Ухвала суду № 84487748, 25.09.2019, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/2088/18

У Х В А Л А

25 вересня 2019 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Скрипник К.О.

при секретарі - Білові М.Є.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12018040690000580 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України,

за участю сторін кримінального провадження

прокурора Ткаченко О.О.,

захисника адвоката Касумова У.Я.,

обвинуваченого ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Ленінського районного суду м. Дніпропетровська перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

В судовому засіданні прокурором було заявлено клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , посилаючись на те, що ризики, які послужили підставою для обрання йому саме такого запобіжного заходу не змінилися, окрім того, перебуваючи на свободі, ОСОБА_1 може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.

У судовому засіданні захисник адвокат Касумов У.Я. заперечував проти задоволення клопотання прокурора та просив суд скасувати відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід.

Обвинувачений ОСОБА_1 відмовився висловлювати свою думку щодо продовження йому строку тримання під вартою.

Вислухавши клопотання прокурора, думку захисника, дослідивши їх доводи і обґрунтування, приходить до наступного висновку.

Стаття 5 Конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантує кожному право на свободу та особисту недоторканність.

В силу ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Згідно вимог ч.2 ст.177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до вимог ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Рішенням Конституційного Суду України від 23.11.2017 року№1-р/2017 визначено, що обґрунтованість застосування запобіжних заходів, пов`язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, зокрема домашнього арешту та тримання під вартою, має піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу, періодично об`єктивним та неупередженим судом на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за яких вказані запобіжні заходи застосовуються, у тому числі при закінченні досудового розслідування, коли деякі ризики вже можуть зникнути.

Приймаючи дане рішення, суд приходить до обґрунтованого висновку про те, що зазначені прокурором ризики для даного провадження, що передбачені ст.177 КПК України, на даний час залишаються актуальними. Зокрема, суд погоджується з тим, що обвинувачений, в разі зміни йому запобіжного заходу на більш м`який, потенційно зможе ухилитися від суду шляхом переховування з метою уникнення кримінальної відповідальності за інкриміноване йому кримінальне правопорушення, яке, відповідно до положень ст.12 КК України, належить до категорії тяжких.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий, вчинив злочин у період іспитового строку, офіційно не працевлаштований, утриманців не має, не одружений, документи в підтвердження позитивної репутації обвинуваченого, сторона захисту не надала, що в своїй сукупності свідчить про наявність ризиків того, що обвинувачений може переховуватися від суду, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити новий злочин.

Суд також вважає обґрунтованим посилання прокурора на потенційний ризик продовження скоєння обвинуваченим злочинів, оскільки, на думку суду вказані вище обставини є підтвердженням того, що останній може вжити заходи, аби уникнути суду, існують обґрунтовані ризики, зазначені обставини дають обґрунтовані підстави для продовження відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що є найбільш прийнятним за вказаних умов, і навіть з урахуванням виключності такого заходу забезпечення кримінального провадження, він повністю відповідає як вимогам діючого КПК України так і особі обвинуваченого.

А тому суд зважаючи, що ризики, які враховувалися ОСОБА_1 при продовженні йому запобіжного заходу на теперішній час не змінилися, у зв`язку з чим, вважає доцільним продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1 .

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.110, 177, 182, 183, 334, 369, 371, 372 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою до 24-00 години 22 листопада 2019 року включно.

Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її проголошення до судової палати з кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду.

Суддя К.О. Скрипник