Ухвала суду № 84570908, 23.09.2019, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

м. Чернівці

23 вересня 2019 року Справа № 926/295/18

За скаргою Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю “Агроекс” на дії приватного виконавця

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” м. Київ

до Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю “Агроекс” с. Шипинці, Кіцманського району, Чернівецької області

про стягнення 62823,49 доларів США

Суддя І.В. Марущак

Секретар судового засідання Д.В. Чепишко

від стягувача – адвокат Приходько Д.В., довіреність від 26.11.2018 №465/18;

від боржника – адвокат Захарчук І.В., довіреність від 13.11.2018 №14; Боднарь П.В., довіреність від 17.12.2018 №15;

за участю приватного виконавця Кондрюка К.О., посвідчення від 12.06.2018, та суб`єкта оціночної діяльності

ОСОБА_1 . Історія справи.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 25.04.2018 (суддя Бутирський А.А.) у даній справі задоволено позов Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” до Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю “Агроекс”, стягнуто з відповідача на користь позивача 33623,37 доларів США основного боргу, 16536,83 доларів США відсотків, 365523,33 грн пені та 27200,81 грн судового збору, у задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Разом з тим, постановою Західного апеляційного господарського суду від 19.02.2019 вказане рішення місцевого господарського суду скасовано в частині задоволення первісного позову шодо стягнення 6300,00 доларів США основного боргу, 16536,83 доларів США відсотків, 365523,33 грн пені. У цій частині прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову повністю. В частині стягнення 27323,37 доларів США основного боргу рішення залишено без змін. Крім того, вирішено стягнуто з відповідача на користь позивача 11829,63 грн судового збору за подання позовної заяви.

На виконання постанови апеляційного господарського суду 20.03.2019 Господарським судом Чернівецької області видано два накази про стягнення з відповідача на користь позивача 27323,37 доларів США основного боргу та 11829,63 грн судового збору за подання позовної заяви.

Матеріали справи № 926/295/18 не містять відомостей про перегляд судових рішень судів першої та апеляційної інстанції в касаційному порядку.

ІІ. Стислий виклад вимог скарги на дії приватного виконавця та позицій учасників справи.

14 серпня 2019 від боржника до суду надійшла скарга на дії приватного виконавця виконавчого округу Чернівецького області Кондрюка К.О. (далі – приватний виконавець), у якій скаржник просить суд визнати незаконними (неправомірними) дії приватного виконавця в частині використання під час здійснення виконавчого провадження № 58882044 (по виконанню наказу Господарського суду Чернівецької області від 20.03.2019) звіту про оцінку майна від 20.07.2019, виданого суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_1 .

Вимоги скарги обґрунтовані тим, що боржник не отримував від приватного виконавця ні постанови про опис та арешт земельної ділянки, ні постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності. Крім того, на думку боржника, оцінка майна є істотно заниженою та такою, що проведена із порушенням Національного стандарту № 1 «Загальних засад оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440.

Приватний виконавець Кондрюк К.О. у поданому ним відзиві вважає скаргу безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню у зв`язку з тим, що звіт про оцінку мана не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності висновки, що унеможливлює здійснення судового розгляду справ у спорах про визнання такого звіту недійсним.

Стягувач надав суду заперечення на скаргу, в яких просить відмовити у її задоволенні, оскільки боржник не скористався своїм правом на оскарження постанови про опис та арешт майна і не надав належних доказів порушення чи недотримання суб`єктом оціночної діяльності норм вказаного вище національного стандарту.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

У зв`язку із перебування судді Бутирського А.А. у щорічній відпустці скаргу Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю “Агроекс” в автоматизованому порядку передано до провадження судді Марущака І.В. Сторони виконавчого провадження та приватний виконавець відводів складу суду не заявляли.

Ухвалою суду від 15.08.2019 скаргу на дії приватного виконавця – залишено без руху через відсутність доказів її надіслання стягувачу і приватному виконавцю. Для виправлення недоліків скарги боржнику встановлено строк – десять днів з дня вручення копії зазначеної ухвали.

20 серпня 2019 року від боржника надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи звітів про експерту грошову оцінку земельної ділянки та майна, а 29.08.2019 – боржника подав до суду докази надіслання зазначених звітів стягувачу та приватному виконавцю.

