Рішення № 84586343, 23.09.2019, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа 524/9696/18

Провадження № 2/524/857/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2019 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі: Головуючого - судді Андрієць Д.Д., за участю секретаря судового засідання - Воблікової І.О., представника позивача - відповідача ОСОБА_1 , представника відповідачів - позивача - ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного банку "Укргазбанк" про визнання припиненими договорів,-

ВСТАНОВИВ:

І.ВИМОГИ ПОЗИВАЧА

1.1. позивач за первісним позовом, Акціонерний банк "Укргазбанк", просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на свою користь заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом отриманим за кредитним договором №155/2012-ф від 10.09.2012 в розмірі 221865,07 грн; вирішити питання про розподіл судових витрат.

1.2 позивач за зустрічним позовом, ОСОБА_2 , просила суд визнати припиненим Кредитний договір №155/2012-ф від 10.09.2012; Договір іпотеки №155/2012 -ф від 10.09.2012; вирішити питання про розподіл судових витрат.

ІІ.ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА

2.1 Свої вимоги АБ «Укргазбанк» мотивувало тим, що 10.09.2012 між Банком та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №155/2012-ф про надання кредиту в розмірі 564200 грн на придбання житлової нерухомості на строк з 10.09.2012 по 09.09.2032 зі сплатою процентів за користування кредитом, виходячи з 16,8% річних. В забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором №155/2012-ф між банком, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір поруки. 15.01.2015 Автозаводським районним судом м.Кременчука ухвалено рішення про стягнення з відповідача, ОСОБА_2 , заборгованості за кредитним договором. 18.07.2013 Автозаводським районним судом м.Кременчука з поручителя ОСОБА_3 стягнута заборгованість станом на 01.06.2013.

Вказані судові рішення виконані відповідачами лише 09.10.2018. Зобов`язання по сплаті відсотків за користування кредитом після ухвалення судових рішень позичальником та поручителем не виконані. Сума заборгованості по сплаті відсотків станом на 17.11.2018 складає 221865,07 грн.

2.2. ОСОБА_2 свої позовні вимоги мотивувала тим, що в зв`язку із діями банку, а саме зверненням до суду із позовом про стягнення заборгованості, було змінено строк виконання основного зобов`язання - повернення кредиту. Рішенням Автозаводського районного суду м.Кременчука від 15.01.2015 з неї, як позичальника, стягнуто заборгованість за кредитним договором в повному обсязі. Вважає, що положення Кредитного договору не можуть бути застосовані до правовідносин, які виникли між сторонами після закінчення строку дії договору. На її думку, кредитний договір припинений в зв`язку із закінченням його строку дії, а тому і припиненим є договір іпотеки. На даний час безпідставне обтяження іпотекою та забороною відчуження її нерухомого майна порушує її право власності.

ІІІ.ЗАПЕРЕЧЕННЯ ВІДПОВІДАЧІВ

3.1. АБ «Укргазбанк» проти задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 заперечував, оскільки на його думку зобов`язання між сторонами за кредитним договором №155/2012-ф від 10.09.2012 не припинились, а дія кредитного договору продовжується. Оскільки відповідачами не виконані зобов`язання по сплаті відсотків за користування кредитними коштами в період з 09.10.2015 по 09.10.2018, тому відсутні підстави вважати, що зобов`язання за кредитним договором припинені, а строк дії кредитного договору закінчився. На думку банку, оскільки основне зобов`язання не припинено, то іпотека також не може бути припиненою з підстав, заявлених позивачем за зустрічним позовом, оскільки є похідним зобов`язанням.

3.2. ОСОБА_2 проти задоволення позову АБ «Укргазбанк» заперечувала. Зазначила, що 03.12.2013 Банком було надіслано на її адресу вимогу про дострокове повернення суми кредиту та сплату процентів за користування коштами, що свідчить про те, що банком було змінено строки виконання зобов`язань за кредитним договором. Сторонами кредитного договору не визначено та не погоджено розмір процентів та порядок їх сплати після закінчення строку дії Кредитного договору. Ухвалою Автозаводського районного суду м.Кременчука від 29.01.2019 виконавчий лист про стягнення з неї заборгованості за кредитним договором було визнано таким, що не підлягає виконанню у зв`язку із повним виконанням рішення Автозаводського районного суду м.Кременчука від 15.01.2015.

