Рішення № 84490112, 25.09.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2019 року справа № 580/2584/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною відмову відповідача у виплаті одноразової соціальної допомоги передбаченої ч. 1 ст. 36 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі трьох мінімальних заробітних плат на двох членів сім`ї у сумі 25 038 грн 00 коп.;

- зобов`язати відповідача призначити та виплатити позивачу за рахунок видатків за бюджетною програмою 2501200 "Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" одноразову допомогу, передбачену ч. 1 ст. 36 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі трьох мінімальних заробітних плат на двох членів сім`ї у сумі 25 038 грн 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що відповідачем протиправно відмовлено позивачці у виплаті одноразової допомоги у розмірі трьох мінімальних заробітних плат на кожного члена сім`ї - громадянам, які евакуйовані, відселені (відселяються) або самостійно переселилися (переселяються) на нове місце проживання відповідно до пункту 1 частини 1 статті 36 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Ухвалою суду від 21.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі за даним позовом без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.

Заперечуючи проти позову, 13.09.2019 відповідачем надано до суду відзив, в якому вказує про безпідставність позовних вимог, оскільки згідно з п. 7 Порядку відселення та самостійного переселення громадян з територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.1992 № 706 передбачено, що виплата одноразової допомоги у розмірі трьох мінімальних заробітних плат на кожного члена сім`ї за заявою громадянина (при наявності у нього направлення з відміткою обласної державної адміністрації за місцем переселення про визначення нового місця проживання) провадяться місцевими Радами народних депутатів за попереднім місцем проживання.

Розгляд справи по суті відповідно до ч. 2 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України розпочато через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі та проведено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У період з 05.09.2019 по 24.09.2019, включно, суддя Черкаського окружного адміністративного суду Кульчицький С.О. перебував у відпустці, з огляду на що розгляд справи здійснюється у перший робочий день після відпустки - 25.09.2019.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок чорнобильської катастрофи категорія 1, що підтверджується копією посвідчення Серія НОМЕР_1.

06.12.2001 Черкаською обласною державною адміністрацією було видано направлення серія ЧК №47, згідно з яким ОСОБА_1 (голова сім`ї), ОСОБА_2 (син), ОСОБА_3 (батько) про переселення із забрудненої території до м. Черкаси відповідно до ст. 4 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та їм надано право на одержання, будівництво або придбання житла і працевлаштування у м. Черкаси.

Відповідно до копії договору купівлі-продажу квартири від 20.07.2007, позивач - ОСОБА_1 придбала у гр. ОСОБА_4 квартиру за номером АДРЕСА_6 .

Згідно з довідкою виконавчого комітету Катеринопільської селищної ради Черкаської області від 27.04.2017 № 822 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та її син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_5 . Зняті з реєстраційного обліку в смт. Катеринопіль з 07.09.2017 у м. Черкаси.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що місцем реєстрації місця проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є АДРЕСА_6 .

Позивач звернулась до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради із письмовою заявою про призначення компенсаційної виплати - одноразової допомоги на кожного члена сім`ї - громадянам, які евакуйовані, відселені (відселяються) або самостійно переселилися (переселяються) на нове місце проживання.

За результатами розгляду вказаної заяви рішенням від 23.07.2019 відмовлено з 19.07.2019 у призначенні одноразової грошової допомоги на кожного члена сім`ї - громадянам, які самостійно переселилися. За змістом вказаного рішення підставою для відмови є те, що пунктом 7 Порядку відселення та самостійного переселення громадян з територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.1992 № 706 передбачено, що виплата одноразової допомоги у розмірі трьох мінімальних заробітних плат на кожного члена сім`ї за заявою громадянина (при наявності у нього направлення з відміткою обласної державної адміністрації за місцем переселення про визначення нового місця проживання) провадяться місцевими Радами народних депутатів за попереднім місцем проживання.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивачка звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ч. 1 ст. 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення врегульовані Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII (далі - Закон № 796-XII).

Пунктом 1 частини 1 статті 36 Закону № 796-XII передбачено, що громадянам, які евакуйовані, відселені (відселяються) або самостійно переселилися (переселяються) відповідно до статті 4 цього Закону на нове місце проживання, надаються такі компенсації та пільги, зокрема, виплата одноразової допомоги в порядку та розмірі, встановлених Кабінетом Міністрів України на кожного члена сім`ї.

Компенсації та пільги, передбачені цією статтею, надаються один раз (частина 2 статті 36 Закону № 796-XII).