Крім того, 29 серпня 2019 року до суду від боржника надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів надіслання скарги на дії приватного виконавця стягувачу та приватному виконавцю листом з описом вкладення.

Ухвалою суду від 30.08.2019 прийнято скаргу Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю “Агроекс” на дії приватного виконавця та призначено її до розгляду в судовому засіданні 09 вересня 2019 року, а також витребувано у приватного виконавця матеріали виконавчого провадження № 58882044 з примусового виконання наказу Господарського суду Чернівецької області від 20.03.2019 № 926/295/18 для огляду в судовому засіданні.

При цьому, за клопотанням представника стягувача суд ухвалою від 06.09.2019 вирішив провести судове засідання 09.09.2019 в режимі відеоконференції з Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду.

За наслідками судового засідання 09.09.2019 суд постановив ухвалу, якою відклав розгляд скарги боржника на дії приватного виконавця у судовому засіданні 16 вересня 2019 року у режимі відеоконференції із Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду та викликав експерта ОСОБА_1 для надання пояснень щодо виконаного ним звіту про оцінку майна від 20.07.2019.

У зв`язку із неявкою експерта та необхідністю подання додаткових доказів ухвалою суду від 16.09.2019 відкладено розгляд скарги у судовому засіданні на 23.09.2019 у режимі відеоконференції із Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду. Цією ж ухвалою суд повторно викликав експерта ОСОБА_1 для надання пояснень щодо виконаного ним звіту про оцінку майна від 20.07.2019.

16 вересня 2019 року електронною поштою та 23 вересня 2019 року засобами поштового зв`язку від стягувача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів відсутності земельної ділянки у реєстрі нерухомого майна – інформаційної довідки № 171593378 від 25.06.2019.

У свою чергу 20.09.2019 приватний виконавець надав суду копію звіту про оцінку майна від 20.07.2019.

Судове засідання 23.09.2019 проводилось в режимі відеоконференції. У судовому засіданні суд вирішив долучити до матеріалів справи подані приватним виконавцем та представником стягувача документи та продовжив заслуховувати пояснення представників учасників та експерта.

Так, викликаний у судове засідання суб`єкт оціночної діяльності-експерт Лещишин В ОСОБА_2 В. надав усні пояснення, в яких запевнив суд, що виконаний ним звіт про оцінку майна від 20.07.2019 відповідає вимогам національних стандартів оцінки майна, а його результати відображають реальну ринкову вартість майна на той час. Крім того, експерт надав відповіді на питання представників боржника, зокрема щодо обраних ним методів оцінки майна та об`єктів порівняння.

По суті скарги на дії приватного виконавця представники боржника її вимоги підтримали та просили задовольнити. Натомість представник стягувача та приватний виконавець проти скарги заперечили та просили суд відмовити у її задоволенні.

ІV. Фактичні обставини справи та їх оцінка судом.

Заслухавши пояснення представників учасників виконавчого провадження і приватного виконавця, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд установив таке.

Як зазначено вище, на виконання постанови Західного апеляційного господарського суду від 19.02.2019 у даній справі 20 березня 2019 року Господарським судом Чернівецької області видано два накази про стягнення з відповідача на користь позивача 27323,37 доларів США основного боргу та 11829,63 грн судового збору за подання позовної заяви.

Із виконавчого провадження № 58882044 слідує, що приватним виконавцем виконавчого округу Чернівецького області Кондрюком К.О. здійснюється примусове виконання наказу Господарського суду Чернівецької області від 20.03.2019 у цій справі про стягнення із боржника на користь стягувача 27323,37 доларів США основного боргу.

А. Постанова про опис та арешт майна боржника.

Так, до матеріалів виконавчого провадження № 58882044 приватним виконавцем долучено постанову від 17 травня 2019 року, якою описано на накладено арешт на майно: нежитлові будівлі, реєстраційний номер 13302493, місцезнаходження Чернівецька обл., Кіцманський район, с. Шипинці, вул. Головна, 25, загальна площа 554,80 кв. м., що знаходиться на земельній ділянці за кадастровим номером 7322589000:02:001:1195 та належить боржнику.

При цьому, запис «нежитлові будівлі, реєстраційний номер 13302493, місцезнаходження Чернівецька обл., Кіцманський район, с. Шипинці, вул. Головна, 25, загальна площа 554,80 кв. м.» виконано друкарським чином, а запис «що знаходиться на земельній ділянці за кадастровим номером 7322589000:02:001:1195» здійснено кульковою ручкою.

