Ухвала суду № 84481086, 16.09.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/29374/19

Провадження № 2-з/761/544/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2019 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Пономаренко Н.В., вивчивши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів за договорами позики, -

ВСТАНОВИВ:

25.07.2019 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів за договорами позики.

Ухвалою від 13.08.2019 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовче засідання.

Одночасно з позовною заявою позивачем було подано до суду заяву про забезпечення позову, яка ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 13.08.2019 року була задоволена частково, а саме: накладено арешт на гараж, гаражний бокс за адресою: АДРЕСА_3 гараж НОМЕР_1 , адреса ГК: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер майна: 37138564, загальною площею: 87,40 кв.м.; накласти арешт на будівлю котеджу №7, за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1625076151103, загальною площею: 65,5 км.м.В задоволенні решти вимог заяви про забезпечення позову відмовлено.

30.08.2019 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла заява позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову, яку обґрунтовує тим, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднути чи зробити неможливим реальне виконання рішення суду про стягнення грошових коштів. Просив суд накласти арешт: на земельну ділянку площею 0,21 га, кадастровий номер: 3223187700:12:019:0053, цільове призначення: для індивідуального садівництва, яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_3 приватним нотаріусом Обухівського району міста Києва 27.02.2016 року; квартиру АДРЕСА_5 , яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_3 на підставі договору дарування квартири від 08.01.2002 року; транспортний засіб - автомобіль марки «Toyota» моделі «Land Cruiser 100» чорного кольору, 2004 року випуску, VIN - код НОМЕР_2 , що зареєстрований на праві власності за ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії ААС номер НОМЕР_4 , що видане ВРЕВ-1 УДАІ в місті Києві 25.11.10, державний номерний знак: НОМЕР_5 .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.08.2019 року вищевказана заява про забезпечення позову надійшла в провадження судді Пономаренко Н.В.

Згідно положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має правовжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Види забезпечення позову визначені положеннями ч. 1 ст. 150 ЦПК України.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки сторони позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Крім того, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

При цьому, слід зазначити, що відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові №6-605цс16 від 25.05.2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м.Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволення вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Разом з тим, вирішуючи вказану заяву по суті заявлених вимог, суд враховує ту обставину, що вказані в заяві про забезпечення позову заходи вже були предметом розгляду суду, про що зазначено у вищевказаній ухвалі від 13.08.2019 і в їх задоволенні було відмовлено.

Під час подання вдруге заяви із зазначеними в ній тотожними з попередніми вимогами стороною позивача не надано жодного належного і допустимого доказу для необхідності вжиття зазначених заходів забезпечення позову та взагалі не наведено жодної іншої підстави для їх вжиття.

Разом з тим, зі змісту заяви про забезпечення позову не вбачається що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Враховуючи вищезазначені норми Закону та наведені обставини, зокрема, те, що ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 13.08.2019 року питання щодо забезпечення позову вже вирішено, тому суд прийшов до висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає до задоволення.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

в задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів за договорами позики- відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суду міста Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.

Суддя: