Рішення № 84515312, 20.09.2019, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.09.2019 Справа № 914/1436/19

місто Львів

За позовом: акціонерного товариства "Кредобанк",до відповідача:товариства з обмеженою відповідальністю "Ретеча",про:стягнення 28'313,01 грн.СуддяРим Т.Я.Секретар судового засіданняКушта А.М.Представники:позивача:Пех ОСОБА_1 – представник за довіреністю,відповідача:Репак Віталій Валерійович – адвокат.СУДОВІ ПРОЦЕДУРИ.

1. На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов акціонерного товариства "Кредобанк" до товариства з обмеженою відповідальністю "Ретеча".

2. Предметом спору є стягнення 28'313,01 грн, з яких:

- 22'497,44 грн. заборгованості за кредитом,

- 647,21 грн. прострочених відсотків (станом на 05.06.2018),

- 4'059,53 грн. пені за прострочення сплати основної суми кредиту (за період з 07.06.2018 по 07.12.2018),

- 1'095,93 грн. пені за прострочення сплати відсотків (за період з 07.06.2018 по 07.12.2018),

- 12,90 грн. пені за прострочення сплати комісії за адміністрування кредиту (за період з 07.06.2018 по 07.12.2018).

3. Підставою позову є порушення умов договору про надання овердрафту № АО681035 від 20.03.2017 в частині прострочення повернення кредиту.

4. Ухвалою від 25.07.2019 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження. Ухвалою від 21.08.2019 позовну заяву залишено без руху, позивачу встановлено строк для виправлення зазначених в ухвалі недоліків. У зв`язку з усуненням виявлених недоліків позовної заяви, суд ухвалою від 28.08.2019 постановив продовжити розгляд справи та призначив судове засідання на 11.09.2019.

АРГУМЕНТИ СТОРІН.

Правова позиція позивача (а.с. 5-7, 84-87, 146-148).

5. Сторони уклали договір про надання овердрафту. Строк кредитування розпочався 22.03.2017 і мав сплинути 22.03.2018. Однак строк кредитування був перерваний і змінений 07.06.2017 (у зв`язку з перевищенням відповідачем ліміту овердрафту) і від цієї дати строк кредитування був продовжений ще на 12 місяців, до 07.06.2018.

6. У зв`язку з арештом рахунку відповідача на суму 95'689,98 грн. в межах виконавчого провадження, банк 03.01.2018 відніс на прострочку 22'497,44 грн. Таким чином банк реалізував своє право відмовити позичальнику у наданні овердрафту у разі наявності арешту грошових коштів на поточних рахунках позичальника. 03 січня 2018 року – це дата арешту згідно з постановою приватного виконавця, а не дата зміни строку кредитування. Арешт коштів не впливав на відносини за договором овердрафту – відповідач міг погасити заборгованість та в подальшому продовжити користуватись овердрафтом, чого, однак, не зробив.

7. У порушення умов договору відповідач не повернув у встановлений строк суми кредиту (овердрафту), внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 22'497,44 грн.

8. Договір передбачає нарахування відсотків за користування овердрафтом з дня видачі овердрафту до дня повернення овердрафту в повному обсязі. Банк фактично може нараховувати відсотки по день фактичного звернення до суду.

9. Банк спрямував 5'426,30 грн., що надійшли на рахунок відповідача, в погашення заборгованості за відсотками, плати за управлінням кредитом та сплату простроченої заборгованості (у відповідності з черговістю погашення заборгованості, встановленою договором). Водночас, несплаченими залишилася 647,21 грн. відсотків за користування кредитом, які позивач просить стягнути з відповідача.

10. В доповнення до наведеного позивач нарахував 5'168,36 грн. пені з 07.06.2018 – з дати закінчення продовженого строку кредитування. При цьому, договором встановлена позовна давність для стягнення неустойки, аналогічна позовній давності для основної заборгованості – 3 роки.

11. Попередній розрахунок судових витрат, які позивач очікує понести у зв`язку з розглядом справи складається з судового збору у розмірі 1'921,00 грн.

Заперечення відповідача (а.с. 69-73, 122-126, 130-134, 141-145).

