Рішення № 84534939, 17.09.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 17.09.2019

Справа № 320/2701/19

Провадження № 2-а/320/88/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2019 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого – судді: Іваненко О.В.,

при секретарі: Прозорової Т. О.,

за участю позивача – ОСОБА_1 ,

відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Поліцейського сектору реагування патрульної поліції №1 Мелітопольського відділу поліції ГУ Національної поліції в Запорізькій області старшого сержанта поліції Петюренка П. П., Головного управління Національної поліції в Запорізькій області про визнання неправомірною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення ДПО18 №914472 від 19.12.2018 року,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовом до Поліцейського сектору реагування патрульної поліції №1 Мелітопольського відділу поліції ГУ Національної поліції в Запорізькій області старшого сержанта поліції Петюренка П. П., Головного управління Національної поліції в Запорізькій області про визнання неправомірною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення ДПО18 №914472 від 19.12.2018 року.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 19.12.2018 року поліцейським СРПП № 1 Мелітопольського відділу поліції ГУ НП Запорізької області, старшим сержантом поліції Петюренко П.П. відносно нього була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП018 № 914472, якою його визнано винним у здійсненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП України, та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00гривень. Оскаржувана постанова є незаконною та такою, що винесена з порушенням норм (адміністративного, матеріального та адміністративно-процесуального права, а тому підлягає скасуванню. В оскаржуваній постанові зазначено, що він 19.12.2018 року о 19-30 годині в м. Мелітополі на перехресті вул. Гризодубової та пр. 50-річчя Перемоги начебто проїхав на заборонений червоний сигнал світлофору. При цьому, жодних порушень ПДР України ним допущено не було. Однак, коли він проїхав перехрестя, через 300 метрів за провулком Корнацького його зупинила машина патрульної поліції за допомогою проблискових маячків. Один з поліцейських, які перебували в машині підійшов до нього і повідомив, що він порушив ПДР, а саме проїхав на заборонений червоний сигнал світлофору. Він не погодився, пояснив поліцейському, що правил дорожнього руху не порушував, а перехрестя проїхав із дотриманням ПДР України та у строгій відповідності до норм чинного законодавства. Він просив поліцейського надати йому належні докази, які підтверджують його вину. Таких доказів йому представлено не було. Після перевірки документів йому їх повернули та він поїхав. В оскаржуваної постанови відсутнє зазначення доказів, на яких ґрунтувався висновок поліцейського про вчинення адміністративного правопорушення. Таким чином, в даному випадку відповідачем було складено незаконну постанову, факти викладені в ній, не відповідають дійсності. Поліцейським при складанні вищезгаданої постанови грубо порушено порядок її складення, постанова по справі виносилась відповідачем у патрульному автомобілі, без участі його як водія, фактичного розгляду справи у передбачений законодавцем спосіб здійснено не було. Також про існування оскаржуваної постанови він дізнався 28.03.2019р. коли отримав постанову державного виконавця від 15.03.2019р. про відкриття виконавчого провадження за цією постановою. У державного виконавця він ознайомився з матеріалами виконавчого провадження і отримав копію оскаржуваної постанови. Під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження він також дізнався, що відповідач відправляючи йому оскаржувану постанову зазначив помилкову адресу проживання, яка не відповідає тій, що вказана в постанові, а саме замість будинку АДРЕСА_1 було протиправно вказано № АДРЕСА_2 . Тому я, з незалежних від мене причин, взагалі не міг НОМЕР_1 ати цю постанову. Таким чином строк на оскарження було пропущено ним з незалежних від нього причин, а отже може бути поновленим. На підставі викладеного він просить суд поновити строк на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення; відкрити провадження за цим позовом; визнати неправомірною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП018 № 914472 від 19.12.2018р. про притягнення його, ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425,00грн. та закрити провадження по справі.

В судовому засіданні позивач позов підтримав та просив його задовольнити.

