Рішення № 84565541, 25.06.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 червня 2019 року № 640/18719/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М. при секретарі судового засідання Артеменко В.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_3 , ОСОБА_2 ,

від відповідача - Коваль О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

На підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 25 червня 2019 року проголошено скорочену (вступну та резолютивну) частини рішення. Виготовлення рішення у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини шостої статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області (далі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 24 жовтня 2018 року № б/н у дисциплінарній справі №78/18, яким притягнуто адвоката ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю, також припинено право адвоката ОСОБА_3 на заняття адвокатською діяльністю шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №4294, видане Київською міською КДКА на підставі рішення №8-10-9 від 21 грудня 2010 року;

- зобов`язати Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Київської області повідомити Раду адвокатів Київської області про прийняте рішення для внесення рішення відповідних відомостей в Єдиний реєстр адвокатів України відомостей про скасування рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Київської області від 24 жовтня 2018 року № б/н у дисциплінарній справі №78/18 про позбавлення адвоката ОСОБА_3 права на зайняття адвокатською діяльністю, у зв`язку з чим його право на заняття адвокатською діяльністю припинено шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №4294, видане Київською міською КДКА на підставі рішення №8-10-9 від 21 грудня 2010 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що оскаржуване рішення є невмотивованим, необґрунтованим та незаконним. Позивачем зазначено, що, на його думку, підстави для відкриття дисциплінарного провадження були відсутні, оскільки подана скарга не відповідала вимогам до її змісту та форми, а також не містила відомостей про наявність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Дисциплінарну справу порушено без належної перевірки. Членом дисциплінарної палати, який проводив перевірку було перевищено повноваження та порушено строки перевірки відомостей та обставин скарги.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 листопада 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечив та просив відмовити у задоволенні позову ОСОБА_3 у повному обсязі, посилаючись на обставини неналежного виконання позивачем своїх професійних обов`язків, що виразилося в порушенні ст.ст. 7, 8, 11, 12, 18, 19, 23, 51 Правил адвокатської етики та ст. 24, ч.ч. 2, 3 ст. 28 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Відтак, відповідач вважає оскаржуване рішення обґрунтованим, вмотивованим та законним.

У судовому засіданні 25 червня 2019 року позивачем та його представником адміністративний позов підтримано в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив, просив у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено наступне.

На підставі рішення Київської міської КДКА від 21 грудня 2010 року №8-10-9 ОСОБА_3 отримано свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю за №4294.

Позивачем адвокатська діяльність здійснювалась у формі адвокатського бюро (Адвокатське бюро "Герасько і партнери"), а згодом у формі адвокатського об`єднання (Адвокатське об`єднання "Максимальний захист"), що підтверджується відомостями, які містяться в Єдиному реєстрі адвокатів України.

З матеріалів справи вбачається, що 27 червня 2018 року на адресу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області надійшла скарга ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4 ) (вх. №824 від 27 червня 2018 року), який є підозрюваним у кримінальному провадженні №22018000000000119, що на момент звернення із зазначеною скаргою знаходилось на досудовому розслідуванні у Головному слідчому управлінні СБ України.

Дисциплінарною палатою КДКА Київської області 26 вересня 2018 року розглянуто скаргу ОСОБА_5 та порушено дисциплінарну справу щодо адвоката ОСОБА_3 у зв`язку із наявністю підстав для відкриття дисциплінарного провадження.

Не погоджуючись з даним рішенням, 17 жовтня 2018 року позивач звернувся до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 30 листопада 2018 року скаргу адвоката ОСОБА_3 залишено без задоволення, а рішенням дисциплінарної палати КДКА Київської області від 26 вересня 2018 року про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_3 - залишено без змін.

Рішенням від 24 жовтня 2018 року КДКА Київської області притягнуто адвоката ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №4294, видане Київською міською КДКА на підставі рішення №8-10-9 від 21 грудня 2010 року.

Вважаючи протиправним рішення від 24 жовтня 2018 року Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Оцінивши за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружним адміністративним судом міста Києва зроблено висновок, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 стаття 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів. Дана норма кореспондує змісту частини 1 статті 7 Правил адвокатської етики згідно якої у своїй професійній діяльності адвокат зобов`язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів фізичних юридичних осіб, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року №5076-VI (далі - Закон №5076-VI), адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Стаття 3 даного Закону регламентує, що правовою основою діяльності адвокатури України є Конституція України, цей Закон, інші законодавчі акти України.

Пунктом 1 статті 4 Закону №5076-VI встановлено, що адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.

У відповідності до частин 1, 2 статті 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Згідно зі статтею 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

Не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правової допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку.

Приписами частини 1 статті 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України. Згідно ст. 36 Закону №5076-VI, право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв`язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.

Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).

Водночас, положеннями статті 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

За результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката (частина перша статті 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до частин другої та третьої статті 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.

Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

У силу статті 40 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення.

Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.

Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.

Розгляд справи про дисциплінарну відповідальність адвоката є відкритим, крім випадків, якщо відкритий розгляд справи може призвести до розголошення адвокатської таємниці.

Під час засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ведеться протокол, який підписується головуючим та секретарем засідання.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.

Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.

При цьому, адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії (частина перша статті 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Як було зазначено вище, 27 червня 2018 року на адресу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області надійшла скарга ОСОБА_4 (вх. №824 від 27 червня 2018 року) про вчинення дисциплінарного проступку адвокатом ОСОБА_3 . Рішенням від 26 вересня 2018 року порушено дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_3 , призначено розгляд справи на 24 жовтня 2018 року.

ОСОБА_3 в позовній заяві вказано, що дисциплінарну справу стосовно нього порушено відповідачем без проведення належної перевірки обставин, викладених у скарзі, за відсутності підстав для прийняття рішення про порушення дисциплінарної справи.

Суд вважає наведені доводи позивача необґрунтованими, оскільки порушення дисциплінарної справи свідчить виключно про наявність підстав для більш ретельного дослідження обставин, викладених у скарзі, для подальшого підтвердження або спростування певних юридичних фактів.

Крім того, скаржником вказано на те, що у нього є підстави вважати, що адвокат ОСОБА_3 . умисно вступив у змову зі стороною обвинувачення з метою допомогти слідству та у будь-який спосіб отримати показання, необхідні слідчому, всупереч правовій позиції його адвокатів з адвокатського бюро "Євгена Солодко".

Наведені доводи скаржника потребували ретельної перевірки, а тому суд дійшов висновку, що твердження позивача щодо відсутності у Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області підстав для прийняття рішення про порушення дисциплінарної справи стосовно нього, є безпідставним.

Досліджуючи питання дотримання відповідачем порядку притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, судом встановлено наступне.

Підставою для відкриття дисциплінарного провадження слугувала скарга ОСОБА_4 про вчинення позивачем дисциплінарного проступку, перевірка якої доручено члену дисциплінарної комісії Качану В.Т.

Кочаном В.Т. складено Довідку про наявність в діях адвоката дисциплінарного проступку, на підставі якої комісією прийнято рішення про порушення дисциплінарної справи, підписане Головою дисциплінарної палати КДКА Київської області ОСОБА_6 та секретарем дисциплінарної палати КДКА Київської області Степановим Є . В.

Як вбачається з матеріалів справи, порушення позивачем Правил адвокатської етики відповідач пов`язує з недотриманням адвокатом приписів ст.ст. 7, 8, 11, 12, 18, 19, 23, 51 Правил адвокатської етики та ст. 24, ч.ч. 2, 3 ст. 28 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

З`їздом адвокатів України 9 червня 2017 року затверджено Правила адвокатської етики (надалі - Правила).