12. Строк кредитування за договором починається з 22.03.2017 та закінчується 22.03.2018. З виписки по рахунку вбачається, що позивач визнав заборгованість відповідача простроченою 03.01.2018. Тобто після винесення 03.01.2018 на прострочку суму основного боргу, банк визнав факт відсутності інших не прострочених платежів за тілом кредиту. Відповідної суми банк не заявляв в позові, що вказує про зміну строку кредитування саме 03.01.2018. У випадку, якщо банк не змінив би строк повернення кредиту, то після 03.01.2018 існували б не прострочені платежі за тілом кредиту, а загальна сума заборгованості по тілу кредиту була б більшою. Крім того, всі списані з рахунка відповідача платежі були самостійно зараховані банком в рахунок погашення процентів за користування кредитом. Жодних коштів за тілом кредиту після 03.01.2018 банк не зарахував, що підтверджує факт винесення всієї суми основного боргу на прострочку, а не лише певної частини.

13. Винесення всієї суми тіла кредиту на прострочку у зв`язку з арештом коштів на рахунку відповідача не спростовує факту зміни строку кредитування. Банк застосував у цьому випадку право на відмову позичальнику у наданні овердрафту (пункт 2.14 договору). Відповідач тлумачить пункт 2.14 договору щодо права банку на відмову у наданні позичальнику кредиту, як такий, що надає право банку змінити строк кредитування. Відповідач вважає, що в цьому випадку необхідно застосувати принцип Verba chatarum forties accipiuntur contra proferentem – слова договору повинні тлумачитись проти того, хто їх написав. Так, саме банк включив відповідні умови в договір і саме він повинен нести ризик, пов`язаний з нечіткістю такої умови.

14. Визнання всього залишку тіла кредиту простроченим унеможливлює подальше кредитування. З цього моменту позичальник зобов`язаний повернути кредит, який визнаний повністю простроченим, що, у свою чергу, зумовлює зміну кінцевого строку кредитування.

15. Отже, саме з 03.01.2018 банк визнав набуття права на дострокове стягнення кредиту і змінив строк кредитування.

16. Нарахування відсотків за користування кредитом після закінчення строку кредитування, а саме після 22.03.2018 є неправомірним. У випадку, якщо брати до уваги дату винесення всієї заборгованості позичальника на прострочку (03.01.2018), що в свою чергу є зміною строку кредитування, то нарахування відсотків є неправомірним з 03.01.2018.

17. Неправильний період нарахування відсотків спричинив неправильне зарахування коштів та призвів до неправильного розрахування суми заборгованості по тілу кредиту. Зокрема, як вбачається із розрахунку суми позову та виписки про рух коштів по рахунку, 03.06.2019 року в рахунок погашення заборгованості за Договором надійшли кошти в сумі 5'426,30 грн. Банк спрямував їх на погашення відсотків, в тому числі і тих, що були нараховані поза межами строку кредитування. Таким чином, частину із вказаної суми потрібно було зарахувати в рахунок погашення тіла кредиту, зменшивши його на відповідну суму за вирахуванням правомірно нарахованих відсотків (у випадку, якщо такі взагалі існували на момент надходження коштів).

18. Позивач неправильно визначив період нарахування пені. Встановлений частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України шестимісячний строк для нарахування пені завершився 03.07.2018, а за несвоєчасну сплату відсотків – 01.01.2018. Щодо вимог про стягнення пені за простроченою комісією за адміністрування кредиту, то такі є безпідставними. Адже з розрахунку заборгованості та виписки по кредиту взагалі не вбачається заборгованості в цій частині.

19. Крім того, позовна давність щодо пені за усі розрахункові періоди завершилася 03.07.2019. Доводи позивача про те, що сторони збільшили позовну давність не відповідає умовам кредитного договору та положенням Цивільного кодексу України. Пункт 6.5 договору про збільшення позовної давності для стягнення пені є помилковим та нікчемним. Зокрема, встановлена законом позовна давність може бути збільшена шляхом укладення договору у письмовій формі. Позовна давність – це строк, а не термін, тому до неї не можуть застосовуватися положення законодавства щодо визначення терміну. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Пункт 6.5 договору не визначає строку позовної давності.

20. Листом від 29.03.2019 відповідач не визнав борг за кредитом. Вказаним листом відповідач просив розглянути можливість реструктуризації боргу та жодним чином не визнавав заборгованість, яку заявлено банком у позові. У судовому засіданні 20.09.2019 представник відповідача пояснив, що вказаним листом відповідач визнав лише основну заборгованість за тілом кредиту, однак не погодився із нарахованою пенею та іншими додатковими нарахуваннями.

21. Розрахунок суми позову про стягнення заборгованості та розрахунок пені, що долучені позивачем до позовної заяви, не відповідають умовам договору та суперечать чинному законодавству. Отже, такі є недостовірними, і з них не вбачається за можливе встановити дійсні обставини справи та реальний розмір заборгованості. Таким чином, позивач не надав достовірних доказів на підтвердження розміру заборгованості відповідача за договором про надання овердрафту, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог у повному розмірі.

Заява про застосування позовної давності.

22. Відповідач вважає, що позивач пропустив строк, протягом якого міг звернутися до суду за захистом свого права щодо стягнення пені.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

23. Сторони у справі уклали договір про надання овердрафту № АО681035 від 20.03.2017 (далі – Договір) (а.с. 11-13). Згідно з пунктом 1 Договору банк зобов`язується, при недостатності коштів на визначеному цим Договором поточному рахунку позичальника, надати позичальнику, в межах встановленого, у розмірі та на умовах обумовлених цим Договором ліміту по овердрафту, кредит у формі овердрафт (надалі –Овердрафт), тобто надати у власність позичальника грошові кошти у національній валюті, шляхом дебетування поточного рахунку за рахунок кредитних коштів банку на суму, що перевищує залишок коштів на поточному рахунку, для оплати визначених цим Договором розрахункових документів, а позичальник зобов`язується повернути овердрафт і сплатити проценти та комісії за користування ним.

24. Пунктом 2.1.8 Договору погоджено поточний рахунок позичальника – 2600001681035. Строк кредитування – протягом 12 місяців, якщо інше не встановлено умовами Договору, починаючи з дати початку кредитування за Договором (а.с. 2.4 Договору).

25. Як убачається з руху коштів по рахунку з 22.03.2017 по 04.07.2019 (а.с. 21-31) позивач 22.03.2017 встановив відповідачеві кредитний ліміт у розмірі 20'000,00 грн. Сторони визнали цю обставину в судовому засіданні 20.09.2019.

26. Позивач стверджує, що 07.06.2017 боржник перевищив ліміт кредитування, а саме зняв з рахунку 25'378,37 грн. Вказане не відображено в первинних документах, наданих позивачем – довідці про рух коштів по рахунку (а.с. 21-31).

27. Банк 07.07.2017 встановив кредитний ліміт у розмірі 24'096,00 грн., про що зазначено в розрахунку боргу (а.с. 97).

28. З розрахунку позивача вбачається, що 08.08.2017 банк перерахував до 0,00 грн. кредитний ліміт відповідачеві. Доказів, які б указували на причини такого перерахунку, немає в матеріалах справи.

29. Відповідач не заперечував обставин, які зазначені в пунктах 26-28 цього рішення.

30. В матеріалах справи є постанова про арешт коштів від 28.12.2017 у виконавчому провадженні 55442531 (а.с. 88). Вказаною постановою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках, відкритих в ПАТ "Кредобанк", МФО 325365, рахунки № 2605501681035UAH, № 2600001681035UAH, № НОМЕР_1 PLN, та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику – ТОВ "Ретеча" у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 95'689,98 грн.

31. Листом про арешт коштів № 565 від 28.12.2017 (а.с. 89) приватний виконавець повідомив позивача про арешт коштів відповідача та надіслав постанову про арешт коштів боржника.

32. Банк 03.01.2018 відніс заборгованість відповідача у розмірі 22'497,44 грн. до простроченої (а.с. 30, на звороті).

33. Банк не виставляв вимоги дострокового повернення Овердрафту 07.06.17, 07.07.17, 08.08.17 чи 03.01.18.

34. На рахунок відповідача 03.06.2019 надійшли кошти у розмірі 6'000,00 грн., які Банк зарахував таким чином:

34.1. 537,93 грн. – сплата протермінованої заборгованості згідно з угодою 2600001681035 від 1311.2015,

34.2. 35,77 грн. – плата за управління кредитом,

34.3. 5'426,30 грн. – оплата відсотків за Договором, 03.01.2018-06.06.2018.

35. Відповідач не заперечив у частині зарахування коштів, зазначених в пунктах 34.1, 34.2 цього рішення.

