера О.В.

за участю секретаря: Литвин Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Оболонського районного суду м. Києва клопотання слідчого СВ Оболонського УП ГУ НП у м. Києві Вишневського П.А. погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №5 Михайликом Д.О. про накладення арешту на майно,-

в с т а н о в и в:

Слідчий СВ Оболонського УП ГУ Національної поліції в м. Києві Вишневський П.А., за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури №5 Михайликом Д.О. звернувся до суду з клопотанням про арешт майна.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що в провадженні СВ Оболонського УП ГУ Національної поліції в м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019101050000192 від 17.07.2019 за фактом вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 162 КК України, ч. 1 ст. 355 КК України, з посиланням на те, що приводом для реєстрації зазначеного кримінального провадження стала заява ОСОБА_1 з приводу незаконного порушення недоторканості житла, яке належить останній службовими особами.

Крім того, в ході досудового розслідування встановлено вчинення кримінального правопорушення відносно ОСОБА_1 у вигляді примушування останньої до виконання цивільно-правових зобов`язань.

В ході досудового розслідування допитано у якості потерпілого ОСОБА_1 , яка пояснила, що 31 січня 1995 року, її чоловік - ОСОБА_2 подарував їй квартиру за АДРЕСА_1 , що було оформлено нотаріально посвідченим Договором дарування.

03 лютого 1995 року належне ОСОБА_1 право власності на квартиру, зареєстрованого у Київському міському БТІ за № 3743.

У 1998 році її чоловік ОСОБА_2 помер і ОСОБА_1 залишилася проживати в квартирі з двома синами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

18 січня 2007 року ОСОБА_1 оформила у ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» кредит на суму 100 000,00 дол. США. З метою виконання кредитних зобов`язань,19 січня 2007 року ОСОБА_1 передала в іпотеку Банку квартиру, відповідно до укладеного між нами іпотечного договору.

Також поручителем за даним договором виступив ОСОБА_1 старший син ОСОБА_3 .

Кредитні зобов`язання ОСОБА_1 виконувала належним чином до 2012 року, і за цей період вона сплатила на користь Банку платежів на загальну суму більше 109 000 дол. США, з яких Банк частину коштів направляв на погашення тіла кредиту, а інша частину коштів на сплату нарахованих ним процентів.

В 2012 році у ОСОБА_1 значно погіршилося фінансове становище і вона більше не могла належними чином виконувати свої кредитні зобов`язання, а відтак у неї виникла заборгованість за кредитом.

30 листопада 2015 року заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва стягнуто ОСОБА_1 та її старшого сина ОСОБА_3 (поручителя) на користь Банк заборгованість за кредитним договором у загальній сумі 296 087 дол. США, з яких заборгованість за тілом кредиту складала 48 414,99 доларів США, заборгованість за відсотками - 20 113,99 доларів США, а нарахована Банком пеня становила - 227 558. долари США.

При цьому, ні повістки в судове засідання, ні копії заочного рішення ОСОБА_1 не отримувала .

Про існування заборгованості, ОСОБА_1 довідалася лише в другій половині 2018 року, коли ознайомилася із заочним рішенням.

Після того, як банк став наполягати на виконанні судового рішення, ОСОБА_1 з сином ОСОБА_4 вступила у перемовини з банківськими менеджерами.

На початку 2019 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» почало процедуру примусового стягнення заборгованості через приватного виконавця Чижика А.П., шляхом передачі належної ОСОБА_1 квартири для реалізації на електронних торгах. Але це не заважало перемовинам.

Однак, в період здійснення процедур виконавчого провадження, 15.03.2019 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» відступив право вимоги за кредитним договором та договором іпотеки АТ « Оксі Банк», який це право, в цей же день, переуступив ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-КРЕДО».

Після того, як ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-КРЕДО» набуло право вимоги за іпотечним договором, а ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», всупереч положенням Закону України «Про виконавче провадження» продовжував дії по реалізації предмету іпотеки в межах процедури виконавчого провадження без заміни сторони стягувача, ОСОБА_1 була подана скарга на ці дії приватного виконавця( За моєю скаргою в Оболонському районному суді м. Києва відкрито провадження у справі № 756/8260/15-ц,суддя-Жук М.В.).

В цей же період, ОСОБА_1 до суду подала позовну заяву про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги за кредитним та іпотечним договорами, відповідно до яких право вимоги перейшло до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-КРЕДО, оскільки відповідно до Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», під час дії «мораторію» не може бути відступлення права вимоги за валютним кредитом( За позовною заявою ОСОБА_1 в Оболонському районному суді м. Києва відкрито провадження у справі № 756/7372/15-ц,суддя-Жук М.В.).

