Рішення № 84490107, 25.09.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2019 року справа № 580/2477/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною відмову відповідача в перерахунку позивачеві щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 04 по 31 грудня 2018 року;

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок позивачеві щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 04 по 31 грудня 2018 року відповідно до довідки територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області від 13.12.2018 №1961-04/18.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що з 06.08.2015 є суддею у відставці та отримує щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 90% від заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. На підставі рішення Конституційного Суду України №11-р/2018 від 04 грудня 2018 року позивач 14.12.2018 року звернулась до відповідача з заявою про проведення перерахунку з 04.12.2018 року щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до довідки територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області від 13.12.2018 №1961-04/18. Згідно з листом наданим у відповідь на вказану заяву позивача повідомлено, що перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці проведено не з 04.12.2018, а з 01.01.2019. Позивач зазначила, що право на перерахунок щомісячного довічного утримання виникло з 04.12.2018, тобто з моменту прийняття Рішення Конституційним Судом України №11-р/2018.

Ухвалою суду від 12.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі за даним позовом без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.

29.08.2019 відповідачем до суду подано відзив, відповідно до якого вказує про безпідставність позовних вимог, оскільки згідно з пунктом 4 розділу II "Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 року №3-1, перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з 1 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою. Відповідач зазначив, що складові суддівської винагороди позивача відповідно до довідки територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області від 13.12.2018 №1961-04/18 змінилися у грудні 2018 року, тому розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці перераховано з 01.01.2019 та виплачено у березні 2019 року.

Розгляд справи по суті відповідно до ч. 2 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розпочато через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі та проведено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У період з 05.09.2019 по 24.09.2019, включно, суддя Черкаського окружного адміністративного суду Кульчицький С.О. перебував у відпустці, з огляду на що розгляд справи здійснюється у перший робочий день після відпустки - 25.09.2019.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.

З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 є суддею у відставці перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 90% суддівської винагороди.

Згідно довідкою територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області від 13.12.2018 №1961-04/18 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виданої позивачці станом на 04.12.2018 її суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, складає 42 288 грн 00 коп.

14.12.2019 позивачка звернулась до Смілянського відділу обслуговування громадян (сервісного центру) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою про перерахунок щомісячного грошового утримання судді у відставці у зв`язку із збільшенням зарплати працюючого судді з 04.12.2018 року згідно з рішенням Конституційного Суду України №11-р/2018 від 04.12.2018 року у розмірі 90% зарплати працюючого судді відповідно до довідки територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області від 13.12.2018 №1961-04/18.

Листом від 06.03.2019 № 26/3-10 повідомлено позивачку, що відповідно до п.4 розділу ІІ Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 р. №3-1, рішення Конституційного Суду України від 04.12.2018 р. №11-р/2018 та Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 р. №1774-VIII перерахунок щомісячного довічного грошового утримання суддям проводиться з 1 січня 2019 року. Доплата по проведеним перерахункам з 01.01.2018, з 01.01.2019 та 01.02.2019 (з урахуванням раніше виплаченої пенсії) в сумі 19 764 грн 00 коп. буде виплачена разом з пенсією за березень поточного року.

Вважаючи такі дії щодо відмови відповідача в перерахунку позивачеві щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 04 по 31 грудня 2018 року, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає про таке.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 4 ст.43 Закону України "Про статус суддів" від 15 грудня 1992 року № 2862-XII, який був чинний на момент виходу позивачки у відставку та призначення їй довічного грошового утримання, зокрема, передбачалося, що судді, який пішов у відставку, за наявності відповідного віку і стажу роботи виплачується пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу" ( 3723-12 ). Судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж до 90 відсотків заробітку судді.

Відповідно до ч.4 ст.142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року № 1402-VIII в редакції, чинній на момент звернення позивача з заявою про перерахунок довічного грошового утримання згідно з довідкою територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області від 13.12.2018 №1961-04/18, передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Таким чином, згідно з ч.4 ст.142 вказаного Закону, довічне грошове утримання судді у відставці залежить від грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. У разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

За змістом статті 126 Конституції України незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.

