Рішення № 84569880, 23.09.2019, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 18/113/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2019 справа № 908/1508/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Носівець В.В.

розглянувши матеріали справи № 908/1508/19

за позовом фізичної особи-підприємця Іванчегло Валентина Олександровича ( АДРЕСА_1 )

до відповідача публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14)

про стягнення 57769,74 грн.

Без виклику учасників справи

Розглядаються позовні вимоги про стягнення 57769,74 грн. надмірно сплачених за договором про постачання електричної енергії № 308 від 31.12.2009 (попередньої оплати) у зв`язку з тим, що за ініціативою відповідача позивачем змінено постачальника електроенергії на ТОВ "Запоріжжяелектропостачання".

Ухвалою суду від 24.07.2019, після усунення позивачем обставин, які зумовили залишення позову без руху, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/1508/19, справі присвоєно номер провадження 18/113/19, на підставі ст. 252 ГПК України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідно до ч. ч. 2, 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не надходило.

Тридцятиденний термін, наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений тридцятьма днями з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться, сплив 23.08.2019.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Шістдесят днів з дня відкриття провадження у даній справі спливає 23.09.2019 (з урахування того, що останній день процесуального строку припадає на вихідний день).

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 23.09.2019.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що господарські відносини сторін врегульовані договором про постачання електричної енергії № 308 від 31.12.2009, за умовами якого відповідач продає електричну енергію позивачу для забезпечення потреб електроустановок позивача з приєднаною потужністю, зазначеною в додатку № 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу", а позивач оплачує відповідачу вартість використаної (купленої) електричної енергії. За результатами наданих послуг з постачання електроенергії у позивача станом на 31.12.2019 рахується переплата в розмірі 57769,74 грн., що підтверджується підписаним сторонами актом звірки взаєморозрахунків за період січень 2018 року - грудень 2018 року. За доводами позивача, в порушення умов Договору та приписів чинного законодавства, відповідач на неодноразові звернення про повернення надмірно сплачених коштів не відреагував, переплату не повернув. Посилаючись на приписи ст.ст. 264, 526, 712 ЦК України, ст. 193 ГК України, позивач просив позов задовольнити.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштової кореспонденції повноважному представнику позивача 27.07.2019 та повноважному представника відповідача 29.07.2019.

У відзиві на позов відповідач зазначив, що з 01.01.2019 відповідач не є постачальником електричної енергії, а є оператором системи розподілу електричної енергії, відповідно, з цього часу не може згідно вимог закону здійснювати діяльність з постачання електричної енергії. У зв`язку із цим, станом на 01.01.2019 виникла кредиторська заборгованість ПАТ "Запоріжжяобленерго" перед споживачами електричної енергії (юридичними та фізичними особами), що здійснювали відповідачу (як постачальнику) попередню оплату за електричну енергію в розмірі більшому за обсяги спожитої електричної енергії, в т.ч. і перед позивачем. Відповідач зазначив, що відповідно до Закону України "Про електроенергетику" грошові кошти споживачів зараховувались на поточні рахунки із спеціальним режимом використання в ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Запорізьке обласне управління ПАТ "Державний ощадний банк України" відповідно до встановленого НКРЕКП алгоритму на поточний рахунок ДП «Енергоринок". ПАТ "Запоріжжяобленерго" зверталося до банка з вимогами про повернення коштів, які надходили від споживачів на поточні рахунки із спеціальним режимом використання відповідача і являлись попередньою оплатою за електричну енергію. Однак, ПАТ "Державний ощадний банк України" безпідставно повертає без виконання платіжні доручення відповідача, які спрямовані на повернення коштів споживачам. При цьому відповідач відзначив, що постановою НКРЕКП від 11.12.2018 №1833 «Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії ПАТ «Запоріжжяобленерго», яка набрала чинності з 01.01.2019, не передбачено такого напрямку використання коштів, як повернення переплати (кредиторської заборгованості) юридичним та фізичним особам. З урахуванням викладеного, відповідач просить суд в задоволенні позову відмовити.

Господарським судом Запорізької області 19.09.2019 отримано заяву позивача про залучення до матеріалів справи письмового доказу - копії акту звіряння розрахунків, яким також підтверджується наявність заборгованості відповідача.

Суд клопотання долучив до матеріалів справи, проте доказ до уваги не прийматиме та оцінку не надаватиме, оскільки зі спливом тридцяти денного строку після відкриття провадження у справі (23.08.2019) вже розпочатий розгляд справи по суті.