Також, її молодшим сином, ОСОБА_4 , до суду була подана заява про визнання недійсним іпотечного договору і за даним позовом в Оболонському районному суді м.Києва також було відкрито провадження у справі № 756/4151/19,суддя-Шевчук А.В.).

В цій ситуації, коли за допомогою юридичних механізмів, які були використані в правовому полі, виявилися заблокованими офіційні процедури по зверненню стягнення на предмет іпотеки та спір вирішувався в судовому порядку, 20 травня 2019 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-КРЕДО» в позасудовому порядку, на підставі іпотечного застереження, зареєструвала за собою право власності на належну ОСОБА_1 квартиру.

Після цього, ОСОБА_1 була подана до суду позовна заява про визнання незаконними дій по державній реєстрації права власності на квартиру ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-КРЕДО » та скасування її державної реєстрації( За поданою позовною заявою в Оболонському районному суді м. Києва відкрито провадження у справі № 756/8077/19,суддя-Васалатій К.А.).

За діючим законодавством України ( ст.47 Конституції України, ст.109 ЖК України) та судовою практикою України, навіть при реєстрації права власності за іншою особою на підставі іпотечного застереження, виселення осіб, котрі проживали у житлі, здійснюється виключно у судовому порядку, із наданням іншого житлового приміщення( якщо квартира придбавалась не за кредитні кошти, у ОСОБА_1 саме такий випадок).

Але і при даних обставинах я намагалась компромісно вирішити питання чи з банком, чи вже з фінансовою компанією.

Через своїх представників ОСОБА_1 пропонувала фінансової компанії також варіант узгодженого продажу квартири.

Після продажу ТОВ «Фінансова компанія «Інвест-Кредо» мала покрити свої витрати на покупку права вимоги та додатково отримати суму, еквівалентну 5 (п`яти) тис. дол. США.

Але, ТОВ «Фінансова компанія «Інвест-Кредо» від цієї компромісної пропозиції відмовилась.

Перемовини велись з заступником директора на ім`я ОСОБА_5 (тел. НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ). Останній, відмовляючись від компромісу, фактично погрожував, вказуючи, що компанія за будь-яких обставин вирішить на свою користь усі питання по квартирі.

В цій ситуації, замість цивілізованого та законного вирішення спору в правовому полі, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-КРЕДО» вирішило вдатися до протиправно-злочинних дій, кінцевою ціллю яких було захоплення належної ОСОБА_1 квартири.

Так, 24 травня 2019 року ОСОБА_1 зателефонувала ОСОБА_6 , яка є знайомою його молодшого сина ОСОБА_4 і яка разом з ними проживала в квартирі та повідомила щоб ОСОБА_1 не відкривала двері квартири, так як коли вона поверталася до квартири, яка належить ОСОБА_1 то біля дверей квартири вона побачила невідомого підозрілого чоловіка , який розглядав замки на вхідних дверях квартири. В даного чоловіка ОСОБА_6 поцікавилася що він тут робить, на що останній запитав у ОСОБА_6 чи вона не із 45 квартири. Коли ОСОБА_6 відповіла, що вона не із цієї квартири, невідомий чоловік сказав щоб ОСОБА_6 йшла від квартири геть.

Через деякий час ОСОБА_6 повернулася до квартири,невідомого чоловіка на той час вже не було і вона попросила ОСОБА_1 відкрити вхідні двері квартири, так як ключі від квартири, що знаходилися в неї, вона не може вставити в замок дверей.

Відкривши двері із середини квартири, ОСОБА_1 побачила, що замок вхідних дверей пошкоджений із зовні,в його серцевину вставлений кусок пластмаси, таким чином, щоб не було можливості користуватися ключем від замка вхідних дверей.

Після цього ОСОБА_1 зателефонувала до поліції та повідомила про підозрілого чоловіка та про пошкодження замка вхідних дверей.

В той час, коли прибула поліція, і ОСОБА_1 з ними спілкувалася з приводу свого повідомлення, в квартиру намагався увірватися невідомий чоловік, який сказав, що квартира вже переоформлена на нового власника ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-КРЕДО » і він діє від імені даної компанії. В свою чергу, ОСОБА_6 , яка в той час знаходилася з ОСОБА_1 в квартирі, впізнала в цьому чоловіку особу, яку вона бачила біля дверей квартири, і після візиту якої був пошкоджений замок на вхідних дверях.

При з`ясуванні даної особи, вона надала поліцейським свої документи на ім`я ОСОБА_10 .

Після цього, ОСОБА_11 знову таки намагався увірватися всередину , але за допомогою поліції останні змогли цьому перешкодити. Всі дії ОСОБА_12 , як останній намагався увірватися у квартиру ОСОБА_1 , поліцейськими фіксувалося на камеру мобільного телефону.

