Ухвала суду № 84527127, 06.09.2019, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кс/428/6254/2019

Справа № 428/10035/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2019 року м. Сєвєродонецьк

Слідчий суддя Сєвєродонецького міського суду Олійник В.М., за участю секретаря судового засідання Василович Г.Ю., слідчого Ковальчука В.Є., прокурора Покотила В.А., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Циби Д.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Сєвєродонецького міського суду клопотання слідчого 2 відділення слідчого відділу 3 управління (з дислокацією у м.Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях лейтенанта Ковальчука В.Є., подане в рамках кримінального провадження, внесеного 01.07.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22019130000000136, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, одруженого, який має на утримання малолітню дитину 2008 року народження , уродженця м. Сєвєродонецьк Луганської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України,

ВСТАНОВИВ:

06.09.2019 до слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області надійшло клопотання слідчого 2 відділення слідчого відділу 3 управління (з дислокацією у м.Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях лейтенанта Ковальчука В.Є., подане в рамках кримінального провадження, внесеного 01.07.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22019130000000136, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні підозрюваного ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України. Клопотання погоджено прокурором відділу прокуратури Луганської області Покотилом В.А.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що приблизно в квітні 2014 року громадянин України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (стосовно якого є окреме кримінальне провадження), перебуваючи на території м. Лисичанська Луганської області, вступили до лав збройних формувань, які здійснювали збройний опір українським підрозділам, які були задіяні в проведенні антитерористичної операції на території Луганської області.

Приблизно в серпні 2014 року ОСОБА_2 , разом з іншими представниками вказаних збройних формувань, у зв`язку із військовим наступом підрозділів, задіяних в проведенні антитерористичної операції, полишив м. Сєвєродонецьк та прибув до м. Луганськ, де в подальшому вступив до лав 4 ОМСБр 2 АК «Народої міліції ЛНР».

Станом на теперішній час ОСОБА_2 під позивним «Беркут» входить до складу диверсійно-розвідувального підрозділу 2 АК «Народної міліції ЛНР».

Крім того, ОСОБА_2 має інформаторів серед мешканців підконтрольної українській владі території Луганської області, які за його вказівками та завданнями збирають різноманітну інформацію щодо сил та засобів ЗСУ та правоохоронних органів України, що задіяні в АТО та ООС, розголошення якої може завдати шкоди обороноздатності держави.

Так, встановлено, що до вказаної протиправної діяльності причетний громадянин України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обізнаний про незаконність дій збройних підрозділів та політичного керівництва самопроголошеної «ЛНР», та у якого в червні 2018 року (більш точну дату встановити не виявилось можливим) виник злочинний умисел, направлений на сприяння діяльності терористичної організації «ЛНР».

При цьому ОСОБА_1 усвідомлював, що «Народна міліція ЛНР» діє на території України незаконно та що її учасники застосовують зброю, вчиняють терористичні акти, захоплення будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, вбивства людей, вибухи, підпали та інші дії, які створюють небезпеку для життя та здоров`я людей, завдають значної майнової шкоди та призводять до настання інших тяжких наслідків, з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення та впливу на прийняття рішень органами державної влади, місцевого самоврядування, а також чинять збройний опір, незаконну протидію та перешкоджають виконанню службових обов`язків співробітниками правоохоронних органів України й військовослужбовцями Збройних Сил України, задіяними у проведенні антитерористичної операції.

Реалізуючи вказаний умисел, з червня 2018 року ОСОБА_1 , перебуваючи у м. Сєвєродонецьк Луганської області самостійно, а також через своє оточення, виконує вказівки ОСОБА_2 щодо збору необхідної останньому інформації щодо сил та засобів ЗСУ та правоохоронних органів України, що задіяні в АТО та ООС, їх переміщення, розміщення військово-інженерних споруд та інше.