Згідно із ч. 8 ст. 80 ГПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Позивач у своєму клопотанні про долучення до матеріалів справи доказу про поновлення пропущеного процесуального строку на подання доказів не заявив.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження, суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи у судовому засіданні без виклику учасників справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Публічним акціонерним товариством "Запоріжжяобленерго" (постачальник електричної енергії, відповідач у справі) та фізичною особою-підприємцем Іванчегло Валентином Олександровичем (споживач, позивач у справі) 31.12.2009 укладено договір про постачання електричної енергії № 308 (надалі - Договір), відповідно до умов якого постачальник електричної енергії продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку № 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу", а споживач оплачує постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точки продажу електричної енергії визначаються додатком № 2 "Точки продажу електричної енергії споживачу" (розділ 1 Договору).

Згідно з п. 2.3.4 Договору споживач зобов`язується оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами додатка № 4 "Порядок розрахунків за активну електричну енергію" та додатка № 5 "Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії".

Пунктом 9.4 договору встановлено, що цей договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і укладається на термін проведення ремонтних робіт в торгівельному центрі та оформлення акта про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту до 20.04.2010. Умови, а також термін дії договору можуть бути переглянуті в будь-який момент за узгодженням сторін.

З матеріалів справи вбачається, що згідно умов договору про постачання електричної енергії № 308 від 31.12.2009 відповідач виставив позивачу рахунок на попередню оплату за електроенергію № 308/1пп від 30.11.2018 на суму 46914,06 грн.

Квитанцією № 0.0.1204576837.1 від 06.12.2018 підтверджується сплата позивачем 45914,06 грн., яка зазначена відповідачем у рахунку на попередню оплату.

Станом на 01.12.2018 сальдо на користь позивача склало 54683,10 грн. Згідно рахунку № 308/12а від 31.12.2018 за грудень відповідачем нараховано позивачу 43827,42 грн. Таким чином, станом на 01.01.2019 переплата за Договором на користь позивача становить 57769,74 грн. (54683,10 грн. +46914,06 грн. - 43827,42 грн.).

Також, в рахунку № 308/12а від 31.12.2018 відповідачем зазначено сальдо на користь споживача, яке станом на 01.01.2019 дорівнювало 57769,74 грн.

Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 13.11.2018 прийнято постанову № 1415 "Про видачу ПАТ "Запоріжжяобленерго" ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензії з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом".

Відповідно до п. 1 вказаної постанови, НКРЕКП видано ПАТ "Запоріжжяобленерго" (код ЄДРПОУ 00130926) ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності, а саме: на території Запорізької області в межах розташування системи розподілу електричної енергії, що перебуває у власності ПАТ "Запоріжжяобленерго", та електричних мереж інших власників, які приєднані до мереж ліцензіата (з якими укладені відповідні договори згідно з законодавством).

У пункті 2 постанови НКРЕКП вказано: анулювати ПАТ "Запоріжжяобленерго" (код ЄДРПОУ 00130926) з 01 січня 2019 року ліцензію на право провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, видану відповідно до постанови Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 04 вересня 1996 року № 73, та ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, видану відповідно до постанови Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 04 вересня 1996 року № 74, на підставі пункту 13 розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок електричної енергії".

Таким чином, з 01.01.2019 ПАТ "Запоріжжяобленерго" не є електропостачальником та не може згідно вимог закону здійснювати діяльність з постачання електричної енергії.

У зв`язку із зміною постачальника електроенергії позивач звертався з заявою щодо повернення переплати за Договором. В направленому на адресу відповідача 26.03.2019 листі позивач зазначив про неотримання відповіді на заяву від 10.01.2019 та просив повернути 57769,74 грн. переплати згідно акту звірки станом на 01.01.2019. Лист позивача залишено відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно з підписаними сторонами та скріпленим печатками підприємств актом звірки взаєморозрахунків за договором № 308 від 31.12.2009 існує заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 57769,74 грн.

Залишок коштів попередньої оплати за договором № 308 від 31.12.2009 відповідачем у добровільному порядку не повернуто, що стало підставою звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Господарські взаємовідносини сторін врегульовано договором про постачання електричної енергії № 308 від 23.12.2009.

Згідно з ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частинами 6 та 7 статті 276 ГК України закріплено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Закон України "Про ринок електричної енергії", який набрав чинності 11.06.2017, визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

У відповідності до ст.ст. 8, 45 вказаного Закону господарська діяльність з виробництва, передачі, розподілу електричної енергії, постачання електричної енергії споживачу, трейдерська діяльність, здійснення функцій оператора ринку та гарантованого покупця провадиться на ринку електричної енергії за умови отримання відповідної ліцензії.

