Ухвала суду № 84490127, 23.09.2019, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

23 вересня 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/844/19-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лелюка О.П.,

за участю:

секретаря судового засідання Кіщук О.І.,

позивача та її представника ОСОБА_1 ,

представників відповідача Решетника В.Ф. та Мрачковської К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяви Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку в сумі 150054,24 грн.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 26 липня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 04 вересня 2019 року задоволено клопотання представника відповідача про розгляд даної справи у судовому засіданні з викликом сторін та призначено розгляд справи на 23 вересня 2019 року о 10 год. 30 хв.

Як вбачається із матеріалів справи, Головним управлінням Держгеокадастру у Чернівецькій області були подані до суду заяви про розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування заяв відповідач посилався на необхідність встановлення факту правонаступництва юридичних осіб, встановлення факту дотримання позивачем строку звернення до суду, дослідження письмових доказів, заслуховування пояснень та виклик свідків. Також відповідач вказував, що стягнення коштів у сумі 150 054,24 грн є значною сумою коштів. Зазначав, що Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області є бюджетною установою, а тому справа має велике значення для органу державної влади. Враховуючи викладене, відповідач вважає, що розгляд справи повинен відбуватися за правилами загального позовного провадження.

В судовому засіданні представники відповідача підтримали заяви про розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження з підстав, викладених у них.

Позивач та її представник щодо задоволення указаних заяв заперечували, посилаючись на їх безпідставність. При цьому вказали, що дана справа згідно правил Кодексу адміністративного судочинства України є малозначною справою та повинна розглядатись за правилами спрощеного позовного провадження.

Розглянувши заяви Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, перевіривши матеріали справи та заслухавши осіб, які з`явились в судове засідання, суд зазначає наступне.

Частинами першою-третьою першою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно частини четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років".

Крім цього, частиною третьою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно частини другої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Так, частиною четвертою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи предмет даного позову та суть спірних відносин, зважаючи на наведені норми, суд приходить до висновку про те, що дана адміністративна справа не віднесена Кодексом адміністративного судочинства України до жодної з категорій справ, визначених частиною четвертою статті 257 та частиною четвертою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, які необхідно розглядати виключно за правилами загального позовного провадження.

Водночас частиною шостою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено категорії справ, які законодавець відносить до справ незначної складності.

Так, згідно пункту 1 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Оскільки дана справа є справою щодо проходження позивачем публічної (державної) служби і позивач не є службовою особою, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище, то ця справа є справою незначної складності в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, а тому має розглядатись за правилами спрощеного позовного провадження згідно частини другої статті 12 та частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, заяви відповідача є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 12, 241, 248, 257, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяв Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області про розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Ухвала у повному обсязі складена 25 вересня 2019 року.

Суддя Лелюк О.П.