36. Відповідач надіслав банку заяву № 29/03-1 від 29.03.2019 про реструктуризацію кредитної заборгованості у вигляді щомісячних платежів на період 24 місяці без штрафів та пені (а.с. 90). В судовому засіданні 20.09.2019 представник відповідача наголосив, що цим листом визнавалась лише сума тіла кредиту – 22'497,44 грн.

37. Банк надіслав відповідачеві досудову вимогу щодо виконання договірних зобов`язань від 29.05.2019 № 27-23823/19 (а.с. 14), у якій заявив вимогу про погашення заборгованості у розмірі 28'606,72 грн. Доказами надіслання є опис вкладення у цінний лист (а.с. 15), список рекомендованих листів, поштова накладна (а.с. 16, 17).

38. Доказів надання відповідачем відповіді на досудову вимогу немає в матеріалах справи.

ОЦІНКА СУДУ.

39. Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини на підставі укладеного Договору в силу статті 11 Цивільного кодексу України. Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, при цьому зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

40. Відповідно до статті 1069 Цивільного кодексу України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

41. Згідно зі статтею 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави ("Позика"), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Строк кредитування за Договором.

42. Відповідно до пункту 2.4 Договору строк кредитування за Договором встановлюється протягом 12-ти місяців, якщо інше не встановлено умовами цього Договору (пункт 2.17 Договору), починаючи з дати початку кредитування за Договором (пункт 2.1.7 Договору). Так, згідно з пунктом 2.1.7 Договору дата початку кредитування за Договором встановлюється не раніше наступного банківського дня за днем початкового встановлення ліміту овердрафту. Згідно з пунктом 2.1.4 Договору дата початкового встановлення ліміту овердрафту встановлюється не пізніше 5-го банківського дня з дати укладення Договору, якщо інше не випливає з умов Договору (пункт 2.11 Договору). Зокрема, відповідно до пункту 2.11 Договору, якщо дата початкового встановлення/перерахунку ліміту овердрафту припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, початкове встановлення/перерахунок ліміту овердрафту здійснюється банком наступного банківського дня.

43. Як установив суд (див. пункт 25 цього рішення), датою початкового встановлення ліміту овердрафту, а відповідно, й датою початку кредитування за Договором є 22.03.2017. Таким чином, згідно з пунктом 2.4 Договору строком кредитування за Договором є 22.03.2017-22.03.2018 (12 місяців).

44. Згідно з пунктом 2.1 Договору ліміт овердрафту – максимальна сума, в межах якої позичальник може здійснювати платежі протягом одного операційного дня зі свого поточного рахунку понад фактичний залишок коштів на ньому у період, визначений цим Договором. Окрім поняття "дата початкового встановлення ліміту овердрафту" (див. пункт 42 цього рішення), Договір встановлює поняття "строк дії ліміту овердрафту" та "дата перерахунку ліміту овердрафту". Зокрема, відповідно до пункту 2.1.6 Договору строк дії ліміту овердрафту встановлюється з 7-го календарного числа поточного календарного місяця по 6-те календарне число наступного календарного місяця, якщо інше не випливає з умов цього Договору (пункти 2.1.5, 2.11 та 4.7 Договору). Згідно з пунктом 2.1.5 Договору дата перерахунку ліміту овердрафту встановлюється щомісячно, кожного 6-го календарного числа, починаючи з 2-го календарного місяця кредитування, якщо інше не випливає з умов цього Договору (пункти 2.11 та 4.7 Договору).

45. Банк, починаючи з другого місяця кредитування, щомісячно може здійснювати перерахунок ліміту овердрафту. При цьому, може зменшувати або збільшувати розмір такого ліміту.

46. Отже, положення Договору не передбачають можливості зупинення строку кредитування чи зміну дати початку кредитування (що в свою чергу змінить строк кредитування). Адже строк кредитування починається з дати початкового встановлення ліміту овердрафту, яка наступає не пізніше 5-го банківського дня з дати укладення Договору. Положення Договору не передбачають можливості змінити строк кредитування (зокрема, дату початку кредитування) у зв`язку із перерахунком ліміту овердрафту. В судовому засіданні представник позивача не зміг пояснити, на якій підставі він вважає, що встановлення нового ліміту овердрафту розпочинає новий 12-місячний строк кредитування. За таких обставин безпідставними є доводи позивача, відображені в пункті 5 цього рішення (в частині визначення строків кредитування).

Співвідношення понять "відмова у наданні овердрафту" та "вимога дострокового повернення овердрафту".

