Ухвала суду № 84489594, 24.09.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

24 вересня 2019 р. № 400/3021/19

м.Миколаїв

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Лебедєва Г. В., ознайомившись з позовною заявою:

за позовомДепартамента Житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради, вул. Ад. Макарова, 7, м. Миколаїв, 54030

доУправління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області, вул. Космонавтів, 61,Миколаїв,54056

проскасування припису від 16.08.2019 р. № 31,

В С Т А Н О В И В:

Департамент Житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про скасування припису від 16.08.2019 р. № 31.

Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником), відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161,172 цього Кодексу, належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності, позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши даний позов, суд вважає, що він не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 КАС України.

Так, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Позивач всупереч викладеним положенням не вказав ідентифікаційний код відповідача - Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області.

Однак, представником позивача зазначено, що ідентифікаційний код відповідача - Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області йому невідомий.

Суддя звертає увагу, що зазначення ідентифікаційного коду або реєстраційного номеру облікової картки платника податків сторін та учасників справи є обов`язковою вимогою статті 160 КАС України.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 246 КАС України, у резолютивній частині рішення зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та по батькові (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України.

Суддя зазначає, що у разі задоволення позову, згідно статті 373 КАС України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому документі зазначаються ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності) та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків).

Отже, позивачу необхідно вказати ідентифікаційний код Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області.

Крім того, відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Спеціальним законом, що визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України "Про судовий збір".

Разом з позовною заявою позивач просить вирішити питання про відстрочення сплати судового збору в зв`язку з відсутністю коштів, призначених на цю мету.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, вказаною нормою чітко визначено умови, за яких суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Зазначене свідчить, що позивач не є суб`єктом, на якого поширюється дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

Крім того, даною статтею передбачено право суду, а не обов`язок щодо відстрочення, розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення позивача від сплати судового збору.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Таким чином, з урахуванням наведеного, суд зазначає, що вказані норми законодавства встановлюють можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення цих норм спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності (стаття 8 КАС України) усіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану, у зв`язку з чим застосування інституту звільнення від сплати судового збору, розстрочення чи відстрочення його сплати можливе у разі тяжкого фінансового становища сторони.

Разом з тим, суддя вважає, що наведені позивачем обставини не є підставою для відстрочення сплати судового збору.

Оскільки суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, а позивач не надав до суду документ про сплату судового збору у встановленому приписами Закону України “Про судовий збір” порядку та розмірі, суддя доходить до висновку, що подана позовна заява не відповідає приписам КАС України.

Згідно ч. 1 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Виявлені недоліки мають бути усунені позивачем шляхом надання до суду:

- належним чином оформленої позовної заяви (та її копії для відповідача) із зазначенням:

- ідентифікаційного коду Головного управління ДФС в Миколаївській області;

- доказів сплати судового збору у розмірі 1921, 00 грн. або належниих доказазів на підтвердження неспроможності оплати судового збору.

За таких обставин, враховуючи, що виявлені недоліки перешкоджають суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суддя доходить висновку, що позов повинен бути залишений без руху, а позивачу наданий термін для усунення недоліків.

Суд вважає за доцільне також зазначити, що у разі своєчасного виконання ухвали суду, та направлення необхідних документів засобами поштового зв`язку, позивачу, з метою попередження повернення судом позовної заяви позивачеві з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху, необхідно завчасно повідомити суд про надіслання матеріалів до суду, оскільки згідно з п.1 та п.2 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2013 року №958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку): 1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; 2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; 3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; 4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

У відповідності до приписів статті 169 КАС України у разі не усунення вищевказаного недоліку позовна заява буде повернута позивачеві.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання Департамента Житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву Департамента Житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради залишити без руху.

Позивачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху подати до Миколаївського окружного адміністративного суду належним чином оформленої позовної заяви (та її копії для відповідача) із зазначенням ідентифікаційного коду Головного управління ДФС в Миколаївській області; доказів сплати судового збору у розмірі 1921, 00 грн. або належниих доказазів на підтвердження неспроможності оплати судового збору.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання суддею, оскарженню не підлягає.

Суддя Г. В. Лебедєва