3.3. ОСОБА_3 проти задоволення позову АБ «Укргазбанк» заперечував. Вказав, що рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 18.09.2013 рішення Автозаводського районного суду м.Кременчука від 18.07.2013 скасовано в частині стягнення заборгованості за кредитним договором №155/2012-ф від 10.09.2012 з позичальника, а в частині стягнення заборгованості з нього залишено без змін. Тобто, банком було змінено строки виконання поручителем зобов`язання за договором поруки. Вважає вимоги банку про стягнення процентів після зміни зобов`язання поручителя та припинення Договору поруки незаконними.

ІV.ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ ПО СПРАВІ

В судовому засіданні 05.04.2019 було прийнято до розгляду та об`єднано з первісним позовом зустрічний позов ОСОБА_2 ..

V.КЛОПОТАННЯ

Відповідачі за первісним позовом надіслали клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

VІ.ОБСТАВИНИ, ВСТНАНОВЛЕНІ СУДОМ

10 вересня 2012 року між АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №155/2012-ф, відповідно до умов якого, банк надав позичальнику кредит в сумі 564200 грн на придбання житлової нерухомості, на строк з 10.09.2012 по 09.09.2032. Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитними коштами за весь строк фактичного користування кредитом - в межах строку кредитування в розмірі 16,8% річних; - за користування коштами, що не повернуті у терміни, передбачені Договором в розмірі - 21,8% річних. Кредит забезпечувався іпотекою та порукою ОСОБА_3 ..

Відповідно до умов договору поруки №155/2012-ф від 10.09.2012, укладеного між АБ «Укргазбанк», ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , останній поручився перед кредитором за виконання ОСОБА_2 зобов`язань за кредитним договором №155/2012-ф від 10.09.2012; договір діє до припинення зобов`язання позичальника за кредитним договором.

Згідно умов договору іпотеки №155/2012-ф, посвідченого 10.09.2012 приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Веселовським А.Г. та зареєстрованого в реєстрі за № 6151, предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме: будинок, з господарськими будівлями, загальна площа 421,9 кв.м, адреса: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) площею 0,08 га, адреса: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 5322480404:04:004:0023; земельна ділянка, для ведення особистого селянського господарства площею 0,15 га, адреса: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 5322480404:04:004:0024.

Рішенням Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 15.01.2015 по справі № 524/944/14-ц стягнуто з ОСОБА_2 на користь АБ «Укргазбанк» заборгованість по кредитному договору в сумі 643 947,59 грн, розраховану станом на 22 січня 2014 року.

Під час розгляду вищевказаної справи судом було встановлено, що: «через неналежне виконання зобов`язань утворилась заборгованість, яка станом на 01 червня 2013 року становила 582 792,47 грн і складалася із заборгованості по кредиту в сумі 563 904,80 грн та заборгованості за несплаченими процентами в сумі 18 887,67 грн. Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 18 липня 2013 року було задоволено позов ПАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 582 792,47 грн, розрахованої станом на 01 червня 2013 року. Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 18 вересня 2013 року рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 18 липня 2013 року було скасовано в частині позовних вимог до ОСОБА_2 , і у позові про стягнення заборгованості з неї було відмовлено (а.с. 65-67). Рішення районного суду в частині задоволення позову до поручителя ОСОБА_3 було залишено без змін.»

В період з вересня 2016 року по жовтень 2018 року ОСОБА_2 на погашення заборгованості за кредитним договором було сплачено 674392,93 грн.

Ухвалою Автозаводського районного суду м.Кременчука від 29 січня 2019 року виконавчий лист № 524/944/14-ц, виданий 14.05.2015 Автозаводським районним судом м. Кременчука визнано таким, що не підлягає виконанню у зв`язку із повним виконанням рішення суду від 15.01.2015.

