Рішення № 84484636, 24.09.2019, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

24 вересня 2019 року м. Чернігівсправа № 927/648/19

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В., за участю секретаря судового засідання Гринчук О.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні господарську справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕНЕРА ЧЕРНГІВ”,

юридична адреса: вул. Малиновського 55-А, м. Чернігів, 14020

поштова адреса: пр. Перемоги, 126, м. Чернігів, 14013

до відповідача: Товариства з Обмеженою відповідальністю “БОСКО”,

вул. І. Мазепи, 78, м. Чернігів, 14014

про стягнення 148071,14грн

за участю представників сторін:

позивача: Бузина Н.В. - адвокат, договір №22 від 20.03.2019,

відповідача: не прибув.

У судовому засіданні 24.09.2019 була проголошена вступна та резолютивна частини рішення на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України.

Товариством з обмеженою відповідальністю “ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ” подано позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БОСКО" 139541,11грн заборгованості, 61,49грн інфляційних витрат, 671,96грн 3% річних та 7796,58грн пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про постачання електричної енергії споживачу №31005032ВЦ від 01.01.2019.

Ухвалою суду від 08.08.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 03.09.2019. Відповідно до ст.165, 251 ГПК України вказаною ухвалою відповідачу було встановлено 15 денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для надання відзиву на позовну заяву.

Сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі, що підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованої кореспонденції, які містяться в матеріалах справи.

Відповідач у встановлені судом строки відзиву на позов не надав, у судове засідання 03.09.2019 не прибув.

У судовому засіданні 03.09.2019 суд постановив протокольну ухвалу про відкладення розгляду справи на 24.09.2019, про що представник позивача повідомлений під розписку. На адресу відповідача направлена ухвала від 03.09.2019.

20.09.2019 до суду від позивача надійшло клопотання про закриття провадження у справі в частині стягнення 50000,00грн заборгованості за електричну енергію у зв`язку з її сплатою відповідачем 06.09.2019. Також у клопотанні позивач просить суд повернути йому надмірно сплачений судовий збір у сумі 300,07грн.

У судовому засіданні 24.09.2019 повноважний представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням поданого клопотання про закриття провадження у справі в частині стягнення 50000,00грн заборгованості.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, ухвала суду від 03.09.2019, направлена на адресу відповідача, повернута відділенням зв`язку з відміткою "інші причини".

За загальними принципами здійснення судочинства, що також відображені у ст. 13, 14 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи, що відповідач своїм правом на подання відзиву у визначений судом у відповідності до господарського процесуального кодексу строк не скористався, що неявка відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд відповідно до вимог ч. 9 ст. 165, ч.2 ст.178 та ч. 1 ст. 202 ГПК України вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, господарський суд встановив таке.

01.01.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю “ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ” (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БОСКО" (Споживач) укладено договір №31005032ВЦ про постачання електричної енергії споживачу (далі - Договір) (а.с. 23-26).

Відповідно до п. 1.1.,1.2. Договору цей Договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції Споживачу Постачальником та укладається Сторонами з урахуванням статей 633,634,641,642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до умов цього Договору. Умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України “Про ринок електричної енергії” та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ), та є однаковим для всіх споживачів.

За цим Договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору (п. 2.1. Договору).

Згідно з п. 3.1. Договору початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього Договору.

Пунктом 3.3. Договору сторони визначили, що Постачальник за цим Договором не має права вимагати від Споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього Договору.

Розділом 5 Договору “Ціна, порядок обліку та оплати електричної енергії” (п. 5.1., 5.2.,5.3.,5.4.,5.5.,5.6.,5.7. Договору) сторони визначили, що Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору.

Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції Постачальника. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії.

Інформація про діючу ціну електричної енергії має бути розміщена на офіційному веб-сайті Постачальника не пізніше ніж за 20 днів до початку її застосування із зазначенням порядку її формування.

Ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни.

У випадку застосування до споживача диференційованих цін електричної енергії суми, вказані в рахунках, відображають середню ціну, обчислену на базі різних диференційованих цін.

Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.

Розрахунки Споживача за цим Договором здійснюються на поточний рахунок Постачальника або на поточний рахунок із спеціальним режимом використання після його затвердження НКРЕКП.

Оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання його Споживачем, або протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого Споживачем.

