Ухвала суду № 84562713, 27.09.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5128/19

УХВАЛА

27 вересня 2019 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Глуханчук О.В.,

розглянувши матеріали:

за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Державної судової адміністрації України (вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601)

про визнання протиправними дій, скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

29 серпня 2019 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України про визнання протиправними дій щодо створення наказу від 20.08.2019 року №814, Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах; скасування наказу від 20.08.2019 року №814; визнання нечинною для адміністративних судів Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах, затвердженої наказом від 20.08.2019 року №814; зобов`язання протягом одного місяця видати новий наказ, яким затвердити окрему інструкцію з діловодства в адміністративних судах України після обговорення проекту, врахування пропозицій адміністративних судів щодо інструкції за участю позивача.

Ухвалою суду від 03 вересня 2019 року зазначений адміністративний позов було залишено без руху, як поданий без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України. Позивачу було роз`яснено, що виявлені недоліки позовної заяви мають бути усунуті шляхом зазначення у позовній заяві відомостей, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України (реєстраційний номер облікової картки платника податків позивача, за наявності код ЄДРПОУ відповідача та його офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти); надання доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги з примірниками для відповідача; надання власного письмового підтвердження про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, а також надання документу про сплату судового збору або клопотання про звільнення від сплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору, обґрунтоване належними та достатніми доказами.

Для усунення недоліків позову позивачу було надано 10-денний строк з дня отримання копії ухвали.

Копію ухвали суду про залишення позовної заяви без руху позивач отримав 05 вересня 2019 року, що підтверджується розпискою про отримання документів в приміщенні суду.

09 вересня 2019 року через канцелярію суду позивачем подано заяву про усунення недоліків позовної заяви з поясненнями про те, що незвільнення від сплати судового збору унеможливлює виправлення інших недоліків, з огляду на що позивач просив звільнити її від сплати судового збору, надати додатковий час для усунення інших недоліків за умов звільнення від сплати судового збору, витребувати від Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації довідку про неотримання заробітної плати позивачем за час існування Департаменту, в будь-якій комунальній установі, які перебувають в управлінні Департаменту.

Ухвалою суду від 16 вересня 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору. Продовжено позивачу строк для усунення недоліків адміністративного позову, надано 5-денний строк з дня отримання копії цієї ухвали.

Копію ухвали суду про продовження строку для усунення недоліків адміністративного позову позивач отримав 23 вересня 2019 року, що підтверджується розпискою про отримання документів в приміщенні суду.

24 вересня 2019 року через канцелярію суду позивачем подано заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Відповідно до вказаної заяви, позивач повідомляє, що нею не подано іншого позову до Державної судової адміністрації України щодо Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах; ідентифікацій код позивача зазначений в довідці ПФУ, яка подана з заявою про усунення недоліків позову 09 вересня 2019 року.

В прохальній частині вказаної заяви позивач просить звільнити її від сплату судового збору та прибавити додаткові позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди в розмірі суми судового збору 1921,00 грн.

Відповідно до змісту заяви про усунення недоліків позову, клопотання про звільнення від сплати судового збору обґрунтоване наступним:

- всупереч принципам рівності та верховенства права, позивач, на відміну від відповідача, не має доступу до Державного бюджету України для сплати судових витрат;

- судом не доведено, що адміністративний позов є захистом соціальних прав, що є підставою для звільнення від сплати судового збору за Законом України “Про судовий збір”;

- судом не враховано загальну суму судового збору, що визначена для позивача адміністративними судами України;

- судом не враховано не повернення позивачу судового збору, коштів за переказ та інфляцію по справі №815/6096/17;

- судом не витребувано довідку від Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації;

- сума судового збору перевищує 5% доходів за довідкою ПФУ, Законом України “Про судовий збір”.

Дослідивши підстави та доводи в обґрунтування клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, суд зазначає наступне.

У відповідності з ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додаються, зокрема документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Статтею 5 Закону України “Про судовий збір” встановлено пільги щодо сплати судового збору для певної категорії осіб – позивачів, заявників, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Позивач доказів того, що він належить до категорії осіб, які звільняються від сплати судового збору, відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір”, не надав, судом факту його приналежності до осіб, які звільняються від сплати судового збору за цією нормою не встановлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України “Про судовий збір”, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України “Про судовий збір”, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Аналогічне регулювання щодо звільнення від сплати судових витрат містить ч. 1 ст.133 КАС України, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Однак, як слідує зі змісту заяви про усунення недоліків позову, позивач просить звільнити її від сплату судового збору, зокрема за принципом рівності сторін, суть якого пов`язує із тим, що відповідач має доступ до Державного бюджету України для сплати судових витрат, тоді як позивач такого доступу позбавлена.

Проте, вказані обставини не можуть бути підставою звільнення позивача від сплати судового збори, як і те, що адміністративними судами України позивачу встановлено судовий збір, сплата якого залишить позивача поза межами фізичного виживання.

Адміністративний процес ініціюється саме позивачем. За приписами ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Що стосується перевищення судового збору 5% доходів за довідкою УПФУ про доходи № НОМЕР_1 , відповідно до якої сума пенсії за період з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року складає 24959, 97 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України “Про судовий збір”, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі або зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати, за умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Однак, на підтвердження того, що розмір судового збору за подання до суду даного позову перевищує 5 відсотків розміру річного доходу, позивачем не надано доказів відсутності інших джерел доходу ніж пенсія (довідки з органів доходів і зборів, тощо). Окрім довідки Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Одесі інших доказів на підтвердження майнового стану ОСОБА_1 не надала.

При цьому, суд зазначає, що загалом свої клопотання про звільнення від сплати судового збору позивач обґрунтовує іншими обставинами ніж незадовільний майновий стан.

Таким чином, оскільки Законом України “Про судовий збір”, який визначає розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати, не передбачено інших підстав для звільнення від сплати судового збору ніж ті, що зазначені у цьому Законі, у суду відсутні правові підстави для звільнення позивача від сплати судового збору, відповідно до заявленого клопотання (заява про усунення недоліків від 24 вересня 2019 року вх. №34754/19).

Умови, за яких суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати визначені в статті 8 Закону України “Про судовий збір”, яка не передбачає звільнення від сплати судового збору за принципом рівності сторін, доступу до коштів Державного бюджету України, та/або врахування загальної суми судового збору, що визначена для позивача адміністративними судами України.

З огляду на зазначене, суд відмовляє у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, відтак недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, в частині сплати судового збору позивачем не усунуто.

За приписами ч. 2 ст. 171 КАС України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 161, 169, 171, 248, 256, 293 КАС України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору – відмовити.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України про визнання протиправними дій, скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди - повернути позивачеві.

Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом 15 днів з дня складення ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.В. Глуханчук