Рішення № 84520404, 20.09.2019, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

20 вересня 2019 року м. Ужгород№ 260/422/19 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Калинич Я. М.

при секретарі судового засідання - Попович М.М.

за участю:

представник позивача: не з`явився,

представник відповідача: не з`явився,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ГОЛДЕН ФРУІТ" до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГОЛДЕН ФРУІТ» (далі - позивач, ТОВ «ГОЛДЕН ФРУІТ») звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Київської міської митниці ДФС (далі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA100120/2019/000015/2 від 07.03.2019 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100120/2019/00077 від 07.03.2019 року.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 07 березня 2019 року з метою митного оформлення банану свіжого, врожаю 2019 року, торгівельної марки NINO DAVID у кількості 23040 кг, до Київської міської митниці ДФС, ТОВ «ГОЛДЕН ФРУІТ» подало митну декларацію № UА100120/2019/194283. Митна вартість товару зазначалась у розмірі 11520,00 доларів США за весь товар у розрахунку митної вартості 0,50 доларів США за один кілограм. Для підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною контракту, поставка по якому здійснювалося на умовах DАР Київ, разом з митною декларацією №UА100120/2019/194283 подано документи, які підтверджують числові значення митної декларації: Всупереч діючим нормам митного законодавства, відповідач виніс Рішення про коригування митної вартості №UA100120/2019/000015/2 від 07/03/2019 року, у зв`язку з цим відмовлено в оформленні товару шляхом прийняття картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА100120/2019/00077 від 07.03.2019 року. З метою недопущення псування товару, ТОВ «ГОЛДЕН ФРУІТ» подало для митного оформлення митну декларацію №UА100120/2019/194317 вимушено задекларувавши митну вартість за визначеною відповідачем шостим резервним методом у розрахунку 13824,00 доларів США за весь товар або 0,60 доларів США за один кілограм. Позивач вважає рішення про коригування митної вартості товару та картка відмови в прийнятті митної декларації є протиправними і підлягають скасуванню, оскільки винесенні без врахування всіх обставин, за відсутності підстав для відмови в прийнятті митної декларації та митному оформленні товару, за відсутності підстав вважати, що митна вартість товару визначена позивачем з порушенням вимог митного законодавства.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

02 травня 2019 року до суду від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов. Відповідно до такого, Київська міська митниця ДФС не визнає позовні вимоги, заперечує проти таких та зазначає, що відповідно до ст. 33 Митного Кодексу України, органи доходів і зборів використовують інформаційні ресурси, що знаходяться у їх віданні, створені, оброблені та накопичені в інформаційних системах та складаються з відомостей, що містяться у документах, які надаються під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів, та інших документах. У органу доходів і зборів наявна інформація щодо митної вартості товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно МД від 07.03.2019 №UА100120/2019/194283, від 16.10.2018 № UA100120/2018/395232, які призвели до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару, що оцінюється. Митна вартість, визначена за резервним методом, з урахуванням вимог ст. 64 МКУ та ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Після здійснення коригування митної вартості, товар випущений у вільний обіг шляхом надання гарантій відповідно до п.7 ст.55 МК України за митною декларацією від 09.03.19 №UA100120/2019/194317. Відповідач зазначив, що «ТОВ ТОЛДЕН ФРУІТ» відповідно до положень ч.8 ст.55 Митного Кодексу стосовно надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару, скоригованої згідно оскаржуваного рішення, до Київської міської митниці ДФС не зверталось.

07 травня 2019 року позивачем подано до суду відповідь на відзив, відповідно до якого зазначає, що відповідач не навів конкретних документів, що містять розбіжності, а також вважає, що твердження відповідача про те, що він діяв правомірно відмовляючи у митному оформленні за першим методом, оскільки ТОВ «ГОЛДЕН ФРУІТ» за однією митною декларацією по одному і тому ж договору ввозила товар за більшою ціною є безпідставним.

Ухвалою суду від 23 травня 2019 року було перейдено з спрощеного позовного провадження до загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

09 липня 2019 року суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак в матеріалах справи містяться клопотання від такого про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, проте належним чином повідомлявся про дату, час та місце проведення такого. Судом неодноразово, за клопотанням представника відповідача, ухвалами суду встановлювалась участь представника Київської міської митниці ДФС у судовому засіданні в режимі відеоконференції, однак представник відповідача жодного разу не з`явився в судове засідання.

На виконання вимог ч. 13 ст. 10 та ч. 1 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч. 4 ст. 229 КАС України).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

04 квітня 2019 року з метою митного оформлення банану свіжого, торгівельної марки NINO DAVID у кількості 23040 кг, до Київської міської митниці ДФС позивачем було подано митну декларацію №UА100120/2019/194283.

Митна вартість товару зазначалась у розмірі 11520,00 доларів США за весь товар у розрахунку митної вартості 0,50 доларів США за один кілограм.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною контракту, поставка по якому здійснювалася на умовах DAP Київ, разом з митною декларацією подано наступні документи, які підтверджують числові значення митної декларації: Контракт №17 від 02.01.2018р., інвойс №00356/2019 від 26.02.2019 року, коносамент № MEDUGU137139 від 28.01.2019р., автотранспортна накладна (CMR) А №532 від 06.03.2019р., фітосанітарний сертифікат № 20181768105720074513 P від 22.01.2019р., сертифікат про походження товару №16007621201900000054Р від 21.01.2019р (а.с.22-34).

На підставі поданих позивачем документів 07.03.2019 року митним органом було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100120/2019/000015/2 та у зв`язку з цим відмовлено в оформленні товару шляхом прийняття картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100120/2019/00077 від 07.03.2019 року.

У графі 33 рішення зазначено, що метод 1 не застосований відповідно до вимог статті 58 Митного Кодексу України. Метод 2 не був використаний у зв`язку з відсутністю у митного органу цінової інформації на ідентичні товари. Метод 3 не використаний у зв`язку з відсутністю у митного органу та декларанта ї інформації на подібні (аналогічні) товари. Методи 4 та 5 не використані через відсутність основи для віднімання (додавання) вартості.

Митна вартість визначена за резервним методом, з урахуванням вимог ст.64 МКУ та ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, МД від 07.02.2019 №UA100120/2019/190038, МД від 16.10.2018 №UA100120/2018/395232.

Таким чином, позивачу було відкориговано митну вартість товару з суми 11520,00 доларів США до 13824,00 доларів США (а.с.20).

У подальшому, з метою недопущення псування товару, ТОВ «ГОЛДЕН ФРУІТ» подало для митного оформлення митну декларацію №UA100120/2019/194317 задекларувавши митну вартість за визначеним відповідачем шостим резервним методом у розрахунку 13824,00 доларів США за весь товар, або 0,60 доларів США за один кілограм.

Відповідно до ст.49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частиною 1 ст.51, ч.1 ст.52 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено ч.2 ст.52 МК України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до ст.53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

- декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.5 та 6 ст.52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

Як визначено у частині третій ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.

Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 МК України (ч.3 ст.54 МК України).

При цьому в частині шостій статті 54 МК України визначено виключний перелік підстав, за яких митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Суд звертає увагу, що митний орган зобов`язаний довести обґрунтованість цього сумніву, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Вимоги ч. 3 та 4 ст.53 та ч.2 ст.58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Однак спірне рішення про коригування митної вартості товарів не містить жодних відомостей про наявність розбіжностей та недоліків у поданих декларантом документах, а також відомостей про конкретні факти чи обставини, встановлені під час митного оформлення, оцінивши які в сукупності, митний орган прийняв рішення про неможливість застосування першого методу для визначення митної вартості імпортованого позивачем товару.

Таким чином, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для коригування митної вартості товарів слугувала інформація з електронної бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи (далі - ЄАІС) ДФС України щодо митного оформлення ідентичних товарів з вищим рівнем митної вартості.

Однак формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 08 лютого 2019 року у справі № 825/648/17.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не було доведено правомірність винесення рішення про коригування митної вартості №UА100120/2019/000015/2 від 07.03.2019 року, що призвело до порушень прав та інтересів позивача, відтак позовна заява підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Згідно ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно платіжного доручення від 25.03.2019 року № 1014 позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1921,00 грн. за подання позовної заяви, тому такі витрати підлягають відшкодуванню у повному розмірі на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 72-77, 139, 243-246, 255, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "ГОЛДЕН ФРУІТ" до Київської міської митниці ДФС визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA100120/2019/000015/2 від 07.03.2019 року.

3. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні іипуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100120/2019/00077 від 07.03.2019 року.

4. Стягнути з Київської міської митниці (03124, м. Київ, 124, бульвар Гавела Вацлава, 8А, код ЄДРПОУ 39422888) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ГОЛДЕН ФРУІТ" (89300, м. Свалява, вул. Робітнича, 2/2, код ЄДРПОУ 39655147) судові витрати по справі у розмірі 1921,00 грн. (одна тичяса дев`ятсот двадцять одна гривня 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 25 вересня 2019 року.

СуддяЯ.М. Калинич