Всі платіжні документи, що виставляються Постачальником Споживачу, мають містити чітку інформацію про систему платежу, порядок та строки оплати, що погоджені Сторонами цього Договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.

Відповідно до п. 5.8. Договору у разі порушення Споживачем строків оплати за цим Договором, Постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати. Споживач сплачує за вимогою Постачальника пеню у розмірі, що визначається цим Договором та зазначається в комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього Договору.

Пунктом 13.2. Договору сторони визначили, що цей Договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав Споживач та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) Споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього Договору та сплаченого рахунку (квитанції) Постачальника.

01.01.2019 Споживачем підписано заяву-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії споживачу (а.с. 27).

Відповідно до комерційної пропозиції № 1, що є додатком № 2 до Договору, розділом “Ціна” передбачено, що постачання електричної енергії у розрахунковому періоді здійснюється за прогнозованою ціною (тарифом) за 1 кВт1*год Постачальника, яка визначається за формулою: Ц=1,1*ОРЦ, де ОРЦ – прогнозована оптова ринкова ціна, затверджена НКРРЕКП на відповідний розрахунковий період з урахуванням ПДВ. Фактична ціна(тариф) купованої Споживачем електроенергії у розрахунковому періоді, яка зазначається в акті купівлі продажу електроенергії розраховується (визначаються) Постачальником за формулою: Цфакт=(Вфакт/Wфакт)*Ппост, де Вфакт=фактична вартість купівлі Постачальником обсягів електроенергії споживача у ДП “Енергоринок” з урахуванням ПДВ, яка визначається як сума добутків погодинних обсягів споживання електроенергії Споживачем та фактичної ціни години за кожну годину кожної доби розрахункового періоду з урахуванням розподілу небалансів та акцизного податку ДП “Енергоринок”; Wфакт – фактичні обсяги споживання електроенергії споживачем у розрахунковому періоді, Ппост- коефіцієнт прибутковості Постачальника. Для цієї комерційної пропозиції Ппост =1,028.

Розділом комерційної пропозиції “Спосіб оплати” сторони передбачили, що оплата електричної енергії здійснюється Споживачем у формі 100% попередньої оплати заявлених Споживачем обсягів споживання на розрахунковий період з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку.

Попередня оплата здійснюється до 24 числа місяця, що передує розрахунковому у розмірі, який визначається за наступною формулою: О=Wзаяв*Ц, де Wзаяв – заявлені Споживачем обсяги споживання на розрахунковий період, Ц – прогнозована ціна (тариф), механізм визначення якої вказаний у розділі “Ціна” цієї комерційної пропозиції.

Оплата здійснюється на рахунок Постачальника, зазначений у Договорі або розрахункових документах.

Сума переплати/недоплати споживача , яка виникла внаслідок різниці між Ц та Цфакт, визначається після завершення розрахункового періоду. Сума переплати споживача, за вибором Споживача, може бути зарахована в якості оплати наступного розрахункового періоду, або повертається Постачальником на розрахунковий рахунок Споживача. Сума недоплати Споживача підлягає безумовній оплаті Споживачем не пізніше 5 робочих днів з дня отримання рахунку.

Оплата рахунка Постачальника за Договором має бути здійснена Споживачем у строки, визначені в рахунку, але не більше 5 робочих днів від дати його отримання Споживачем (розділ комерційної пропозиції “Термін надання рахунку за спожиту електричну енергію та термін його оплати”).

Договір набирає чинності з дня, наступного за днем отримання ТОВ “ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ” заяви-приєднання Споживача до умов Договору про постачання електричної енергії споживачу, в якій вказано про обрання Комерційної пропозиції №1, якщо протягом трьох робочих днів Споживачу не буде повідомлено про невідповідність його критеріям обраної комерційної пропозиції (розділ комерційної пропозиції “Термін дії договору”).

Позивачем на виконання умов договору поставлено відповідачу за період з березня по червень 2019 року електричну енергію на загальну суму 152125,18грн (з ПДВ), що підтверджується актами прийняття-передавання товарної продукції – активної електричної енергії:

- № 3105032ВЦ/43675/1 від 31.03.2019 на суму 43876,69грн (з ПДВ);

- № 3105032ВЦ/61881/1 від 30.04.2019 на суму 35549,92грн (з ПДВ);

- № 3105032ВЦ/79644/1 від 31.05.2019 на суму 42854,77грн (з ПДВ);

- № 3105032ВЦ/98899/1 від 30.06.2019 на суму 29843,80грн (з ПДВ).

Акти прийняття-передавання підписані обома сторонами та скріплені печатками підприємств, зауваження і заперечення відсутні (а.с. 34-37).

Позивачем виставлено відповідачу рахунки-фактури на оплату заявленого обсягу електроенергії:

- за березень 2019 року № 3105032ВЦ/43675/1 від 31.03.2019 на суму 43876,69грн (з ПДВ);

- за квітень 2019 року № 3105032ВЦ/61881/1 від 30.04.2019 на суму 35549,92грн (з ПДВ);

- за травень 2019 року № 3105032ВЦ/79644/1 від 31.05.2019 на суму 42854,77грн (з ПДВ);

- за червень 2019 року № 3105032ВЦ/98899/1 від 30.06.2019 на суму 29843,80грн (з ПДВ) (а.с. 30-33).

Відповідач отримав рахунки 10.04.2019, 10.05.2019, 11.06.2019, 11.07.2019 відповідно, що підтверджується підписом уповноваженого представника відповідача. Строк оплати рахунків - до 07.04.2019, до 07.05.2019, до 07.06.2019, до 07.07.2019 відповідно.

Згідно з умов додатку №2 “Спосіб оплати” комерційної пропозиції № 1 “КЛІЄНТ” відповідач зобов`язався оплатити рахунки не пізніше 5 робочих днів з дня отримання рахунків, тобто не пізніше 16.04.2019, 17.05.2019, 18.06.2019, 18.07.2019 відповідно.

Відповідно до банківських виписок по рахунку, відповідач 19.03.2018 здійснив оплату на суму 30000,00грн, 02.04.2019 – на суму 30000,00грн, 05.07.2019 – на суму 25000,00грн, всього на суму 85000,00грн (а.с. 39-46).

Позивач здійснив зарахування даних коштів в погашення заборгованості за січень та лютий 2019 року у сумі 71415,93грн та частково у сумі 12584,07грн за березень 2019 року. Станом на день звернення позивача до суду заборгованість відповідача становила 139541,11грн (152125,18грн - 12584,07грн).

Після відкриття провадження у справі відповідач частково сплатив позивачу заборгованість по оплаті вартості електричної енергії у сумі 50000,00грн, що підтверджується випискою банку за 06.09.2019.

Станом на день прийняття рішення заборгованість відповідача щодо оплати вартості отриманої електроенергії за період з березня по червень 2019 року становить 89541,11грн.

За прострочення оплати вартості електроенергії позивачем нараховано та пред`явлено до стягнення 61,49грн інфляційних витрат за період травень-червень 2019 року, 671,96грн 3% річних за період з 18.04.2019 по 31.07.2019 та 7796,58грн пені за період з 18.04.2019 по 31.07.2019.

Позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права у зв`язку з невиконанням умов договору відповідачем.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (ст. 11, 626 Цивільного кодексу України), які мають виконувались належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Пунктом 1 ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковим відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюється законами України “Про засади функціонування ринку електричної енергії України” та “Про електроенергетику”.

Статтею 276 Господарського кодексу України передбачено, що загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін. Строки постачання енергії встановлюються сторонами у договорі виходячи, як правило, з необхідності забезпечення її ритмічного та безперебійного надходження абоненту.

Згідно зі ст. 26 Закону України “Про електроенергетику” постачання електроенергії для забезпечення потреб споживачів здійснюється на підставі договору на постачання електроенергії, що укладається між споживачем та електропостачальною організацією.

Частинами 6,7 ст.276 Господарського кодексу України визначено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Викладеними вище обставинами справи встановлено, що позивач свій обов`язок щодо поставки електричної енергії відповідачу за період з березня по червень 2019 року виконав у повному обсязі. Проте, відповідач свій обов`язок щодо оплати вартості поставленої електричної енергії у строк, визначений договором не здійснив.

Крім того, судом встановлено, що після відкриття провадження у справі відповідач частково сплатив позивачу заборгованість по оплаті вартості електричної енергії у сумі 50000,00грн, що підтверджується випискою банку за 06.09.2019.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в частині стягнення 50000,00грн заборгованості по оплаті вартості за електричну електроенергію.

