Рішення № 84563292, 25.09.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/2346/19

РІШЕННЯ

іменем України

25 вересня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Ковальчук О.К.

за участю:секретаря судового засідання Тимощук І.П. Крижанівської М.О. представника відповідачів Барилюк О.А. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури , кваліфікаційної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, кваліфікаційної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №VI-007/2019 від 25.06.2019 року, рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області "Про відмову у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту" №53 від 22.03.2019 року зобов`язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Хмельницької області повторно у найближчий час прийняти письмовий іспит у позивача.

Ухвалою від 30 липня 2019 року Хмельницький окружний адміністративний суд відрив провадження у цій справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначив судовий розгляд справи за участю сторін.

Перед початком судового засідання суд з`ясував наявність підстав для відводу головуючому судді. Сторони відводів не заявили. Після чого, головуючий поставив питання щодо конфлікту інтересів, у зв`язку із поданням ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя скарги на дії головуючого. Після обговорення, позивач та відповідач вказали про відсутність підстав для відводу головуючому судді.

В обґрунтування позовних вимог позивачка вказує, що рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури у Хмельницькій області №53 від 22.03.2019 року їй відмовлено у допуску до складання усного іспиту, оскільки, за результатами складання письмового іспиту вона отримала 46 балів. Вказане рішенням оскаржила до вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Рішенням №VІ-007/2019 від 25.06.2019 року відповідач відмовив у задоволені скарги, зазначив, що рішення КДКА регіону є обґрунтованим та вмотивованим. Вважає рішення вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури у Хмельницькій області такими що прийняті з порушенням чинного законодавства. Зазначає, що за результатами оцінювання перше завдання білету комісія оцінила у 22 бали. Вважає таку оцінку виконаної роботи заниженою, оскільки, через брак часу у заданій фабулі не послалася на статті 1048-1050 ЦК України. Однак, вказала «ставку НБУ» - яка передбачена частиною 3 статті 1048 ЦК України. Друге завдання білету містило фабулу справи і конкретне завдання щодо неї, а саме, підготувати заяву про порушення справи про банкрутство відносно ТОВ «Красилівський лакофарбовий завод». Так, умовою задачі було саме підготувати заяву про порушення справи про банкрутство. Виконуючи вимоги завдання склала відповідну заяву, проте комісія не взяла до уваги ті обставини, що на момент складання іспиту, завдання не відповідало діючим вимогах законодавства України. КДКА у Хмельницькій області, з чим погодилася і вища КДКА, зазначило, що виконуючи завдання помилково не врахована частина 3 статті 10 закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», відповідно до якої - справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом. Тому, підготовлена заява в цій частині належним чином не вмотивована. Зазначає, що посилатись на вказану норму закону Україну не могла, оскільки, в разі її застосування, кредитор взагалі не мав права ставити перед господарським судом питання про банкрутство. Третє питання білету містило завдання підготовки заяви від потерпілого про кримінальне правопорушення із зазначенням кваліфікації дій. Вказує, що у підготовленій заяві про вчинення кримінального правопорушення, потерпілого в правоохоронні органи, потерпілий просив внести відомості/інформацію по заяві до ЄРДР, провести перевірку по фактах викладених у заяві, притягнути винного до відповідальності, покарання за яке передбачено статтями 125, 194 та частиною 1 статті 296 КК України, тобто, дана попередня кваліфікація дій особи. Проте, комісія за результатами оцінювання встановила 0 балів, оскільки, стаття 296 КК України поглинає статті 125 та 194 КК України. З вказаним позивачка не погоджується, оскільки, в заяві визначила відповідну кваліфікацію дій, потерпілий вправі вказати та зазначити інші обставини, які буде перевіряти орган досудового розслідування. Дане завдання було розраховано саме на складання відповідної заяви про вчинення кримінального правопорушення із відповідною кваліфікацією, що було виконано та кваліфіковано відповідні дії. Зазначає, що виставлений 0 балів не відповідає дійсній відповіді, що говорить про упереджене ставлення. Четверте питання білету містило завдання щодо визначення правової позиції захисту обвинувачення по заданій фабулі. Вказує, що у відповіді послалася на статтю 62 Конституції України, частину 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, главу 4 КПК України статті 67, 223 та 358 КПК України, а також вказала, що за наслідками виявлених обставин необхідно звернутись до органів прокуратури та ДБР щодо дій посадових осіб правоохоронних органів. Однак, КДКА у Хмельницькій області вказало, що потрібно послатися на статті 86 та 89 КПК України, у зв`язку із чим відповідь оцінена в 0 балів. З вказаним не погоджується, оскільки, хід думок та дій був вірний, правова