Відповідальним зберігачем арештованого майна призначено ОСОБА_3 (директора Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю “Агроекс”). При складанні постанови були присутні, окрім приватного виконавця та представника боржника, поняті ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Разом з тим, на наданій зберігачу – директорові Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю “Агроекс” Захарчуку М.В. копії вказаної постанови відсутній запис «що знаходиться на земельній ділянці за кадастровим номером 7322589000:02: НОМЕР_1 1195», а тому боржник вважає, що опис та арешт зазначеної земельної ділянки не проводився. Також боржник заявляє, що постанова про опис та арешт майна не відповідає приписам статті 56 Закону України «Про виконавче провадження».

У даному контексті суд зауважує, що згідно із статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника. У разі прийняття виконавцем рішення про обмеження права користування майном, здійснення опечатування або вилучення його у боржника та передачі на зберігання іншим особам проведення опису є обов`язковим.

У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов`язково зазначаються:

1) якщо опису підлягає земельна ділянка - її розмір, цільове призначення, наявність комунікацій тощо;

2) якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира - загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди;

3) якщо опису підлягає транспортний засіб - марка, модель, рік випуску, об`єм двигуна, вид пального, пробіг, комплектація, потреба у ремонті, колір тощо.

Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження.

Дійсно у постанові від 17.05.2019 ВП № 58882044 вказано лише кадастровий номер земельної ділянки та не вказано її розмір, цільове призначення, наявність комунікацій. Поряд з цим, приватний виконавець обмежився лише посиланням на реєстраційний номер, місцезнаходження та загальну площу арештованих нежитлових приміщень та не зазначив кількість кімнат (приміщень), їх площу та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, інформація про підсобні приміщення та споруди.

Крім того, на копії постанови від 17.05.2019, наданої приватним виконавцем боржнику, відсутній запис «що знаходиться на земельній ділянці за кадастровим номером 7322589000:02:001:1195».

Разом з тим, суд констатує, що постанова від 17.05.2019 про опис та арешт майна є чинною у тій редакції, яка міститься у матеріалах виконавчого провадження № 58882044, а боржник вправі оскаржити її законність в судовому порядку, в тому числі просити суд поновити строк на її оскарження з того часу, коли йому стало відомо про невідповідність наявного у матеріалах виконавчого провадження оригіналу зазначеної постанови наданій йому копії.

Більше того, скаржник не довів суду, що описані та арештовані в постанові від 17.05.2019 нежитлові будівлі та земельні ділянки не належать боржнику, не є тими об`єктами нерухомого майна, що оцінювались суб`єктом оціночної діяльності та передавались для реалізації на електронні торги. У свою чергу вказані приватним виконавцем реєстраційний номер нежитлової будівлі та кадастровий номер земельної ділянки дозволяють ідентифікувати арештоване майно за допомогою відомостей із Державного реєстру прав на нерухоме майно та Державного земельного кадастру, які наявні у вільному доступі.

Також у матеріалах виконавчого провадження № 58882044 міститься заява боржника від 20.05.2019 (отримана приватним виконавцем 21.05.2019, вх. № 322), в якій останній просив приватного виконавця звернути стягнення в першу чергу на нерухоме майно – нежитлову будівлю, реєстраційний номер 13302493, яка знаходиться за адремою: Чернівецька обл АДРЕСА_1 Кіцманський АДРЕСА_2 с АДРЕСА_3 Шипинці, вул. Головна, 25, загальна площа 554,80 кв. м. з метою реального погашення заборгованості.

У той же час стягувачем надано інформаційну довідку № 171593378 від 25.06.2019 про те, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно відсутні відомості про реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером 7322589000:02:001:1195. Водночас названа земельна ділянка зареєстровано у Державному земельному кадастрі 08.09.2016 (витяг долучено до звіту про оцінку майна від 20.07.2019).

Б. Постанова про призначення про призначення суб`єкта оціночної діяльності – суб`єкта господарювання.

Частинами першою-четвертою статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна.

