Рішення № 84507561, 24.09.2019, Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 2/490/784/2019 Справа № 490/1632/18

Центральний районний суд м. Миколаєва

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2019 року Центральний районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Гуденко О.А.,

за участі секретаря Дудник Г.С.,

за участі представників позивача - адвокатів Нехорошева О.В., Губницької-Степанової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївської області, Державного підприємства "Сетам", Мнацаканян Артема Едіковича, третя особа : Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" про визнання електронних торгів з реалізації арештованого майна та акту про реалізацію предмета іпотеки недійсними , -

В С Т А Н О В И В :

У березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ в Миколаївській області, Державного підприємства "Сетам" та переможця торгів ОСОБА_2 , в якому просив поновити строк позовної давності для звернення з позовною заявою визнання недійсним результатів проведених прилюдних торгів та протоколу про проведення електронних торгів, скасувати свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів та скасувати державну реєстрацію нерухомого майна ; визнати недійсними прилюдні (електронні) торги проведених 07.08.2017 р. ДП «СЕТАМ», що оформлені протоколом № 277608 та свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів ОСОБА_2 , скасувати державну реєстрацію права власності набувача Ѕ частка нежитлових приміщень магазину промислових товарів в підвалі житлового будинку літ. А-2, за адресою АДРЕСА_1 .

В обгрунтування позову зазначив, що 07 вересня 2016 року Ленінським районним судом м. Миколаєва постановлено рішення у справі № 489/1681/16-ц за позовом ПАТ КБ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 640/402-К402 від 30.04.2008 року та стягнуто з відповідачів у солідарному порядку заборгованість за цим кредитним договором у загальному розмірі 307 178,44 долари США, що в гривневому еквіваленті складало 8 247 280,35 грн. 04.11.2016 року Ленінським районним судом м. Миколаєва видано виконавчий лист № 2 по справі № 489/1681/16-ц про стягнення на корсить ПАТ «укрсоцбанк» з ОСОБА_1 , та ОСОБА_3 в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 307 178,44 долари США, що в гривневому еквіваленті складало 8 247 280,35 грн .

Позивач зазначив, що 04.01.2017 року постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управлінні юстиції у Миколаївській області було відкрито виконавче провадження № 53228284 з примусового виконання вказаного виконавчого листа. 07 серпня 2017 року були проведені електронні торги та реалізовано 1\2 частку нежитлових прміщень магагзину промислових товарів в підвалі житлового будинку літер А-2 в АДРЕСА_1 , переможцем торгів став ОСОБА_2 . Про примусову реалізацію вазаного майна позивач дізнався лише 09 лютого 2018 року після ознайомлення його представника з матеріалами виконавчого провадження. Ні копії постанови про відкриття виконавчого провадження, ні інших документів иконавчого провадження, повідоомлення про проведення прилюдних торгів він не отримував.

Однак, державним виконавцем в межах цього виконавчого провадження було передано на реалізацію з прилюдних торгів не той предмет іпотеки , який був переданий в іпотеку банку в якості забепечення за кредитним договром № 640/402-К402 – житловий будинок та земельну ділянку за адресою АДРЕСА_2 , а предмет іпотеки за іншим іпотечним догвором від04 лтого 2008 року – приміщення магазину промислових товарів по АДРЕСА_1 .

Натомість норми ЗУ «Про виконавче провадження»дозволяють державному виконавцю передавати на реалізацію предмет іпотеки в ході примусового виконання рішень судів про стягнення на користь іпотекодержателя заборгованості, яка випливає із забезпечених іпотекою зобовязань, за таких умов : відсутність у боржника будь-якого іншого майна, на яке можна першочергово звернути стягнення; наявність заборгованості виключно перед іпотекодержателем; дотримання порядку реалізації майна, визначеного Законом України «Про іпотеку».

Проте в матеріалах справи відсутні будь-які дозволи від ПАТ «Укрсоцбанк» на реалізацію іпотечного майна ОСОБА_1 , яке передано в іпотеку за іншим кредитним договором, а саме майно Ѕ частка нежитлових приміщень магазину промислових товарів в підвалі житл. будинку літ. А-2, за адресою АДРЕСА_1 є іпотечним майном за іншим договором про надання відновлюваної кредитної лінії № 640/663-к663.