Відповідно до Преамбули Правил адвокатської етики, правила слугують обов`язковою для використання адвокатами системою орієнтирів при збалансуванні, практичному узгодженні своїх багатоманітних, іноді суперечливих професійних прав та обов`язків відповідно до статусу, основних завдань адвокатури і принципів її діяльності, визначених Конституцією України, Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншими законодавчими актами, а також закріплюють єдину систему критеріїв оцінки етичних аспектів поведінки адвоката.

Правила адвокатської етики мають на меті уніфіковане закріплення традицій і досвіду української адвокатури в сфері тлумачення норм адвокатської етики, а також загальновизнаних деонтологічних норм і правил, прийнятих у міжнародному адвокатському співтоваристві.

Отже, Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачає дотримання Правил адвокатської етики, як одного з основних професійних обов`язків адвоката.

Частиною 1 ст. 7 Правил передбачено, що у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності.

Положеннями ст. 8 Правил закріплений принци пріоритету інтересів клієнта, який полягає у тому, що у межах дотримання принципу законності адвокат зобов`язаний у своїй професійній діяльності виходити з переваги інтересів клієнта. Адвокат, який надає безоплатну вторинну правову допомогу на підставі доручення органу (установи) з надання безоплатної вторинної правової допомоги, зобов`язаний виходити з переваги інтересів особи, якій йому доручено надавати безоплатну правову допомогу перед своїми власними інтересами, та не спонукати її до укладення Договору про надання професійної правничої (правової) допомоги з ним особисто або з адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням чи іншим суб`єктом або адвокатом. Адвокат, з яким органом (установою) з надання безоплатної вторинної правової допомоги укладено договір (контракт), зобов`язаний виходити з пріоритету інтересів особи, перед своїми власними інтересами та інтересами інших осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Правил, адвокат зобов`язаний надавати професійну правничу (правову) допомогу клієнту, здійснювати його захист та представництво компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, доскональність у врахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта та можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до виконання доручення.

Частиною першою статті 12 Правил передбачено, що всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу адвокат зобов`язаний дотримуватись у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших.

Статтею 18 Правил передбачається, що адвокат інформує клієнта щодо ведення дорученої йому справи, утому числі щодо правової позиції у справі. До підписання договору про надання професійної правничої (правової) допомоги у справі адвокат повинен з`ясувати всі відомі клієнту обставини, які можуть позначитися на визначенні наявності правової позиції у справі та її змісті, та запитати і вивчити всі відповідні документи, які є в розпорядженні клієнта. Якщо після виконання цих вимог адвокат переконається у наявності фактичних і правових підстав для виконання певного доручення, він повинен неупереджено й об`єктивно викласти їх клієнту і повідомити в загальних рисах, який час і обсяг роботи вимагатиметься для виконання цього доручення та які правові наслідки досягнення результату, якого бажає клієнт. Якщо за наявності фактичних і правових підстав для виконання доручення свідомо для адвоката існує поширена несприятлива (з точки зору гіпотетичного результату, бажаного для клієнта) практика застосування відповідних норм права, адвокат зобов`язаний повідомити про це клієнта. У випадку, коли адвокат дійде висновку про відсутність фактичних та правових підстав для виконання доручення, він зобов`язаний повідомити про це клієнта та узгодити з ним зміну змісту доручення, що відповідав би тому гіпотетичному результату, який може бути досягнутий згідно з чинним законодавством, або відмовитись від прийняття доручення. Адвокат повинен неупереджено й об`єктивно повідомити клієнту наявність відомих йому фактичних і правових підстав, які можуть позитивно або негативно впливати на ймовірне виконання певного доручення, і поінформувати в загальних рисах, який час і обсяг роботи вимагатиметься для виконання цього доручення та які правові наслідки досягнення результату, що бажає клієнт.

Відповідно до статті 19 Правил адвокату забороняється приймати доручення, якщо результат, якого бажає клієнт, або засоби його досягнення, на яких клієнт наполягає, є протиправними, або якщо доручення клієнта виходить за межі професійних прав і обов`язків адвоката. У випадках, якщо зазначені обставини не є очевидними, адвокат має надати відповідні роз`яснення клієнту. Якщо за таких обставин не вдається узгодити з клієнтом зміну змісту доручення, адвокат зобов`язаний відмовитись від укладення договору з клієнтом.

