Ухвала суду № 84503773, 02.09.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/33786/19

Провадження № 2/761/7070/2019

У Х В А Л А

Іменем України

02 вересня 2019 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Притула Н.Г., розглянувши заяву ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору по справі за позовом ОСОБА_1 до Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшла зазначена позовна заява.

В своїй заяві позивач просить: визнати протиправним та скасувати наказ про його звільнення, поновити його на роботі та стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 02.08.2019 року по день ухвалення рішення суду, виходячи із середньоденної заробітної плати у сумі 346,15 грн.

Разом з тим, в даній заяві заявник просить звільнити його від сплати судового збору, з підстав визначених п. 3 ч. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», зокрема посилаючись на те, що в даному випадку заявлено спір, який виник, у зв`язку із захистом його трудових прав.

Стаття 8 Закону України «Про судовий збір» визначає перелік підстав щодо розстрочення або відстрочення сплати судового збору, зокрема, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір»).

За змістом вказаної норми, відстрочення, звільнення від сплати судового збору на певний строк або звільнення відсплати такого є правом суду, а не обов`язком.

При цьому, п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», роз`яснено, що відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та ст. 82 ЦПК України (в ред. 2005 року) єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК (в ред. 2005 року) повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Крім цього, ч. 1 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 3 ст. 81 ЦПК України).

Разом з тим, у ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визнано рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

Так, заявником не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували викладені в заяві обставини, а також свідчили про його скрутне матеріальне становище, які б не надавали йому можливості сплатити судовий збір за подання даного позову, у розмірі передбаченому Законом. При цьому, варто зазначити, що надана довідка про доходи позивача за січень-серпень 2019 року не є підставою для звільнення його від сплати судового збору, так як згідно ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суд може звільнити позивача від сплати судового збору, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи, за попередній календарний рік. Так, надана довідка, не надає змоги суду встановити, чи дійсно позивач позбавлений можливості за своїм матеріальним станом, сплатити судовий збір за подання даної позовної заяви.

Крім того, ст. 8 Закону України «Про судовий збір» визначено чіткий перелік підстав, за яких суд може звільнити від сплати судового збору.

При цьому, Закон чітко визначає випадки у яких сторона звільняється від сплати судового збору. При цьому, положеннями ч. 3 ст. 2 ЦПК України визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом.

Так позивач, посилається на те, що даний спір виник у зв`язку із захистом його трудових прав, а тому він просить звільнити його від сплати судового збору.

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Аналізуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», можна зробити висновок, що від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позову, в якому заявлено вимоги саме щодо стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Як вбачається, позивач у своїй заяві, окрім вимоги про поновлення його на роботі, заявляє вимоги щодо скасування наказу про звільнення, визнання його протиправним, а також стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Так, як зазначено у висновках Постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі №12-301гс18, за змістом приписів ст.ст. 94, 116, 117 КЗпП України та ст.ст. 1, 2 Закону України «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними, в передбачений законом строк, винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право, згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.

Тобто в даному випадку, в розумінні положень ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а також роз`яснень які містяться у вищезазначеній Постанові, в даному випадку, позивач звільняється від сплати судового збору лише за заявлену вимогу про поновлення його на роботі, так як за інші вимоги позову, включаючи стягнення середнього заробітку - передбачена сплата судового збору, в порядку та розмірі встановленому Законом України «Про судовий збір».

Таким чином, наведена підстава позивача щодо звільнення його від сплати судового збору, з посиланням на те, що даний позов виник з трудових правовідносин, у зв`язку із захистом його трудових прав, із урахуванням заявлених вимог позову та в розумінні наведених вище роз`яснень та норм Закону - не є підставою, за якої суд може звільнити позивача від сплати судового збору за подання даної позовної заяви, в повному обсязі.

Отже, враховуючи вищевикладене, заява позивача про звільнення від сплати судового збору в порядку, регламентованому ст. 136 ЦПК України та ст. 8 Закону України «Про судовий збір» не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 4, 8 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 136, 175, 185, 260 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору по справі за позовом ОСОБА_1 до Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.Г.Притула