Рішення № 84562950, 26.09.2019, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

26 вересня 2019 року м. Рівне №460/1805/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нор У.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Корецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови у призначенні пенсії за віком відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов`язкове пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV та зобов`язання відповідача призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-1V з моменту звернення за її призначенням - 05 квітня 2019 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем безпідставно не зараховано до страхового стажу періоди роботи в Корецькому бурякорадгоспі з 05.03.1983 по 08.09.1984, з 06.12.1984 по 01.12.1996, з 05.06.1998 по 31.12.2003 з тих підстав, що відповідні періоди не підтверджені первинними документами, переданими на зберігання до архіву, а також помилками при заповненні трудової книжки. Стверджуючи про відсутність будь-яких помилок у трудовій книжці, як належного підтверджуючого документа трудовий стаж, який у сукупності складає понад 25 років та якого достатньо для призначенні пенсії по досягненню 60 років, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 16.08.2019 прийнято позову заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та визначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач позову не визнав, подав відзив на позовну заяву (а.с.38-40), у якому зазначив, що трудова книжка позивача оформлена з порушенням чинного на дату її заповнення і на даний час законодавства. Зауваження відповідача зводяться до того, що у трудовій книжці позивача у записах про звільнення відсутні печатки та підписи керівника роботодавця, а також у записах на сторінках трудової книжки у стовпчику 4 не коректно зазначена повна дата документа, на підставі якого внесено відповідний запис у трудову книжку, що полягає у зазначенні однозначного числа замість двозначного у даті, що, як стверджує відповідач, допускає вільне трактування відповідної дати та не дозволяє встановити точні відомості. З огляду на таке відповідач переконаний, що періоди роботи позивача у Корецькому бурякорадгоспі з 05.03.1983 по 08.09.1984, з 06.12.1984 по 01.12.1996, з 05.06.1998 по 31.12.2003 не беруться до уваги при визначенні страхового стажу для призначення пенсії за віком. В той же час зазначає, що позивачу зараховується стаж в період з 01.01.2004, оскільки за даними системи персоніфікованого обліку саме з даного періоду роботодавцем сплачені страхові внески. За відсутністю довідок з трудового архіву або інших уточнюючих довідок на підтвердження належним чином роботи позивача у спірні періоди відповідач стверджує про безпідставність позовних вимог та просить суд відмовити у позові повністю.

Окрім того, у поданому відзиві на позов відповідач клопотав про заміну Корецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області правонаступником - Головним управлінням Пенсійного фонду в Рівненській області, мотивуючи тим, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 628 "Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України" проведено реорганізацію Корецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, яке є правонаступником всіх прав та обов`язків реорганізованого органу державної влади. 19.08.2019 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис за № 15971120007000548 щодо припинення державної реєстрації Корецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області та правонаступництва Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.

Відповідно до статті 52 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

За таких обставин, суд допустив процесуальне правонаступництво та замінив відповідача Корецьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області на Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.

У період з 12.09.2019 по 25.09.2019 головуючий суддя Нор У.М. перебувала у щорічній оплачуваній відпустці (наказ від 27.08.2019 № 235-від).

Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив таке.

03.12.2018 ОСОБА_1 виповнилося 60 років, у зв`язку з чим 05.04.2019 він звернувся до Корецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області з заявою про призначення пенсії за віком (а.с.41).

До вказаної заяви позивачем долучено ряд документів, в тому числі трудову книжку, довідку про період служби № 94 від 23.01.2019, уточнюючу довідку про навчання № 125 від 23.01.2019, довідки № 47 та № 47а від 15.03.2019, заяви від 05.04.2019 (а.с.48-54).

03.06.2019 Корецьким об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Рівненської області прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 на підставі недостатнього загального стажу для призначенні пенсії за віком після досягнення 60 років відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV з огляду на те, що загальний стаж заявника становить 14 років 10 місяців 0 днів при необхідному стажі у 26 років (у випадку звернення за призначенням пенсії в період з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року) (а.с.43).

Листом від 15.07.2019 за вих. № 144/02.11 Корецьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області повідомило, що періоди роботи в Корецькому бурякорадгоспі з 05.03.1983 по 08.09.1984, з 06.12.1984 по 01.12.1996, з 05.06.1998 по 31.12.2003 враховувати при обрахунку стажу та заробітку немає підстав, оскільки факт роботи не підтверджено первинними документами (записи в трудовій книжці на прийняття на роботу заповнені з помилками), відповідно до документів, які передані на зберігання до архіву, а для підтвердження періоду роботи з 05.06.1996 по 31.12.2003 в агрофірмі "Користівська" необхідно надати довідку та встановлений мінімум вихододнів та кількість фактично відпрацьованих днів. Зазначено, що за поданими документами загальний стаж позивача складає 14 років 10 місяців 0 днів, а відтак право на призначення пенсії за віком з 05.04.2019 за нормами Закону України "Про загальнообов`язкове пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV після досягнення 60-річного віку позивач не набув за відсутністю підтвердження необхідного стажу роботи у 25 років (а.с.22).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та інших випадках, передбачених законом.