47. Суд вважає за необхідне звернути увагу на відмінності між поняттями "відмови позичальнику у наданні овердрафту" (пункт 2.14 Договору) та "вимоги дострокового повернення овердрафту, процентів, комісій та інших, належних до сплати платежів за Договором" (пункт 4.7 Договору). Незважаючи на те, що Договір передбачає однакові підстави для застосування банком обидвох указаних правомочностей та в обох випадках перераховує ліміт овердрафту до 0,00 грн., наслідки застосування таких та їх зміст суттєво різняться.

48. Так, відповідно до пунктів 4.7, 4.8 Договору Банк у будь-який момент у випадках, передбачених пунктом 2.14 цього Договору, вправі вимагати дострокового повернення овердрафту, процентів, комісій та інших, належних до сплати платежів за цим Договором, при цьому ліміт овердрафту перераховується та встановлюється в розмірі 0,00 грн., про що банк повідомляє позичальника в спосіб, передбачений пунктом 2.10 цього Договору, не пізніше дня, наступного за днем такого перерахунку ліміту овердрафту. З моменту погашення позичальником заборгованості за цим Договором в повному обсязі, цей Договір вважається припиненим. Позичальник зобов`язаний не пізніше наступного банківського дня з моменту повідомлення банком про перерахунок ліміту овердрафту (пункт 4.7 Договору) повернути овердрафт, проценти, комісії та інші, належні до сплати платежі за Договором.

49. Пункт 2.14 Договору встановлює підстави для відмови позичальнику у наданні овердрафту, що одночасно є підставами для вимоги про дострокове повернення овердрафту. Згідно з пунктом 2.15 Договору у випадку прийняття банком рішення про відмову в надані овердрафту для оплати платіжних доручень позичальника, згідно з пунктом 2.14 цього Договору, ліміт овердрафту може бути перерахований та встановлений у розмірі 0,00 грн., про що банк повідомляє позичальника у спосіб, передбачений пунктом 2.10 цього Договору, не пізніше дня наступного за днем такого перерахунку ліміту овердрафту. Пунктом 2.16 Договору встановлено, що після усунення позичальником умов, визначених пунктом 2.14 цього Договору, що стали підставою для відмови банком у видачі позичальнику овердрафту, надання овердрафту за цим Договору поновлюється з місяця, наступного за місяцем усунення цих умов, починаючи з дати початку дії ліміту овердрафту на наступний строк.

50. Отже, з урахуванням пункту 2.1.6 Договору поновлення надання овердрафту відбувається з 7-го календарного числа місяця, наступного за місяцем усунення позичальником умов, визначених пунктом 2.14 цього Договору, що стали підставою для відмови банком у видачі позичальнику овердрафту.

51. Таким чином, наслідком "відмови позичальнику у наданні овердрафту" є або поновлення надання овердрафту після усунення умов, що стали причиною такої відмови (ліміт овердрафту встановлюється в розмірі, більшому 0,00 грн.) – пункт 2.16 Договору, або відсутність такого поновлення (ліміт овердрафту залишається на рівні 0,00 грн.). Щодо "вимоги дострокового повернення овердрафту, процентів, комісій та інших, належних до сплати платежів за Договором", то наслідком такої вимоги завжди є припинення Договору та виникнення обов`язку в позичальника повернути кошти (пункти 4.7, 4.8 Договору).

52. Якщо "відмова позичальнику у наданні овердрафту" не змінює строків кредитування за Договором, то "вимога дострокового повернення овердрафту, процентів, комісій та інших, належних до сплати платежів за Договором" – змінює (зокрема, змінюється кінцева дата кредитування). Обов`язок позичальника повернути Овердрафт виникає не лише у зв`язку з наявністю підстав, визначених пунктом 2.14 Договору, а на підставі пунктів 4.7, 4.8 Договору з наступного банківського дня після повідомлення банком про наявність відповідної вимоги. Вказане спростовує заперечення відповідача, викладені у пунктах 12- 13 цього рішення (у відповідних частинах).

53. Унеможливлення подальшого кредитування настає як наслідок перерахунку ліміту овердрафту та встановлення його у розмірі 0,00 грн. Такий перерахунок може здійснюватися банком як у випадку "відмови позичальнику у наданні овердрафту", так і у випадку "вимоги дострокового повернення овердрафту, процентів, комісій та інших, належних до сплати платежів за Договором". У випадку "відмови позичальнику у наданні овердрафту" таке унеможливлення подальшого кредитування не свідчить про зміну кінцевого строку кредитування. Адже позичальник може у будь-який час до закінчення строку кредитування повернути банку кредит. Вказане спростовує доводи відповідача, викладені у пункті 14 цього рішення.