В судовому засіданні відповідач поліцейський СРПП №1 Мелітопольського відділу поліції ГУ НП Запорізької області старший сержантом поліції Петюренко П.П. проти позову заперечував, та згідно наданого відзиву зазначив, що оскаржувана позивачем постанова серії ДПО 18 №914472 від 19.12.2018 року у справі про адміністративне правопорушення передбачене ст. 122 КУпАП відносно нього винесена правомірно, на законних підставах та є такою, що скасуванню не підлягає, оскільки вона була винесена з дотриманням вимог ст. 7, 27, 33, 38, 222, 276, 283, 285 КУпАП. У матеріалах справи про вказане адміністративне правопорушення наявні докази скоєння цього правопорушення, які повністю підтверджують вину ОСОБА_1 , інших доказі до відзиву не надано.

Представник відповідача Головного управління Національної поліції Запорізької області в судове засідання не з`явився. Про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Направив до суду відзив на позов, в якому зазначив, що відповідно до п.1 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року) передбачено що повноваження з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення покладено на поліцейських підрозділів патрульної поліції та поліцейських, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція. Відповідно до копії оскаржуваної постанови, вбачається, що вона винесена за адміністративне правопорушення вчинене у м. Мелітополь, поліцейським СРПП №1 Мелітопольського відділу поліції ГУ НП Запорізької області, старшим сержантом поліції ОСОБА_3 П ОСОБА_4 , тому саме він повинен доводити правомірність винесення постанови про накладення адміністративного стягнення. Тому просять суд відмовити у задоволенні позовних вимог до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області.

Згідно ст. 205 КАС України неявка позивача, та відповідача, що надіслали заяву про розгляд справи за їхню відсутність, не перешкоджає розгляду справи.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ч.2,3 ст. 242 КАС України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно ст.248 КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.

У відповідності до ч. 2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови). Згідно ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк. З урахуванням наведеного та беручи до уваги матеріали справи, а саме позивачем не було отримано оскаржувану постанову у зв`язку із невірним зазначенням його адреси проживання працівником поліції, судом було поновлено позивачу строк для звернення з адміністративним позовом.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Як встановлено у судовому засіданні, 19.12.2018 року відносно ОСОБА_1 поліцейським СРПП № 1 Мелітопольського відділу поліції ГУ НП Запорізької області старшим сержантом поліції Петюренко Павлом Павловичем було винесено постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 №914472 (а.с.10).

Згідно ст.222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту… Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.

Відповідно до п.8.7.3(е) Правил дорожнього руху України, сигнали світлофора мають такі значення: червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.

Згідно вищевказаної постанови, 19.12.2018 року о 19-30 годині ОСОБА_1 керуючи автомобілем Ford Tourneo д/н НОМЕР_2 в м. Мелітополі на перехресті вул. Гризодубової та пр.50-річчя Перемоги проїхав на заборонений червоний сигнал світлофору, чим порушив п.п. 8.7.3(е) ПДР, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст. 122 КУпАП. За результатом розгляду справи на ОСОБА_1 було накладено штраф у розмірі 425,00 гривень.

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст.258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу

Згідно ст.283 КУпАП, постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Згідно ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст. 71 КАС України обов`язок щодо доказування правомірності своїх рішень покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використанні як докази у справі.

Згідно наказу МВС України від 07.11.2015 року №1395 зі змінами від 20.12.2018 року «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», а саме п.9 розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка. 10. Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 31 ЗУ «Про Національну поліцію», одним із превентивних заходів є застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Згідно п.2 ч.1 ст.40 ЗУ «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Судом при дослідженні постанови серії ДПО18 №914472, не встановлено факту скоєння ОСОБА_1 порушення п.8.7.3(е.)ПДР, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст. 122 КУпАП, оскільки в оскаржуваній постанові не зазначені істотні обставини щодо вчинення правопорушення. Так в порушення ст.251 КУпАП в оскаржуваній постанові не зазначені істотні обставини щодо вчинення правопорушення, не зазначені усі докази вчення правопорушення, зокрема пояснення свідків правопорушення або фото, відео зйомка правопорушення, на яке посилався відповідач у своїх поясненнях. Крім того відповідачем на підтвердження обставин зазначених у постанові та спростування доводів позивача не надано до суду необхідним доказів на підтвердження заперечень.