Станом на день прийняття рішення судом заборгованість відповідача щодо оплати вартості отриманої електроенергії за період з березня по червень 2019 року становить 89541,11грн.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення 89541,11грн. заборгованості по сплаті за електроенергію є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Статтею 343 ГК України передбачено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання. Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов`язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Розділом комерційної пропозиції “Розмір пені за порушення строку оплати та/або штраф” за внесення платежів, передбачених умовами Договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Здійснивши перевірку розрахунку пені, інфляційних втрат та 3% річних, заявлених позивачем, судом встановлено, що зазначені суми позивачем нараховані правомірно, у відповідності до умов договору та вимог законодавства.

Таким чином, вимоги позивача по стягненню 61,49грн інфляційних витрат за період травень-червень 2019 року, 671,96грн 3% річних за період з 18.04.2019 по 31.07.2019 та 7796,58грн пені за період з 18.04.2019 по 31.07.2019 є правомірними і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частин 1 та 3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Відповідач доказів, які спростували б викладені обставини, не надав.

Враховуючи викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково.

Згідно з п.5 ч.1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, про розподіл між сторонами судових витрат. Відповідно до п. 4 ч.6 ст. 238 ГПК України у разі необхідності у резолютивній частині рішення також вказується про повернення судового збору.

Позивач у клопотанні від 18.09.2019 № 5/2, зокрема, просить суд повернути йому з Державного бюджету України надмірно сплачений судовий збір у сумі 300,07грн. В обґрунтування клопотання позивач посилається на норми п.5 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судовий збір належить до судових витрат, розмір, порядок сплати, повернення і звільнення від сплати якого встановлюється законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" (далі – Закон).

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст.7 Закону сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

За подання до суду даної позовної заяви позивачу необхідно було сплатити судовий збір у сумі 2221,07грн. Позивачем сплачено судовий збір у сумі 2221,14грн, що підтверджується платіжним дорученням №277 від 31.07.2019.

Суд закрив провадження у справі в частині стягнення 50000,00грн заборгованості у зв`язку зі сплатою відповідачем даної суми після відкриття провадження у справі. Отже, поверненню підлягає судовий збір у сумі 300,07грн.

За таких обставин клопотання позивача належить задовольнити та повернути позивачу з Державного бюджету України судовий збір у сумі 300,07грн, сплачений згідно з платіжним доручення № 277 від 31.07.2019, яке знаходиться в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у сумі 1921,00грн.

Керуючись ст.129, 231-233, 236-239, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Закрити провадження у справі в частині стягнення 50000,00грн заборгованості по сплаті за електричну енергію.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БОСКО" (вул. І. Мазепи, 78, м. Чернігів, 14014, код ЄДРПОУ 39401260) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ” (вул. Малиновського, 55-А, м. Чернігів, 14020, код ЄДРПОУ 41823846, п/р № НОМЕР_1 у філії ЧОУ АТ "ОЩАДБАНК", МФО 353553) 89541,11грн заборгованості по сплаті за електричну енергію.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БОСКО" (вул. І. Мазепи, 78, м. Чернігів, 14014, код ЄДРПОУ 39401260) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ” (вул. Малиновського, 55-А, м. Чернігів, 14020, код ЄДРПОУ 41823846, п/р № НОМЕР_2 АТ "ОТП банк", МФО 300528) 61,49грн інфляційних витрат, 671,96грн 3% річних, 7796,58грн пені та 1921,00грн судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Клопотання позивача про повернення судового збору від 18.09.2019 № 5/2 задовольнити.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ” (вул. Малиновського, 55-А, м. Чернігів, 14020, код ЄДРПОУ 41823846, п/р № НОМЕР_2 АТ "ОТП банк", МФО 300528) з Державного бюджету України (отримувач: УК у м.Чернігові/м. Чернігів 22030101 рахунок: 34318206083035, код ЄДРПОУ: 38054398, банк: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030101) частину сплаченого судового збору у сумі 300,07грн, перерахованого згідно з платіжним дорученням № 277 від 31.07.2019, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи №927/648/19.

Дане рішення є підставою для повернення судового збору з Державного бюджету України.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено 25.09.2019.

Суддя В.В. Моцьор