Також все це бачили сусід із 10-го поверху ОСОБА_13 та двірник будинку, прізвища якого ОСОБА_1 не знає.

За декілька днів до цього, ОСОБА_1 зустріла в під`їзді будинку невідомого чоловіка, який у неї поцікавився чи вона не із 7-го поверху. Так як це була невідома особа, то ОСОБА_1 відповіла, що з іншого поверху, хоча квартира дійсно знаходиться на 7 поверху.

24 травня 2019 року, коли ОСОБА_1 побачила ОСОБА_10 , який намагався увірватися до квартири, остання впізнала в ньому невідому особу, що проявляла цікавість щодо поверху на якому вона проживає.

19 червня 2019 року, близько 12.00 год. ОСОБА_1 знаходилася в квартирі із своїм сином ОСОБА_14 та в цей момент відчули сильні удари металевого предмету, який по звукам нагадувала удари кувалдою, по вхідних дверях квартири. Коли вхідні двері квартири, а потім і двері тамбуру були вибиті, в квартиру увірвались 7 чоловік спортивної статури, за якими зайшов ОСОБА_11 та особа, яка представилася адвокатом та надала свою візитівку, на якій було зазначено: ОСОБА_15 , адвокат, тел..НОМЕР_4.

Потім до квартири прибув робітник , який замість вибитих вхідних дверей, відразу встановив нові двері, ключі від яких забрали особи, що проникли до квартири ОСОБА_1 .

При цьому, пошкоджені вхідні двері, винесли із поверху у невідомому напрямку.

Коли ці особи вибивали двері, ОСОБА_1 встигли із сином зібрати свої особисті документи (паспорти) , а також син встиг зателефонувати до поліції.

По приїзду наряду патрульної поліції, адвокат показав поліцейським документи на квартиру. Поліцейські поцікавилися чи нам ніхто не причиняв тілесні ушкодження, ОСОБА_1 відповідала, що ні, також поцікавились чи йдуть судові процеси з приводу квартири, і після з`ясування цих обставини поліцейські покинули квартиру, сказавши ,що до них виїде слідчо-оперативна група поліції, яка буде біль детально розбиратися в даній ситуації.

По приїзду слідчо-оперативної групи, працівники поліції стали перевіряти документи у осіб, що увірвалися в квартиру, в цей час четверо осіб із семи осіб, що увірвалися до квартири, її покинули, а залишилися лише ті , які були зазначені в довіреності від нового власника житла. При цьому зясувалися, що ці особи, є жителями різних регіонів України, а не жителями м. Києва.

Після цього, син ОСОБА_1 . показав поліції документи, що в них дійсно йдуть судові спори з приводу квартири, існує виконавче провадження, виконавцем накладено арешт на квартиру, а ОСОБА_1 в присутності працівників поліції написала заяву про вчинене кримінальне правопорушення, де описала зазначені події.

Під час цього був дзвінок ОСОБА_16 , який намагався передати слухавку працівникам поліції. Як ОСОБА_1 стало зрозуміло зі слів ОСОБА_12 , слухавку він намагався передати прибувшим поліцейським, щоб ті поспілкувалися із поліцейським керівництвом і останнє підтвердило законність дій ОСОБА_17 . На цю пропозицію, що один із працівників поліції повідомив, що він спілкувався із своїм керівництвом, які зазначили, що навіть при переоформленні квартири на іншу особу, виселення власника чи інших мешканців, може бути законним лише на підставі судового рішення про їх виселення.

Оформивши документи, поліція покинула квартиру, в якій залишалися ОСОБА_1 із сином, ОСОБА_11 , адвокат та ще три чоловіки, які перед цим увірвалися до квартири разом із ОСОБА_18 .

В свою чергу, адвокат заявив, якщо ОСОБА_1 . хочез ними судитися, то в любому випадку вони програють суди і після цього він покинув квартиру. Потім до ОСОБА_1 підійшов ОСОБА_11 і сказав, що ОСОБА_1 із сином до ранку необхідно зібрати свої речі та покинути квартиру, або це питання можливо вирішити шляхом сплати їм 100 000 дол. США. Після цього він також покинув квартиру, а три чоловіка, що були разом з ним, залишилися в квартирі, які закрили вхідні двері на ключ і ОСОБА_1 із сином фактично стали їхніми заручниками.