Зокрема, 20 червня 2018 року ОСОБА_2 на номер мобільного телефону НОМЕР_1 зателефонував ОСОБА_1 з номеру мобільного телефону НОМЕР_2 та передав інформацію щодо місця розташування, характеру та кількості військової техніки ЗСУ в районі н.п. Боровеньки Луганської області.

21 червня 2018 року ОСОБА_2 на номер мобільного телефону НОМЕР_1 зателефонував ОСОБА_1 з номеру мобільного телефону НОМЕР_2 та передав інформацію щодо переміщення колони військової техніки ЗСУ.

Крім того, завдання ОСОБА_2 щодо збору розвідувальних відомостей ОСОБА_1 відпрацьовує через місцевих мешканців Луганської області.

01 лютого 2019 року ОСОБА_1 через свої зв`язки серед мешканців підконтрольної території Луганської області, отримав та передав інформацію щодо переміщення військової техніки ЗСУ в районі населеного пункту Старобільськ Луганської області.

В ході телефонних розмов, з метою конспірації своєї злочинної діяльності, унеможливлення викриття співробітниками правоохоронних органів, використовуються спеціальні слова, що позначають військову техніку ЗСУ та правоохоронних органів України, що задіяні в АТО та ООС, їх характеристики та кількість, а також месенджер «Telegram», які встановлені на телефонних апаратах, гаджетах та ПЕОМ, якими вони користуються.

При цьому подальше потрапляння вищевказаної інформації до представників організацій «ЛНР/ДНР», могло бути використане окупаційними російсько-терористичними військами для подальшого планування та проведення бойових операцій проти сил та засобів АТО/ООС, призвести до знищення військової техніки та військово-інженерних споруджень, людських втрат з числа українських військовослужбовців та мирного населення.

Орган досудового розслідування вважає, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обґрунтовано підозрюється у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, тобто вчиненні умисних дій, спрямованих на сприяння діяльності терористичної організації.

Слідчий посилається на те, що підставою звернення з клопотанням про застосування запобіжного заходжу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_1 , відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, є встановлення під час досудового розслідування наявність ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість ОСОБА_1 переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

У зв`язку з чим у клопотання слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

У судовому засіданні слідчий Ковальчук В.Є. та прокурор Покотило В.А. підтримали клопотання та доводи, що його обґрунтовують, просили слідчого суддю клопотання задовольнити, посилаючись на доводи вказані у ньому, враховуючи наявність обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 5 ч. 1. ст. 177 КПК України.

Крім того, прокурор в обґрунтування ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, за для застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою посилається на те, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину проти громадської безпеки, а саме сприянні діяльності терористичної організації. Вказане кримінальне правопорушення за своєю суттю створює загальну небезпеку для життя людей чи заподіяння істотної шкоди здоров`ю і/або власності, довкіллю, нормальній діяльності підприємств, установ та організацій; вчинено з ідеологічних мотивів. Таким чином ОСОБА_1 , усвідомлює свої дії по сприянню терористичній організації та бажає настання наслідків у вигляді заподіяння шкоди життю та здоров`ю людей, які проживають на підконтрольній українській владі території. За вчинення вказаного злочину, що за ступенем тяжкості є особливо тяжким, у разі визнання ОСОБА_1 винуватим в його скоєнні, йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років з конфіскацією майна.

Отримувачами інформації щодо переміщень військової техніки ЗСУ, її типу та кількості, є особи, які знаходяться на тимчасово непідконтрольній українській владі території та можуть надати ОСОБА_1 прихисток. В 2019 році ОСОБА_1 вже відвідував тимчасово окуповану територію Луганської області. Враховуючи вік та стан здоров`я підозрюваного, зазначені обставини прямо вказують на те, що ОСОБА_1 є ініціативною та енергійною особою, вміє чітко планувати свою діяльність та дотримуватись певних умов конспірації, обізнаний про методи та специфіку роботи правоохоронної системи України, підтримує зв`язки з діючими правоохоронцями, а тому має уявлення про способи уникнення від кримінальної відповідальності шляхом переховування від органу досудового розслідування та суду.