Механізм використання, обліку, звітності і контролю за використанням коштів державного бюджету для виконання програм, пов`язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, головним розпорядником яких є Мінсоцполітики визначено Порядком використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов`язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 №936 (далі - Порядок № 936).

Згідно підпунктом 1 пункту 4 Порядку № 936 виплата компенсацій та допомоги певних видів, передбачених Законом ( 796-12 ), проводиться центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних і районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (крім м. Києва) рад (далі - уповноважений орган) за місцем фактичного проживання (перебування) працюючих та непрацюючих громадян, у тому числі пенсіонерів, працюючим і непрацюючим громадянам і пенсіонерам, зокрема пенсіонерам та особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби та інших органів, громадянам, що провадять підприємницьку діяльність без утворення юридичної особи, громадянам, які працюють у громадян, що провадять підприємницьку діяльність без утворення юридичної особи, а саме:

1) одноразова допомога на кожного члена сім`ї - громадянам, які евакуйовані, відселені (відселяються) або самостійно переселилися (переселяються) на нове місце проживання, відповідно до пункту 1 частини першої статті 36 Закону ( 796-12 ) та в розмірах, установлених постановою Кабінету Міністрів України від 14 травня 2015 р. N 285 ( 285-2015-п ) "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України".

Щодо посилання сторони відповідача на пункт 7 Порядку відселення та самостійного переселення громадян з територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.1992 № 706, яким передбачено, що виплата одноразової допомоги у розмірі трьох мінімальних заробітних плат на кожного члена сім`ї за заявою громадянина (при наявності у нього направлення з відміткою обласної державної адміністрації за місцем переселення про визначення нового місця проживання) провадяться місцевими Радами народних депутатів за попереднім місцем проживання, суд зазначає про таке.

Статтею 4 Закону № 796-XII визначено підстави для відселення та право на самостійне переселення громадян з територій, які зазнали радіоактивного забруднення.

Так, кожен громадянин, який проживає у зоні гарантованого добровільного відселення, має право на підставі наданої йому об`єктивної інформації про радіаційну обстановку, дози опромінення і можливі їх наслідки для здоров`я самостійно приймати рішення про дальше проживання на цій території чи відселення.

Громадянам, які прийняли рішення про виїзд із зони гарантованого добровільного відселення, створюються умови для відселення.

Громадяни, які відселяються або самостійно переселяються, користуються компенсаціями, передбаченими цим Законом.

Порядок відселення та самостійного переселення визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання статті 4 Закону № 796-XII постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.1992 № 706 затверджено Порядок відселення та самостійного переселення громадян з територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (далі - Порядок № 706).

Згідно із пунктом 3 Порядку № 706 громадяни, які самостійно переселяються із зон безумовного (обов`язкового), гарантованого добровільного відселення та посиленого радіоекологічного контролю, одержують направлення для переселення та працевлаштування за зразком, що додається. Направлення видається на підставі заяви громадянина за підписом усіх повнолітніх членів сім`ї та довідки з місця проживання про склад сім`ї.

У направлення вписуються всі члени сім`ї, які проживають у будинку (квартирі).

Направлення видається відповідною обласною державною адміністрацією за попереднім оформленням його районною державною адміністрацією або виконкомом міської (міста обласного підпорядкування) Ради народних депутатів.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 706 оплата вартості проїзду і витрат на перевезення майна до нового місця проживання, виплата одноразової допомоги у розмірі трьох мінімальних заробітних плат на кожного члена сім`ї за заявою громадянина (при наявності у нього направлення з відміткою обласної державної адміністрації за місцем переселення про визначення нового місця проживання) провадяться місцевими Радами народних депутатів за попереднім місцем проживання.

У разі коли громадянином не здійснено переїзд на нове місце проживання протягом місяця після одержання зазначених компенсацій, місцева Рада народних депутатів, яка їх виплатила, звертається з позовом до суду про повернення цих коштів їх одержувачем.

Громадяни мають право здійснити переїзд до нового місця проживання за власний рахунок з наступною компенсацією витрат місцевими Радами народних депутатів за нормами, встановленими відповідними обласними державними адміністраціями.

Темпоральне правило, згідно з яким "закон наступний скасовує попередній", є правилом застосування норм права, а не нормативно-правових актів.