позиція та дії в подальшому на виявлені факти були належним чином висловлені, обраний спосіб із виключення доказів із обставин які підлягають доказуванню. З посиланням КДКА у Хмельницькій на застосування статей 86, 89 КПК України, не погоджується, оскільки, критерії недопустимих доказів, передбачені статтею 87 КПК України, не підлягають застосуванню. Тому, єдиною вірною позицією захисту обвинуваченого щодо застосування у подібних правовідносин є саме стаття 358 КПК України. Вважає, що по заданій фабулі справи надала повну та вичерпну відповідь, яка дає можливість зробити все можливе, в межах законодавства України, для захисту обвинуваченого, а оцінка 0 балів КДКА у Хмельницькій області не відповідає критеріям оцінювання. Враховуючи викладене, просить суд позов задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні позивачка позов підтримала, просила суд задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідачів проти задоволення позовних вимог заперечив, в поданому до суду відзиві зазначив, що рішенням КДКА Хмельницької області №33 від 01 березня 2019 року ОСОБА_1 допущена до складення кваліфікаційного іспиту. За результатами складання кваліфікаційного іспиту рішенням КДКА Хмельницької області результат її письмового іспиту оцінений у 46 балів, що підтверджується відомістю з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту та протоколом засідання кваліфікаційної палати. У зв`язку з цим рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області № 53 від 22 березня 2019 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту, визнано її такою, що не склала письмовий кваліфікаційний іспит, до складення усного кваліфікаційного іспиту не допущена. Вказане рішення Вища кваліфікаційно-дисциплінарнакомісія адвокатури Хмельницької області залишила без змін. Доводи позивачки про порушення Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядку складення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 201 3 року за №270 вважає необґрунтованими, оскільки складені нею документи не містили належного правового обґрунтування, містили багато виправлень та помилок. Щодо першого завдання, виконаного позивачкою, то вона не врахувала, що при складанні позовної заяви про стягнення боргу за договором позики, слід зазначити, що позикодавець має право на одержання процентів від суми позики. Також вона помилково зазначила в тексті позовної заяви «3% річних встановлених НБУ», хоча 3% річних встановлюються не НБУ, а статтею 625 ЦК України. Також позовна заява не містить розрахунку пені, штрафу та 3% річних. Згідно з відомості з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту дане завдання оцінено в 22 бали, тобто як добрий рівень. Позивачка допустила помилки, що свідчить про прогалини у знаннях з відповідного питання і невірне розуміння окремих аспектів поставленого питання. В другому завданні позивачка також допустила помилки, а саме не врахувала, що відповідно до частини 3 статті 10 закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом. Зазначена в позовній заяві сума безспірних вимог становить 985141,32 грн., що станом на дату зазначену в позовній заяві - 22 березня 2019 року становила менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, відповідно в цій частині підготовлена заява не відповідала вимогам вищезазначеного Закону та належним чином не вмотивована, а тому друге завдання було оцінено в 24 бали, як добрий рівень знань. В третьому завданні позивачка в заяві від потерпілого про кримінальне правопорушення переписала фабулу справи та невірно визначила кваліфікацію злочину. Тому оцінка в 0 (нуль) балів є обґрунтованою. В четвертому завданні невірно визначена позиція захисника обвинуваченого відповідно до обставин заданої фабули, оскільки правова позиція захисника повинна була ґрунтуватися на частині 7 статті 223 КПК України, згідно з якої обшук або огляд житла чи іншого володіння особи, обшук особи здійснюються з обов`язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії. Проведення огляду автомобіля без фактичної участі понятих вказує на те, що складений в результаті такого огляду протокол є недопустимим доказом, оскільки отриманий всупереч встановленому КПК України порядку. Згідно з частинами 1, 2 статті 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення. Відповідно до вимог частин 1-3 статті 89 КПК України, суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате. Сторони кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими. Отже, захисник, виходячи із заданої фабули, повинен був подати клопотання про визнання протоколу огляду місця події недопустимим доказом на підставі вищевказаних норм процесуального права, що не було враховано позивачкою, а тому оцінка виставлена в 0 (нуль балів) є обґрунтованою. Таким чином, рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області про те, що ОСОБА_1 не набрала необхідної кількості балів для визнання її такою, що успішно склала письмовий іспит є правомірним, а оскаржуване рішення - обґрунтованим. В задоволенні позову просить відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив таке.

Рішенням кваліфікаційної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області №33 від 01 березня 2019 року ОСОБА_1 допущена до складення кваліфікаційного іспиту.

