Рішення № 84495362, 17.09.2019, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/982/19

провадження №: 2/398/994/19

РІШЕННЯ

Іменем України

"17" вересня 2019 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

у складі: головуючого - судді Крімченко С.А.,

за участю секретаря Шаповал І.Ф.

за участю представника позивача адвоката Гулого А.В.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Олександрії цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації,

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Гулий А.В. , який діє в інтесах позивача ОСОБА_2 , звернувся до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області з позовом до ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації і просив суд:

1. Визнати недостовірною інформацію, розповсюджену ІНФОРМАЦІЯ_1 на сайті YouTube та соціальній мережі Facebook у загальнодоступній групі «Александрия ОСОБА_3 » під назвою «Притон для наркоманов от руководителя местной Радикальной ОСОБА_4 Ляшка» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та такою, що порушує права ОСОБА_2 на повагу до його гідності, честі та недоторканість ділової репутації, а саме:

- « ОСОБА_5 для наркоманов и ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 в ОСОБА_7 городской Радикальной ОСОБА_8 Ляшко, депутат горсовета – Александр ОСОБА_9 »;

- «…власником цього цієї недобудови є депутат міської ради олександрійської є депутат, є депутат міської ради від кого б ви думали?, від якої партії? – від Радикальної партії ОСОБА_10 . І не просто депутат, а голова Олександрійського місцевого осередку Радикальної партії ОСОБА_11 …»;

- «…Ще раз кажу, власником якого є депутат міської ради, голова місцевого осередку Радикальної партії…»;

- «…От бачте, як радикали дбають про місто Олександрію…»;

- «…Негоже для депутата і для представника партії, тим паче на керуючих ланках мати отакий безлад в місті у своїй власності…».

Також просить зобов`язати відповідача спростувати поширену відносно позивача недостовірну інформацію, викладену 09 березня ІНФОРМАЦІЯ_4 на сайті YouTube та соціальній мережі Facebook у загальнодоступній групі «Александрия ОСОБА_3 » під назвою «Притон для наркоманов от руководителя местной ОСОБА_12 ОСОБА_13 » в той же спосіб, в який вона була розповсюджена, шляхом відеозвернення з наступним текстом спростування: «09.03.2019 року мною, ОСОБА_1 , було записано та розповсюджено відеозвернення на YouTube та соціальній мережі Facebook у загальнодоступній групі «Александрия ОСОБА_3 » під назвою «Притон для наркоманов от руководителя местной Радикальной ОСОБА_4 Ляшка», де мною озвучувались недостовірні та неправдиві відомості відносно ОСОБА_2 , депутата Олександрійської міської ради від Радикальної партії ОСОБА_14 , а саме: те, що він є власником недобудованої будівлі по АДРЕСА_1 , є причетним до ОСОБА_15 для наркоманів і страшного гадючника в даній будівлі та створює всі умови для того, що в даній будівлі вбивали, різали, ґвалтували, кололися, бухали, дралися».

На відшкодування моральної шкоди за розповсюдження недостовірної інформації позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 100 000 грн., судові витрати в розмірі 1 000 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 3 000 грн., а також ті, які будуть понесені ним в майбутньому.

Позов обґрунтований наступним.

09 березня 2019 року на сайті YouTube під назвою «Притон для наркоманов от руководителя местной Радикальной ОСОБА_13 » відповідач ОСОБА_1 розмістив відеозапис https:\\www ІНФОРМАЦІЯ_5 \ ІНФОРМАЦІЯ_6 v=80J-60LLEEU&t=12s, який також поширив у Facebook у загальнодоступній групі «Александрия ІНФОРМАЦІЯ_7 » https:\\www. ІНФОРМАЦІЯ_8 .com\100005192861009\videos\ НОМЕР_1 UzpfSTEwMDAwNTE5Mjg2MTAwOToxMDI1NDM5NTg3NjM5MTI3\?id=100005192861009&fref=search&_tm_=%2Cd%2CP-R&eid=ARAPXJXWT3A7KtBnHE3fielm6TR0YgSVjpAEzI5XExS_Yi9JQrjoLmhjou6bngQAMcSGM5oKIMR6aPFJ, де прямо звинуватив позивача в тому, що він, як власник недобудованої десятиповерхівки за адресою: АДРЕСА_1 , розвів наркопритон та «страшний ІНФОРМАЦІЯ_9 ». Безпосередньо під самим відео відповідач написав: «Притон для наркоманов и ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_6 в ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_16 городской ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_8 ОСОБА_17 , депутат горсовета – ОСОБА_18 ». Також відповідач завуальовано звинувачує позивача, як депутата Олександрійської міської ради від Радикальної партії ОСОБА_14 , у смерті 19-річної дівчини, яка напередодні цього померла, а її тіло було знайдено біля даної будівлі.