Для того, щоб вдатись до темпорального правила правозастосування, слід виявити норму закону, яка набула чинності пізніше іншої норми закону, при чому обидві норми законів повністю або частково повинні співпадати за предметом правового регулювання (мати гіпотези, що співпадають або частково перетинаються за змістом).

Нормами Порядку № 706 передбачено, що виплата одноразової допомоги у розмірі трьох мінімальних заробітних плат на кожного члена сім`ї за заявою громадянина провадяться за попереднім місцем проживання.

Водночас згідно з Порядком № 936 одноразова допомога на кожного члена сім`ї - громадянам, які евакуйовані, відселені (відселяються) або самостійно переселилися (переселяються) на нове місце проживання, відповідно до пункту 1 частини першої статті 36 Закону ( 796-12 ) та в розмірах, установлених постановою Кабінету Міністрів України від 14 травня 2015 р. N 285 ( 285-2015-п ) "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" проводиться за місцем фактичного проживання (перебування).

Отже, якщо співставити обсяг регулювання пункту 7 Порядку № 706 та підпункту 1 пункту 4 Порядку № 936, то норми будуть мати однаковий предмет правового регулювання, проте положення Порядку № 936 запроваджено пізніше у часі, тому за темпоральним принципом вирішення колізій норм права саме їм необхідно надати перевагу під час визначення належної до застосування правової норми.

При цьому суд зазначає про безпідставність посилання сторони відповідача на роз`яснення надані в листі Міністерства соціальної політики України від 21.06.2019 № 1030/0/76-19/29, оскільки останній носить рекомендаційний характер та не є обов`язковим.

Таким чином на підставі викладеного вище суд висновує, що застосуванню при вирішенні даного спору належить саме положення Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов`язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 №936, згідно з підпунктом 1 пункту 4 якого одноразова допомога на кожного члена сім`ї проводиться центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних і районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (крім м. Києва) рад (далі - уповноважений орган) за місцем фактичного проживання (перебування).

Щодо розміру належної до виплати позивачеві одноразової допомоги суд зазначає, що Рішенням Конституційного Суду № 10-рп/2008 від 22.05.2008 визнано неконституційними зміни внесені до пункту 1 частини першої статті 36 Закону № 796-XII Законом № 107-VI від 28.12.2007.

Відтак застосуванню до спірних відносин належить вказана норма в редакції Закону № 2532-12 від 01.07.92, якою передбачено, що виплата одноразової допомоги провадиться у розмірі трьох мінімальних заробітних плат на кожного члена сім`ї.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" установлено у 2019 році мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня становить 4173 гривні.

Сума належної до виплати позивачеві одноразової допомоги становить 25 038 грн 00 коп. (4 173 грн 00 коп. х 3 розміри х 2 особи).

Відповідно до ст. 63 Закону № 796-XII фінансування витрат, пов`язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного і місцевого бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством.

Згідно з додатком № 3 до Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" затверджено видатки за бюджетною програмою 2501200 "Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в сумі 1 980 852 тис. грн, головним розпорядником є Міністерство соціальної політики України.

При цьому згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена в залежність від бюджетних асигнувань. Оскільки таке право декларовано державою, то відповідно держава через створювані нею органи несе обов`язок щодо своєчасної та повної виплати саме у розмірах, які нею ж визначені та закріплені в Законі ( Рішення від 08.11.2005 р. "Кечко проти України"); принцип верховенства права зобов`язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх в життя ( заява № 31443/96, Рішення від 22.06.2004 р., п. 184, справа "Броньовський проти Польщі").

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В силу вимог ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для розподілу судових витрат у суду відсутні. Судовий збір компенсувати за рахунок коштів, передбачених бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст.ст. 2 ,6, 9, 14, 19, 76, 77, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_6 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради (18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, ідентифікаційний код 37853109) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю

Визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради від 23.07.2019 про відмову ОСОБА_1 в призначенні з 19.07.2019 компенсаційної виплати - одноразової соціальної допомоги передбаченої ч. 1 ст. 36 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі трьох мінімальних заробітних плат на двох членів сім`ї у сумі 25 038 грн 00 коп.

Зобов`язати Департамент соціальної політики Черкаської міської ради призначити та виплатити ОСОБА_1 за рахунок видатків за бюджетною програмою 2501200 "Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" одноразову допомогу, передбачену ч. 1 ст. 36 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі трьох мінімальних заробітних плат на двох членів сім`ї у сумі 25 038 грн 00 коп.

Судовий збір компенсувати за рахунок коштів, передбачених бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.О. Кульчицький