Вирок № 84555194, 26.09.2019, Василівський районний суд Запорізької області

Справа № 311/2843/19

Провадження № 1-кп/311/258/2019

26.09.2019

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2019 року м.Василівка

Василівський районний суд Запорізької області

у складі: головуючого – судді: Сидоренко Ю.В.,

при секретарі Осінцевій Л.А.,

за участю прокурора Тимошенко М.О.,

захисника – адвоката Шершньова О.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду міста Василівка кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Велика Білозерка Великобілозерського району Запорізької області, громадянина України, який має середню освіту, пенсіонера, одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Згідно обвинувального акту, ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що навесні 2014 року, в денний час доби, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи з прямим умислом, направленим на незаконне поводження з вибуховими речовинами, шляхом отримання у подарунок від невстановленої особи, незаконно придбав скляну пляшку, ємністю 1 л, в якій містилась вибухова речовина метальної дії, та металеву банку з кришкою в якій містилась вибухова речовина метальної дії.

Після цього, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_1 незаконно переніс вказану вибухову речовину на територію своєї дачної ділянки № 5 дачного кооперативу «Співдружність» в м.Дніпрорудне, Василівського району Запорізької області, де незаконно зберігав до моменту виявлення та вилучення за наступних обставин.

20 лютого 2019 року, в період часу з 15 години 15 хвилини по 17 годину 09 хвилин, у ході проведення обшуку території дачної ділянки № 5 дачного кооперативу «Співдружність» в м.Дніпрорудне Василівського району Запорізької області, яка належить ОСОБА_1 , в приміщенні підвалу за цегляною стіною виявлено та вилучено: одну скляну пляшку, ємністю 1 л, в якій містилась вибухова речовина метальної дії - одноосновний нітроцелюлозний (бездимний) порох, масою 679,5 г, та одну металеву банку з кришкою, в якій містилась вибухова речовина метальної дії - одноосновний нітроцелюлозний (бездимний) порох, масою 109,5 г, загальною масою 789 г, які ОСОБА_1 придбав, носив та зберігав без передбаченого законом дозволу.

Вказані дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.263 КК України, як: носіння, зберігання, придбання вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.

13 вересня 2019 року до суду надійшло клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 – адвоката Шершньова О.В. з угодою про визнання винуватості, укладеною 11 вересня 2019 року між прокурором Василівського відділу Енергодарської місцевої прокуратури Петренко Вадимом Олександровичем та підозрюваним ОСОБА_1 , на підставі ст. ст. 468, 469, 472 КПК України.

Згідно з даною угодою, прокурор та обвинувачений ОСОБА_1 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.1 ст.263 КК України та обвинувачений ОСОБА_1 у повному обсязі сформульованої підозри визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_1 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.263 КК України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 1 (один) рік, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст..76 КК України. В угоді також передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені обвинуваченому.

Кримінальним правопорушення матеріальна шкода не спричинена, цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлено.

Наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості обвинуваченому ОСОБА_1 та прокурору відомі та зрозумілі.

Відповідно до положень ст.ст.468,469 КПК України, у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно вимог ст.472 КПК України, в угоді про визнання винуватості зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов`язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені винуватості

При вирішенні питання про відповідність угоди вимогам ст.474 КПК України, суд враховує, що умови угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам цього Кодексу, правова кваліфікація дій ОСОБА_1 вірна, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод, чи інтересів сторін або інших осіб, не встановлені підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, не є очевидною можливість невиконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань за угодою, фактичні підстави для невизнання винуватості відсутні.

Згідно ч.5 ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до народної кімнати для ухвалення вироку.

Відповідно до ч.1 ст.475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

В підготовчому судовому засіданні прокурор Тимошенко М.О. зазначила, що при укладенні даної угоди були дотримані всі вимоги і положення КПК та КК України, просить угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_1 узгоджену в угоді міру покарання.

Під час підготовчого судового засідання обвинувачений ОСОБА_1 також просить укладену з прокурором угоду затвердити і призначити узгоджену в угоді міру покарання, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, дав згоду на застосування узгодженого виду та міри покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання. Також обвинувачений ОСОБА_1 стверджує, що повністю розуміє свої права та характер обвинувачення за ч.1 ст.263 КК України, щодо якого він визнає себе повністю винуватим, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди, а також наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст.473, ст.474 КПК України, які йому відомі та зрозумілі. Крім того, обвинувачений ОСОБА_1 зазначає, що угода про визнання винуватості, яка укладена ним з прокурором, є добровільною, підписана ним без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Стверджує, що в обвинувальному акті правильно викладені обставини справи. У вчиненому щиро розкаюється та запевнив, що належні висновки для себе зробив та подібного більше не повториться..

Захисник Шершньов О.В. в підготовчому судовому засіданні також просив суд затвердити угоду про визнання винуватості і призначити обвинуваченому ОСОБА_1 узгоджену в угоді міру покарання.

Заслухавши думку учасників процесу, оглянувши матеріали кримінального провадження, суд вважає можливим затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між обвинуваченим та прокурором з підстав, передбачених ст.ст.468, 469 КПК України.

Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України та наслідки її невиконання, передбачені ст.476 КПК України.