Статтею 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), встановлено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Згідно із частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини чертвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Частиною першою статті 26 Закону № 1058-IV встановлено, що починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років.

Отже, враховуючи, що позивачу 03.12.2018 виповнилося 60 років для призначення пенсії за віком за умовами статті 26 Закону № 1058-IV загальний стаж має складати не менше 25 років. Тому, зазначення у рішенні про відмову в призначенні пенсії від 03.06.2019 (а.с.43) про необхідний стаж для позивача у 26 років не відповідає положенням статті 26 Закону № 1058-IV.

Щодо підтвердження стажу роботи позивача протягом спірних періодів суд зазначає таке.

Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Статтею 2 Закону № 1788-XII визначені види трудових пенсій: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Згідно з приписами статті 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Також, у відповідності до статті 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.

За приписами пункту 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за № 110, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Разом з цим, як передбачено у пункті 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 "Про трудові книжки працівників", відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання.

Аналогічна норма була передбачена і у пунктах 5, 18 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 16.11.1973 № 529 "Про трудові книжки робітників і службовців" (чинної на час внесення спірних записів до трудової книжки позивача), яка втратила чинність згідно з пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 "Про трудові книжки працівників, згідно з якими заповнення трудової книжки вперше провадиться адміністрацією підприємства, установи, організації в присутності працівника, а відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

Пунктом 1.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників передбачено, що трудові книжки раніше встановленого зразка обміну не підлягають.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пунктом 3 зазначеного Порядку передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.

Разом з тим, згідно зі статтею 48 КЗпП України та статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом про трудову діяльність працівника є трудова книжка.

Те ж саме закріплене і в Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за № 637, в пункті 1 якого зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Отже, основним документом, який підтверджує наявність у особи трудового стажу, є трудова книжка.

При цьому, чинним законодавством встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями про період роботи, що можуть міститися в інших документах, а також необхідність надання уточнюючих довідок, наказів, відомостей тощо підприємств, установ, організацій або їх правонаступників для підтвердження трудового стажу лише у випадку, коли в трудовій книжці відсутні відповідні відомості або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи.

Відповідальність за оформлення та ведення трудової книжки покладено на роботодавця. Трудова книжка оформлюється при першому прийнятті особи на роботу та при подальшому працевлаштуванні на інше місце роботи обміну не підлягає.

Такий висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду, наведеною у постанові від 06.02.2018 у справі № 677/277/17.

Суд встановив, що відповідно до записів трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 05.03.1983 (а.с.11-21) ОСОБА_1 працював:

з 4.05.1977 (наказ № 14 від 4.05.1977) по 22.11.1977 (наказ № 119 від 22.11.1977) - трактористом в Корецькому бурякорадгоспі (00 років 06 місяців 19 днів);

з 5.03.1983 (наказ № 46 від 5.03.1984) по 8.09.1984 (наказ № 197 від 8.09.1984) - трактористом в Корецькому бурякорадгоспі (01 рік 06 місяців 02 дні);

з 24.09.1984 по 3.12.1984 (наказ № 48 від 24.09.1984) по 3.12.1984 (наказ № 62 від 3.12.1984) - каменярем 3 розряду у Корецькому РСУ (00 років 02 місяці 09 днів);

з 6.12.1994 (наказ № 219 від 6.12.1984) по 23.11.1985 - трактористом в Корецькому бурякорадгоспі (00 років 11 місяців 19 днів);

з 24.11.1985 переведений скотником, а з 29.05.1987 переведений водієм (наказ № 139 від 29.05.1987) (01 рік 6 місяців 7 днів);

з 05.09.1996 Корецький бурякорадгосп реорганізовано в Агрофірму "Користівська", з якої 01.12.1996 звільнений (табель від 1.12.1996) (05 років 6 місяців 2 дні);

з 05.06.1998 (наказ № 42а від 5.06.1998) зарахований трактористом в тракторну бригаду Агрофірми "Користівська";

з 31.12.1999 Агрофірму "Користівська" реоганізовано в СВК "Користівський" (протокол № 1 від 31.12.1999);

з 01.04.2004 переведений слюсарем (наказ № 12 від 01.04.2004);

з 02.08.2004 звільнений (наказ № 3 від 2.08.2004) (06 років 1 місяць 28 днів);

01.04.2006 (наказ № 78 від 01.04.2006) прийнятий у ФГ "Петров Агро-Мілк" водієм та з 01.12.2006 звільнений (наказ 3 115 від 01.12.2006) (00 років 8 місяців 00 днів);

з 11.04.2007 прийнятий на роботу водієм у ЗАТ "Галичина" (наказ № 11/04к від 11.04.2007) та 05.01.2010 звільнений (наказ № 05/01к від 05.01.2010) (02 роки 8 місяців 25 днів);

з 20.02.2010 прийнятий на роботу водієм у ТзОВ "Радивилівмолоко" (наказ № 24-к від 22.02.2010) та 05.12.2012 звільнений (наказ № 332 від 5.12.2012) (02 роки 9 місяців 15 днів);

з 20.03.2013 прийнятий на роботу водієм у ТзОВ "Радивилівмолоко" (наказ № 85-к від 20.03.2013) та 12.12.2018 звільнений (наказ № 601-к від 12.12.2018) (05 років 8 місяців 23 дні);

з 04.03.2019 прийнятий на роботу водієм відділу сировини у ТзОВ "Радивилівмолоко" (наказ № 76-к від 01.03.2019).