На утриманні у підозрюваного ніхто не перебуває, отже, соціальні зв`язки підозрюваного в місці його постійного проживання не є настільки міцними для того, щоб ОСОБА_1 на час розслідування та судового розгляду не вчинив спроб переховуватися від слідства та суду.

Крім того, місце постійного проживання підозрюваного знаходиться на території Луганської області яка знаходиться у безпосередній близькості від тимчасово окупованої території України, що не контролюється правоохоронними органами України, у зв`язку з чим існує ризик того, що ОСОБА_1 на час розслідування та судового розгляду вчинить спроби переховуватися від слідства та суду

Враховуючи викладене, періодична явка ОСОБА_1 до слідчого без застосування запобіжного заходу не може з впевненістю гарантувати виконання ним своїх процесуальних обов`язків.

Досудовим розслідуванням встановлено, що підозрюваний ОСОБА_1 здійснював сприяння діяльності терористичної організації шляхом збирання та передачі інформації про переміщення, тип та кількість військової техніки ЗСУ. Процес передачі здійснювався з дотриманням засобів конспірації за допомогою телекомунікаційного обладнання, електронних інформаційних систем та спеціального програмного забезпечення.

Таким чином, перебуваючи на свободі ОСОБА_1 , маючи можливість вільного пересування, контактів та доступу до мережі Інтернет, може знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей, документів, які мають істотне значення для встановлення об`єктивних обставин кримінального правопорушення.

ОСОБА_1 вчинено сприяння діяльності терористичної організації, тобто злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років з конфіскацією майна. Вказаний злочин є особливо тяжким та вчинявся ОСОБА_1 разом з іншими співучасниками, при дотриманні вимог конспірації з метою приховання протиправної діяльності від правоохоронних органів. ОСОБА_1 має близькі зв`язки з діючими співробітниками правоохоронних органів, а отже він обізнаний про прийоми і методи їх роботи.

Знаходячись на свободі, маючи можливість вільного пересування та контактів, ОСОБА_1 спроможний незаконно впливати прямо чи опосередковано як на інших підозрюваних - своїх співучасників, зокрема визначати з ними спільний план заходів надання свідчень у провадженні, в тому числі можливість повідомляти неправдиві дані щодо власних дій з метою уникнення від кримінальної відповідальності та покарання, а так само впливати на свідків з вказаною метою, оскільки такі особи проживають в одній місцевості.

Таким чином, викладені обставини з достатністю свідчать про те, що підозрюваний ОСОБА_1 вчинить спроби незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні.

Підозрюваний ОСОБА_1 протягом тривалого часу з ідеологічних переконань здійснює сприяння діяльності терористичної організації, метою якої є вчинення терористичних актів проти мирного населення, правоохоронних органів та ЗСУ, або заподіяння значної майнової шкоди чи настання інших тяжких наслідків, порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту та міжнародного ускладнення.

Таким чином, ОСОБА_1 , знаходячись на свободі, має можливість продовжити вчинювати вказаний злочин, вчинити інші подібні кримінальні правопорушення проти громадської безпеки, а так само інші кримінальні правопорушення, так як підозрюваний своїми незаконними діями проявив схильність до скоєння злочинів, ставлячи ряд цінностей, передусім життя та здоров`я невизначеного кола осіб, під загрозу заподіяння їм істотної шкоди.

Підозрюваний ОСОБА_1 просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого, чи обрати інший, більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою - домашній арешт.

Захисник Циба Д.М. у судовому засіданні також просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого чи обрати іншій, більш м`який запобіжний захід - як домашні арешт. Крім того пояснив, що підозрюваний має дружину та дитину, а отже має міцні соціальні зв`язки, що свідчить про відсутність зазначених прокурором ризиків.

Вислухавши пояснення слідчого, прокурора, підозрюваного та захисника, дослідивши надані до клопотання матеріали кримінального провадження, слідчий суддя установив наступні обставини.

