Ухвала суду № 84575254, 25.09.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/10776/19

У Х В А Л А

"25" вересня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Катющенко В.П.

при секретарі - Кравченко А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Київська міська рада про встановлення факту проживання однією сім`єю, -

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває зазначена цивільна справа, яка ухвалою суду від 10 липня 2019 року призначена до розгляду за правилами окремого провадження.

У судовому засідання представник заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просила суду витребувати від Десятої київської державної нотаріальної контори інформацію: чи заводилась спадкова справа після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 та чи зареєстрований у реєстрі заповітів відповідний заповіт, складений ОСОБА_3? Зазначена інформація необхідна для підтвердження того, що спору про право на спадщину після померлої ОСОБА_3 і ОСОБА_5 немає, оскільки заявник є єдиним спадкоємцем.

Представник заінтересованої особу у судове засідання не з`явився, про де, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.

Суд, вислухавши клопотання представника заявника, вивчивши матеріали справи, приходить наступного.

Як убачається із заявлених вимог, заявник просить суд: встановити факт проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_5 однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини, тобто з 18.02.1997 по 11.09.2016.

В обґрунтування посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його матір ОСОБА_5 , після смерті якої відкрилась спадщина, що складається з Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 , що належала їй на праві власності на підставі свідоцтва на право на спадщину за законом від 09.06.2017 після померлого чоловіка ОСОБА_6 , та Ѕ частини цієї квартири після померлої сестри її чоловіка - ОСОБА_3 , яку вона прийняла, але не встигла оформити. Так, ОСОБА_5 проживала у вказаній квартирі з 1995 року разом із чоловіком ОСОБА_6 та його недієздатною сестрою ОСОБА_3 , за якою вони здійснювали догляд. Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 чоловіка ОСОБА_6 мати заявника прийняла його спадщину та продовжувала проживати у вказаній квартирі разом із ОСОБА_3 , яка була одинокою, дітей чи інших родичів не мала, та вони були пов`язані спільним побутом. Мати заявника на момент смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і до своєї смерті постійно проживала у вказаній квартирі. Заявник подав відповідну заяву та прийняв спадщину після смерті своєї матері, однак для оформлення спадщини на Ѕ частину квартири, яку матір успадкувала після смерті ОСОБА_3 , йому необхідно у судовому порядку встановити факт проживання ОСОБА_5 та ОСОБА_3 однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини.

У відповідності до вимог ст. 84 Цивільного процесуального кодексу України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Частиною першою, п`ятою статті 81 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Таким чином, враховуючи заявлені вимоги і наявні у матеріалах справи документи, суд вважає, що клопотання представника заявника про витребування доказів від Десятої київської державної нотаріальної контори є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.ч. 7-10 ст. 84 Цивільного процесуального кодексу України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази.

На підставі викладеного ст.ст. 12, 81, 84, 258, 260, 353 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання представника заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про витребування доказів - задовольнити.

Витребувати у Десятої київської державної нотаріальної контори наступну інформацію:

- чи заводилась спадкова справа після смерті ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серія НОМЕР_2 , виданий Дніпровським РУ ГУМВС України в м. Києві 05.10.2010, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) після її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ?

- чи зареєстрований у реєстрі заповітів відповідний заповіт, складений ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серія НОМЕР_2 , виданий Дніпровським РУ ГУМВС України в м. Києві 05.10.2010, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 )?

- у разі наявності відповідної спадкової справи заведеної Десятою київською нотаріальною конторою щодо майна померлої ОСОБА_3 , та у разі наявності чинного заповіту посвідченого нотаріусом Десятої київської державної нотаріальної контори, надати в розпорядження суду належним чином засвідчену копію спадкової справи та заповіту.

Зазначені інформація, а також у разі наявності зазначених документів, відповідні докази мають бути подані до Дніпровського районного суду м. Києва (02105, м. Київ вул. І.Сергієнка, 3) протягом десяти днів з дня отримання ухвали.

У разі не можливості подання доказів, в тому числі в строк встановлений судом, повідомити про це суд, із зазначенням причин, протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя: