Ухвала суду № 84526898, 26.09.2019, Рубіжанський міський суд Луганської області

УХВАЛА

26.09.2019 року Провадження №2/425/758/19

Справа №425/3321/19

місто Рубіжне Луганської області

Рубіжанський міський суд Луганської області у складі судді Романовського Є.О., перевіривши додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 Цивільного процесуального кодексу України, у справі за позовною заявою Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутого майна,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Рубіжанського міського суду Луганської області з вказаним позовом, однак при вирішенні питання про відповідність позовної заяви вимогам, встановленим ЦПК України встановлено, що її подано без додержання вимог, викладених у ст. 177 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору.

Позивач в позовній заяві просить суд відстрочити йому сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі, в обґрунтування якого зазначив, що відповідно до

ч. 2 ст. 73 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі не передбачені ч. 1 ст. 73 цього Закону.

Однак, відповідно до ст. 136 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони, і особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст. 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Разом із цим, у ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Таким чином ст. 8 Закону України «Про судовий збір» визначено вичерпний перелік осіб до яких може бути застосовано відстрочку по сплаті судового збору, та це є правом суду, а не обов`язком, а тому беручи до уваги те, що позивач відсутній у зазначеному переліку, а також є юридичною особою, а отже має можливість сплатити судовий збір згідно пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», який передбачає, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір 1,5 відсоток ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить – 1 921, 00 грн.

Також суд зазначає, що у пункті 59 та 60 рішення "Креуз проти Польщі" Європейський Суд зазначив, що право на справедливий суд не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах; а вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Крім того, зі змісту ч. 2 ст. 175 ЦПК України вбачається, що заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Згідно ч. 3 ст. 58 ЦПК України юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Так позовна заява підписана начальником управління Н. Смаглюком, однак ніяких доказів підтвердження її повноважень на право підпису до матеріалів справи не додано.

Згідно ч. ч.1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, позивачу необхідно надати до позовної заяви:

- документ про сплату судового збору у розмірі 1,5 відсоток ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме – 1 920, 00 грн. за наступними реквізитами:

Рахунок 31216206012071

Отримувач УК у м. Рубіжне

Код отримувача 37904431 Банк отримувача Казначейство України (ЕАП) МФО 899998 У графі платіжного доручення „Призначення платежу” потрібно зазначити: „Судовий збір за позовом Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області до ОСОБА_1 та надати до Рубіжанського міського суду Луганської області оригінал платіжного доручення;

-документи, які підтверджують повноваження начальника управління Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області на підпис позовної заяви.

Суд акцентує увагу позивача на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Дотримання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України при пред`явленні позову в суд є імперативним правилом, в тому числі і для суду.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Частиною 3 ст. 185 ЦПК України зазначено, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись ст. ст. 176-177, 185, 258-261 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутого майна - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

У разі не виконання у строк, встановлений судом вимог ухвали, позовна заява вважатиметься неподаною і повернеться позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя Є.О. Романовський