Також при проведенні торгів було порушено права і законні інтереси позивача, який не був ознайомлений з інформаційним повідомленням про електронні торги щодо вказаного лоту і відсутність зазначених відомостей перешкодило йому подати заявки на участь, сплатити гарантійні внески та запропонувати відповідну цінову пропозицію під час їх проведення.

Що стосується пропуску строку для оскарження проведення електронних торгів, то ОСОБА_1 у період з 11.01.2017 р. по01.12.2017 р. не був присутнім у м. Миколаїв, що підтверджується копією закордонного паспорта, також не отримував та не міг отримувати кореспонденцію, фактично не знав та не міг знати про проведення електронних торгів. Дізнався про проведення електронних торгів лише після ознайомлення представниками ОСОБА_1 з матеріалами виконавчого провадження 09.02.2018 р.

06 березня 2018 року позовну заяву ухвалою суду залишено без руху, 20 березня 2018 року ухвалою суду провадження у справі відкрито.

Ухвалою суду від 26 вересня 2018 року про забезпечення доказів витребувано у Відділу примусового виконання рішеннь Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13) матеріали виконавчого провадження на огляд у судове засідання або належним чином завірену копію матеріалів виконавчого провадження .

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали та просили його задовольнити з викладених підстав. Звернули увагу суду на те, що майно було реалізовано з торгів за заниженою оцінкою, в торгах приймав участь лише один учасник , оскільки не було належного повідомлення про проведені торги, крім того сам Банк заперечував проти реалізації цього предмету іпотеки.

Представник третьої особи ПАТ «Укрсоцбанк» в судове засідання не з`явився, надав письмові заперечння проти позову , в яких посилається на те, що в порушення умов Кредитного договору та чинного законодавства України позивач не виконує взяті на себе зобов`язання. Ухвалою Ленінського районного суду м.Миколаєва від 01.03.2018 року про відмову у задоволенні заяви про скасування заочного рішення підтверджується той факт, що позивач ОСОБА_1 був достовірно обізнаний про наявність судового рішення про стягнення з нього кредитної заборгованості і усвідомлював насліки такого рішення у вигляді його примусового виконання. Щодо посилання позивача на відсутність згоди іпотекодержателя на реалізацію предмета іпотеки, то таке є безпідставним, оскільки, по-перше, у своєму листі від 23 серпня 2018 року Банк заперечував проти примусової реалізації іншого майна, а не нерухомості по АДРЕСА_1 -друге, така згода є обов`язковою лише у випадках, коли заставне майно реалізовується за зобов`язаннями перед іншою особою, відмінною від іпотекодержателя, проте ПАТ «Укрсоцбанк» є стягувачем у виконавчому провадженні і одночасно заставодержателем реалізованого майна.

Також в позовній заяві не зазначено жодного порушення Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 під час проведення оспорюваних торгів та порушення законних прав позивача у результаті проведенння електронних торгів.

Представник відповідача ДП «СЕТАМ» в судове засідання не з`явився, про дату та час судового засідання повідомлявся належним чином, в квітні 2018 року надав до суду відзив на позов, просив відмовити у позові, посилаючись на те, що вимоги позивача є необгрунтованими, недоведеними та не підлягають задоволенню з наступних підстав. ДП "СЕТАМ" відповідно до наказу Міністерства юстиції України від № 2831/5 "Про реалізацію арештованого майна шляхом проведення електронних торгів" та Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 (далі - Порядок), є організатором електронних торгів та уповноважене на забезпечення здійснення заходів із створення та супроводження програмного забезпечення системи електронних торгів, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у системі, здійснення організації та проведення електронних торгів, забезпечення збереження майна, виконання інших функцій, передбачених цим Тимчасовим порядком. Отже, Організатор розмішує інформацію в Системі, на підставі документів, наданих відповідним органом державної виконавчої служби.