За приписами ст. 23 Правил адвокат, залучений до участі в окремій процесуальній дії, повинен невідкладно після отримання доручення вжити всіх можливих заходів щодо з`ясування, який саме адвокат (адвокати) представляє інтереси клієнта у цій справі, негайно зв`язатися з цим адвокатом (адвокатами), з`ясувати причини його (їх) відсутності, а також особливості позиції надання професійної правничої (правової) допомоги адвокатом (адвокатами) у цій справі. Адвокат під час участі в окремій процесуальній дії не має права відступати від позиції клієнта та основного адвоката (адвокатів) у цій справі.

Статтею 51 Правил передбачено окремі етичні аспекти взаємин між адвокатами.

Зокрема, адвокат не повинен допускати стосовно іншого адвоката:

- висловлювань, що принижують його честь та гідність, завдають шкоди його діловій репутації, нетактовних та принизливих висловів;

- поширення свідомо неправдивих відомостей про нього;

- спроб схилити клієнта іншого адвоката до розірвання з ним договору про надання професійної правничої (правової) допомоги;

- спілкування з клієнтом іншого адвоката без згоди останнього з приводу доручення, яке їм виконується;

- намагань схилити до укладення договору про надання професійної правничої (правової) допомоги особу, яка прийшла до іншого адвоката (адвокатського бюро, адвокатського об`єднання);

- навмисного введення іншого адвоката в оману стосовно справи, в судовому розгляді якої вони обидва беруть участь, щодо місця і часу проведення судових засідань, результатів розгляду справи судами різних інстанцій, наявності доказів (і намірів їх представити), що в дійсності не існують, намірів свого клієнта, які стосуються предмета спору та ведення справи, умов мирової угоди, що пропонується.

Як вбачається з копії оскаржуваного рішення, що міститься в матеріалах справи, однією з підстав для притягнення адвоката Гераська М .Г. до дисциплінарної відповідальності слугувало порушення останнім вимог статті 23 Правил адвокатської етики.

Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що за твердженням ОСОБА_4 , позивачем, як адвокатом, що залучений слідчим для проведення окремої процесуальної дії, не вчинено спроби зв`язатися з адвокатами, які вже здійснювали захист ОСОБА_4 , зокрема, з адвокатами Солодко Є.В. та Поваровим В.В . Не з`ясовано причин їхньої відсутності, а також особливостей їхньої правової позиції.

З копії Довідки дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 3 вересня 2018 року, що міститься в матеріалах справи, вбачається, що при особистій розмові позивача та ОСОБА_4 1 червня 2018 року в приміщенні СБУ, останнім повідомлено позивачеві, що він має інших захисників, зокрема, Солодка Є.В. та Поварова В.В .

Разом з тим, позивачем не повідомлено останніх щодо проведення допиту. При цьому, у рішенні Дисциплінарної палати КДКА Київської області від 24 жовтня 2018 року вказано на те, що при розгляді дисциплінарної справи адвокатом ОСОБА_3 визнано факт порушення ним вимог статті 23 Правил адвокатської етики.

З вищевказаної Довідки, встановлено, що про проведення допиту 1 червня 2018 року за участю адвоката ОСОБА_3, адвокатам Солодку Є.В. та Поварову В . В. стало відомо лише 4 червня 2018 року під час зустрічі з ОСОБА_4 .

Крім того, адвокатами Солодко Є.В. та Поваровим В.В. , як вбачається зі згадуваної Довідки, повідомлено, що з ними допит ОСОБА_4 1 червня 2018 року ніким не узгоджено, а про сам допит на момент його проведення невідомо.