Враховуючи вищевикладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором Василівського відділу Енергодарської місцевої прокуратури Петренко В.О. та обвинуваченим ОСОБА_1 відповідають вимогам КПК та КК України, суд, приймаючи до уваги заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів; особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами; особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами.

Зміст наданої суду угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст.472 КПК України. Порушень прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб внаслідок укладання даної угоди, - судом не встановлено, угода не суперечить інтересам прокурора та обвинуваченого.

Судом встановлено, що обвинувачений та прокурор цілком розуміють зміст і наслідки укладання та затвердження угоди, передбачені ст.ст.394,473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого обвинувачений ОСОБА_1 визнає себе винуватим, положення ч.4 ст.474 КПК України, а також наслідки невиконання угоди, передбачені ст.476 КПК України. Також судом встановлено, що укладання угоди про визнання винуватості є цілком добровільним, тобто, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Обвинувачений та прокурор погоджуються з призначенням судом узгодженого покарання.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому ОСОБА_1 узгодженої сторонами угоди міри покарання.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно ст.66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченого. Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно положень ст.67 КК України, відсутні. Крім того, ОСОБА_1 на теперішній не працює, являється пенсіонером, є особою непрацездатного віку, має регулярний дохід у вигляді пенсії, має стійкі соціальні зв`язки: одружений, в наявності є постійне місце проживання. Крім того, ОСОБА_1 має визначене місце реєстрації та постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно, громадський порядок не порушує, скарг від сусідів не надходило, компрометуючих матеріалів за місцем проживання відносно ОСОБА_1 немає, на обліку психіатра та нарколога останній не перебуває, проте страждає гіпертонічною хворобою Ш ступеня, стенокардією, постінфарктним кардіосклерозом, що підтверджується відповідною медичною документацією.

Матеріальна шкода кримінальним правопорушенням не спричинена, цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлено.

Разом з тим, відповідно до вимог ч.2 ст.124, ст.126 КПК України, суд вважає необхідним стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати, пов`язані із залученням у даному кримінальному проваджені експертів для проведення судової комплексної хіміко-вибухотехнічної експертизи за №12-37/6-138 від 25.04.2019 року в розмірі 1570,10 гривень.

Згідно приписів ч.4 ст.174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та в інших випадках.

Беручи до уваги, що санкція ч.1 ст.263 КК України не передбачає додаткового покарання у вигляді конфіскації майна, цивільні позови у даному провадженні не заявлені, на підставі ч.4 ст.174 КПК України, суд вважає необхідним скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Василівського районного суду Запорізької області від 25.02.2019 року на зазначене у вказаній ухвалі майно.

Долю речових доказів суд вважає необхідним вирішити у відповідності до вимог ст.100 КПК України.

Запобіжний захід у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 в ході досудового розслідування не обирався.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.100, 373, 374, 468, 469, 472-476 КПК України, суд –

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 11 вересня 2019 року між прокурором Василівського відділу Енергодарської місцевої прокуратури Петренко Вадимом Олександровичем та обвинуваченим ОСОБА_1 .

Визнати винуватим ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України та призначити ОСОБА_3 узгоджене сторонами покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.

На підставі ст.ст.75,76 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбуття призначеного покарання протягом випробувального строку – один рік, зобов`язав засудженого періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави - процесуальні витрати, пов`язані з проведенням у кримінальному провадженні судової хімічної експертизи за № 12-37/6-138 від 25.04.2019 року в розмірі 1570 (одна тисяча п`ятсот сімдесят) гривень 10 копійок.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Василівського районного суду Запорізької області від 25 лютого 2019 року, з наступного майна, а саме:

1) полімерна пляшка, в якій знаходяться предмети, схожі на набої, в кількості 103 штуки;

2) скляна пляшка з-під горілки, ємністю 1 літр, в якій знаходиться дрібна речовина жовто-зеленого кольору, схожа на порох;

3) металева банка з кришкою, заповнена наполовину дрібною речовиною жовто-зеленого кольору, схожою на порох;

4) предмет зеленого кольору овальної форми з ручкою, схожий на гранату;

5) пластикова коробка, в якій містяться набої для пневматичної зброї в кількості 33 штуки;

6) металевий пенал для чистки автоматичної зброї;

7) предмет зеленого кольору овальної форми з ручкою, схожий на гранату;

8) пневматична рушниця Hatsan Mod. 125 Magnum Quattro Trigger;

9) пластикова коробка, в якій містяться набої для пневматичної зброї в кількості 162 штуки;

10) куртка чоловіча болоньова сірого кольору.

Речові докази у даному кримінальному провадженні - скляну пляшку ємністю 1 л, в якій міститься вибухова речовина метальної дії – одноосновний нітроцелюлозний (бездимний) порох, масою 679,5 г; одну металеву банку з кришкою, в якій міститься вибухова речовина метальної дії – одноосновний нітроцелюлозний (бездимний) порох, масою 109,5 г, упаковані в спеціальний сейф-пакет Експертної служби МВС України № 3293170, які передані на відповідальне зберігання інспектору КОЗ у СДС Дніпрорудненського ВП Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області, згідно квитанції № 551842 від 27.07.2019 року (а.с.36) - знищити.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Запорізької області через Василівський районний суд Запорізької області. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку суду після його проголошення.

Суддя

Василівського районного суду

Запорізької області Ю.В. СИДОРЕНКО