Вирок № 84528916, 26.09.2019, Близнюківський районний суд Харківської області

612/899/18

1-кп/612/13/19

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2019 року смт Близнюки

Близнюківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Лобановської С.М.,

за участю

секретаря судового засідання Шевченко О.О.,

прокурора Кучеренка С.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Близнюки Харківської області кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Краснопавлівка Лозівського району Харківської області, громадянина України, не працюючого, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 1) 16.07.2007 Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України - з іспитовим строком на 3 роки; 2) 11.03.2009 Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 2 ст. 289 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі; 09.11.2011 постановою Жовтневого районного суду м. Харкова вирок переглянуто, не відбута частина покарання 3 роки 8 місяців 1 день замінена на обмеження волі із зарахуванням 9 днів; 15.11.2012, відповідно до постанови Харківського районного суду Харківської області, звільненого з Хролівської виправної колонії (№ 140) із заміною не відбутого строку покарання 2 роки 7 місяців 24 дні на 240 годин громадських робіт, які відбув; 3) 20.04.2016 Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 1 ст. 263 КК України до 4 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України - з іспитовим строком на 2 роки; 4) 21.11.2017 Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України до 5 років позбавлення волі, ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 12.04.2018 вирок змінено, на підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано не відбуте покарання за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 20.04.2016 за ч. 1 ст. 263 КК України у виді 1 місяця позбавлення волі і остаточно визначено до відбування покарання 4 роки 1 місяць позбавлення волі; 5) 22.10.2018 Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі, який вироком Харківського апеляційного суду від 21.05.2019 скасовано в частині призначеного покарання та визначено остаточне покарання у виді 5 років позбавлення волі;

за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, за невстановлених обставин, маючи умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання вибухових речовин, розуміючи протиправність своїх дій, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в порушення Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України № 662 від 21 серпня 1998 року і «Положення про дозвільну систему», затверджене постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12 жовтня 1992 року, придбав без передбаченого законом дозволу, корпус ручної гранати РГД-5, з зарядом вибухової речовини та в подальшому став незаконно зберігати її в себе вдома, без передбаченого законом дозволу з метою подальшого використання її в риболовлі.

19.09.2018 ОСОБА_1 приніс її в домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , де в період чacу з 16 години 40 хвилин по 17 годину 02 хвилини, слідчим, під час проведення огляду місця події у ОСОБА_1 в кишені куртки виявлено та вилучено предмет зовні схожий на гранату.

Згідно висновку експерта Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру № 161/2018 від 28.09.2018, виявлений та вилучений предмет у ОСОБА_1 є корпусом ручної гранати РГД-5, промислового способу виготовлення.

Корпус гранати РГД-5 без запалу (засобом підриву) є конструктивно оформленим зарядом вибухової речовини (тротил, масою 110-115 грам) у міцному корпусі.

Допитаний у судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_1 , вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, розкаявся у скоєному, не оспорював встановлених в ході досудового розслідування фактичних обставин справи, на підставі яких йому пред`явлено обвинувачення. Пояснив про обставини справи, як викладено вище у вироку.

Прокурор не висловив жодних заперечень щодо встановлених обставин.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого злочину, судом, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясував, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, що немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснив учасникам кримінального провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, суд, переконавшись у правильності розуміння вказаних положень закону сторонами кримінального провадження, визнав недоцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження події злочину, а також винуватості обвинуваченого у вчиненні злочину.

Вина обвинуваченого у скоєнні вищезазначеного злочину доведена в повному обсязі.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 263 КК України - тобто носіння, зберігання, придбання, вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.

При вирішенні питання про вид і міру покарання ОСОБА_1 суд враховує щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, що відповідно до п.1 ч.1 ст. 66 КК України визнається судом обставинами, які пом`якшують його покарання.

Відповідно до ст. 67 КК України, обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_1 , є рецидив злочинів.

Відповідно до класифікації злочинів, передбаченої ст. 12 КК України, злочин, вчинений ОСОБА_1 , відноситься до тяжких злочинів.