Сторони виконавчого провадження не заперечують того, що між ними не було досягнуто згоди щодо вартості арештованого майна. Тому 17 липня 2019 року приватним виконавцем винесено постанову ВП № 58882044 про призначення суб`єкта оціночної діяльності – суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, якою: 1) призначено суб`єкта оціночної діяльності – суб`єкта господарювання ОСОБА_1 (сертифікат, виданий 15.01.2018 за № 27/18, виданий Фондом державного майна України, строк дії – до 15.01.2021, копія наявна у матеріалах справи) у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу суду від 20.03.2019 про стягнення з боржника на користь стягувача 27323,37 доларів США; 2) зобов`язано суб`єкта оціночної діяльності – суб`єкта господарювання ОСОБА_1 надати висновок з питань визначення вартості описаного та арештованого майна – земельної ділянки за кадастровим номером 7322589000:02:001:1195, на якій розташоване нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_4 .

Цією ж постановою суб`єкта оціночної діяльності попереджено про кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків під час здійснення виконавчого провадження, надання завідомо неправдивого звіту з питань, що містяться в постанові.

Відповідно до супровідного листа приватного виконавця від 17.07.2019 № 975 зазначена постанова про призначення суб`єкта оціночної діяльності – суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні адресувалась сторонам виконавчого провадження та ОСОБА_1 , проте факт такого надіслання заперечується представниками боржника та визнається необов`язковим приватним виконавцем та представником стягувача.

У зв`язку з цим суд нагадує, що приписами частини першої статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Відтак постанова від 17.07.2019 ВП № 58882044 мала б надсилатись сторонам виконавчого провадження простим листом, доставлятись кур`єром, тощо, проте приватним виконавцем не надано, а у матеріалах справи відсутні докази такого повідомлення (доведення до відома).

Водночас суд виходить з того, що вказана постанова є чинною та у судовому чи позасудовому порядку ніким скасована не була. У свою чергу боржник не позбавлений процесуальної можливості оскаржити постанову від 17.05.2019 ВП № 58882044 у порядку та строк, передбачений Господарським процесуальним кодексом України, в тому числі шляхом звернення із заявою про поновлення строку на її оскарження з того моменту, коли йому стало відомо про її існування.

В. Звіт про оцінку майна.

Відповідно до звіту № 19050 про оцінку нерухомого майна вартість земельної ділянки площею 0,4021 га, кадастровий номер 7322589000:02:001:1195, цільове призначення для розміщення та постійної діяльності органів МНС, та нежитлових будівель загальною площею 554,80 м. кв., розташованих за адресою: АДРЕСА_4 , належних боржнику, станом 20 липня 2019 року становить 1325972 грн, в тому числі земельні ділянка – 655906 грн та нежитлові будівлі – 670066 грн.

Боржник стверджує, що визначена суб`єктом оціночної діяльності вартість арештованого майна є істотно заниженою, а звіт про його оцінку складено із порушенням Національного стандарту № 1 «Загальних засад оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440.

Надаючи оцінку доводам скаржника, суд констатує, що у відповідності до статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб`єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно. Якщо процедурами з оцінки майна для складання акта оцінки майна передбачене попереднє проведення оцінки майна повністю або частково суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна. Акт оцінки майна підлягає затвердженню керівником органу державної влади або органу місцевого самоврядування.

Зміст, форма, порядок складання, затвердження та строк дії акта оцінки майна встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Так, ні письмово у скарзі, ні усно в ході судових засіданнях боржник не довів суду невідповідність висновків звіту про оцінку майна від 20.07.2019 положенням Національного стандарту № 1 «Загальних засад оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440.

При цьому, подані скаржником звіти № 73-zp-08-19 про експертну грошову оцінку земельної ділянки та № 72-np-08-19 про оцінку майна, складені суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_6 станом на 16.08.2019, не є належними та допустимими доказами, оскільки не спростовують висновки звіту про оцінку майна від 20.07.2019, проведені станом на іншу дату (майже через місяць), ґрунтуються на відомостях, наданих замовником експертизи – боржником, який є зацікавленим у якомога вищій оцінці належного йому майна.

Крім того, суд зауважує, що призначений приватним виконавцем суб`єкт оціночної діяльності ОСОБА_1 попереджений про кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків під час здійснення виконавчого провадження, надання завідомо неправдивого звіту з питань, що містяться в постанові, проте наявність відповідних попереджень про кримінальну відповідальність у згаданих вище звітах, виконаних суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_6 , судом не встановлено.