За результатами складання кваліфікаційного іспиту 22.03.2019 року кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Хмельницької області прийняла рішенням №53, яким визнала ОСОБА_1 такою, що не склала письмовий кваліфікаційний іспит, до складення усного кваліфікаційного іспиту ОСОБА_1 не допустила, відмовила у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту.

Рішення кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Хмельницької області №53 від 22.03.2019 позивачка оскаржила до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області.

Рішенням від 25.06.2019 року №VI-007/2019 Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури скаргу ОСОБА_1 залишила без задоволення, а рішення кваліфікаційної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області №53 від 22 березня 2019 року про відмову у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту - без змін.

Не погоджуючись із рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №VI-007/2019 від 25.06.2019 року, рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області "Про відмову у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту" №53 від 22.03.2019 року, позивачка звернулась до суду з цим позовом.

Вирішуючи зазначений спір суд враховує таке.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року №5076-VI (далі Закон №5076-VI).

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону №5076-VI кваліфікаційний іспит є атестуванням особи, яка виявила бажання стати адвокатом.

Згідно з частиною 2 статті 9 Закону №5076-VI кваліфікаційний іспит полягає у виявленні теоретичних знань у галузі права, історії адвокатури, адвокатської етики особи, яка виявила бажання стати адвокатом, а також у виявленні рівня її практичних навичок та умінь у застосуванні закону. Організація та проведення кваліфікаційного іспиту здійснюється кваліфікаційною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Порядок складення кваліфікаційних іспитів, методика оцінювання та програма кваліфікаційних іспитів затверджуються Радою адвокатів України.

Порядок оцінювання письмового іспиту здійснюється відповідно до положень Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядку складення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складання кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2013 року № 270, із наступними змінами (далі - Порядок).

Пунктом 13.12 Розділу 4 Порядку передбачено, що особа, яка за результатами складання письмового іспиту отримала 80 балів і більше (максимум 120 балів), вважається такою, що успішно склала письмовий іспит.

Згідно з пунктом 13.5 Розділу 4 Порядку для виконання трьох завдань із різних галузей права особі, яка складає письмовий іспит, надаються підготовлені кваліфікаційною палатою КДКА фабули справ з зазначенням видів процесуальних документів, які мають бути складені цією особою, або матеріали (судові рішення, інші документи), необхідні для виконання завдань. Фабули і комплекти матеріалів затверджуються рішенням КДКА. Процесуальні документи, складені особою, мають відповідати вимогам процесуального права та містити правове обґрунтування.

Відповідно до пункту 13.6 Розділу 4 Порядку четверте завдання - письмовий висновок щодо правової позиції та тактики захисту або надання іншої правової допомоги по фабулі наданої справи повинен містити правовий аналіз проблемних правовідносин та пропозиції щодо способів і форм захисту прав особи (гіпотетичного клієнта) із зазначенням органів (інших суб`єктів) до яких слід звертатись, назв, видів і основного змісту процесуальних документів, які слід подавати, а також очікуваного позитивного результату.

Згідно з пунктом 13.7 Розділу 4 Порядку при складенні письмового іспиту особа, яка складає іспит, має право користуватися офіційними текстами нормативно-правових актів на друкованих носіях. Використання інших джерел інформації не дозволяється.

Пунктом 13.9 Розділу 4 Порядку визначено, що оцінка кожного із чотирьох письмових завдань здійснюється двома членами кваліфікаційної палати, і головою КДКА, якщо останній приймає участь у її засіданні, за шкалою від 0 до 30 балів. Середній бал за результатами складення письмового іспиту, вирахуваний як середньоарифметичне число від сумарної кількості виставлених балів, та не може перевищувати 120 і бути меншим за 80 балів.

Особа, яка за результатами складення письмового іспиту отримала 80 балів і більше (максимум 120 балів), вважається такою, що успішно склала письмовий іспит. При цьому, до складення усного іспиту допускаються особи, які успішно склали письмовий іспит.

Згідно з пунктом 15 Розділу 4 Порядку оцінювання завдань письмового іспиту здійснюється за наступними критеріями:

- відмінний рівень (26-30) балів, підготовлене письмове завдання: - демонструє знання правових понять і категорій та взаємозв`язку між ними; знання назв і змісту нормативноправових актів; знання та вірне розуміння змісту правових норм, їх характерних рис та особливостей; вміння давати змістовний та логічний аналіз правових норм; здатність робити власні висновки в разі неоднозначності, спірного чи проблемного характеру поставленого питання чи проблеми; відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства.