З 01.01.2019 ПАТ "Запоріжжяобленерго" розпочало провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії на території Запорізької області на підставі ліцензії з розподілу електричної енергії, що видана згідно постанови НКРЕКП від 13.11.2018 № 1415. Ліцензія позивача на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом з цього ж часу анульована.

Таким чином, з 01.01.2019 ПАТ "Запоріжжяобленерго" не є енергопостачальником та не може згідно вимог закону здійснювати діяльність з постачання електричної енергії.

Вищевикладене свідчить, що ПАТ "Запоріжжяобленерго" на теперішній час не має можливості виконувати свої зобов`язання за договором про постачання електричної енергії № 308 від 31.12.2009 по постачанню у 2019 році електричної енергії.

Суд приймає до уваги, що підписаним сторонами та скріпленим печатками підприємств актом звірки взаєморозрахунків зафіксовано, що за позивачем за період з січня 2018 року по грудень 2018 року рахується переплата за Договором в сумі 57769,74 грн.

Згідно з чинним законодавством України, акту звірки взаєморозрахунків не надано юридичної сили як доказу наявності обов`язку сплатити грошові кошти або ж відсутності такого обов`язку. Проте, в розумінні ст.ст. 9, 10 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» вказаний акт є зведеним обліковим документом, який відображає загальну суму заборгованості та фіксує стан розрахунків між сторонами.

Отже, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо, однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу. Відповідний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18.

Наведені вище фактичні обставини справи свідчать, що станом на 01.01.2019 у ПАТ "Запоріжжяобленерго" виникла кредиторська заборгованість перед позивачем у справі, як споживачем електричної енергії, в розмірі 57769,74 грн. попередньої оплати за електричну енергію, обсяги якої не були спожиті.

Відповідно до ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. (ч. 2 ст. 714 ЦК України)

За приписами ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом.

Відповідач належних та допустимих доказів повернення позивачу 57769,74 грн. попередньої оплати за електричну енергію, обсяги якої не були спожиті, суду не надав.

У відзиві на позов відповідач не заперечив того факту, що станом на 01.01.2019 у ПАТ "Запоріжжяобленерго" виникла кредиторська заборгованість перед споживачами електричної енергії (в тому числі і перед позивачем у даній справі) по попередній оплаті за електричну енергію в розмірі більшому за обсяги спожитої електричної енергії. Розмір заборгованості у визначеній позивачем сумі відповідачем також не оспорюється.

Отже, правові підстави для утримання відповідачем попередньої оплати відсутні. Праву покупця вимагати повернення суми попередньої оплати кореспондує обов`язок продавця повернути попередню оплату.

Доводи відповідача про те, що постановою НКРЕКП від 11.12.2018 № 1833 «Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії ПАТ «Запоріжжяобленерго» не передбачено такого напрямку використання коштів, як повернення переплати (кредиторської заборгованості) юридичним та фізичним особам, не спростовують встановленого факту наявності переплати та відсутності підстав для утримання коштів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з ПАТ "Запоріжжяобленерго" суми 57769,74 грн. надмірно сплачених коштів за електричну енергію, обсяги якої не були спожиті, є такою, що ґрунтується на законі, та заявлена до стягнення правомірно.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Відповідач позовні вимоги не спростував, доказів, які могли б свідчити про виконання ним обов`язку щодо повернення позивачу надмірно сплачених за договором коштів не надав.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з ПАТ «Запоріжжяобленерго» 57769,74 грн. надмірно сплачених ФОП Іванчегло Валентином Олександровичем за договором про постачання електричної енергії № 308 від 31.12.2009 коштів в повному обсязі.

Судовий збір на підставі пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 46, 74, 76-80, 129, 233, 236-242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14; ідентифікаційний код 00130926) на користь фізичної особи-підприємця Іванчегло Валентина Олександровича ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Орджонікідзевським РВ УМВС України в Запорізькій області 19 грудня 1996 року) 57769,74 грн. (п`ятдесят сім тисяч сімсот шістдесят дев`ять грн. 74 коп.) надмірно сплачених коштів за договором про постачання електричної енергії № 308 від 31.12.2009 та 1921,00 грн. (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну грн. 00 коп.) судового збору. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 26.09.2019.

Суддя В.В. Носівець