Позивач зазначає, що на сайті YouTube під назвою «Притон для наркоманов от руководителя местной Радикальной ОСОБА_13 » ОСОБА_1 поширює неправдиву інформацію та наполягає на тому, що недобудова належить позивачу та, начебто, він особисто, як депутат від Радикальної партії ОСОБА_14 , є джерелом усіх проблем, які пов`язані з цією будівлею, наголошуючи на тому, що до цього причетні всі партійці від Радикальної партії:

- «Притон для наркоманов и ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 в ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_16 городской Радикальной ОСОБА_19 , депутат горсовета – Александр ОСОБА_9 »;

- «…власником цього цієї недобудови є депутат міської ради олександрійської є депутат, є депутат міської ради від кого б ви думали?, від якої партії? – від Радикальної партії ОСОБА_10 . І не просто депутат, а голова Олександрійського місцевого осередку Радикальної партії ОСОБА_11 …»;

- «…Ще раз кажу, власником якого є депутат міської ради, голова місцевого осередку Радикальної партії…»;

- «…От бачте, як радикали дбають про місто Олександрію…»;

- «…Негоже для депутата і для представника партії, тим паче на керуючих ланках мати отакий безлад в місті у своїй власності…».

Недобудова, АДРЕСА_2 знаходиться по АДРЕСА_1 , належала ТОВ «Стандарт», але 27 січня 2017 року ТОВ «Стандарт» продало дану будівлю ОСОБА_20 , яка є її власником на сьогоднішній день.

Позивач вважає, що інформація, поширювана щодо нього відповідачем, має негативний характер, оскільки повідомляє третім особам про порушення позивачем загальновизнаних правил співжиття, прийнятих у суспільстві вимог та принципів етики і моралі, та є, на думку позивача, такою, що порушує його немайнові права, і не являється оціночним судженням.

На думку позивача, поширенням вказаної інформації відповідач створив негативну соціальну оцінку особи позивача в очах оточуючих, як такого, що створює загрозу для людей, сприяє аморальному розладу суспільства, чим порушив його право на повагу до гідності та честі людини. Вважає, що цими діями відповідач порушив його ділову репутацію, в тому числі як депутата Олександрійської міської ради.

Позивач вважає, що поширенням недостовірної інформації щодо нього, відповідачем завдано шкоди його немайновим інтересам, порушено його конституційне право на повагу до гідності, честі та ділової репутації.

Тому ним обраний спосіб захисту та поновлення своїх прав, передбачений статтями 16 та 277 ЦК України, - спростування недостовірної інформації щодо нього. Моральну шкоду позивач оцінив в 100 000 грн., яку просить стягнути з відповідача.

Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області про відкриття провадження від 16 квітня 2019 року позовна заява прийнята до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Відповідачем був поданий відзив на позовну заяву.Відзив мотивований тим, що ним дійсно була розміщена в мережі інтернет критичну інформацію щодо стану незавершеного будівництва десятиповерхового будинку по АДРЕСА_1 .Підставою для такого відеорепортажу стало звернення голови правління ОСББ» Житло граніт» до нього, як голови Громадської організації « Думка громади Олександрії» щодо надання допомоги у вирішенні проблеми незавершеного будівництва першого під`їзду їхнього будинку.У зверненні було зазначено, що відсутність належної консервації об`єкту незавершеного будівництва ( відсутність грат на вікнах першого поверху, відсутність охорони, вільний доступ до будинку)створюють умови для перебування в будинку наркоманів, алкоголіків, інших невідомих осіб сумнівної зовнішності.Також до даної будівлі мають вільний доступ і діти. Керівництво ОСББ зазначало, що починаючи з 2015 року вони неодноразово зверталися до власника недобудови – депутата Олександрійської міської ради – ОСОБА_21 з проханням навести лад та унеможливити доступ до об`єкту незавершеного будівництва по АДРЕСА_1 .Але жодної відповіді від депутата не отримали. Неодноразово мешканці будинку зверталися і до міського голови з приводу даної ситуації. Власником даного об`єкту є ТОВ « Стандарт», директором якого є ОСОБА_2 .Отже , розміщена ним інформація є достовірною, адже саме дії ( бездіяльність) керівника ТОВ « Стандарт» ОСОБА_2 призвели саме до виникнення осередку скупчення наркоманів, алкоголіків та безпритульних у незавершеному будівництві по вул. АДРЕСА_1 , 2.

Представником позивача ОСОБА_22 подана відповідь на відзив, в якій зазначено, що відповідач не спростовує той факт, що власником будівлі по АДРЕСА_1 до 27.01.2017 року являлося ТОВ « Стандарт» і при цьому відповідач не надає підтверджень того, що дана будівля , на момент поширення недостовірної інформації, була у володінні фізичної особи ОСОБА_2 Відповідач по справі мав і має можливість перевірити та підтвердити факт належності будівлі ОСОБА_2 .

Представник позивача адвокат Гулий А.В. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.Зазначив, що відповідачем поширено недостовірну інформацію про належність незавершеного будівництва по АДРЕСА_1 позивачу ОСОБА_2 як фізичній особі, а також про причетність даної особи до створення притону для наркоманів в даній будівлі. Позивач є публічною та діловою людиною.Інформація була поширена з метою створення негативного враження про дану особу.Крім того, акцентовано увагу на належність його до певної політичної партії для зменшення рейтингу даної політичної сили серед мешканців міста. Поширеною відповідачем недостовірною інформацією позивачу було завдано моральної шкоди.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечив проти заявлених вимог, пояснив, що він не перевіряв інформацію про належність даної будівлі саме позивачу, а отримав дану інформацію від жителів даного будинку. Вважає висловлене ним в відеозверненні оціночним судженням, а не фактичним твердженням.

Вислухавши представника позивача ОСОБА_23 .В., відповідача ОСОБА_1 ,свідка ОСОБА_24 , вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В тому числі, суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.

Відповідно до ст. 3 Конституції України, честь і гідність людини визнається найвищою цінністю в Україні.

Як передбачено ст. 28 Конституції України, кожен має право на повагу до його гідності та ніхто не може бути підданий такому поводженню, що принижує його гідність.

За змістом ч. 4 ст. 32 Конституції України, ст. 10 Конвенції «Про захист прав людини і основних свобод», кожному гарантується право на захист ділової репутації та спростовування недостовірної інформації про себе і членів своєї сім`ї..

Згідно ст. 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Здійснення цих прав може бути обмежене законом, зокрема, для захисту репутації або прав інших людей.

Разом з тим відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Статтею 201 ЦК України передбачено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством,є, зокрема честь, гідність і ділова репутація.

Статтею 269 ЦК України визначено, що особисті немайнові права належать кожній фізичній особі від народження або за законом.

Відповідно до статті 270 ЦК України фізична особа, зокрема має право на повагу до гідності і честі.

Нормами статті 275 ЦК України встановлено, що фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб, захист особистого немайнового права може здійснюватися відповідно до змісту цього права, способу його порушення та наслідків, що їх спричинило це порушення.

Відповідно до статті 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, які є особистими немайновими благами фізичної особи; гідність та честь фізичної особи є недоторканими.

Згідно статті 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації.

Чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об`єктів судового захисту.

Згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 на сайті YouTube та 09 березня 2019 року у соціальній мережі Facebook опубліковано відеозапис під назвою «Притон для наркоманов от руководителя местной ОСОБА_12 ОСОБА_25 ».

На даному відеозапису під назвою «Притон для наркоманов от руководителя местной Радикальной ОСОБА_25 » ( стенограма якого є в матеріалах справи ( а.с. 18)) відповідач ОСОБА_1 промовив наступне: «…власником цього цієї недобудови є депутат міської ради олександрійської є депутат є депутат міської ради від кого б ви думали, від якої партії? Від Радикальної партії ОСОБА_10 . І не просто депутат, а голова Олександрійського місцевого осередку Радикальної партії ОСОБА_11 …» , «...ще раз кажу, власником якого є депутат міської ради, голова місцевого осередку Радикальної партії…» , «…От бачте, як радикали дбають про місто Олександрію….», «…Негоже для депутата і для представника партії, тим паче на керуючих ланках мати отакий безлад в місті у своїй власності…» .

Вказані обставини підтверджуються відеозаписом на диску СD-R Verbatim, який міститься в матеріалах справи (а.с. 26).

Також 09 березня ІНФОРМАЦІЯ_4 в загальнодоступній групі «Александрия ІНФОРМАЦІЯ_7 » в соціальній інтернет-мережі Фейсбук ОСОБА_1 розмістив відеозапис з назвою «Притон для наркоманів та страшний гадюшник розвів в Олександрії голова міської Радикальної Партії Ляшка, депутат міської ради - Олександр Ходак», що підтверджується відповідними роздруківками, що містяться у матеріалах справи (а.с. 16).

Згідно зі статтею 10 Закону України «Про інформацію» за змістом інформація поділяється на такі види: інформація про фізичну особу; інформація довідково-енциклопедичного характеру; інформація про стан довкілля (екологічна інформація); інформація про товар (роботу, послугу); науково-технічна інформація; податкова інформація; правова інформація; статистична інформація; соціологічна інформація; інші види інформації.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України «Про інформацію», оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Основними принципами інформаційних відносин є, зокрема, гарантованість права на інформацію, відкритість та доступність інформації, свобода обміну інформацією, достовірність і повнота інформації. Кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб (статті 2, 5 Закону України «Про інформацію»).

За змістом п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Відповідно до п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» згідно з положеннями статті 277 ЦК і статті 10 ЦПК обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Тобто, юридичним складом, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Аналіз зазначеного законодавства та ст. 10 Конвенції «Про захист прав людини і основних свобод» і практики її застосування свідчить про те, що межі свободи вираження думок, суджень залежать від їх змісту та від того, чим займається особа, стосовно якої ці думки висловлені. Право на недоторканість ділової репутації та честь і гідність особи підлягають захисту лише у випадках, коли особа доведе, що інформація була поширена «з явним злим умислом», тобто з нехтуванням питання про їх правдивість чи неправдивість. Ухвалюючи рішення в справі про захист гідності, честі чи ділової репутації публічної особи, суд також повинен дотримуватись основоположних принципів права, зокрема презумпції невинуватості. У справах зазначеної категорії, позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Судом встановлено, що доступ до каналу YouTube та групи «Александрия ІНФОРМАЦІЯ_7 » в мережі Facebook є необмеженим.

Враховуючи, що у відповідних публікаціях зазначено власне ім`я, прізвище позивача та його партійну приналежність, а саме: « ОСОБА_11 », «голова Олександрійського місцевого осередку Радикальної партії», суд встановив наявність сукупності обставин ,а саме: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб , а саме інформацію доведено до необмеженого кола осіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто поширена інформація стосується саме особи позивача.

Стосовно поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 1 ЦК України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Як передбачено ст. 13 ЦК України, цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства; при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, при здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 20 ЦК України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Згідно зі статтею 276 ЦК України орган державної влади, фізична особа або юридична особа, діями або бездіяльністю яких порушено особисте немайнове право фізичної особи, зобов`язані вчинити необхідні дії для його негайного поновлення, якщо такі дії не вчинюються, суд може постановити рішення щодо поновлення порушеного права, а також відшкодування моральної шкоди, завданої його порушенням.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 30 Закону України «Про інформацію», ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовностилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Право висловлювати судження, оцінку, думки закріплено також у ст. 10 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», які, відповідно до ст. 9 Конституції України, є частиною законодавства України.