Більше того, ОСОБА_4 вказано, що раніше, на досудовому розслідуванні, з метою захисту його прав та інтересів, ним та адвокатами адвокатського бюро "Євгена Солодко" прийнято рішення про відмову від дачі показів.

Наведені обставини свідчать про обґрунтованість висновків відповідача про допущення позивачем порушення вимог статті 23 Правил адвокатської етики, якою, зокрема, передбачено, що адвокат, який залучений до участі в окремій процесуальній дії, повинен невідкладно після отримання доручення вжити всіх можливих заходів щодо з`ясування, який саме адвокат (адвокати) представляє інтереси клієнта у цій справі, негайно зв`язатися з цим адвокатом (адвокатами), з`ясувати причини його (їх) відсутності, а також особливості позиції надання професійної правничої (правової) допомоги адвокатом (адвокатами) у цій справі.

Що стосується допущення позивачем порушенням вимог статті 51 Правил адвокатської етики, судом встановлено наступне.

Так, відповідно даної статті, адвокат не повинен допускати стосовно іншого адвоката - спілкування з клієнтом іншого адвоката без згоди останнього з приводу доручення, яке їм виконується.

Як слідує з матеріалів справи, станом на 1 червня 2018 року позивачеві від ОСОБА_4 стало відомо про здійснення захисту адвокатами Солодком Є.В. та Поваровим В.В .

Разом з тим, всупереч вимог статті 51 Правил адвокатської етики, ОСОБА_3 обговорив з ОСОБА_4 обставини справи, хід виконання доручення щодо його захисту адвокатами Поваровим В.В. та Солодком Є.В. , та узгоджену між ними правову позицію по вищевказаному кримінальному провадженню без отримання згоди Пивоварова В.В. та Солодка Є.В. на спілкування з ОСОБА_4 .

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, 1 червня 2018 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 укладено договір №0106/18 про надання правової допомоги.

Втім, фактом укладання зазначеного договору, позивачем порушено вимоги статті 51 Правил адвокатської етики, а також вимоги статті 11 Правил, відповідно до яких, як зазначалось вище, адвокат зобов`язаний надавати професійну правничу (правову) допомогу клієнту, здійснювати його захист та представництво компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, доскональність у врахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта та можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до виконання доручення.

Аналізуючи положення статті 11 Правил адвокатської етики, суд приходить до висновку, що одним з основних обов`язків адвоката є детальна підготовка до виконання доручення клієнта.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 повідомлено ОСОБА_4 про те, що йому для підготовки до виконання доручення необхідно ретельно підготуватись до захисту та, перш за все, ознайомитись з матеріалами кримінального провадження. Втім, ОСОБА_4 виявлено бажання невідкладної дачі показань у рамках кримінального провадження №22018000000000119.

Разом з тим, як зазначалось вище, відповідно до вимог статті 19 Правил адвокату забороняється приймати доручення, якщо результат, якого бажає клієнт, або засоби його досягнення, на яких клієнт наполягає, є протиправними, або якщо доручення клієнта виходить за межі професійних прав і обов`язків адвоката. У випадках, якщо зазначені обставини не є очевидними, адвокат має надати відповідні роз`яснення клієнту. Якщо за таких обставин не вдається узгодити з клієнтом зміну змісту доручення, адвокат зобов`язаний відмовитись від укладення договору з клієнтом.

Беручи до уваги твердження позивача про факт його обізнаності щодо кримінального провадженні №22018000000000119 в день підписання договору №0106/18, суд вважає обґрунтованими доводи відповідача про обов`язок ОСОБА_3 відмовитись від укладання цього договору з ОСОБА_4 до з`ясування всіх обставин справи та ретельної підготовки до виконання доручення клієнта на виконання вимог статей 11 та 19 Правил адвокатської етики.

Вимоги статті 19 Правил адвокатської етики кореспондуються з положеннями ч.4 ст. 18 Правил, відповідно до якої у випадку, коли адвокат дійде висновку про відсутність фактичних та правових підстав для виконання доручення, він зобов`язаний повідомити про це клієнта та узгодити з ним зміну змісту доручення, що відповідав би тому гіпотетичному результату, який може бути досягнутий згідно з чинним законодавством, або відмовитись від прийняття доручення.

