Вирок № 84523144, 26.09.2019, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

провадження №1-кп/ 359/505/2019

справа №359/8045/19

ВИРОК

Іменем України

26 вересня 2019 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Бондаренка І.А.,

прокурора Шмаля В.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

потерпілого ОСОБА_2 ,

законного представника потерпілого ОСОБА_3 ,

при секретарі Моргушко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні з технічною відеофіксацією в залі суду м.Борисполя обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019110100000811 від 16.05.2019р. за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Коростишів Житомирської області, гр.України, ніде не працюючого, не одруженого, зареєстрованого у АДРЕСА_1 , проживаючого у АДРЕСА_2 , не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

06 травня 2019 року близько 15.00 години, перебуваючи із своїм пасинком ОСОБА_4 біля території кладовища, що розташоване на АДРЕСА_3 , ОСОБА_1 , на ґрунті неприязних стосунків, які виникли між його пасинком та неповнолітнім ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підійшов до останнього та навмисно наніс йому не менше одного удару в область голови.

Відповідно до висновку експерта №86д від 05.08.2019, наслідок удару ОСОБА_2 отримав легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Умисним нанесенням легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 125 КК України.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому злочині визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному та надав згоду на проведення судового розгляду в порядку, передбаченому ч.3 ст. 349 КПК України, оскільки він не оспорює фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті. При цьому судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позицій. Тому, заслухавши думку обвинуваченого, потерпілого та прокурора, роз`яснивши їм положення ст. 349 КПК України, про те що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються за виключенням документів, що характеризують особу підсудного та речові докази у справі.

Під час судового розгляду кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_1 підтвердив, що 06.05.2019 року близько 15.00 години, . на ґрунті неприязних стосунків, які виникли між його пасинком та неповнолітнім ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , він підійшов до останнього та навмисно наніс йому удар в область голови. У скоєному щиро розкаявся.

Враховуючи покази обвинуваченого, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 в інкримінованому органами досудового слідства злочині доведена повністю, а його дії за ч.2 ст.125 КК України кваліфіковані правильно, оскільки останній навмисно наніс потерпілому удар в область голови, наслідок чого ОСОБА_2 отримав легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Згідно медичних довідок ОСОБА_1 на обліку у психіатра та лікаря нарколога не перебуває, по місцю проживання характеризується посередньо.

Відповідно до санкції ч.2 ст.125 КК України передбачено покарання у виді штрафу, громадських або виправних робіт, арешту, або обмеження волі строком до двох років.

Призначаючи покарання за санкцією ч. 2 ст. 125 КК України, судом враховуються ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченого й обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Визнання вини обвинуваченим, його щире каяття у скоєному, суд визнає обставинами, які пом`якшують його покарання.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_1 , є вчинення злочину відносно малолітньої особи.

У зв`язку з цим суд вважає, що покарання ОСОБА_1 необхідно обрати у виді штрафу.

На думку суду саме таке покарання буде достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним нових злочинів.

Речові докази зберігати при справі.

Керуючись ст.ст. 28, 368, 370, 371, 374, 376 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

Визнати винним та призначити покарання

ОСОБА_1 за ч.2 ст. 125 КК України - у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (850 гривень) в дохід держави (одержувач: Держбюджет м.Бориспіль, ЄДРПОУ: 38007070, банк одержувача: Казначейство України (ЕАП); МФО: 899998, КБК: 21081100, р/р 31114106010004).

Міру запобіжного заходу не обирати.

Речові докази залишити у кримінальному провадженні.

На вирок може бути подано апеляцію до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд Київської області на протязі 30 (тридцяти) днів з моменту проголошення.

Після закінчення строку на апеляційне оскарження вирок набирає законної сили.

Копія вироку вручається прокурору і засудженому негайно, після оголошення.

Головуючий суддя І.А.Бондаренко