При цьому суспільство також має право на отримання інформації, яка відповідає дійсності та надає можливість суспільству здійснити її оцінку самостійно на основі усіх фактів та різноманіття думок щодо оцінки такої інформації та її значення для суспільства, тому так важливо, щоб інформація, яка поширюється будь-ким, а особливо засобами масової інформації або лідерами суспільної думки, посадовими особами, державними службовцями, відповідала дійсності, з одного боку, а з другого – була суспільно значуща та задовольняла попит суспільства на необхідність контролю за діяльністю державних органів та їх посадових осіб.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням, чи критикою та чи є вона такою, що виходить за межі допустимої критики за встановлених судами фактичних обставин справи.

В даному випадку, суд вважає, що твердження ОСОБА_1 щодо приналежності ОСОБА_2 недобудови, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , висловлене у відеозаписі, опубліковано на каналі YouTube 10 березня 2019 року та яке поширене ІНФОРМАЦІЯ_1 в соціальній інтернет-мережі Фейсбук в групі « ІНФОРМАЦІЯ_12 Online» не носить характеру оціночного судження, а містить конкретне твердження, яке є недостовірним і містить відомості, які не відповідають дійсності.

Так, згідно наданих позивачем матеріалів до позовної заяви, а саме інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно , Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта , р.н. довідки 159654996 від 15.03.2019 року, зазначено, що у власності позивача ОСОБА_2 відсутній об`єкт незавершеного будівництва по АДРЕСА_1 ( а.с. 11-12).

Крім того, до позовної заяви був доданий договір купівлі-продажу від 27.01.2017 року, посвідчений приватним нотаріусом Олександрійського міського нотаріального округу Кіровоградської області Хоменком В.Ю. , р.н. 75, згідно якого 27 січня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стандарт» в особі директора ОСОБА_2 та ОСОБА_20 було укладено договір купівлі-продажу, згідно якого ОСОБА_20 придбала незавершений будівництвом перший під`їзд 160 квартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Об`єкт належить продавцю на праві власності, на підставі рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17 березня 2006 року. Вартість об`єкта за домовленістю сторін покупцем будуть сплачені продавцю після повної добудови та введенням в експлуатацію об`єкта, але не пізніше 01.02.2027 року.Передача об`єкта здійснюється продавцем покупцю під час підписання сторонами цього договору. Право власності на об`єкт підлягає державній реєстрації.(а.с. 13-14).

Крім цього, саме відповідачем ОСОБА_1 до відзиву на позовну заяву надано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно , Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта , р.н. довідки 170037169 від 10.06.2019 року, згідно якої власником незавершеного будівництва ( 1 під`їзду НОМЕР_2 квартирного будинку) АДРЕСА_1 є Товариство з обмеженою відповідальністю « Стандарт» на підставі рішення суду від 17.03.2006 року, справа№ 2117/2006.( а.с. 67-68)

Також відповідачем ОСОБА_1 надано інформацію про юридичну особу ТОВ « Стандарт» з сайту Міністерства юстиції України.Згідно даної інформації , засновниками даної юридичної особи являються: ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 .Орнами управління даної юридичної особи є загальні збори та директор. Керівником даної юридичної особи є ОСОБА_2 .( а.с. 59-60)

Крім цього, відповідачем ОСОБА_1 наданий лист Олександрійської міської ради від 12.07.2016 року , адресований голові правління ОСББ « Житло-граніт» Пономаренко Л.Ф. , в якому повідомляється , що власником незавершеного будівництва першого під`їзду житлового будинку по АДРЕСА_1 є ТОВ « Стандарт». ( а.с. 50) та лист голови правління ОСББ « Житло-граніт» Пономаренко Л.Ф. від 12.04.2018 року , адресований керівнику ТОВ « Стандарт» ОСОБА_2 про необхідність полагодження захисних решіток та входу на дах будинку ( а.с. 51)

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_24 пояснила, що вона проживає в будинку по АДРЕСА_1 і особисто зверталася до ОСОБА_2 щодо наведення ладу в незавершеному будівництві першого під`їзду даного житлового будинку.Останній не повідомляв їй хто власник даної нерухомості, не заперечував, що не має відношення до даної будівлі. Вона не перевіряла дану інформацію.

