Ухвала суду № 84532084, 26.09.2019, Люботинський міський суд Харківської області

Справа № 630/290/19

Провадження № 2/630/215/19

УХВАЛА

іменем України

26 вересня 2019 року м.Люботин

Суддя Люботинського міського суду Харківської області Дем`яненко І.В., розглянувши заяву про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє ОСОБА_2 , до АТ «Альфабанк» про припинення іпотеки та зняття заборони відчудження майна

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Люботинського міського суду Харківської області з позовною заявою до АТ «Альфа банк» про припинення іпотеки та зняття заборони відчудження майна.

Позивач зазначає, що він виконав всі зобов`язання перед відповідачем, але на теперішній час заходи забезпечення - іпотека, не скасовані, що порушує право приватної власності ОСОБА_1 .

Через канцелярію суду 24 вересня 2019 року ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову, шляхом накладення заборони на відчуження та вчинення реєстраційних дій щодо звернення стягнення на предмет іпотеки: на житловий будинок, адреса: АДРЕСА_1 , земельну ділянку площею 0,10 га, адреса: АДРЕСА_1 та заборонити відповідачу вичнити будь –які дії, направлені на звернення стягнення на вказане майно.

ОСОБА_1 зазначає, що він 12 вересня 2019 року поштою отримав повідомлення від банку про звернення стягнення на предмет іпотеки в разі непогашення боргу протягом 30 днів. Крім того, позивач зазначає, що на теперішній час ним заявлено вимогу про припинення іпотеки та зняття заборони відчудження майна, оскільки ним виконано всі зобов`язання перед банком. ОСОБА_1 вказує на те, що невжиття заходів забезпечення позову в подальшому зробить неможливим виконання рішення за його позовом.

Суд, дослідивши матеріали позову та заяви про забезпечення позову вважає, що заяву необхідно задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити заходи забезпечення позову, передбачені статтею 150 цього Кодексу.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 150 ЦПК України одними із видів забезпечення позову є накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. При цьому, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо.

Тобто, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлюються ухвалою суду, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення позивача (заявника), що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Разом з тим, відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання; можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Пунктом 6 зазначеної постанови передбачено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги не тільки інтереси позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державах учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (Проніна проти України, №63566/00, пр.23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка, площею 0,10 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані вцілому за ОСОБА_1 . На теперішній час існує обтяження на нерухоме иайно у виді заборони на нерухоме майно у зв`язку із укладеним договором іпотеки.

Поряд з тим, як вбачається із постанови приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Д.А. від 17 грудня 2018 року у зв`язку із виконанням в повному обсязі рішення суду, виконавче провадження закінчено та припинено чинність всіх заборон.

Враховуючи те, що між сторонами дійсно виник спір, беручи до уваги обставини справи, співмірність виду забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, беручи до уваги, що подальше відчуження відповідачем вказаного майна призведе до ускладнення захисту прав позивача, а невжиття заходів забезпечення може зробити неможливим чи утрудненим виконання рішення суду в разі задоволення позову, суд вважає необхідним заяву задовольнити та заборонити відчуження нерухомого майна, яке належить позивачу.

Також суд враховує, що вказаний від забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами та не порушує права та інтереси відповідача з приводу користування та володіння вказаним майном.

На підставі викладеного, суд вважає необхідним заяву про забезпечення позову задовольнити.

Вирішуючи питання про необхідність застосування зустрічного забезпечення суддя виходить з того, що, на час вирішення клопотання про забезпечення позову, у судді відсутні будь-які відомості про існування визначених ч. З ст. 154 ЦПК України обставин, за наявності яких, суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, шляхом накладення заборони на відчуження та вчинення реєстраційних дій щодо звернення стягнення на предмет іпотеки - задовольнити.

Накласти заборону на відчуження та вчинення реєстраційних дій щодо звернення стягнення на предмет іпотеки – житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 загальна площа 150,30 кв.м., житлова площа 78,80 кв.м), який зареєстрований за ОСОБА_1 , і.н. НОМЕР_1 згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Накласти заборону на відчуження та вчинення реєстраційних дій щодо звернення стягнення на предмет іпотеки- земельну ділянку, площею 0,10 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка зареєстрована за ОСОБА_1 , і.н. НОМЕР_1 згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Ухвала підлягає негайному виконанню. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвалу направити компетентним органам для відповідної реєстрації.

Ухвала може бути пред`явлена до виконання протягом 3 (трьох) років.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя(підпис) І. В. Дем`яненко