Рішення № 84481179, 11.09.2019, Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/8277/18

пр. № 2/759/4860/19

11 вересня 2019 року Святошинський районний суд м. Києва у складі

головуючого- судді Петренко Н.О.

за участю секретаря судових засідань Грень О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (м. Київ, вул. Грушевського, 1-д) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2018 року представник ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 11.03.2008р. у розмірі 117 000,00 грн.

В обгрунтування позовних вимог посилався на те, що відповідно до укладеного договору б/н від 11.03.2008р. відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Щодо зміни кредитного ліміту банк керувався п.п. 3.2, 3.3 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазанчено, що клієнт дає згоду, що кредитний ліміт встанолюється за рішенням банку і Клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. За вказаних обставин, а також у зв`язку з виникненням у відповідача значної заборгованості за договором, яку він в добровільному порядку не сплачує, позивач звернувся до суду позовом, який просить задовольнити.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 01.10.2018р. задоволено позов ПАТ КБ «Приватбанк» та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 11.03.2008р. у розмірі 117 000,00 грн. та судовий збір у розмірі 1 762,00 грн./а.с.39 /.

Ухвалою суду від 20.05.2019 року вищевказане рішення суду скасовано.

Представник ПАТ КБ «Приватбанк» в судове засідання не з`явився про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судове засідання не з`явилася, просила розглядати без її участі, у позовних вимог просила відмовити.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Встановлено, що 11.03.2008р. відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Станом на 28.02.2018 року заборгованість становить: заборгованість за кредитом 7 548,68 грн. та заборгованість за відсотками 109451,32 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом/а.с.5-10/.

Згідно ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За змістом ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

10.09.2019р. представник відповідача ОСОБА_1 просила відмовити у задоволенні позову у зв`язку з пропуском строків позовної давності.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України). Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність. Зокрема, ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України). Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Згідно ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до п.3.1.1 Умов та правил надання банківських послуг строк дії картки вказаний на лицьовій стороні картки (місяць та рік). Картка дійсна до останнього календарного дня вказаного місяця.

Відповідно до п. 3.1.4 строк дії миттєвого випуску продовженню не підлягає.

Представник відповідача зазначає, що термін дії картки закінчився 11.03.2010р.

Будь-яких доказів на спростування даного факту представником позивача не надано.

Оскільки початковий момент перебігу давності за вимогами позивача до відповідача починається з 11.03.2010р., а банк звертається 30.05.2018р. тобто з пропуском строку пред`явлення вимоги про стягнення заборгованості.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Згідно зі ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Оскільки строк позовної давності сплив до основної вимоги, а саме стягнення заборгованості по тілу кредиту, відсутні підстави для стягнення заборгованості по процентам, пені та комісії у зв`язку зі спливом строку позовної давності у силу вимог ст. 266 ЦК України.

Відповідно до постанови Верховного суду України «Про судове рішення у цивільній справі» № 14 від 18 грудня 2009 року, згідно якого, встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 11,256, 257, 261, 526, 626, 627,628, 638, 1048, 1054 ЦК України ст. ст. 12, 13, 48, 76-82, 141, 229, 259, 263-265, 268, 273, 274, 280-283, 353, 354 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

У задовленні позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (м. Київ, вул. Грушевського, 1-д) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Н.О. Петренко