VІІ.НОРМИ ПРАВА

7.1.Загальні норми, що стосуються зобов`язальних правовідносин

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку(ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України - далі ЦК України)

Згідно ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

В ч.1 ст.527 ЦК України визначено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства(ст..530 ЦК України)

Відповідно до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

В главі 50 розділу І Книги п`ятої ЦК України визначено підстави для припинення зобов`язання. Зокрема такими підставами є: виконання, проведеним належним чином(ст..599 ЦК України); передання відступного(ст.600 ЦК України); зарахування(ст.601 ЦК України); припинення за домовленістю сторін(ст.604 ЦК України); прощення боргу(ст.605 ЦК України); поєднання боржника і кредитора в одній особі(ст.606 ЦК України); неможливість виконання(ст.607 ЦК України); смерть фізичної особи/ліквідація юридичної особи(ст.608-609 ЦК України)

Відповідно до ст..ст.610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

В ст.625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

7.2. Норми, що регулюють поруку

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб(ч.1 ст.553 ЦК України)

В ст.554, ч.1 ст.555 ЦК України зазначено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки. У разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов`язаний повідомити про це боржника, а в разі пред`явлення до нього позову - подати клопотання про залучення боржника до участі у справі.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст.559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання. У разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов`язання боржником в обсязі, що існував до такої зміни зобов`язання. Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов`язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем. Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не погодився забезпечувати виконання зобов`язання іншим боржником у договорі поруки чи при переведенні боргу. Порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання.

7.3. Норми, що регулюють іпотеку

Відповідно до ст.ст.572, 574, ч.1 ст.575, ч.1 ст.577 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До застави, яка виникає на підставі закону, застосовуються положення цього Кодексу щодо застави, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Якщо предметом застави є нерухоме майно, а також в інших випадках, встановлених законом, договір застави підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, установлених законом.

Згідно ст..3 ЗУ «Про іпотеку» іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. Взаємні права і обов`язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону.

В ст.5 ЗУ «Про іпотеку» визначено, що предметом іпотеки можуть бути один або декілька об`єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об`єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.

Іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом. Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку(ст..17 ЗУ «Про іпотеку»)

7.4. норми, що регулюють договірні відносини

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості(ч.1 ст.626, ч.1 ст.627 ЦК України)

Положення ст.628, ст.629, ст..631 ЦК України передбачають, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

7.5. норми, що регулюють кредитні правовідносини

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом. (ст.1054 ЦК Ураїни)

В ч.ч.1-3 ст.10561 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Згідно ч.1 ст.1048, ст.1050 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

VІІІ.ОЦІНКА СУДУ

8.1. Щодо вимог АБ «Укргазбанк» про солідарне стягнення заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом отриманим за кредитним договором №155/2012-ф від 10.09.2012 в розмірі 221865,07 грн.

Під час розгляду справи №202/4494/16-ц(провадження №14-318цс18) Велика Палата Верховного Суду виклала таку правову позицію: «ПАТ КБ «ПриватБанк» використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, та пені за порушення умов договору, звернувшись у березні 2010 року до суду із позовом про примусове солідарне стягнення цих коштів у судовому порядку із боржника ОСОБА_3 та поручителя ОСОБА_4. Такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом, а також неустойки, із чим погодився й суд, який задовольнив позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк». Враховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Саме такі висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 14-10цс18) та від 04 липня 2018 року (справа № 14-154цс18). Велика Палата Верховного Суду, враховуючи встановлену законодавцем правову природу поручительства, як додаткового (акцесорного) зобов`язання до основного договору та пряму залежність від його умов, вважає за необхідне відступити від правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду України від 26 листопада 2014 року (справа № 6-75цс14), від 03 лютого 2016 року (справа № 6-2017цс15) та від 06 липня 2016 року (справа № 6-1199цс16) про презумпцію чинності поруки та неможливість її припинення на підставі частини четвертої статті 559 ЦК України з огляду на наявність рішення суду про стягнення кредитної заборгованості, оскільки таке рішення саме по собі свідчить про закінчення строку дії договору. А тому на правовідносини, які виникають після ухвалення рішення про стягнення заборгованості, порука не поширюється, якщо інше не встановлене договором поруки.».

Суд відзначає, що свої вимоги АБ «Укргазбанк» мотивував тим, що як кредитор він має право на стягнення відсотків, розрахованих відповідно до умов договору за період користування позичальником коштів, тобто до повного повернення заборгованості.

Разом із тим, враховуючи наведену правову позицію Великої Палати Верховного Суду, такі доводи позивача за первісним позовом не відповідають дійсності.

Суд вважає слушними доводи представника відповідачів за первісним позовом з приводу закінчення строку дії договору, з огляду на те, що під час розгляду справи судом було встановлено, що із вимогами про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором Банк звертався ще в 2015 році та рішенням суду вказана заборгованість була тягнута з позичальника.