- добрий рівень (21-25) балів, підготовлене письмове завдання містить наступні недоліки: недостатня повнота, незначні неточності чи прогалини при викладенні того чи іншого аспекту питання; містить посилання не на всі основні нормативно-правові акти, що регулюють відповідні правовідносини, або ж їх назви та дати прийняття вказані з помилками; логіко-фактологічне обґрунтування містить певні прогалини або неточності; відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства.

- задовільний рівень (20) балів, підготовлене письмове завдання містить наступні недоліки: зміст свідчить про прогалини у знаннях з відповідного питання або ж про невірне розуміння окремих аспектів поставленого питання; відповідь не містить взагалі, або має лише загальні посилання на відповідні джерела правового регулювання; підготовлене письмове завдання не повною мірою відповідає визначеній законом процесуальній формі; складений процесуальний документ не відповідає загальним вимогам документообігу; у роботі багато грубих орфографічних помилок; - відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства.

- незадовільний рівень (0) балів, письмове завдання не було підготовлене або було підготовлене неправильно, тобто містить грубі змістовні помилки щодо принципових аспектів поставленого питання. Аргументація відсутня взагалі або ж є абсолютно безсистемною чи алогічною. Не відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства.

Суд встановив, що відповідно до Порядку, відповіді на завдання письмового іспиту ОСОБА_1 оцінені двома членами палати і головою КДКА: питання №1 - по 22 бали двома членами палати та головою КДКА; питання №2 - по 24 бали двома членами палати та головою КДКА; питання №3 - по 0 балів двома членами палати та головою КДКА; письмовий висновок по фабулі справи - по 0 балів двома членами палати та головою КДКА. Середній бал за результатами письмового іспиту склав 48 балів.

При оцінці першого завдання враховано, що ОСОБА_1 в цілому правильно виконала завдання білету - склала позовну заяву про стягнення заборгованості за договором позики, неустойки та 3% річних, проте не послалась на спеціальні норми матеріального права які регулюють спірні відносини, зокрема - статті 1048-1050 ЦК України та не врахувала, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлене договором або законом; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Відповідно до заданої фабули - в договорі позики не вказано, що він є безпроцентним, а тому позикодавець мав право і на стягнення процентів за користування позикою, що не було враховано ОСОБА_1 . Також виконане завдання містить багато виправлень та помилок, зокрема в прохальній частині позову помилково зазначено: "3% річних встановлених НБУ" (зазначені 3% річних встановлені статтею 625 ЦК України). Підготовлена позовна заява не містила розрахунку пені, штрафу та 3% річних. В позовній заяві позивачка вказала, що неточності у відповіді допущені нею через брак часу.

У відповіді на друге завдання білету - підготовлена заява про порушення справи про банкрутство в цілому виконане правильно, проте ОСОБА_1 помилково не врахувала, що відповідно до частини 3 статті 10 закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом. Зазначена в позовній заяві сума безспірних вимог становить 985141,32грн, що станом на дату зазначену в підготовленій заяві - 22 березня 2019 року становила менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, відповідно в цій частині підготовлена заява не відповідає вимогам вищевказаного Закону та належним чином не вмотивована.

У відповіді на третє завдання білету - підготовлена заява від потерпілого про кримінальне правопорушення із зазначенням кваліфікації дій правопорушника, виконана неправильно. Метою вказаного завдання була перевірка знань з кримінального права та кримінального процесуального права, зокрема знань щодо правильної кваліфікації дій, які містять ознаки кримінального правопорушення. Позивачка дії правопорушника кваліфікувала за статтею 125, 194, частиною 1 статті 296 КК України, проте відповідно до заданої фабули дії правопорушника щодо нанесення потерпілому тілесних ушкоджень у вигляді забою м`яких тканин обличчя та пошкодження лобового скла автомобіля потерпілого охоплюються частиною 1 статті 296 КК України та не потребують додаткової кваліфікації, що не було враховано та призвело до неправильної кваліфікації дій правопорушника.

У відповіді на четверте завдання білету - визначена правова позиція захисника обвинуваченого відповідно до обставин наведених у заданій фабулі, виконане невірно, оскільки правова позиція захисника повинна ґрунтуватись на частині 1 статті 223 КПК України, згідно якої обшук або огляд житла чи іншого володіння особи, обшук особи здійснюються з обов`язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії. Відповідно проведення огляду автомобіля без фактичної участі понятих вказує нате, що складений в результаті такого огляду протокол є недопустимим доказом, оскільки отриманий всупереч порядку встановленому КПК України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частин 1-3 статті 89 КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате. Сторони кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими.

Відповідно захисник, виходячи із заданої фабули, повинен подати клопотання про визнання протоколу огляду місця події недопустимим доказом.