06 липня 2017 року Миколаївською філією підприємства отримано заявку на реалізацію арештовного майна від 29.06.2017 року в рамках виконавчого провадження № 53228284 , відкритого на підставі виконавчого листа Ленінського районного суду м.Миколаєва про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , на користь Банку заборгованості по кредитному договору. Банк є одночасно і іпотекодержателем і стягувачем у виконавчому провадженні , в межах якого реалізовується іпотечне майно, отже його згода на реалізацію не є обов`язковою. Діючим законодавством допускається звернення стягнення на предмет іпотеки в ході процедури ВП без відповідного судового рішення, тим більше для задовлення вимог іпотекодержателя. Про призначення торгів з реалізації лота № 226937, а саме: предмет іпотеки: 1/2 частина нежитлових приміщень магазину промислових тварів в підвалі житлового булинку ліьер А-2 по АДРЕСА_1 , а також про оцінку реалізації майна було повідомлено боржника 11 липня 2017 року простим поштовим повідомленням. Зауважили, що жодних доказів на підтвердження того, що торги відбулися з порушенням порядку при проведенні електронних торгів , ці порушення вплинули на результатати торгів та цим самим були порушені інтереси та права позивача – до позову не надано.

Представник відповідача Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ в Миколаївській області в судове засідання не з`явився, про дату та час судового засідання повідомлявся належним чином, відзиву на позов не надав.

Представик відповідача ОСОБА_2 авокат ОСОБА_4 в останнє судове засідання не зявився, про поважність причин неявки суду не повідомив, відзиву на позов не надав.

Вислухавши пояснення представників позивача, дослідивши і проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, копії матеріалів виконавчого провадження № 55290840 ( обєднаного) , яке перебуває на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України, суд на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов наступнихвисновків.

30.04.2008 р. між АКБ «Укрсоцбанком» та ОСОБА_3 був укладений Договір про надання відновлюваної кредитної лінії № 640/402-К402, відповідно до умов якого Банк надав позичальнику грошові кошти в межах максимального ліміту заборгованості в сумі 155 000,00 дол. США строком до 29 квітня 2023 р.

Згідно з п. п. 1.3, 1.3.1. договору про надання відновлюваної кредитної лінії № 640/402-К402 в якості забезпечення Позичальником виконання своїх зобов`язань щодо погашення Кредиту, кредитор укладає в день укладання цього Договору – з Майновим поручителем – ОСОБА_1 іпотечний договір, за умови якого Позичальник передає Кредитору в іпотеку нерухоме майно, а саме житловий будинок з господарськими та побутовими спорудами і будівлями, загальною площею – 43,1 м. кв., житловою площею – 39.4 м. кв., та земельну ділянку площею 685,0 кв. м за адресою АДРЕСА_2 .

За договором поруки № 640/402-П402 від 30 квітня 2008 р. ОСОБА_1 взяв на себе зобов`язання солідарно відповідати за невиконання ОСОБА_3 зобов`язань за кредитним договором.

01 листопада 2007 року між АКБСР "Укрсоцбанк" та ОСОБА_5 , укладеного Договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 640/663-К663, в забезпечення виконання якого в день укладення договору з майновим поручителем ОСОБА_1 укладено іпотечний договір, за умовами якого поручитель передає Банку в іпотеку нежитлове приміщення , магазин промислових товарів , загаьною площею 80,4 кв.м. в АДРЕСА_1 .

Відповідно до заочного рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 07.09.2016 р. у справі № 489/1681/16-ц, за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про стягнення в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором у розмірі 307 178,44 дол. США на дату винесення рішення по справі та судовий збір 123 879,23 грн.

Відповідно до матеріалів ВП № 53228284, відкритого на підставі виконавчого листа № 2 у справі № 489/1681/16-ц , виданого Ленінським районним судом м.Миколаєва 04.11.2016 року, постановою державного виконавця від 04.01.2017 р. арештовано все майно боржника.

Також відповідно до матеріалів ВП № 55290840, відкритого на підставі виконавчого листа № 489/3968/16-ц , виданого Ленінським районним судом м.Миколаєва 26.09.2017 року про стягнення на користь ПАТ "Укрсоцбанк" з ОСОБА_1 заборгованість за договором відновлювальної кредитної лінії№ 640/70-К70 від 14.02.2008 року 871020,92 доларів США , пені 4 101208,56 грн. , постановою державного виконавця від 04.12.2017 р. арештовано все майно боржника.