За правилами ст.ст. 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідачем не надано жодних доказів достовірності інформації, яка була викладена щодо позивача на каналі YouTube 10 березня 2019 року та яка поширена ІНФОРМАЦІЯ_1 в соціальній інтернет-мережі Фейсбук в групі «Александрия ІНФОРМАЦІЯ_7 » з посиланням на канал YouTube (https://www.youtube.com/channel/UCpU_x236UeFdF70OsVtOCjw).

В свою чергу, позивачем суду доведений факт поширення недостовірної інформації.

Суду доведено, що внаслідок поширення цієї інформації було порушено особисті немайнові права позивача, оскільки в них містяться відомості про події, та факти, які не відповідають дійсності.

Інформація щодо належності незавершеного будівництва першого під`їзду житлового будинку по АДРЕСА_1 саме фізичній особі ОСОБА_2 , яка поширена відповідачем , є фактичним твердженням, а не оціночним судженням. Дана інформація може бути перевірена та доведена. Відповідач мав можливість перед поширенням даної інформації переконатися в її достовірності, але не зробив цього.

Таким чином, суд дійшов до переконання, що зазначена інформація є недостовірною, а тому позов в частині визнання інформації недостовірною є обґрунтований та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 94, 277 ЦК України, фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на спростування цієї інформації; спростовує недостовірну інформацію особа, яка її поширила і у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Пункт 25 Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної чи юридичної особи» передбачає, що спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація. У разі, якщо спростування недостовірної інформації неможливо чи недоцільно здійснити у такий же спосіб, у який вона була поширена, то воно повинно проводитись у спосіб, наближений (адекватний) до способу поширення, з урахуванням максимальної ефективності спростування та за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію.

Отже покладення на відповідача ОСОБА_1 обов`язку спростувати поширену недостовірну інформацію у такий саме спосіб, яким вона була поширена, оприлюднивши відеозвернення наступного змісту: «09.03.2019 року мною, ОСОБА_1 , було записано та розповсюджено відеозвернення на YouTube та соціальній мережі Facebook у загальнодоступній групі «Александрия ОСОБА_3 » під назвою «Притон для наркоманов от руководителя местной Радикальной ОСОБА_4 Ляшка», де мною озвучувались недостовірні та неправдиві відомості відносно ОСОБА_2 , депутата Олександрійської міської ради від Радикальної партії ОСОБА_14 , а саме: те, що він є власником недобудованої будівлі по АДРЕСА_1 , є причетним до ОСОБА_15 для наркоманів і страшного гадючника в даній будівлі» на каналі ОСОБА_29 Кіяшка ІНФОРМАЦІЯ_13 сайту YouTube та в соціальній інтернет-мережі Фейсбук у групі « ОСОБА_30 », буде відповідати такому способу захисту як спростування недостовірної інформації .

На переконання суду, спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація, так як саме такий спосіб спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію.

Крім того, на думку суду, з урахуванням викладеної в позові вимоги, саме такий спосіб захисту буде ефективним для захисту порушеного права позивача.

За змістом ст.ст. 94, 277 ЦК України фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації, а також на відшкодування моральної шкоди, яка полягає у переживаннях, породжених внаслідок приниження чи образи, несправедливих звинувачень або наклепу.