Відповідно до положень частини 1 статті 50 Закону №5076-VI кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів.

При цьому, як передбачено частиною 5 статті 50 Закону №5076-VI до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належать, зокрема, організація та проведення кваліфікаційних іспитів; прийняття рішень щодо видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту.

Положеннями частини 7 статті 50 Закону №5076-VI передбачено, що рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймається шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості членів її палат. Рішення палати приймається шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості її членів, крім випадків, передбачених цим Законом.

В межах процедури кваліфікаційного оцінювання кандидатів, які бажають набути статусу адвоката, враховуючи мету і завдання проведення такого кваліфікаційного іспиту, обов`язком відповідача є з`ясування та надання оцінки теоретичним знанням у галузі права, історії адвокатури, адвокатської етики особи, яка виявила бажання стати адвокатом, а також у виявленні рівня її практичних навичок та умінь у застосуванні закону.

Зміст наведених норм у своїй сукупності свідчить про самостійне право КДКА на вирішення певного кола питань (у тому числі й оцінювання іспиту особи, яка має намір стати адвокатом) в межах закону. Дискреційні повноваження дають можливість на власний розсуд визначати зміст рішення або вибрати один із кількох варіантів рішення. Такі повноваження обумовлені певною свободою, вільним розсудом в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Аналогічний висновок викладений у рішенні Верховного Суду від 05.07.2019 у справі 820/3167/18.

Дискреційне право органу адвокатського самоврядування обумовлене певною свободою в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків, що дає підстави для висновку, що відповідна КДКА/ВКДКА при прийнятті рішення діяла у межах власної дискреції, що визначається завданнями та функціями, покладеними на даний орган.

Оцінювання відповідачем відповідей на завдання письмового іспиту здійснене за критеріями передбаченими пунктом 15 Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядку складення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складання кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2013 року № 270.

У оскаржуваному рішенні КДКА в Хмельницькій області надало обґрунтоване роз`яснення з приводу оцінювання відповідей позивачки на питання, та об`єктивну оцінку результатам кваліфікаційного іспиту.

Тому, доводи позивачки щодо неналежного оцінювання письмових відповідей та порушення Порядку є не обґрунтованими.

При цьому, при складенні письмового іспиту особа, яка складає іспит, має право користуватися офіційними текстами нормативно-правових актів на друкованих носіях, електронному вигляді, а тому в даному випадку ОСОБА_1 мала можливість скористатися будь-яким офіційним текстовим нормативно-правовим актом під час іспиту для написання відповідних завдань, та підвищення результатів такого оцінювання.

Доводи позивачки про брак часу, що не дало змогу здійснити написання завдання належним чином, суд вважає безпідставними.

Відповідно до пункту 12 розділу 4 Порядку №270 на виконання письмової роботи та для підготовки до усної відповіді особі надається час, який повинен становити не менше двох годин та не повинен перевищувати шести годин для кожної частини іспиту. У випадку, коли письмовий іспит триває понад чотири години, усний іспит може бути призначений комісією на іншу дату.

Суд встановив, що наданий позивачці час для складання письмового іспиту визначений в межах, встановлених пунктом 12 Порядку №270.

Крім того, посилання позивачки як на причину заниження оцінок під час складення письмового кваліфікаційного іспиту, через участь у справи в судах, в яких вона представляє позивачів, адвокати (в тому числі члени КДКА), які є відповідачами та третіми особами, суд вважає безпідставними, оскільки під час складення письмового кваліфікаційного іспиту позивач відводи будь кому із членів кваліфікаційної палати чи голові КДКА Хмельницької області не заявляла.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (частина 1 статті 90 КАС України).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачі при прийнятті оскаржуваних рішень №53 від 22.03.2019 про відмову ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту та №VI-007/2019 від 25.06.2019 про залишення скарги ОСОБА_1 без задоволення, а рішення кваліфікаційної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області №53 від 22 березня 2019 року про відмову у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту без змін, діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, правові підстави для скасування спірних рішень відсутні. Тому, у задоволенні позову необхідно відмовити.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог судовий збір відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягується.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

в задоволені позову ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури і Кваліфікаційної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області про визнання протиправними і скасування рішень та зобов`язання вчинити дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 26 вересня 2019 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури (вул. Борисоглібська, 3,Київ 70,04070 , код ЄДРПОУ - 26080214) Кваліфікаційна палата кваліфікацфйно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області (вул. Зарічанська, 5/3, офіс 801,Хмельницький,Хмельницька область,29017 , код ЄДРПОУ - 25835007)

Головуючий суддя О.К. Ковальчук