У судовому засіданні встановлено, що у провадженні слідчого відділу 3 управління (з дислокацією у м.Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях перебуває кримінальне провадження, внесене 01.07.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22019130000000136.

06.09.2019 в рамках зазначеного кримінального провадження ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.

В якості підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_1 ч. 1 ст. 258-3 КК України органом досудового розслідування до матеріалів клопотання надано наступні докази: протоколи за результатами проведення негласних розшукових заходів № 5/7956, 5/2250, 5/2251, 5/2249, 5/2253, 5/2252, в яких зафіксоване сприяння ОСОБА_1 діяльності терористичної організації «ЛНР»; відповід на доручення № 5/2332 від 03.07.2019 згідно з якою ОСОБА_1 здійснює збір та передачу інформації представнику «Народної міліції ЛНР» ОСОБА_2 ; протокол огляду мережі Інтернет від 02.07.2019, згідно з яким на особистих сторінках ОСОБА_1 в соціальних мережах «Вконтакте» та «Одноклассники» розміщені «антиукраїнські матеріали»; протокол допиту свідка ОСОБА_3 від 06.08.2019, відповідно до якого ОСОБА_1 здійснює збір та передачу інформації щодо переміщення, типу та кількості військової техніки ЗСУ; протоколом обшуку від 06.09.2019 за адресою проживання ОСОБА_1 , під час якого у останнього було вилучено мобільний телефон з сімкартою НОМЕР_3 , речовини рослинного походження, піротехнічні засоби та інше.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

При цьому, слідчий суддя враховує, що поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, але, зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд враховує позиції Європейського суду з прав людини викладені в його рішеннях.

Так, у п. 32 справи «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, Series А, № 182) від 30 серпня 1990 року зазначено, що обґрунтована підозра це коли існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

На думку слідчого судді, обґрунтованість підозри повинно бути визначена враховуючи положення ст. 94 КПК України, а саме, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Дослідивши у судовому засіданні надані органом досудового розслідування докази, слідчий суддя дійшов висновку про те, що вони є такими, що обґрунтовують підозру ОСОБА_1 у інкримінованому злочині, так як надані слідчим свідчать про те, що ОСОБА_1 міг вчинити дії при зазначених у клопотанні обставинах.

Отже, слідчий суддя вважає, що має місце наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п`ятнадцяти років з конфіскацією майна..

Згідно зі ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Як видно з клопотання, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 2,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які обґрунтовують наявність підстав для застосування запобіжного заходу ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, а саме переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Досліджуючи матеріали клопотання, надані докази (протоколи за результатами НСРД) пояснення прокурора, беручи до уваги пояснення підозрюваної та захисника, а також особистість ОСОБА_1 , слідчий суддя погоджується з тим, що на даний час наявні ризики того, що ОСОБА_1 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, продовжити вчиняти злочин, чи вчинити інші тяжкі злочини, намагатися впливати на відомих йому свідків, а також продовжувати переховувати речі та документи (вибухівку, про що йдеться в розмовах ОСОБА_1 з представником терористичної організації). Про ці обставини свідчить також позиція ОСОБА_1 , з наданих слідчому судді розмов, щодо відношення до діючої української влади, сталого демократичного режиму у державі та правоохоронних органів.

Слідчий суддя не може взяти до уваги пояснення захисника щодо міцних соціальних зв`язків підозрюваного, оскільки їх наявність не може усунути існування тих ризиків, що встановлені у судовому засіданні, та того сприйняття підозрюваним існуючих події у державі, відношення до них, як і готовність до протиправної - злочинної поведінки за для досягнення руйнівного та дестабілізуючого стану у суспільстві.

Відповідно до ст. 178 КПК України слідчий суддя, оцінюючи клопотання слідчого, враховує також тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, оскільки санкція ч. 1 ст. 258-3 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до п`ятнадцяти років, вагомість наявних у кримінальному провадженні доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 196 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Наведені, на думку слідчого судді, обставини свідчать у судовому засіданні прокурор довів обставини, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину, як і обставини, передбачені п. 2, 3 тобто існування ризиків та наявність достатніх підстав для застосування запобіжного заходу як - тримання під вартою, який є винятковим запобіжним заходом, і що інший більш м`який запобіжний захід не буде достатнім для запобіганню встановлених у судовому засіданні ризиків.