Тобто, на даний час права та інтереси АБ «Укргазбанк» забезпечуються ч.2 ст.625 ЦК України. Разом із тим, із вимогами про стягнення коштів, передбачених ч.2 ст.625 ЦК України позивач за первісним позовом не звертався.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про те, що вимоги АБ «Укргазбанк» про стягнення відсотків за користування коштами задоволенню не підлягають.

8.2. Щодо вимог позивача за зустрічним позовом про визнання припиненим Кредитного договору №155/2012-ф від 10.09.2012 та Договору іпотеки №155/2012 -ф від 10.09.2012.

Так, в своєму позові ОСОБА_2 вказує на те, що кредитний договір є припиненим оскільки закінчився строк його дії.

Разом із тим, з такими доводами суд погодитись не може.

Суд враховує, що «строк договору» та «строк зобов`язання, визначеного договором» не є тотожними і можуть не збігатись в часі. Зокрема, у випадку неналежного виконання стороною своїх обов`язків за договором, після закінчення строку його дії, особа не звільняється від обов`язку його виконати. Тобто, не завжди сплив строку договору свідчить про те, що зобов`язальні відносини між його сторонами припинені.

Крім того про те, що закінчення строку дії договору не вказує на припинення зобов`язання, свідчать також положення ЦК України, які не передбачають такої підстави для припинення зобов`язання.

Отже суд відзначає, що доводи позивача за зустрічним позовом з приводу того, що закінчення строку договору свідчить про його припинення, не відповідають положенням законодавства та є необґрунтованими.

Разом із тим, суд враховує додаткові обґрунтування, викладені представником ОСОБА_2 в судовому засіданні з приводу того, що заборгованість за кредитним договором позивачем за зустрічним позовом сплачена в повному обсязі. Вказані доводи, фактично не заперечувались і АБ «Укргазбанк» в первісному позові.

Відтак, під час розгляду справи встановлено і це підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, що свій обов`язок з повернення кредиту та сплату відсотків за його користування ОСОБА_2 виконала.

Суду не було надано доказів того, що ОСОБА_2 виконала свій обов`язок за договором не в повному обсязі.

Отже, суд приходить до висновку про те, що зобов`язання за кредитним договором №155/2012-ф від 10.09.2012 є припиненим на підставі ст.599 ЦК України у зв`язку із його виконанням, проведеним належним чином.

На переконання суду факт закінчення строку дії кредитного договору за наявності заборгованості боржника за цим договором не є підставою для припинення договору іпотеки, який укладений для забезпечення виконання кредитного договору боржником.

Разом із тим, під час розгляду справи судом було встановлено, що основне зобов`язання, забезпечене іпотекою було виконано належним чином, у зв`язку із чим на підставі ст..599 ЦК України визнано припиненим.

Оскільки іпотека має похідний характер і відповідно до ЗУ «Про іпотеку» однією з підстав для її припинення є припинення основного зобов`язання, суд вважає за можливе визнати припиненою іпотеку, відповідно до договору іпотеки №155/2012 -ф від 10.09.2012.

Отже, вимоги позивача за зустрічним позовом підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до ч.1-3 ст..141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Так, оскільки вимоги АБ «Укргазбанк» були залишені без задоволення, сплачений ним судовий збір покладається на нього.

Сплачений позивачем за зустрічним позовом судовий збір в сумі 1536,80 за дві вимоги немайнового характеру підлягають стягненню з АБ «Укргазбанк».

Інші судові витрати сторонами не заявлені.

Керуючись ст.ст. 526 , 527, 536, 546, 553- 555, 559, 610, 611, 625, 572, 574, 575, 577, 626- 629, 631, 1048, 1050, 1054, 10561 ЦК України, ст.3, 17 ЗУ «Про іпотеку», ст. ст.10, 12, 81, 258, 259, 263 - 265, ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.

Судові витрати покласти на позивача за первісним позовом.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" про визнання припиненими договорів - задовольнити.

Визнати припиненим укладений 10 вересня 2012 року між АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_2 кредитний договір №155/2012-ф.

Визнати припиненою іпотеку за договором іпотеки №155/2012-ф, посвідченим 10.09.2012 приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Веселовським А.Г. та зареєстрованим в реєстрі за № 6151.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк", ідентифікаційний номер юридичної особи 23697280, м.Київ, вул..Єреванська, 1 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 судові витрати в сумі 1536,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення виготовлено 27.09.2019

Суддя Д.Д.Андрієць