Ухвала суду № 84488980, 19.09.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 1340/4728/18

У Х В А Л А

з питань закриття провадження у справі

19 вересня 2019 року

16 год. 52 хв. м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П., за участю секретаря судового засідання Кушика Й.-Д.М., позивача ОСОБА_1 , представниці відповідача Терлак М.М., розглянув у підготовчому засіданні заяву відповідача про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (79019, м. Львів, пр. Чорновола, 4) про визнання протиправною відмови Головного управління Держгеокадастру у Львівській області здійснити державну реєстрацію земельної ділянки по наказу господарського суду № 5/79 від 13.10.1994 і зобов`язання провести державні реєстрації земельних ділянок,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання протиправними дій відповідача щодо державної реєстрації земельної ділянки ДА060378Б пл. 2,86 га, та державної реєстрації земельної ділянки за наказом Господарського суду № 5/79 від 13.10.1994 та зобов`язання провести державні реєстрації земельних ділянок та видати накази витяги з державного земельного кадастру про земельні ділянки.

Підставою позову зазначено невиконання відповідачем наказу господарського суду № 5/79 від 13.10.1994, незаконне втручання відповідача у право власності земельною ділянкою ДА060378Б, пл. 2,86 га, невиконання рішень Європейського суду, порушення ст. 13, п. 1 ст. 6, ст. 1 Протоколу Європейської Конвенції про права людини.

Ухвалою суду від 16.10.2018 провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 06.12.2018 у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі відмовлено.

Ухвалою суду від 06.12.2018 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання протиправними дій відповідача, в частині позовних вимог про визнання протиправною відмови Головного управління Держгеокадастру у Львівській області здійснити державну реєстрацію земельної ділянки по наказу Господарського суду Львівської області № 5/79 від 13.10.1994 і зобов`язання провести державні реєстрації земельних ділянок – залишено без розгляду.

Ухвалою суду від 20.12.2018 позовну заяву залишено без розгляду в частині позовних вимог про визнання протиправною відмови Головного управління Держгеокадастру у Львівській області здійснити державну реєстрацію земельної ділянки по наказу Господарського суду Львівської області № 5/79 від 13.10.1994 і зобов`язання провести державні реєстрації земельних ділянок, визнання бездіяльності і протиправними дій відповідача щодо державної реєстрації і видачі витягу земельної ділянки ДА060378Б пл. 2,85 га.

Судом запропоновано позивачу привести у відповідність свої позовні вимоги.

Відтак в судовому засіданні 20.12.2018 позивачем подано суду позовну заяву в уточненому вигляді (а.с.89-90), у якій просив суд визнати бездіяльність і протиправні дії відповідача щодо державної реєстрації і видачі витягу земельної ділянки ДА060378Б пл. 2,8 га, а також бездіяльність відповідача щодо державної реєстрації земельної ділянки по виконанні наказу господарського суду № 5/79 від 13.10.1994 та зобов`язати провести державну реєстрацію і видати витяг з Державного земельного кадастру земельної ділянки ДА060378 пл 2,85 га та зобов`язати провести Державну реєстрацію відведеної земельної ділянки по виконанню наказу господарського суду № 5/79 від 13.10.1994 пл. 4 га., згідно проекту землеустрою і акту винесення меж в натурі та видати витяг про земельну ділянку.

Ухвалою суду від 20.12.2018 провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання протиправними дій та бездіяльності – закрито.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року про закриття провадження у справі №1340/4728/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання протиправними дій і бездіяльності - без змін.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.05.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року про закриття провадження у справі №1340/4728/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання протиправними дій і бездіяльності - без змін.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.05.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 20.12.2018 про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог у справі № 1340/4728/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання протиправними дій і бездіяльності скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

12.07.2019 ухвалою Львівського окружного адміністративного суду продовжено розгляд адміністративної справи № 1340/4728/18 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (79019, м. Львів, пр. Чорновола, 4) про визнання протиправними дій відповідача.

З врахуванням судових рішень Восьмого апеляційного адміністративного суду в межах розгляду цієї адміністративної справи на розгляді залишилися позовні вимоги про визнання протиправною відмови Головного управління Держгеокадастру у Львівській області здійснити державну реєстрацію земельної ділянки по наказу господарського суду № 5/79 від 13.10.1994 року та зобов`язання провести державні реєстрації земельних ділянок.

В підготовчому засіданні 19.09.2019 представник відповідача заявила клопотання (вх. № 26701 від 26.07.2019) про закриття провадження у справі з тих підстав, що такі позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Обґрунтовує клопотання тим, що позовні вимоги скеровані до відповідача на виконання судового рішення, прийнятого відповідно до положень ГПК України.

