Ухвала суду № 84563136, 26.09.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар`їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код за ЄДРПОУ 34390710

УХВАЛА

26 вересня 2019 р. Справа № 520/3370/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді –Тітова О.М.

за участю секретаря судового засідання – Мадевської Е.Д.,

за участю представників сторін:

представника позивача – Юркової Т.С.,

представника відповідача - Мірошніченко Т.О.

розглянувши в підготовчому провадженні у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду в частині по справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Харківгаз" (вул. Безлюдівська, буд. 1,м. Харків,61109, код ЄДРПОУ03359500) до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (вул. Смоленська, буд. 19,м. Київ,03057, код ЄДРПОУ39369133) третя особа - Державна казначейська служба України про визнання бездіяльності протиправною та стягнення майнової шкоди,

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулось Публічне акціонерне товариство "Харківгаз" з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює держане регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (код ЄДРПОУ 39369133) з перегляду тарифу на послуги розподілу природного газу для Публічного акціонерного товариства «Харківгаз» у бік економічно обґрунтованого;

- стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України (01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6, код ЄДРПОУ 37567646) на користь Публічного акціонерного товариства «Харківгаз» - 326 226 160,00 грн., майнової шкоди, яка завдана Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, суму боргу, на яку збільшився борг, внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення, що складає 56 674 880 грн. та три проценти річних від простроченої суми у розмірі 15527030 грн.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29 липня 2019 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

12.09.2019 року представник відповідача на адресу суду надав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду в частині стягнення з Державного бюджету України майнової шкоди за 2014-2017 року у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до адміністративного суду.

Судом, в судовому засіданні 26.09.2019, поставлено на обговорення клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовної вимоги щодо стягнення з Державного бюджету України майнової шкоди за 2014-2017 року.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вказане клопотання та просив суд його задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення в заявлено клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в частині стягнення з Державного бюджету України майнової шкоди за 2014-2017 року, посилаючись на те, що позивачем не порушено строк за звернення до суду.

Представник третьої особи в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Суд, дослідивши подане клопотання, заслухавши думку представника позивача, та представника відповідача, вважає, що клопотання задоволенню не підлягає, зважаючи на наступне.

При вирішенні заявленого клопотання суд виходить із завдань адміністративного судочинства, якими відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Правовими положеннями ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Виходячи із зазначених норм процесуального закону, розпочинати рахувати строк звернення до суду можна лише з того моменту, коли особа дізналась або могла дізнатись про порушення свого права. При цьому необхідно встановити чи дійсно особа знала або могла дізнатись про порушення свого права та підтвердити факт цієї можливості відповідними доказами або обставинами.

Як вже зазначалось судом вище, представник відповідача в своєму клопотанні просить залишити позовну заяву без розгляду в частині стягнення збитків за 2014-2017 роки, у зв`язку з пропуском строку звернення позивачем до суду. Однак суд не погоджується з таким твердженням відповідача щодо пропуску строку звернення до суду позивачем, виходячи с наступного.

Судом встановлено, що 18.01.2019 набрала чинність Тимчасова методика визначення та розрахунку тарифу на послуги розподілу природного газу, яка затверджена постановою Відповідача від 14.06.2018 № 389 (далі - Тимчасова методика № 389).

Дія цієї Тимчасової методики поширюється на суб`єктів господарювання, які отримали або мають намір отримати ліцензію на провадження господарської діяльності з розподілу природного газу (далі - Оператори ГРМ, ліцензіати).

Так, зокрема п. 4.1 Тимчасової методики № 389 визначено, що при розрахунку тарифу до складу планованої тарифної виручки включається планований прибуток, який визначається з урахуванням необхідності: здійснення інвестицій, пов`язаних з ліцензованою діяльністю з розподілу природного газу; погашення основної суми кредитів та/або запозичень, які залучені для виконання інвестиційної програми та які погоджені НКРЕКП, та/або суми інвестицій за рахунок власного капіталу в необоротні матеріальні та нематеріальні активи; спрямування відповідно до Закону України «Про управління об`єктами державної власності» частини чистого прибутку на виплату дивідендів; фінансування компенсації витрат, яких зазнало підприємство, та інших обґрунтованих потреб фінансово-господарської діяльності суб`єкта господарювання, які не були включені до складу витрат структури тарифу і щодо яких Податковим кодексом України прямо не встановлено обмежень у частині коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, визначені відповідно до положень розділу III Податкового кодексу України; сплати податку на прибуток.

Окрім того, пп. 7,5 п. 7 Тимчасової методики № 389 визначено, що планований прибуток (обґрунтувати рівень планованого прибутку із визначенням напрямів його використання: сума коштів для фінансування компенсації витрат (збитків), яких зазнав ліцензіат, та інших обґрунтованих потреб фінансово-господарської діяльності ліцензіата, які не були включені до складу витрат структури тарифу і щодо яких Податковим кодексом України прямо не встановлено обмежень у частині коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, визначені відповідно до положень розділу III Податкового кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.02.2019 року позивач керуючись Тимчасовою методикою № 389, звернувся до відповідача з листом від 28.02.2019 № 61005.1- Сл-6078-0219 до якого було додано зокрема заяву про встановлення (перегляд) тарифу на розподіл природного газу (за формою, яка встановлена Тимчасовою методикою № 389 додатком 1) та пояснювальну записку, щодо обґрунтування структури тарифу, серед іншого зазначено про необхідність включення до структури тарифу на розподіл природного газу компенсації.

Позивач вказав, що вищевказане звернення від 28.02.2019 № 61005.1- Сл-6078-0219 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг щодо перегляду тарифу, в тому числі включення до структури тарифу компенсації, залишились без належного реагування з боку відповідача. Доказів на спростування цього твердження відповідачем до суду не надано.

Отже, звернення Позивача до Відповідача мало місце 28.02.2019, адміністративний позов в свою чергу поданий Позивачем 04.04.2019.

Таким чином, аналіз вищевказаної хронології обставин свідчить про те, що Позивач не отримавши рішення Відповідача про включення до структури тарифу на розподіл природного газу компенсації за 2014 - 2017 роки, звернувся до суду з адміністративним позовом, в тому числі щодо стягнення матеріальної шкоди, яка завдана Відповідачем, а від так шестимісячний строк звернення до суду з адміністративним позовом, Позивачем був дотриманий.

На підставі вищевикладеного, клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду в частині стягнення з Державного бюджету України майнової шкоди за 2014-2017 року по справі № 520/3370/19 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 240-244,248,250,256,294,295 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду в частині по справі № 520/3370/19 - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлений 27.09.2019 року.

Суддя О.М. Тітов