Встановлені у судовому засіданні обставини свідчать про те, що застосування до підозрюваного ОСОБА_1 лише такого виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою є необхідним для запобігання встановленому у судовому засіданні ризикам, як встановлено і неможливість застосування іншого, більш м`якого, запобіжного заходу. А отже, у відношенні ОСОБА_1 підлягає застосуванню запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто в межах строку досудового розслідування.

Отже, клопотання слідчого 2 відділення слідчого відділу 3 управління (з дислокацією у м.Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях лейтенанта Ковальчука В.Є., подане в рамках кримінального провадження, внесеного 01.07.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22019130000000136, про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Слідчий суддя зауважує, що він не бере до уваги посилання слідчого на положення ч. 5 ст. 176 КПК України, що запобіжні заходи у вигляді особистого зобов`язання, особистої поруки та домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчинені злочинів, передбачених статтями 109-1141, 258-2585, 260, 261 КК України, оскільки положення ч. 5 ст. 176 КПК України визнані рішенням Конституційного суду України від 25.06.2019 у справі № 7-р/2019 (3-68/2018 (3846/17, 2452/18, 3657/18, 347/19) не конституційними.

Таким чином, на думку слідчого судді відповідно до ч. 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України ОСОБА_1 можна визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, а саме у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, визначеного станом на 1 січня 2019 року (1921 грн.), що становить 153680 (сто п`ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень (виходячи з розміру 1921 грн. на 1 січня 2019 року), а випадку внесення застави підозрюваним ОСОБА_1 слід покласти на останнього обов`язки: 1) прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, який здійснюватиме досудове розслідування; 2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання; 3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

При цьому, слідчим суддею такої перевірено, що підозрюваному ОСОБА_1 06.09.2019 відповідно до вимог ст. ст. 276-278 КПК України було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, що свідчить також про відсутність порушень прав ОСОБА_1 . Слідчим суддею також перевірено, що підозрюваного ОСОБА_1 не затримували в порядку ст. 206-209 КПК України, а слідчим суддею під час розгляду клопотання не було встановлено порушень прав підозрюваного, чи можливих застосувань незаконних засобів при затриманні чи в процесі доставки до слідчого судді.

Керуючись ст. 7, 131, 132, 176-178, 182-183, 186, 193-194, 196-197, 199, 309 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого 2 відділення слідчого відділу 3 управління (з дислокацією у м.Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях лейтенанта Ковальчука В.Є., подане в рамках кримінального провадження, внесеного 01.07.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22019130000000136, у відношенні підозрюваного ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів.

Ухвала діє до 04 листопада 2019 року та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України суд встановлює ОСОБА_1 заставу в розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 153680 (сто п`ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень, яку необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, одержувач - ТУ ДСА України в Луганській області, ЄДРПОУ - 26297948, банк одержувача - Держказначейська служба України м. Київ, МФО - 820172, рахунок 37317017002672, призначення платежу: застава № ухвали суду, П.І.Б. платника застави. ЄДРПОУ суду - 05381484.

В разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити з-під варти ОСОБА_1 та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд. З моменту звільнення ОСОБА_1 з під варти у зв`язку з внесенням застави вона буде вважатись такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У випадку внесення зазначеної застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, який здійснюватиме досудове розслідування;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;

3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Вказані обов`язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_1 на строк не більше двох місяців, та не можуть бути застосованими довше ніж строк досудового розслідування.

Підозрюваному роз`яснюється положення п. 8, 10 ст. 182 КПК України, згідно з якими у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному, захиснику, а також надати для виконання конвойній службі ізолятору тимчасового тримання № 1 ГУПН в Луганській області.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя В. М. Олійник