Позивач проти закриття провадження у справі заперечив, зазначив, що відповідачем частково судове рішення у справі № 5/79 за наказом господарського суду № 5/79 від 13.10.1994 року виконано, в іншій частині у зв`язку з невиконанням, просить визнати протиправними його дії та зобов`язати до вчинення таких.

Вирішуючи питання про закриття провадження в частині позовних вимог, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що Господарським судом Львівської області видано наказ від 13.10.1994 на виконання рішення господарського суду Львівської області від 13.10.1994 у справі № 5/79, яким зобов`язано Зубрянську сільську раду народних депутатів до 13.11.1994 надати Фермерському господарству «Рисовський» 4 га землі із ділянки 17 га землі, яку додатково відведено Зубрянській сільській раді в запас земель із заготхудобовідгодівельного господарства «Львівське» (Т. 1 а.с. 8).

Наказ перебував на виконанні у Пустомитівському районному суді, а згодом у відділі Державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції.

У зв`язку з тривалим невиконанням рішення арбітражного суду, ОСОБА_1 звернувся до ЄСПЛ.

Остаточним Рішенням ЄСПЛ від 20 жовтня 2011 року (Заява № 29979/04) у справі «Рисовський проти України» встановлено, що рішення арбітражного суду Львівської області про виділення ОСОБА_1 земельної ділянки, яке не було оскаржене та набрало законної сили, виконано не було, що є порушенням вимог Конвенції. ЄСПЛ у Рішенні від 20 жовтня 2011 року констатував порушення п. 1 ст. 6 Конвенції, ст. 1 Першого протоколу, ст. 13 Конвенції.

Позивач неодноразово звертався до Головного управління Держземагентства з метою передачі йому землі, однак, вказане рішення виконане так і не було.

З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити таке.

Завданням адміністративного судочинства, в силу ч. 1 ст. 2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно визначень, даних в ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, тобто спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

За правилами ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:

1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;

2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

3) спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;

4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;

5) за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом;

6) спорах щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;

7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації;

8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;

9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб;

10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб;

11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов`язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю;

12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень";

13) спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивач, звертаючись із цим позовом, фактично просить суд зобов`язати відповідача вчинити дії, щодо виконання відповідачем судового рішення у справі № 5/79 і намагання позивача в такий спосіб примусити відповідача виконати наказ Господарського суду від 13.10.1994, виданий на виконання рішення господарського суду від 13.10.1994.

Водночас статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

За приписами ч. 1 ст. 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначається Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII).

За ч. 1 ст. 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону № 1404-VIII державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

З аналізу вищезазначених законодавчих норм убачається, що не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом № 1404-VIII, у рамках виконавчого провадження з виконання виконавчого листа.

Таким чином, суд доходить висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об`єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. При розгляді позовних вимог позивача стосовно невиконання окремого судового рішення у іншій справі, суд не може зобов`язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконавче провадження являє собою завершальну стадію судового провадження.

Суд враховує правову позицію, висловлену Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21 листопада 2018 року у справі № 816/2016/17 (К/9901/50946/18).

Отже, беручи до уваги наведене, суд приходить до висновку, що не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів спір про визнання протиправною відмови Головного управління Держгеокадастру у Львівській області здійснити державну реєстрацію земельної ділянки по наказу господарського суду № 5/79 від 13.10.1994 року та зобов`язання провести державні реєстрації земельних ділянок, оскільки спірні правовідносини фактично стосуються виконання рішення господарського суду Львівської області.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 686/23317/13-а (провадження №11-1193апп18).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи наведене, суд вважає, що провадження в цій частині позовних вимог підлягає закриттю, оскільки такий спір не може бути вирішений в жодній юрисдикції.

Водночас, суд роз`яснює, що відповідно до частини 2 статті 239 КАС України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Керуючись ст. ст. 238, 239, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в :

1. Заяву відповідача про закриття провадження у справі № 1340/4728/18 – задовольнити.

2. Провадження в адміністративній справі № 1340/4728/18 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (79019, м. Львів, пр. Чорновола, 4) про визнання протиправною відмови Головного управління Держгеокадастру у Львівській області здійснити державну реєстрацію земельної ділянки по наказу господарського суду № 5/79 від 13.10.1994 року та зобов`язання провести державні реєстрації земельних ділянок– закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Львівський окружний адміністративний суд у п`ятнадцятиденний строк з дати складання повного тексту ухвали.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 24.09.2019.

Суддя Качур Р.П.