На наступний день,20 червня 2019 року близько 12.00 год, ОСОБА_1 почула дзвінок в квартиру і звук відкриття вхідних дверей. Після цього, до ОСОБА_1 підійшов один із чоловіків, що залишався з ними в квартирі і сказав, щоб ОСОБА_1 підійшла в коридор, там із нею хочуть поспілкуватися. Вийшовши в коридор, ОСОБА_1 побачила ОСОБА_12 і з ним прийшло ще чотири чоловіка ( при цьому три інших були з ними в квартирі із 19 червня 2019 року). Коли ОСОБА_1 до них підійшла, ОСОБА_11 відразу вийшов в сторону, а ці чотири чоловіка запропонували ОСОБА_1 поговорити і вона запропонувала їм пройти на кухню за стіл. Тільки вона зайшла на кухню, та намагалася присісти за стіл, ці чотири чоловіка взяли її за руки та ноги і винесли із квартири. В цей же час, три інших чоловіка, що із 19 червня 2019 року були з ними в квартирі, взяли її сина під руки і насильно винесли його із квартири.

Як їх тільки винесли із квартири, вхідні двері закрилися і ці чотири чоловіка, разом із ОСОБА_11 по східцях покинули будинок.

Так як із речей, в її сина залишався лише мобільний телефон, який він тримав в руках, то він відразу зателефонував до поліції.

Хвилин через 20 приїхала патрульна поліція, яку її син зустрів біля під`їзду будинку та повідомив їм ,що їх насильно викинули із квартири, без будь яких речей, лише із мобільним телефоном, із якого він власне і зміг викликати поліцію. Після цього поліція піднялася до їхньої квартири, і вже на поверсі, де розміщена квартира, стояв ОСОБА_11 , на якого вони вказали поліцейським, що це один із тих хто на протязі двох днів приймав участь у захопленні квартири та їхгьоик виселенні із неї. Один із поліцейських взяв покази у ОСОБА_12 , а інший поліцейський прийняв від ОСОБА_1 повідомлення про кримінальне правопорушення.

Після цього ОСОБА_1 та її син сказали поліцейським ,що їм необхідно попасти в квартиру, щоб забрати свої речі. На цю пропозицію, ОСОБА_12 відповів, що його номер телефону( НОМЕР_3 ) у нтх є, вони зізвоняться і вивезуть речі куди вони скажуть, але в квартиру ОСОБА_1 більше не зайде. Якщо вони хочуть спакувати речі, то це може зробити лише один син. Син ОСОБА_1 сказав, що в квартирі залишилися їхні документи, що їм потрібно забрати лише документи, на що ОСОБА_12 сказав, що в коридорі лежать сумки і що нібито їх ніхто з квартири не викидав.

Після цього поліція сказала, що вони не мають права заходити в квартиру, оскільки ОСОБА_11 показав документи, які підтверджують право його довірителя на квартиру і що необхідно домовлятися з цими людьми і на цьому поліція поїхала.

Так як ОСОБА_1 та її син не змогли попасти до квартири, то я із сином були вимушені покинути будинок та шукати собі житло.

В таких умовах, ОСОБА_1 та її син пропрацювали та прожили близько двох тижнів.

Внаслідок вищеописаних подій, ОСОБА_1 та її син фактично стали «Бомжами», так як квартира, із якої їх незаконно виселили, була єдиним житлом останніх.

Таким чином на даний час виникла необхідність накласти арешт на корпоративні права ТОВ «ТМ «Вісак» ЄДРПОУ 21505566 в розмірі 100% статутного капіталу, які є об`єктом кримінального правопорушення з метою збереження речових доказів та відшкодування шкоди завданої внаслідок кримінального правопорушення, тому слідчий просить накласти арешт на майно.

Прокурор та слідчий в судове засідання не з`явились, надали суду заяви про розгляд клопотання у їх відсутності, клопотання підтримали та просили його задовольнити.

Вислухавши думки учасників процесу, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання підлягає задоволенню.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання розглядається за відсутності власника майна.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Таким чином, з метою збереження речових доказів та відшкодування шкоди завданої внаслідок кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку стосовно необхідності задоволення клопотання слідчого про накладення арешту на майно.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в:

Клопотання слідчого СВ Оболонського УП ГУ НП у м. Києві Вишневського П.А. погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №5 Михайликом Д.О. про накладення арешту на майно - задовольнити.

Накласти арешт на майно, а саме: квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Є предметом вчинення кримінального правопорушення.. Заборонивши проведення будь-яких дій щодо реєстрації (перереєстрації) права власності на об`єкти нерухомості: квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , до прийняття кінцевого рішення у кримінальному провадженні.

Виконання ухвали покласти на слідчого СВ Оболонського УП ГУ Національної поліції в м. Києві Вишневського П.А.

Ухвала про арешт майна виконується негайно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя О.В. Жежера