Ухвала суду № 84504216, 05.09.2019, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/10242/19

Категорія 17

У Х В А Л А

про залишено позовної заяви без руху

05 вересня 2019 року м. Київ

Подільський районний суд м. Києва, у складі судді Гребенюка В.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання правочинів щодо нерухомого майна недійсними,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Подільського районного суду м. Києва із вищезазначеним позовом.

Виходячи з правил загальної підсудності у відповідності до ч. 1 ст. 27 ЦПК України, відповідно до якої позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом..

Однак, за правилами ст.30 ЦПК України, позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

З матеріалів позову вбачається, що позивач просить визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 недійсним, та визнати договір дарування квартири АДРЕСА_2 недійсним.

Як роз`яснено в Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Виключну підсудність встановлено, зокрема, для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об`єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності. До нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це - позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Виходячи з аналізу зазначених правових норм, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема, щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно тощо. Тому в даному випадку застосовуються правила виключної підсудності, так як предметом спору є визнання договорів, об`єктом яких є нерухоме майно, недійсними, і відповідно до положень ст. 30 ЦПК України даний позов повинен розглядатись за місцем знаходження нерухомого майна.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Таким чином, позов потребує додаткового обґрунтування в частині визначення підсудності спору, для подальшої передачі справи за підсудністю.

Частиною 1 статті 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. ст. 175, 185, 260 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання правочинів щодо нерухомого майна недійсними - залишити без руху;

Надати строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали; Роз`яснити, що у разі не усунення недоліків у встановлений в ухвалі строк, позовна заява вважається неподаною та повертається позивачу; Копію цієї ухвали направити позивачу; Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Гребенюк