Вивченням даних про особу ОСОБА_1 встановлено, що він раніше судимий, має не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, перебував на обліку у лікаря нарколога КЗОЗ «Лозівська ЦРЛ» Харківської області, на військовому обліку не перебуває, має позитивну характеристику, не одружений, не працює.

При призначенні покарання ОСОБА_1 , суд відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, його наслідки, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують покарання та обставини, що обтяжують покарання.

Враховуючи вказані обставини, суд приходить до висновку про необхідність і достатність призначення ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 1 ст. 263 КК України

При цьому суд, керуючись ч. 4 ст. 70 КК України, дійшов висновку, що остаточне покарання ОСОБА_1 слід призначити за правилами призначення покарання за сукупністю злочинів, застосувавши принцип часткового приєднання невідбутої частини покарання у виді одного року шести місяців позбавлення волі за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 22.10.2018, яким ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі, та який вироком Харківського апеляційного суду від 21.05.2019 скасовано в частині призначеного покарання та визначено остаточне покарання у виді 5 років позбавлення волі.

На думку суду, призначене покарання відповідає характеру та ступеню тяжкості вчиненого злочину, а також є достатнім для виправлення ОСОБА_1 та запобігання вчинення ним нових злочинів.

Вирішуючи питання щодо обрання міри запобіжного заходу ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили, суд враховує, що ОСОБА_1 вже відбував покарання в місцях позбавлення волі, новий злочин вчинив, маючи не зняту та непогашену у встановлену законом порядку судимість. Тому враховуючи, що жоден інший запобіжний захід не забезпечить запобігання спробам ОСОБА_1 переховуватись від суду та вчинити інші злочини, суд застосовує до ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі "Харківський слідчий ізолятор".

Підстав для застосування ст. 69 КК України до ОСОБА_1 суд не вбачає.

Цивільний позов не пред`являвся. Арешт на майно не накладався.

Долю речових доказів вирішити у відповідності до вимог п. 3 ч. 9 ст. 100 КПК України.

Згідно ч. 2 ст. 124 КПК України, суд стягує з ОСОБА_1 процесуальні витрати за проведення судової вибухово-технічної експертизи за цим кримінальним провадженням.

Керуючись ст.ст. 349, 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд,-

у х в а л и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів до покарання, призначеного ОСОБА_1 за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання у виді одного року 6 місяців позбавлення волі за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 22.10.2018, яким ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі, та який вироком Харківського апеляційного суду від 21.05.2019 скасовано в частині призначеного покарання та визначено остаточне покарання у виді 5 років позбавлення волі і остаточне покарання ОСОБА_1 призначити у виді 5 (п`яти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід до набрання вироком законної сили у вигляді тримання під вартою у Державній установі "Харківський слідчий ізолятор".

Строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту взяття його під варту - з 26.09.2019.

Зарахувати в строк відбуття покарання за даним вироком, покарання, відбуте за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 22.10.2018, яким ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі, та який вироком Харківського апеляційного суду від 21.05.2019 скасовано в частині призначеного покарання та визначено остаточне покарання у виді 5 років позбавлення волі - на підставі ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону України № 838-VIII від 26 листопада 2015 року), строк попереднього ув`язнення з 22 жовтня 2018 року по 21 травня 2019 року включно, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, а з 22 травня 2019 до 26 вересня 2019 із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення:

- судової вибухово-технічної експертизи Харківського НДЕКЦ МВС України № 161/2018 від 28.09.2018 в сумі 1430 (одна тисяча чотириста тридцять) грн. 00 коп. (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 899998, отримувач платежу УК Слобідсь/мХарСлобідськи/24060300, банк Казначейство України, стягувач Держава).

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме: полімерний пакет, в середині якого знаходяться уламки від корпусу ручної гранати РПГ-5, зданий до кімнати зберігання боєприпасів та вибухових речовин при Близнюківському ВП Лозівського ВП ГУНП в Харківської області - знищити.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Вирок може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду через Близнюківський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя С.М. Лобановська