Вказані записи виконано без виправлень, у чіткій послідовності та відповідності дати.

Дослідивши записи про звільнення у трудовій книжці позивача суд зазначає, що при таких містяться підписи та печатки роботодавців, що підтверджується наданої копією трудової книжки в матеріалах справи (а.с. 11-21), тому доводи відповідача у цій частині є безпідставними.

Таким чином, дослідивши під час судового розгляду справи записи трудової книжки серії НОМЕР_1 від 05.03.1983 (а.с.11-21) суд дійшов висновку, що трудовою книжкою позивача належним чином підтверджено періоди роботи з 05.03.1983 по 08.09.1984, з 06.12.1984 по 01.12.1996, з 05.06.1998 по 31.12.2003.

При цьому суд зазначає, що певні недоліки в заповненні трудової книжки, як то спосіб зазначення числа, не можуть слугувати підставою для незарахування трудового стажу позивачу, оскільки відповідальність за заповнення трудової книжки несе роботодавець, а не працівник.

Доводи відповідача про те, що для підтвердження періоду роботи позивача з 05.06.1996 по 31.12.2003 в Агрофірмі "Користівська" необхідно надати довідку та встановлений мінімум вихододнів та кількість фактично відпрацьованих днів є безпідставним та необгрунтованим, оскільки чинним законодавством не передбачено підтвердження стажу роботи на підставі таких відомостей.

Суд звертає увагу відповідача на те, що відповідно до вимог Порядку № 637 підтвердження стажу роботи особи у інший спосіб, ніж за її трудовою книжкою, допускається лише у випадку відсутності такого документа або відповідних записів у ньому, або якщо у трудовій книжці містяться неправильні або неточні записи про періоди роботи.

Дослідивши копію трудової книжки серії НОМЕР_1 від 05.03.1983 (а.с.11-21) в матеріалах справи та проаналізувавши її записи суд не знайшов підстав для висновків про неправильність або неточність її записів про відповідні періоди роботи. Доказів на спростування достовірності відомостей трудової книжки позивача відповідачем не надано, а судом не здобуто.

Таким чином, записи у трудовій книжці ОСОБА_1 належним чином підтверджують стаж роботи з 05.03.1983 по 08.09.1984, з 06.12.1984 по 01.12.1996, з 05.06.1998 по 31.12.2003, що дає позивачу право на включення спірних періодів до його загального стажу роботи та, як наслідок, право на призначення пенсії за віком.

За таких обставин, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного стажу, не враховуючи періоди його роботи з 05.03.1983 по 08.09.1984, з 06.12.1984 по 01.12.1996, з 05.06.1998 по 31.12.2003, оскільки такі дії здійснені не у спосіб, визначений чинним законодавством України, чим порушено гарантоване державою право на пенсію, яке підлягає судовому захисту.

Разом з тим, в ході судового розгляду даної справи судом встановлено, що 03.06.2019 за наслідком розгляду заяви позивача від 05.04.2019, відповідачем прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 (а.с.43).

Статтею 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Пунктом 2 частини другої статті 245 КАС України регламентовано, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи викладене, суд вважає, що належним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 03.09.2019 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком.

Відповідно до частини третьої статті 245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Згідно з частиною першою статті 45 Закону № 1058-IV, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Враховуючи, що за призначенням пенсії позивач звернувся пізніше трьох місяців з дня досягнення пенсійного віку, то відновлення порушеного права позивача слід здійснити шляхом зобов`язання відповідача призначити пенсію за віком з дня звернення за пенсією (05.04.2019) зарахувавши до його загального стажу роботи періоди роботи в Корецькому бурякорадгоспі з 05.03.1983 по 08.09.1984, з 06.12.1984 по 01.12.1996, з 05.06.1998 по 31.12.2003.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, відповідач не довів правомірності своїх висновків, покладених в основу прийняття протиправного рішення, в той час як позивачем позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

Суд присуджує на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору (а.с.4).

Враховуючи наведене та керуючись статтями 241-246, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 , РНКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (33028, м. Рівне, вул. Короленка, 7, ЄДРПОУ 21084076) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Корецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов`язкове пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV.

Визнати протиправним та скасувати рішення Корецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області від 03.06.2019 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити ОСОБА_1 з 05.04.2019 пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-1V з урахуванням висновків суду у рішенні.

Стягнути на користь ОСОБА_1 , судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 26 вересня 2019 року.

Суддя Нор У.М.