У світлі викладеного суд також констатує, що ні суд, ні боржник не наділені відповідними знаннями та повноваженнями на перевірку відомостей, викладених у звіті про оцінку майна від 20.07.2019, оскільки пунктом 2 частини 2 статті 4 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні визначено, що однією із форм оцінки майна є рецензування звіту про оцінку майна (акту оцінки майна), яке полягає в їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.

Відповідно до статті 13 названого Закону рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб`єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).

Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) може виконувати оцінювач, який має не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна, експертні ради, що спеціально створені саморегулівними організаціями оцінювачів з метою контролю за якістю оцінки майна, яка проводиться оцінювачами - членами саморегулівної організації, оцінювачі, які мають не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна та працюють у Фонді державного майна України, а також інших органах, зазначених у статті 5 цього Закону.

Поряд з цим, пунктом 67 Національного стандарту № 1 «Загальних засад оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440, унормовано, що рецензія повинна містити висновок про відповідність звіту вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна та про можливість його використання з відповідною метою, у тому числі про достовірність оцінки майна. Звіт класифікується за такими ознаками:

· звіт повністю відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна;

· звіт у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки;

· звіт не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але може використовуватися з метою, визначеною у звіті, після виправлення зазначених недоліків;

· звіт не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та (або) непрофесійним і не може бути використаний.

Таким чином, по-перше, суд зауважує, що боржник не звертався до уповноважених на те осіб (органів) із запитом про рецензування звіту про оцінку майна від 20.07.2019 та не заявляв відповідного клопотання суду.

Аналогічні висновки щодо необхідності рецензування звіту про оцінку майна викладені у постанові Верховного Суду від 30.07.2018 у справі № 23/100-12.

Водночас суд не вважав за необхідне з власної ініціативи ініціювати питання рецензування звіту про оцінку майна від 20.07.2019, оскільки це б порушувало принципи диспозитивної та рівності сторін. Тим паче, вибір належного способу захисту своїх прав є, насамперед, прерогативою особи, яка звертається до суду із відповідною заявою/скаргою, а суд не може з власної ініціативи збирати докази, що стосуються предмета доказування.

По-друге, навіть у разі проведення рецензування звіту оцінку майна, доказом його невідповідності вимогам законодавства є рецензія, в якій буде зазначено, що 1) звіт не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але може використовуватися з метою, визначеною у звіті, після виправлення зазначених недоліків; або 2) звіт не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та (або) непрофесійним і не може бути використаний.

Тобто наявність недоліків у звіті про оцінку майна, які не вплинули на результат її проведення, не може свідчити про його неякісність чи непрофесійність. Відповідно належним та допустимим доказом в підтвердження факту, що звіт № 19050 про оцінку нерухомого майна від 20 липня 2019 року складено із порушенням Національного стандарту № 1 «Загальних засад оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440 є саме рецензія даного звіту із відповідними висновками, а виготовлені звіти про оцінку нерухомого майна іншим оцінювачем із іншою ринковою ціною є неналежним доказом для підтвердження даних обставин.

Г ОСОБА_2 Повідомлення про результати визначення оцінки майна.

Повертаючись до обставин цієї справи, суд установив, що звіт про оцінку майна отриманий приватним виконавцем 30.07.2019 (вх. № 595). Також на звіті міститься підпис директора Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю “Агроекс” ОСОБА_3 про ознайомлення із ним, проте дату такого ознайомлення суду встановити не виявилось можливим через те, що за твердженнями приватного виконавця Захарчук М.В. ознайомився із звітом до подачі даної скарги, а за поясненнями представників боржника ОСОБА_3 ознайомився із звітом вже після подачі цієї скарги на дії приватного виконавця.

Листом від 30.07.2019 № 1085 приватний виконавець повідомив сторони виконавчого провадження, що вартість арештованого майна, а саме земельної ділянки за кадастровим номером 7322589000:02:001:1195, на якій розташовані нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_4 , яке належить боржнику на праві власності, згідно звіту про оцінку майна від 20.07.2019, виданого суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_1 становить 1325972 грн без ПДВ.

