Рішення № 84488990, 20.09.2019, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

20 вересня 2019 року м. Ужгород№ 0740/1047/18 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Луцович М.М.

при секретарі судових засідань – Симканич Ю.В.

та осіб, що беруть участь у справі:

позивач - не з`явився;

представника відповідача - Гончарук В.В.;

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Закарпатській області, Міжгірського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування постанови Управління Держпраці у Закарпатській області №ЗК324/846/АВ/П/ПТ/-ТД-ФС-133 від 26.07.2018 року про накладення штрафу за порушення законодавства про працю у розмірі 111690,00 грн. та постанови Міжгірського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області від 14.09.2018 року про відкриття виконавчого провадження ВП №57188902.

Ухвалою суду від 09.09.2019 року позовну заяву в частині позовної вимоги про скасування постанови Міжгірського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області від 14.09.2018 року про відкриття виконавчого провадження ВП №57188902 по справі за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Закарпатській області, Міжгірського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування постанов було залишено без розгляду. Продовжено розгляд справи в решті позовних вимог.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем 13.07.2018 року було проведено інспекційне відвідування позивача, за наслідками якого складено Акт №ЗК324/846/АВ від 13.07.2018 року, Протокол про адміністративне правопорушення №ЗК 324/846/АВ/П/ПТ від 13.07.2018 року, Припис про усунення виявлених порушень №ЗК 324/846/АВ/П від 13.07.2018 року. В ході проведеного інспекційного відвідування відповідач прийшов висновку, що позивач порушив ч. 3 ст. 24 КЗпП України, а саме: допустив до виконання робіт ОСОБА_2 без укладання трудового договору. 26.07.2018 р. відповідачем було винесено Постанову №ЗК 324/846/АВ/П/ПТ/-ТД-ФС-133 про накладення на позивача штрафних санкцій за порушення законодавства про працю у розмірі 111690,00 грн. Однак, позивач зазначав, що ОСОБА_2 була допущена до роботи офіціантом з 18.06.2018 року на підставі договору про виробничу практику учнів Міжгірського ліцею, який був укладений з керівником навчального закладу на період з 18.06.2018 року по 30.06.2018 року, а з 01.07.2018 року по 31.07.2018 року ОСОБА_2 була прийнята позивачем на роботу офіціантом, згідно укладеного трудового договору. 17.07.2018 року вказані документи були надіслані відповідачеві. Окрім того, 14.08.2018 року постановою Міжгірського районного суду Закарпатської області було закрито справу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 43 ч. 1 КУпАП, щодо позивача, у зв`язку з відсутністю складу правопорушення. Таким чином, позивач наголошував, що ним не було порушено норми трудового законодавства, а тому просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду.

Суд вважає за можливе розглянути справу по суті, на підставі наявних матеріалів справи за відсутності представника позивача.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, з мотивів викладених у відзиві на позов вказавши на те, що за результатом проведеного інспекційного відвідування позивача було встановлено, що такий фактично допустив до роботи працівника без оформлення з ним трудового договору (контракту). Так, представник відповідача зазначав, що інспекційним відвідуванням проведеним 13.07.2018 року встановлено, що за адресою АДРЕСА_1 Лозянське, № АДРЕСА_2 в приміщенні колиби «Горянин» знаходилась на робочому місці і виконувала роботу ОСОБА_2 , яка у наданому поясненні вказала, що вона працює приблизно з 01.07.2018 року офіціантом в колибі «Горянин» і виконує свої обов`язки як офіціант, який знаходиться на практиці, при цьому ніяких угод з позивачем не укладала та заробітну плату не отримува ла. Відтак, Постановою про накладення штрафу від 26.07.2018 року за №ЗК 324/846/АВ/П/ПТ/-ТД-ФС-133 позивача було притягнуто до відповідальності на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України. Представник відповідача наголошував, що постанова про накладення штрафу від 26 липня 2018 року за №ЗК324/846/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-133 винесена відповідачем з урахуванням норм Порядку накладення штрафів за порушення законодав ства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабі нету Міністрів України від 17.07.2013 р. №509, та на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України., а отже є законною і скасу ванню не підлягає, а тому просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовна заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачем було видано наказ від 04.10.2018 року №190 про проведення інспекційного відвідування позивача щодо порушень при оформленні трудових відносин на підставі службової записки головного державного інспектора Цапулич Н.І. від 04.10.2018 р. (а.с. 78).

На підставі наказу від 07.06.2018 року №96 було видано направлення від 14.06.2018 року №604 на проведення інспекційного відвідування позивача з метою перевірки додержання законодавства про працю за зверненням щодо дотримання трудового законодавства при оформленні трудових відносин (а.с. 105).

Результати проведеного інспекційного відвідування позивача відображені в Акті інспекційного відвідування №ЗК324/846/АВ від 13.07.2018 року (а.с. 108-114).

Як зазначено в Акті №ЗК324/846/АВ від 13.07.2018 року, в ході інспекційного відвідування було встановлено, що позивач здійснює свою діяльність в колибі «Горянин» за адресою с. Пилипець, урочище Шипіт-Лазок, 348. При проведенні 13.07.2018 року інспекційного відвідування було виявлено, що за місцем здійснення підприємницької діяльності позивача була присутня працівниця - ОСОБА_2 (а.с. 88).

В Акті №ЗК324/846/АВ від 13.07.2018 року зазначено, що ОСОБА_2 у своєму поясненні від 13.07.2018 року зазначила, що вона працює приблизно з 01.07.2018 року офіціантом в колибі «Горянин» і виконує свої обов`язки як офіціант, який знаходиться на практиці. Разом з тим, нею ука зано, що ніяких угод з роботодавцем ФОП ОСОБА_1 не укладала і не підпи сувала ні трудову ні цивільно-правову угоду, заробітну плату не отримува ла.

Вказаний Акт інспекційного відвідування за №ЗК324/846/АВ від 13.07.2018 року був підписаний позивачем, який зазначив, що не згідний з таким (а.с. 113)

За наслідками проведеного інспекційного відвідування, результати якого відображені в Акті №ЗК324/846/АВ/П від 13.07.2018 року, відповідачем було винесено припис №ЗК324/846/АВ від 13.07.2018 року про усунення виявлених порушень (а.с. 120-121).

Також, за наслідками проведеного інспекційного відвідування було винесено Протокол про адміністративне правопорушення №ЗК324/846/АВ/П/ПТ від 13.07.2018 року, а саме: щодо порушення позивачем вимог ч. 3 ст. 41 КУпАП (а.с. 14-15).

26.07.2018 року першим заступником начальника Управління Держпраці у Закарпатській області було винесено постанову за №ЗК324/846/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-133 про накладення на позивача штрафу в сумі 111690,00 грн. за порушення законодавства про працю, а саме: за використання найманої праці без належного оформлення трудових відносин на підставі абз.2 ч.2 ст. 265 КЗпПУ (а.с. 8-9).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Судом застосовано законодавство в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 96 (далі Положення № 96) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

За приписами п.п. 9 пункту 4 Положення № 96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль, зокрема, за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи.

Підпунктом 5 пункту 6 Положення № 96 зазначено, що Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об`єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці.

Статтею 259 КЗпП України, встановлено, що Державна служба України з питань праці має реалізовувати державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пп. 5, пп. 49 п. 4 Положення про Головне управління (Управління) Державної служби України з питань праці в області, затверджене наказом Міністерства соціальної політики України 27.03.2015 р. №340 Управління Держпраці відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю; накладає у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Управління Держпраці.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю встановлена Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року № 295 (далі - Порядок № 295).

Відповідно до п. 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів.

Відповідно до п. 3 Порядку № 295 контрольні повноваження інспектора праці підтверджується службовим посвідченням встановленої Мінсоцполітики форми, що видається Держпраці. Держпраці веде реєстр посвідчень інспекторів праці. Посвідчення, щодо якого відсутня інформація в реєстрі посвідчень інспекторів праці, вважається недійсним.

Відповідно до п. 19 Порядку №295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю — припис про їх усунення.

Згідно п. 21 Порядку №295 якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Відповідно до п. 23 Порядку №295 припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Згідно п. 24 Порядку №295 припис вноситься об`єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень — наступного дня після їх розгляду.

Згідно п. 27 Порядку №295 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об`єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Відповідно до п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 р. № 509 "Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення" уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа).

Згідно п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 р. № 509 "Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення" розгляд справ на підставі акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, акта, зазначеного в абзаці п`ятому пункту 2 цього Порядку, здійснюється уповноваженими посадовими особами Держпраці та її територіальних органів. Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або видається його представникові, про що на ньому робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. У разі надсилання примірника постанови поштою у матеріалах справи робиться відповідна позначка.