Згідно з інформаційної довідки від 22.02.2017 р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно,Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна належного ОСОБА_1 : нежитлове приміщення за адресою АДРЕСА_1 обтяжено іпотечним договором від 14.02.2008 р., іпотекодержатель АКБСР «Укрсоцбанк»

Відповідно до матеріалів справи та виконавчого провадження 23.08.2017 р. ПАТ «Укрсоцбанк» письмово звернулося до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, державного підприємства «Сетам» із листом "щодо реалізації заставного майна", в якому Банк не надає свою згоду на реалізацію майна на торгах в рамках ДП "СЕТАМ" а також просить відмінити наявні торги , повязані з наступним майном : Нежитлове приміщення магазину та нежитлові будівлі за адресою АДРЕСА_3 та земельна ділянка за цією адресою, будинок за адресою АДРЕСА_4 нежитлова будівля за адресою АДРЕСА_5 .

Згідно заявки МФ ДП "СЕТАМ" Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Миколаївській області від 29.06.2017 року - на реалізацію передається арештоване майно боржника ОСОБА_1 за ВП 53228284 , стягувач та іпотекодержатель ПАТ "Укрсоцбанк" - 1\2 частка нежитлових приміщень магазину промислових товарів в підвалі житл. будинку літ. А-2, за адресою АДРЕСА_1 , вартість майна 372 900 грн.

Згідно Висновку з незалежної оцінки майна 1\2 частка нежитлових приміщень магазину промислових товарів в підвалі житл. будинку літ. А-2, за адресою АДРЕСА_1 вартість ринкова (початкова ціна на прилюдних торгах) становить 372 900 грн.

11 липня 2017 року ДП "СЕТАМ" направлено на адресу боржника ОСОБА_1 , стягуваача та відділу ДВС повідомлення щодо реалізації предмета іпотеки шляхом прведення електронних торгів з зазначенням номеру лота, предмета іпотеки ( 1\2 частка вкзаних нежитлових приміщень по АДРЕСА_1 ) , початковою ціною продажу та день і час проведення елекктронних торгів- 07.08.2017 о 9.00. Боржникові повідомлення направлено за адресою вказаною у виконавчому документів, який співпадає з адресою його реєстрації.

07.08.2017 р. відповідно до протоколу № 277608 були проведені електронні торги та реалізовано майно: Ѕ частка нежитлових приміщень магазину промислових товарів в підвалі житл. будинку літ. А-2, за адресою АДРЕСА_1 - за ціною 372 900 грн.

Відповідно до протоколу № 277608 переможцем торгів став ОСОБА_2 .

Про примусову реалізацію Ѕ частка нежитлових приміщень магазину промислових товарів в підвалі житл. Будинку літ. А-2, за адресою АДРЕСА_1 лише 09.02.2018 р. після ознайомлення представниками ОСОБА_1 з матеріалами Виконавчого провадження № 53228284..

Реалізація вказаного майна відбулась в межах виконавчого провадження № 53228284, яке було відкрите 04.01.2017 р. головним держаним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області на підставі заяви ПАТ «Уксоцбанк» щодо стягнення з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в сумі 30 7178,44 дол. США станом на дату винесення рішення 07 вересня 2016 р. 8 247 280,35 грн. і судовий збір в рівній частинах, по 61 939,62 грн. з кожного.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цього, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Згідно із частиною другою статті 16, частиною першою статті 215 ЦК України одним зі способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою-третьою, п`ятою, шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема у зв`язку з невідповідністю змісту правочину цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства.

Наведене узгоджується з нормами частини четвертої статті 656 ЦК України, за якою до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Таким чином, правова природа продажу майна з публічних торгів дає можливість визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно із ч. 3 ст. 36 Закону України "Про іпотеку" договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору, за своїми правовими наслідками, може передбачати передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання в порядку, встановленому ст. 37 Закону України "Про іпотеку".

Порядок реалізації предмета іпотеки за рішенням суду врегульоване ст. 39 цього Закону, якою передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 цього Закону.

Частиною третьою статті 62 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-ХІV, який був чинним на момент проведення електронних торгів, передбачено, що майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними статтею 58 цього Закону.

За частиною першою статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-ХІV визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки нерухомого майна державний виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Відповідно до частини п`ятої статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-ХІV звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.