Зазначені обставини свідчать по допущення позивачем порушення вимог Правил адвокатської етики.

Стосовно доводів позивача про перевищення Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Київської області своїх повноважень щодо прийняття рішення від 24 жовтня 2018 року № б/н у дисциплінарній справі №78/18, яким притягнуто адвоката ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю, також припинено право адвоката ОСОБА_3 на зайняття адвокатською діяльністю шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, суд зазначає наступне.

Відповідно до пояснень позивача, на його думку, членом КДКА Київської області, яким підготовлено Довідку дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 3 вересня 2018 року та відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення, вчинено відхід від доводів скарги ОСОБА_4 та перебрано на себе функції скаржника для самостійного пошуку доказової бази правового обґрунтування винуватості адвоката Гераська М.Г .

Надаючи оцінку наведеним доводам позивача, суд дійшов висновку про їх необґрунтованість, оскільки скарга ОСОБА_4 містить виклад обставин, які, на думку скаржника, мають ознаки дисциплінарного проступку, та не повинна містити кваліфікацію такого проступку. У свою чергу, ознаки якого саме проступку та за якими нормами законодавства належить до повноважень дисциплінарного органу, який здійснює провадження щодо порушника.

Згідно статті 35 Закону № 5076-VI за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: попередження; зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України. Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.

За результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи (ч. 1 ст. 41 Закону № 5076-VI).

Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини (ч. 2 ст. 41 Закону № 5076-VI).

Беручи до уваги вищевикладені обставини, суд вважає, що висновки дисциплінарної палати КДКА Київської області щодо наявності в діях адвоката ОСОБА_3 ознак дисциплінарного проступку ґрунтуються на матеріалах дисциплінарної справи, є вмотивованими та такими, що відповідають вимогам Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Таким чином, зібрані відповідачем матеріали та встановлені обставини в ході здіснення дисциплінарного провадження були достатніми для висновку про порушення позивачем вимог Правил адвокатської етики та Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та не спростовані позивачем належними доказами.

Отже, рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 24 жовтня 2018 року про притягнення адвоката ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності прийнято відповідачем в межах повноважень, у спосіб та у порядку, що передбачені законодавством України, що регулює дані правовідносини.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 2 статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Щодо наданої до матеріалів справи копії Висновку за результатами психофізіологічного дослідження з використанням поліграфа від 17 жовтня 2018 року, проведеного у відношенні ОСОБА_3 , суд зазначає наступне.

Аналіз чинного законодавства дає підстави констатувати, що законодавець дозволяє використовувати поліграф у вузькому професійному колі (Інструкція про порядок використання поліграфів у Національній поліції України, затверджена Наказом МВС України від 13 листопада 2017 року №920, Порядок проведення психофізіологічного дослідження із застосуванням поліграфа у Державному бюро розслідувань, затверджений постановою КМУ від 11 травня 2017 року №449, Положення про психологічне забезпечення в Національній гвардії України, затверджене Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 08 грудня 2016 року №1285, тощо).

Відтак, з огляду на викладене, зважаючи на те, що висновок психофізіологічного опитування особи з використанням поліграфа не відноситься до документів в розумінні глави 5 КАС України "Докази та доказування", результати перевірок на поліграфі мають орієнтовне значення, а відповідні висновки мають лише ознаки вірогідності.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 є необґрунтованими, не підтверджуються наявними у справі доказами та не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи, що у задоволенні позову сторони відмовлено, а іншими учасниками справи судові витрати не понесені, - судові витрати не підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, відмовити у повному обсязі.

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне найменування сторін:

Позивач - ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 15, код ЄДРПОУ 23243231).

Повний текст рішення складено та підписано 23 вересня 2019 року.

Суддя Н.М. Клименчук