Ухвала суду № 84521063, 26.09.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

1/432 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

26 вересня 2019 року м. Київ № 640/12861/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши заяву позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду та клопотання відповідача про залишення позову без розгляду в адміністративній справі за позовом

ОСОБА_1

до військової частини А0515

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач), адреса: АДРЕСА_1 до військової частини А0515 (надалі - відповідач), адреса: 04176, місто Київ, вулиця Електриків, будинок 33, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини А0515 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2017 рік, виходячи з розміру грошового забезпечення на день звільнення з військової служби;

- зобов`язати військову частину А0515 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2017 рік, виходячи з розміру грошового забезпечення на день звільнення з військової служби.

Підставою позову вказано порушення прав та інтересів позивача внаслідок перерахунку пенсії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2019 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.

09 серпня 2019 року представником відповідача через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, у зв`язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду з вказаними позовними вимогами.

В обґрунтування свого клопотання представник відповідача зазначив, що на час виключення позивача зі списків особового складу військової частини А0515 та всіх видів грошового забезпечення наказом командира військової частини А0515 від 22 грудня 2017 року №292ДСК військової частиною А0515 позивачу не виплачено компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої пунктом 12 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», про що зроблено відповідний запис у його грошовому атестаті серії ЗУ №329458, який йому був виданий 26 грудня 2017 року під підпис у книзі обліку військовослужбовців, які знаходяться на грошовому забезпеченні, та бланків грошових атестатів.

Тобто, за доводами представника відповідача, позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів у день видання йому грошового атестата, а саме, 26 грудня 2017 року та міг звернутися до суду до 26 січня 2018 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 серпня 2019 року позовна заява заяву ОСОБА_1 залишена без руху відповідно до частини 13 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України для усунення виявлених судом недоліків, зокрема, для подання заяви про поновлення строку для звернення до адміністративного суду з вказаними позовними вимогами.

На виконання вимог ухвали суду від позивача надійшла заява про поновлення строків звернення до суду, в якій позивач просив суд поновити строк звернення до суду.

Обґрунтовуючи заяву про поновлення строків звернення до суду з вказаними позовними вимогами, позивач послався на те, що на день звільнення з лав Збройних Сил України останньому не було нараховано та виплачено грошову компенсацію за невикористані дні додаткової щорічної відпустки як учаснику бойових дій. В червні 2019 року позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив здійснити нарахування та виплату йому даної компенсації, листом від 19 червня 2019 року відповідач повідомив про відсутність підстав для такої виплати, а вже 12 липня 2019 року позивач звернувся з вказаною позовною заявою до адміністративного суду.

За доводами позивача, до спірних правовідносин не може бути застосовано шестимісячний строк звернення до суду, оскільки грошова компенсація за невикористану відпустку є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення.

Розглянувши клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без руху та заяву позивача про поновлення строку звернення до суду, суд виходить з наступного.

Так, у відповідності до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, зі змісту наведених норм вбачається, що початок перебігу строку звернення до адміністративного суду пов`язується з днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Водночас, положення «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Крім того суд звертає увагу, що практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс та інші проти Великобританії» (рішення від 22.10.1996 року), «Девеер проти Бельгії» (рішення від 27.02.1980 року)). В той же час, слід зазначити, що обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 посилається на те, що він звернувся до відповідача з заявою про нарахування та виплату йому компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої пунктом 12 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у червні 2019 року, а листом від 19 червня 2019 року його повідомлено про відсутність підстав для здійснення таких виплат. При цьому, до адміністративного суду з вказаною позовною заявою позивач звернувся 12 липня 2019 року, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції суду.

Наведене в сукупності свідчить про те, що позивач дізнався про порушення своїх прав саме з відповіді відповідача від 19 червня 2019 року, а не з моменту отримання грошового атестату 26 грудня 2017 року.

З урахуванням того, що в матеріалах справи відсутні докази, що позивач, отримавши у грудні 2017 року грошовий атестат, в якому було вказано про невиплату зазначеної вище грошової компенсації, звертався до відповідача з відповідною заявою про здійснення такої виплати та у задоволенні його вимог відповідачем було відмовлено, а відповідачем не доведено такого факту, а також враховуючи пояснення позивача, викладені останнім у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду з вказаними позовними вимогами, суд дійшов висновку про своєчасність звернення ОСОБА_1 до адміністративного суду з вказаною заявою та відсутність правових підстав для задоволення клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду та відсутність підстав вважати пропущеним строк звернення ОСОБА_1 до адміністративного суду з вказаними позовними вимогами.

У відповідності до частини 14 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

Відтак, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про доцільність продовження розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Керуючись ст. ст. 120, 121, 122, 123, 171, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання представника військової частини А0515 про залишення позову без розгляду залишити без задоволення.

2. Продовжити розгляд адміністративної справи №640/12861/19 за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.

3. Копію ухвали невідкладно надіслати сторонам.

4. Інформацію щодо справи можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: http://court.gov.ua/fair/sud2670/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Клочкова