Пунктом 1 Розділу II Порядку реалізації арештованого майна визначено, що реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до статті 57 Закону України "Про виконавче провадження". Вартість майна, визначена у звіті про оцінку майна, є дійсною на період реалізації арештованого майна. Датою передачі майна на реалізацію вважається дата внесення в Систему інформаційного повідомлення про електронні торги (торги за фіксованою ціною).

Відповідно до ч. 8 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження", примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

Згідно ст. 33 Закону України "Про іпотеку", у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або відповідно до договору про задоволення вимог іпотекодержателя.

Положеннями ст. 43 Закону України "Про іпотеку" визначено, що прилюдні торги проводяться в двомісячний строк з дня одержання організатором прилюдних торгів заявки державного виконавця на їх проведення. Початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 % його вартості, визначеної шляхом його оцінки.

Прилюдні торги проводяться в двомісячний строк з дня одержання організатором прилюдних торгів заявки державного виконавця на їх проведення. Початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки (Стаття 43 Закону).

Наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 затверджено Порядок реалізації арештованого майна, згідно з яким електронні торги - це продаж майна за принципом аукціону засобами системи електронних торгів через веб-сайт, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.

Відповідно до п. 2 розділу VII Порядку, реалізація предмета іпотеки здійснюється відповідно до вимог цього Порядку з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом та Законом України "Про іпотеку". Строк підготовки до електронних торгів під час реалізації предмета іпотеки складає не менше 30 календарних днів.

Організатор не пізніше ніж за 15 робочих днів до дня початку електронних торгів публікує в місцевих друкованих засобах масової інформації за місцезнаходженням предмета іпотеки та на Веб-сайті повідомлення про проведення таких електронних торгів.

Не пізніше дня публікації повідомлення про проведення електронних торгів у засобах масової інформації Організатор письмово повідомляє виконавця, іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день та час проведення електронних торгів та про початкову ціну продажу майна.

Крім того, позивачем не надано доказів того, що ринкова вартість реалізованого майна на момент проведення електронних торгів була вищою порівняно з тією вартістю, за якою її продано на цих торгах, і що, відповідно, могло б вплинуло на розмір погашення заборгованості за виконавчим провадженням.

Позивачем не надано суду доказів на спростовування висновків звіту, зокрема, в частині його дійсної ринкової вартості. Дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів в тому числі оцінки арештованого майна, направлення повідомлення про результати оцінки мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

Підставою для визнання недійсними електронних торгів, як договору, є неправомірність оцінки майна, тоді як недійсність висновку суб`єкта оціночної діяльності недійсним не визнавався. Судом встановлено, що позивач правом щодо оскарження оцінки спірного майна не скористався, а також не надав пр розгляді даної справи жодних доказів того, що визначена ринкова вартість реалізації є заниженою.

При розгляді цієї справи позивачем не доведено, що порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження», у редакції, чинній на момент проведення електронних торгів, вплинуло на результати торгів, зокрема, що вартість майна, яке реалізовувалося на спірних електронних торгах, мала вищу ринкову вартість, а також, що внаслідок проведення торгів з порушенням вищевказаних вимог були порушені права і законні інтереси позивача, який оспорює результати торгів, оскільки підставою для пред`явлення позову про визнання електронних торгів недійсними є наявність не лише порушення норм закону під час проведення цих торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.

Такий висновок викладено у постановах Верховного Суду України від 29 червня 2016 року у справі № 6-370цс16 та від 12 жовтня 2016 року у справі № 6-1981цс16. Колегія суддів не знаходить підстав для відступлення від цих правових висновків.

Доводи позову про проведення електронних торгів за участі лише одного учасника торгів , крім того що таке не є порушенням Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, чинного на час проведення спірних електронних торгів, атакож щодо відсутності письмової згоди на реалізацію іпотекодержателя ( тим більше враховуючи що заборони чи незгоди на реалізацію спірного майна ПАТ «Укрсоцбанк» не надавав) - не можуть бути взяті до уваги, оскільки позивачем не доведено, що зазначені порушення вплинули на результати електронних торгів.