Однією з гарантій забезпечення незалежності суддів є надання їм за рахунок держави матеріального і соціального захисту, до яких, зокрема, відноситься і щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці.

Як зазначив Конституційний Суд України у своєму рішенні №8-рп/20р5 від 11 жовтня 2005 року, право судді, який перебуває у відставці, на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів. Щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі після звільнення від виконання обов`язків судді. Надання судді матеріального захисту є гарантією забезпечення його незалежності. Разом з тим, будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя.

04.12.2018 Конституційним Судом України прийнято рішення №11-р/2018, яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини третьої статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року №2453-VI у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12 лютого 2015 року №192-VIII. Це положення підлягає застосуванню у його первинній редакції, а саме: "Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно: з 1 січня 2011 року - 6 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2012 року - 8 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2013 року - 10 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2014 року - 12 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2015 року - 15 мінімальних заробітних плат".

Також, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини десятої статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VI у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12 лютого 2015 року № 192-VIII, за яким "суддя, який не здійснює правосуддя (крім випадків тимчасової непрацездатності, перебування судді у щорічній оплачуваній відпустці), не має права на отримання доплат до посадового окладу", для цілей застосування окремих положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року №1402-VIII зі змінами.

В частині третій резолютивної частини рішення також вказано, що Положення частин третьої, десятої статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VІ у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12 лютого 2015 року №192-VІII, які визнані неконституційними пунктами 1, 2 резолютивної частини цього Рішення, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Рішення Конституційного Суду України є обов`язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено. Положення, які визнані неконституційними п. п. 1, 2 резолютивної частини цього Рішення, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Зазначене є підставою для проведення перерахунку раніше призначеного щомісячного грошового утримання суддям у відставці та має проводитися з 04.12.2018 року.

Однак, як встановлено судом, перерахунок грошового утримання на підставі довідки територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області від 13.12.2018 №1961-04/18 проведено відповідачем не з 04.12.2018 - моменту ухвалення рішення Конституційним Судом України, та виникнення у позивача права на перерахунок, а з 01.01.2019 року, що суперечить вимогам чинного законодавства та звужує гарантії незалежності суддів.

З огляду на наведене суд висновує про безпідставність посилання відповідача на п.4 розділу ІІ Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.01.2008 року №3-1, в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 20.03.2017 року №5-1, оскільки Закон має вищу юридичну силу ніж наведена постанова правління Пенсійного фонду України, яка суперечить Закону в частині періоду часу, з якого здійснюється перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці, і тим самим зменшує рівень гарантій незалежності суддів.

Відтак відповідач протиправно не здійснив перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивачки, як судді у відставці, з 04.12.2018 року на підставі довідки територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області від 13.12.2018 №1961-04/18.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов до висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.

При цьому належним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправною бездіяльності відповідача що полягає в непроведенні перерахунку довічного грошового утримання з 04.12.2018 по 31.12.2018 за заявою позивачки від 14.12.2019 на підставі довідки територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області від 13.12.2018 №1961-04/18 про суддівську винагороду та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок позивачці щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 04 по 31 грудня 2018 року відповідно до довідки територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області від 13.12.2018 №1961-04/18.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Європейську Конвенцію "Про захист прав людини і основоположних свобод" та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п. 1 ст. 32 Конвенції), зокрема у п.58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, заява 4909/04 повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у сумі 768 грн 40 коп.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають до задоволення, тому понесені позивачем витрати зі сплати судового збору належить компенсувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області.

Керуючись ст.ст. 2 ,6, 9, 14, 19, 76, 77, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, ідентифікаційний код 21366538) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області що полягає в непроведенні перерахунку довічного грошового утримання з 04.12.2018 по 31.12.2018 за заявою ОСОБА_1 від 14.12.2019 на підставі довідки територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області від 13.12.2018 №1961-04/18.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 04 по 31 грудня 2018 року відповідно до довідки територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області від 13.12.2018 №1961-04/18.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.О. Кульчицький