Суд погоджується із тим, що внаслідок поширення відносно позивача негативної інформації у загальнодоступній мережі Інтернет, останній зазнав моральної шкоди, так як стосовно нього поширено невизначеному колу користувачів неправдиву інформацію, яка створює враження у читачів щодо позивача, як недоброчесної особи, що беззаперечно впливає на його гідність, як фізичної особи, людини та громадянина, на його честь та ділову репутацію, в тому числі, як депутата Олександрійської міської ради. Суд також враховує, що відповідачем була акцентована увага на те, що позивач є головою місцевого осередку певної політичної партії, що могло позначитися на рейтингу даної політичної сили серед місцевого населення.Позивач також був звинувачений у причетності до створення притону для наркоманів. (Притон-це місце зосередження злочинних, аморальних або антигромадських елементів).

З урахуванням викладеного, суд погоджується із необхідністю стягнення із відповідача ОСОБА_1 моральної шкоди, яка, з урахуванням вимог розумності та справедливості, підлягає стягненню частково у розмірі 2000 грн.

Керуючись ст.ст. 3, 28, 32,34, 62, 68 Конституції України, ст.ст. 10, 30 Закону України «Про інформацію», ст.ст. 1, 13, 15, 20, 201, 269, 270, 275-277, 299 ЦК України, ст.ст.12, 13, 76-89, 223, 258, 259, 263-265 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , про захист честі, гідності та ділової репутації задовольнити частково.

Визнати недостовірною, такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_2 інформацію, поширену ОСОБА_1 10 березня ІНФОРМАЦІЯ_4 у відеозаписі під назвою «Притон для наркоманов от руководителя местной Радикальной ОСОБА_13 » на каналі ОСОБА_29 ОСОБА_31 на вебсайті ІНФОРМАЦІЯ_5 (https:\\www ІНФОРМАЦІЯ_5 .com\watch?v=80J-60LLEEU&t=12s), 09 березня ІНФОРМАЦІЯ_4 року у відеозаписі під назвою «Притон для наркоманів та страшний гадюшник розвів в Олександрії голова міської Радикальної Партії Ляшка, депутат міської ради - ОСОБА_32 Ходак» в соціальній інтернет-мережі Фейсбук у групі «Александрия Online», а саме: « ОСОБА_5 для наркоманов и страшный ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 в ОСОБА_33 руководитель городской Радикальной ОСОБА_19 , депутат горсовета – Александр ОСОБА_9 », «…власником цього цієї недобудови є депутат міської ради олександрійської є депутат, є депутат міської ради від кого б ви думали?, від якої партії? – від Радикальної партії ОСОБА_10 . І не просто депутат, а голова Олександрійського місцевого осередку Радикальної партії ОСОБА_11 …», «…Ще раз кажу, власником якого є депутат міської ради, голова місцевого осередку Радикальної партії…», «…От бачте, як радикали дбають про місто Олександрію…», «…Негоже для депутата і для представника партії, тим паче на керуючих ланках мати отакий безлад в місті у своїй власності…».

Зобов`язати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у п`ятнадцятиденний строк після набрання судовим рішенням законної сили спростувати поширену недостовірну інформацію у такий саме спосіб, яким вона була поширена, оприлюднивши відеозвернення наступного змісту: «09.03.2019 року мною, ОСОБА_1 , було записано та розповсюджено відеозвернення на YouTube та соціальній мережі Facebook у загальнодоступній групі «Александрия ОСОБА_3 » під назвою «Притон для наркоманов от руководителя местной Радикальной ОСОБА_4 Ляшка», де мною озвучувались недостовірні та неправдиві відомості відносно ОСОБА_2 , депутата Олександрійської міської ради від Радикальної партії ОСОБА_14 , а саме: те, що він є власником недобудованої будівлі по АДРЕСА_1 , є причетним до ОСОБА_15 для наркоманів і страшного гадючника в даній будівлі» на каналі ОСОБА_29 Кіяшка ІНФОРМАЦІЯ_13 сайту YouTube та в соціальній інтернет-мережі Фейсбук у групі « ОСОБА_30 ».

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , у відшкодування моральної шкоди 2000 гривень.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду Кіровоградської області через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Повний текст судового рішення складений 23 вересня 2019 року.

Суддя С.А. Крімченко