54. Підпункт 2.14.4 пункту 2.14 Договору як одну із підстав для дострокового повернення овердрафту передбачає наявність арешту грошових коштів на поточних рахунках позичальника, які обліковуються в банку, на момент підписання цього Договору та на момент видачі кредитних коштів.

55. Накладення арешту на рахунок відповідача став причиною віднесення заборгованості відповідача за тілом кредиту на прострочення 03.01.2018 (див. пункти 30-32 цього рішення). Однак в матеріалах справи немає доказів того, що банк вимагав у відповідача дострокового повернення овердрафту та інших платежів, надсилав повідомлення (вимогу) відповідного змісту тощо, в тому числі й 03.01.2018 (див. пункт 33 цього рішення). Відсутність такого повідомлення унеможливлює виникнення у відповідача обов`язку достроково повернути овердрафт. Вказане спростовує заперечення відповідача, викладені у пункті 13-15 цього рішення.

56. Крім того, суд не бере до уваги заперечення відповідача, які відображені в пункті 13 цього рішення стосовно необхідності застосування принципу contra proferentem.

57. Як зазначено в постанові Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18.04.2018 № 753/11000/14-ц, на яку посилається відповідач, застосування принципу contra proferentem здійснюється не у всіх випадках, а лише в тих, коли неможливо зміст правочину витлумачити на підставі статті 213 Цивільного кодексу України. Проте суд надав тлумачення умовам укладеного між сторонами Договору, порівнявши різні його частини, що відповідає частині 3 статті 213 Цивільного кодексу України.

Визначення основної суми заборгованості.

58. Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

59. Заперечуючи проти позову, відповідач визнає, що існує сума заборгованості за тілом кредиту, хоч і не визначає таку чітко. Незгода з визначеною позивачем сумою зумовлена посиланням на неправильне зарахування сум, які надійшли на рахунок відповідача 03.06.2018 (пункт 34 цього рішення).

60. Здійснивши перевірку розрахунку основної заборгованості, суд погоджується з правильністю такого. При цьому суд враховує оцінку обставин, яка наведена в пунктах 65, 66, 72 цього рішення. Станом на 22.03.2018 основна заборгованість відповідача становила 22'497,44 грн., що було визнано самим відповідачем (пункт 36 цього рішення). Отже, позовні вимоги про стягнення 22'497,44 грн. основного боргу є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення відсотків.

61. Частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

62. Згідно з пунктом 3.2 Договору проценти за користування овердрафтом нараховуються щоденно на суму заборгованості по овердрафту за методом "факт/360" (фактична кількість днів у місяці, але, умовно 360 днів у році), за ставкою, вказаною у пункті 2.2 цього Договору з урахуванням строку кредитування за Договором, з дня видачі овердрафту до дня повернення овердрафту в повному обсязі, якщо інше не випливає з умов цього Договору. У випадку надання і погашення овердрафту протягом одного операційного дня, проценти не нараховуються. Пунктом 2.2 Договору процентна ставка встановлена у розмірі 29% річних.

63. Щодо нарахування відсотків за користування кредитом, то згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду (постанова від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12) після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

64. Зважаючи на зазначене, донарахування позивачем відсотків після 22.03.2018 є необґрунтованим. Провівши розрахунок належних до сплати відсотків за користування кредитом, суд установив, що станом на 22.03.2018 заборгованість відповідача зі сплати відсотків становила 4'714,29 грн.

65. Щодо зарахування позивачем 5'426,30 грн. в рахунок погашення заборгованості за відсотками, то таке зарахування відповідає положенням пункту 4.6 Договору. Зокрема, відповідно до пункту 4.6 Договору погашення заборгованості за цим Договором здійснюється у такій черговості:

- сума перевищення дебетового сальдо по поточному рахунку позичальника діючого ліміту овердрафту;

- прострочені платежі зі сплати комісій за користування овердрафтом;

- прострочені платежі зі сплати процентів за користування овердрафтом;

- строкові платежі зі сплати нарахованих комісій за користування овердрафтом, термін сплати яких наступає в поточному місяці;

- строкові платежі зі сплати нарахованих процентів за користування овердрафтом, термін сплати яких наступив в момент надходження коштів;

- проценти за користування овердрафтом, термін сплати яких наступає в поточному місяці;

- пеня, штрафи та інші види неустойки по овердрафту;

- строкові платежі по поверненню овердрафту (основного боргу).