За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

У відповідності до абз. 4 п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 р. № 509 "Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення" постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або видається його представникові, про що на ньому робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. У разі надсилання примірника постанови поштою у матеріалах справи робиться відповідна позначка.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позивач у позовній заяві зазначає, що ОСОБА_2 була допущена до роботи офіціантом з 18.06.2018 року на підставі договору про виробничу практику учнів Міжгірського ліцею, який був укладений з керівником навчального закладу на період з 18.06.2018 року по 30.06.2018 року, а з 01.07.2018 року по 31.07.2018 року ОСОБА_2 була прийнята позивачем на роботу офіціантом, згідно укладеного трудового договору

Так, в матеріалах справи наявна копія заяви ОСОБА_2 від 01.07.2018 року щодо прийняття її позивачем на роботу офіціантом на повний робочий день з 01.07.2018 року по 31.07.2018 року (а.с. 18).

Також, в матеріалах справи наявний трудовий договір №7 від 01.07.2018 року укладений між позивачем та ОСОБА_2 , згідно якого ОСОБА_2 була прийнята позивачем на роботу офіціантом на період з 01.07.2018 року по 31.07.2018 року (а.с. 19).

Згідно листа від 17.07.2018 року №01-17/18 позивач надіслав до відповідача копію трудового договору №7 від 01.07.2018 року укладеного між позивачем та ОСОБА_2 , а також заяву ОСОБА_2 від 01.07.2018 року про прийняття її на роботу (а.с. 100).

Таким чином, наявними в матеріалах справи доказами підтверджується те, що ОСОБА_2 на час здійснення інспекційного відвідування 13.07.2018 року виконувала обов`язки офіціанта в колибі "Горянин" за адресою АДРЕСА_3 Пилипець, урочище Шипіт-Лазок, АДРЕСА_4 на підставі укладеного з позивачем трудового договору №7 від 01.07.2018 року.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суддею Міжгірського районного суду Закарпатської області розглядалися матеріали адміністративної справи, які надійшли з Управління Держпраці у Закарпатській області щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 41 ч. 3 КУпАП, а саме: за допуск до роботи офіціантом в ОСОБА_3 "Горянин" ОСОБА_2 без укладення з нею трудового договору, згідно Протоколу, складеного відповідачем 13.07.2018 року.

Постановою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 14.08.2018 року (справа №302/935/18) було закрито справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 43 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 , у зв`язку з відсутністю складу правопорушення (а.с. 32). Постанова Міжгірського районного суду Закарпатської області від 14.08.2018 року (справа №302/935/18) набрала законної сили 25.08.2018 р.

Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні; жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оскільки обов`язковою умовою застосування до суб`єкта господарювання відповідальності за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), передбаченої ч. 2 ст. 265 КЗпП України, є саме здійснення роботи за відсутності трудового договору (контракту), а тому беручи до уваги встановлені судом фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про безпідставність та, відповідно, неправомірність прийняття оскаржуваної постанови про накладення штрафу №ЗК324/846/АВ/П//ПТ/-ТД-ФС-133 від 26.07.2018 року.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до п. 4 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням)

Відтак, з огляду на залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог за заявою представника позивача, суд приходить висновку, що на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - суб`єкта владних повноважень слід стягнути судовий збір в сумі 881,00 грн.

Керуючись ст. 241, ч. 3 ст. 243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління Держпраці у Закарпатській області (Закрпатська область, м. Ужгород, вул. Минайська, 16, код ЄДРПОУ 39795035) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

2. Визнати протиправною і скасувати постанову №ЗК324/846/АВ/П//ПТ/-ТД-ФС-133 від 26.07.2018 року про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Управління Держпраці у Закарпатській області на Фізичну особу - підприємця Петрище Володимира Васильовича за порушення законодавства про працю у розмірі 111690,00 грн.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Закарпатській області на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 судові витрати в сумі 881,00 (вісімсот вісімдесят одну гривню) грн.

4. Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду в строки визначені ст. 295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається у відповідності до вимог п. 15.5 ч. 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України.

СуддяМ.М. Луцович

Відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України рішення суду у повному обсязі складено та підписано 25.09.2019 року.