Також відсутні підстави для задоволення позову, оскільки позивач не надав будь-яких доказів порушення його прав. Посилання заявника на те, що також, що в межах виконавчого провадження , відкритого на примусове виконання рішення суду про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за іншим кредитним договром, ніж за тим, в забезпечення виконання зобовязань за яким передано в іпотеку реалізоване майно - не можуть бути взяті до уваги, оскільки позивачем не доведено, що зазначені порушення вплинули на результати електронних торгіві , насамперед, порушили права саме його як боржника у зобовязанні , враховуючи відсутність скарг з цього приводу як іпотекодержателя, так і іншого боржника, зобовязання якого були забезпечені реалізованим прежметом іпотеки..

Посилання позивача на те, що він не був належним чином повідомлений про дату проведення енлектронних торгів також не може бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними, оскільки боржникові повідомлення направлено ДП "Сетам" за адресою, вказаною у виконавчому документів, який співпадає з адресою його реєстрації. При цьому суд враховує, що боржник знав про існування зведеного виконавчого провадження щодо примусового стягнення з нього великої суми заборгованості, про передачу спірного майна на реалізацію, проте не вчинив дій по погашенню заборгованості за кредитним договором. Перебування ОСОБА_1 протягом 2016- 2017 року за кордоном у різних країнах (Італія, Філіппіни, Єгипет тощо) не свідчить проте, що при проведенні та призначенні торгів були не виконані вимоги вищевказаного Порядку їх проведення.

За положеннями статті 361 ЦК України співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

В свою чергу частиною 2 статі 366 ЦК України кредитор має право вимагати продажу боржником своєї частки у праві спільної часткової власності з направленням суми виторгу на погашення боргу.

Таким чином частка у праві спільної часткової власності є самостійним об`єктом цивільних прав, на неї кредитором може бути звернуто стягнення у рахунок погашення боргу шляхом вимоги продажу цієї частки з публічних торгів, а тому результати прилюдних торгів у справі не можуть бути визнані недійсними у зв`язку з тим, що кредитор звернув стягнення на предмет іпотеки , на окремі частки майна, що перебуває у спільній частковій власності співвласників такого майна. Аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Верховного Суду, Касаційного цивільного суду по справі №686/25616/13-ц від 21.02.2018 року.

Доводи позивача про те, що підготовка, організація та проведення електронних торгів з реалізації вказаного майна здійснилася без урахування особливостей, визначених Законом України «Про іпотеку», оскільки це майно знаходилося в іпотеці ПАТ «Укрсоцбанк» в якості забезпечення зобовязань за іншим кредитним договром , є теж безпідставними, оскільки згідно з частиною третьою статті 54 Закону України «Про виконавче провадження» для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто в разі виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів, якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Тобто зазначені норми закону передбачають можливість задоволення вимог кредитора, які не забезпечені заставою/іпотекою, проте за певних умов, визначених наведеною вище нормою права.

Частиною четвертою статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателя не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або тоді, коли йому стало відомо, про арештоване майно боржника знаходиться у заставі, роз`яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про звільнення заставленого майна з-під арешту.

Відповідно до встановлених обставин, реалізовані на торгах нежитлові приміщення магазину перебували також в іпотеці ПАТ «Укрсоцбанк» , який є стягувачем і у цьому виконавчому провадженні в межах якого відбулася примусова реалізація майна боржника. Проте у позові не наведено, як саме вплинуло на результати електронних торгів та законні права та інтереси саме позивача ОСОБА_1 те, що реалізоване іпотечне майно, передано в іпотеку за іншим кредитним договром, укладеним з іншим позичальником та за яким сам ОСОБА_1 є також і солідарним боржнимком як фінасовий поручитель ( за умови відсутності заперечень проти цього як самого іпотекодержателя, так і, насамперед, позичальника за кредитним договром № 640/663-К663) .

А тому суд не погожується із тверджденнями позивача, які не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи - що є підставою для відмови у задоволенні позову .

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати позивачеві стягненню з відповідачів не підлягають.

Керуючись ст.ст. 16, 322, 335, 376, 392 ЦК України, ст. ст. 3, 19, 27, 141, 280-284 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївської області, Державного підприємства "Сетам", ОСОБА_6 Едіковича, третя особа : Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" про визнання електронних торгів з реалізації арештованого майна та акту про реалізацію предмета іпотеки недійсними - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду протягом 30 днів з часу проголошення.

Суддя О.А. Гуденко