66. Водночас, після зарахування 5'426,30 грн. в рахунок погашення заборгованості за відсотками, відповідно до пункту 4.6 Договору, залишок коштів - 712,01 грн. (5'426,30 грн. – 4'714,29 грн. = 712,01 грн.) повинен був спрямуватись на погашення пені.

67. Зважаючи на вказане, позовні вимоги про стягнення відсотків у розмірі 647,21 грн. є необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо стягнення пені.

68. Відповідно до пунктів 6.1 та 2.6 Договору, за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань (повернення овердрафту, оплати процентів, комісій, інших платежів за цим Договором) банк має право стягнути з позичальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від простроченої/несплаченої суми, за кожний календарний день прострочення.

69. Отже, позивач управі нараховувати пеню за порушення відповідачем строків виконання грошового зобов`язання, проте таке нарахування повинно відповідати встановленим правилам. Так, відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Умовами Договору сторони не погодили інший період нарахування пені. Отже позивач може нараховувати пеню з 23.03.2018 (наступний день після закінчення строку кредитування) по 23.09.2018.

70. Згідно з положеннями пункту 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

71. Зважаючи на зазначене, суд провів власний розрахунок сум пені, не виходячи, при цьому, за межі визначених позивачем строків нарахування пені. Зокрема, початком нарахування пені є 07.06.2018 – згідно з розрахунком позивача, однак кінцевий термін нарахування пені – 23.09.2018 – дата, до якої може нараховуватись пеня відповідно до вимог частини 6 статті 232 Господарського кодексу України.

Розрахунок суми пені за основною заборгованістю

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення22497.4407.06.2018 - 12.07.20183617.0000 %0.093 %*754.4322497.4413.07.2018 - 06.09.20185617.5000 %0.096 %*1208.0822497.4407.09.2018 - 23.09.20181718.0000 %0.099 %*377.2272. Таким чином, загальна сума пені за прострочення повернення Овердрафту за Договором складає 2'339,73 грн. Однак, зважаючи на залишок коштів після сплати відсотків у розмірі 712,01 грн. (див. пункт 66 цього рішення), такий залишок відповідно до пункту 4.6 Договору спрямовується на оплату пені (2'339,73 грн. – 712,01 грн. = 1'627,72 грн.). Отже, до стягнення підлягає 1'627,72 грн. пені за прострочення повернення Овердрафту.

73. Оскільки відповідач погасив заборгованість за відсотками 03.06.2018, а розрахунок пені за простроченими відсотками позивача розпочинається з 07.06.2018, то в частині стягнення 1'095,93 грн. пені за простроченими відсотками потрібно відмовити.

74. Пунктом 2.3 Договору встановлено комісії за надання овердрафту (встановлені тарифами банку): за управління кредитом (овердрафтом) – 0,15%, яка нараховується від суми платежів, здійснених за рахунок овердрафту протягом одного операційного дня і сплачується при поступленні коштів на поточний рахунок позичальника, але не пізніше останнього робочого дня місяця, за який вона нарахована; інші комісії при внесенні змін та доповнень в цей Договір (в умови надання овердрафту) – відповідно до діючих тарифів банку.

75. В розрахунок пені, долучений до позовної заяви (а.с. 20), позивач включив розрахунок пені за простроченою комісією за адміністрування кредиту. Водночас, матеріали позову не містять доказів виникнення та існування заборгованості за вказаною комісією. При цьому суд звертав увагу позивача на необхідність пояснення підстав нарахування пені по простроченій комісії за адміністрування кредиту в судовому засіданні 11.09.2019. Незважаючи на вказане, позивач так і не надав суду пояснень з цього приводу чи розрахунку такої комісії. Зважаючи на вказане, підстав для стягнення пені за простроченою комісією за адміністрування кредиту в сумі 12,90 грн. немає.

Щодо застосування позовної давності.

76. Пунктом 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Частиною 1 статті 259 Цивільного кодексу України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається в письмовій формі.