За приписами частини п`ятої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

Фіскальним чеком від 01.08.2019, поштовим конвертом (№ відправлення 5802501851423) та витягом із сайту ПАТ «Укрпошта» підтверджується та не заперечується учасниками справи той факт, що вказане повідомлення приватного виконавця отримане боржником 02.08.2019

Таким чином, оскільки боржник ознайомився із звітом про оцінку вартості нерухомого майна 02.08.2019, то останнім днем для оскарження ним результатів оцінки у судовому порядку було 12.08.2019.

Як підтверджується накладною відділу поштового зв`язку на конверті, скаржник звернувся до суду із даною скаргою 12.08.2019, тобто скористався передбаченим законом правом на оскарження в судовому порядку результатів оцінки майна у 10-денний строк з дня отримання повідомлення про оцінку арештованого майна боржника.

Необхідність встановлення даних обставин викладена у постанові Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 910/18071/17.

У цій частині боржник стверджує, що у повідомленні приватного виконавця про результати оцінки майна йдеться про те, що суб`єктом оціночної діяльності проводилась оцінка лише вартості земельної ділянки та з таким її розміром (1325972 грн) він погоджується.

Такі твердження відхиляються судом, оскільки звітом про оцінку майна від 20.07.2019 визначена вартість як земельної ділянки, так і нежитлових приміщень, які на ній розташовані, що встановлено судом вище (пункт «В» цього розділу ухвали).

Суд також приходить до висновку про необхідність застосування при розгляді даної скарги доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).

Доктрина venire contra factum proprium базується на принципі добросовісності. Наприклад, у статті I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. (постанова Верховного Суду від 17.11.2018 у справі № 911/205/18).

Враховуючи викладене, суд зазначає, що боржник з власної ініціативи звернувся до приватного виконавця із заявою від 20.05.2019, в якій просив звернути стягнення в першу чергу на нерухоме майно – нежитлову будівлю, реєстраційний номер НОМЕР_2 , яка знаходиться за адремою: АДРЕСА_4 , загальна площа 554,80 кв. м. з метою реального погашення заборгованості перед стягувачем (пункт «А» цього розділу), отже його твердження про оцінку лише земельної ділянки суперечать раніше викладеній ним заяві про першочергову реалізацію нерухомого майна, яке розташоване на ній.

Окремо суд звертає на те, що надмірний формалізм скаржника у інтерпретуванні повідомлення приватного виконавця (з урахуванням факту ознайомлення із звітом про оцінку майна) також суперечить раніше викладеній ним позиції про те, що опис та арешт вказаної земельної ділянки приватним виконавцем у постанові від 17.05.2019 не проводився.

Така суперечність позицій та поведінки боржника розцінюється судом як затягування процедури примусового виконання рішення суду, яке вступило в законну силу, та є обов`язковим, у тому числі, й для скаржника, який не надав суду доказів вжиття ним заходів для добровільного погашення заборгованості.

У той же час 07 серпня 2019 року приватний виконавець звернувся до Чернівецької філії ДП «Сетам» щодо проведення реалізації майна, описаного та арештованого виконавцем при примусовому виконання зведеного виконавчого провадження № 59740664, а саме: проведення електронних торгів з реалізації нерухомого майна - земельної ділянки за кадастровим номером 7322589000:02:001:1195, площею 0,4021 га, цільове призначення для розміщення та постійної діяльності органів МНС, на якій розташовані нежитлові приміщенні загальною площею 554,80 кв. м., реєстраційний номер 13302493, місцезнаходження майна: АДРЕСА_4 , вартістю 1325972 грн без ПДВ.

Матеріали справи не містять відомостей про результати проведення електронних торгів з реалізації вказаного вище майна.

V. Висновки суду.

Відповідно до частини першої, третьої статті 342 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

За результатами розгляду скарги на дії приватного виконавця суд дійшов висновку, що скаржник не довів незаконність (неправомірність) дій приватного виконавця в частині використання під час здійснення виконавчого провадження № 58882044 (по виконанню наказу Господарського суду Чернівецької області від 20.03.2019) звіту про оцінку майна від 20.07.2019, виданого суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_1 , а тому вирішив відмовити у задоволенні скарги боржника на дії приватного виконавця.

Керуючись статтями 234, 235, 339, 342 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити в задоволенні скарги Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю “Агроекс” на дії приватного виконавця Кондрюка К.О.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню окремо від рішення суду в порядку та строк, передбачені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 27 вересня 2019 року.

Суддя І.В. Марущак