Згідно ст.268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

З оскаржуваної постанови та пояснень позивача вбачається, що ОСОБА_1 просив працівника поліції після зазначення правопорушення, надати йому можливість ознайомитися з доказами правопорушення, однак в порушення ст.268 КУпАП дане клопотання було проігноровано, чим було порушено його право на захист. Таким чином при вирішенні питання про винність ОСОБА_1 працівником поліції не було з`ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і які передбачені ст.280 КУпАП, не надано для ознайомлення всі докази про вчинення ним правопорушення; не було враховано обставини що пом`якшують або обтяжують відповідальність; чи взагалі винна дана особа у вчинені адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Згідно з ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, керуючись конституційним принципом верховенства права, оцінивши всебічно, повно та об`єктивно всі наявні у справі докази окремо та у сукупності, застосовуючи відповідні норми матеріального права, забезпечуючи права людини і основоположні свободи сторін, враховуючи принципи справедливості та неупередженості, суд дійшов до висновку про те, що в постанові серії ДПО18 №914472 вина ОСОБА_1 не доведена, при складенні постанови по справі про адміністративне правопорушення працівником поліції не були з`ясовані всі обставини, передбачені ст.ст. 33, 280 КУпАП обставини, в результаті чого мало місце порушення прав ОСОБА_1 з боку суб`єкта владних повноважень, в зв`язку з чим постанова про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення є протиправною і підлягає скасуванню.

Також суд вважає за необхідне, з урахуванням матеріалів справи, відзиву Головного управління Національної поліції Запорізької області, на підставі Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395, відмовити у задоволенні позовних вимог до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області оскільки оскаржувана постанова винесена одноособово відповідачем поліцейським СРПП №1 Мелітопольського відділу поліції ГУ НП Запорізької області, старшим сержантом поліції Петюренко П.П., а тому дані вимоги позивача є необґрунтованими.

Крім того, суд в порядку ст.253 КАС України вважає за необхідне уточнити резолютивну частину рішення в частині зазначення за якою статтею ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, а саме зазначити «ч.2 ст.122 КУпАП» замість «ч.1 ст.122 КУпАП».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 241, 244, 257, 246, 288, 289, 371 КАС України, ст.ст. 22, 33, 126, 251-297 КУпАП, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Поліцейського сектору реагування патрульної поліції №1 Мелітопольського відділу поліції ГУ Національної поліції в Запорізькій області старшого сержанта поліції Петюренка П. П., Головного управління Національної поліції в Запорізькій області про визнання неправомірною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення ДПО 18 №914472 від 19.12.2018 року – задовольнити частково.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення ДПО 18 №914472 від 19.12.2018 року винесену відносно ОСОБА_1 за ст.122 ч.1 КУпАП України. Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП закрити.

В іншій частині позову – відмовити.

Виправити припущену описку в резулятивній частині рішенні суду по адміністративній справі №320/2701/19 від 17.09.2019р. за позовом ОСОБА_1 до Поліцейського сектору реагування патрульної поліції №1 Мелітопольського відділу поліції ГУ Національної поліції в Запорізькій області старшого сержанта поліції Петюренка П. П., Головного управління Національної поліції в Запорізькій області про визнання неправомірною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення ДПО 18 №914472 від 19.12.2018 року, зазначивши статтю за якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, а саме зазначити «ч.2 ст.122 КУпАП» замість «ч.1 ст.122 КУпАП».

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Текст повного рішення складено 27.09.2019 року.

Суддя Мелітопольського

міськрайонного суду О. В. Іваненко