77. Так, відповідно до пункту 6.5 Договору сторони домовились, що строк позовної давності для стягнення неустойки (штрафу, пені) за цим Договором, прирівнюється до строку позовної давності, встановленої законом для основної вимоги за цим Договором. Згідно з частиною 1 статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

78. Зважаючи на зазначене, сторони узгодили в Договорі трирічну позовну давність для стягнення пені. Та обставина, що пункт 6.5 Договору збільшує спеціальну позовну давність до загальної (трирічної), без зазначення тривалості такої загальної позовної давності (без зазначення календарного періоду), не означає нікчемності чи неукладеності відповідного положення Договору. Адже тривалість загальної позовної давності встановлюється Цивільним кодексом України. За таких обставин суд вважає помилковими доводи відповідача, відображені в пункті 19 цього рішення. Тлумачення цього пункту відповідачем є надто формальним.

Інші заперечення відповідача.

79. Щодо аргументів відповідача стосовно того, що розрахунки позивача є недостовірними доказами на підтвердження розміру заборгованості відповідача за договором про надання овердрафту (пункт 21 цього рішення), то такі не беруться судом до уваги. Адже розрахунки позивача взагалі не можуть вважатися доказами та спрямовані на пояснення визначення позивачем ціни позову. Суд звертає увагу відповідача, що згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обстави (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Такими, до прикладу, є Договір, банківська виписка тощо.

80. Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

81. Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

82. За таких обставин суд дійшов висновку про те, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

ВИСНОВКИ.

83. Умови Договору передбачають 12-місячний строк кредитування, що завершився 22.03.2018. Ні зміна банком лімітів овердрафту, ні наявність підстав для відмови у наданні Овердрафту (пункт 2.14 Договору) не змінюють строків кредитування.

84. Банк не реалізував свого права, передбаченого пунктом 4.7 Договору, та не вимагав у позичальника дострокового повернення Овердрафту.

85. Суд погодився з розрахунком заборгованості за тілом кредиту в сумі 22'497,44 грн., відповідач не спростував такого розміру, що є підставою для задоволення позову в цій частині.

86. Суд застосовує правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12: після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Отже, правомірним є нарахування відсотків до 22.03.2018, що становить 4'714,29 грн. Банк мав право на списання коштів, які надійшли 03.06.2018 на рахунок відповідача, та зарахування їх відповідно до черговості, яка визначена пунктом 4.6 Договору. У зв`язку з цим із зарахованих 5'426,30 грн. Банк мав право зарахувати в рахунок погашення відсотків 4'714,29 грн. Зазначене є підставою для відмови в задоволенні вимог про стягнення 647,21 грн. відсотків.

87. Банк управі нараховувати пеню за прострочення повернення Овердрафту за період з 23.03.2018 по 23.09.2018. В межах заявлених позивачем періодів підставною є пеня в сумі 2'339,73 грн. Зважаючи на залишок коштів після сплати відсотків у розмірі 712,01 грн. (див. пункт 66 цього рішення), до стягнення підлягає 1'627,72 грн. пені за прострочення повернення Овердрафту.

88. Банк не має права нараховувати пеню за відсотками в розмірі 1'095,93 грн. в період 07.06.2018-07.12.2018, адже станом на цей час заборгованість за відсотками була відсутня.

89. Вимоги про стягнення 12,90 грн. є безпідставними з огляду на недоведеність існування заборгованості за комісією за адміністрування кредиту.

90. Позивач не пропустив позовної давності за вимогами про стягнення пені з огляду на наявність пункту 6.5 Договору.

Розподіл судових витрат.

91. Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, на відповідача покладається 1'636,86 грн. витрат на оплату судового збору.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 13, 238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Ретеча" (адреса: вулиця Степана Бандери, будинок 2, місто Новояворівськ, Яворівський район, Львівська область, 81053; ідентифікаційний код 39618482) на користь акціонерного товариства "Кредобанк" (адреса: вулиця Сахарова, будинок 78, місто Львів, 79026; ідентифікаційний код 09807862) 22'497 (двадцять дві тисячі чотириста дев`яносто сім) грн. 44 коп. основної заборгованості, 1'627 (одна тисяча шістсот двадцять сім) грн. 72 коп. пені та 1'636 (одна тисяча шістсот тридцять шість) грн. 86 коп. відшкодування витрат на оплату судового збору.

3. Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 25.09.2019.

Суддя Рим Т.Я.