Ухвала суду № 84471734, 23.09.2019, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 23.09.2019

Справа № 334/4977/19

Провадження № 1-кп/334/690/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2019 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді - Козлової Н.Ю., при секретарі Мінадзе Д.Ю., за участю прокурора Маншиліна О.В., потерпілого ОСОБА_1 , обвинуваченого ОСОБА_2 , захисника обвинуваченого адвоката Артеменка Є.А.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12019080050001867 від 29.05.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_2 ч.2 ст.289 КК України

В С Т А Н О В И В :

04 липня 2019 року до Ленінського районного суду м. Запоріжжя надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12019080050001867 від 29.05.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_2 ч.2 ст.289 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор зазначив, що означене кримінальне провадження підсудне Ленінському районному суду м.Запоріжжя, Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог ст.291 КПК України і підстав для його повернення немає, а тому просить призначити справу до судового розгляду.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник адвокат Артеменка Є.А. під час підготовчого судового засідання не заперечували щодо призначення кримінального провадження до судового розгляду. Клопотань, повязаних із підготовкою кримінального провадження до судового розгляду, не заявляли.

Потерпілий ОСОБА_1 підтримав думку прокурора, вважаючи за можливе призначити дане кримінальне провадження до судового розгляду.

Вислухавши думки сторін кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт, реєстр матеріалів досудового розслідування, суд приходить до наступних висновків: кримінальне провадження підсудне Ленінському районному суду м.Запоріжжя. Підстав для повернення кримінального провадження прокуророві для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст.468-475 КПК України, немає. Підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п.п.4-8 ч.1 ст.284 КПК України, немає. Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог ст.291 КПК України, при його затвердженні прокурором дотримано вимог процесуального закону, підстав для його повернення прокуророві немає, тому слід призначити кримінальне провадження за обвинувальним актом відносно ОСОБА_2 до судового розгляду.

З вказаних мотивів, з метою підготовки до судового розгляду, суд вважає за необхідне призначити судовий розгляд кримінального провадження на 01 жовтня 2019 року о 14 годині 00 хвилин. Здійснювати судовий розгляд кримінального провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_2 у відкритому судовому засіданні, виходячи з вимог ч.2 ст.27 КПК України, та одноособово. Визначити склад осіб, які братимуть участь в судовому розгляді, наступним: процесуальний прокурор, обвинувачений, захисник обвинуваченого, потерпілий. Здійснити виклик в судовий розгляд для допиту свідків з реєстру матеріалів досудового розслідування. Обовязок по забезпеченню присутності під час судового розгляду свідків обвинувачення з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом, в силу вимог ч.3 ст.23 КПК України, слід покласти на процесуального прокурора.

В підготовчому судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 на 60 днів.

Обвинувачений та його захисник заперечували щодо продовження дії запобіжного заходу, посилаючись на те, що обвинувачений від участі в слідчих діях під час досудового розслідування не ухилявся, має місце проживання та не має наміру впливати на потерпілого та свідків. Просять змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.

Прокурор заперечував щодо зміни запобіжного заходу обвинуваченому з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, оскільки вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу не доцільне і не зможе запобігти ризикам, встановленим ст.177 КПК України.

Вислухавши клопотання прокурора, захисника, думки учасників підготовчого судового засідання з приводу заявлених клопотань, суд дійшов до наступних висновків.

Статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 Конвенції», і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожна людина має право на свободу і особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, у випадку законного арешту або затримання особи, здійсненого з метою її присутності перед компетентним судовим органом на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні злочину або якщо обґрунтовано визнається за необхідне запобігти вчиненню нею злочину або її втечі після його вчинення.

Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_2 застосовано за рішенням слідчого судді, тобто у спосіб, встановлений кримінальним процесуальним законодавством України.

Вирішуючи клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_2 суд враховує, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом.

При цьому, колегія суддів враховує, що злочини, в яких обвинувачується ОСОБА_2 є особливо тяжкими згідно із ст.12 КК України, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих злочинів від 7 до 15 років позбавлення волі за ч.1 ст.115 КК України, що дає достатні підстави вважати, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може, з метою уникнення від покарання, незаконно впливати на потерпілу та свідків, які підлягають виклику до суду, уникати явки до суду, а також, що він іншим чином може перешкоджати кримінальному провадженню, про що зазначено в ухвалах слідчого судді Ленінського районного суду м.Запоріжжя.

Таким чином, ризики, передбачені ст.177 КПК України і зазначені в ухвалах слідчого судді про застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та про продовження строку тримання під вартою не зменшилися та виправдовують тримання обвинуваченого під вартою.

Відтак, суд дійшов до переконання, що обвинувачений ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, що є ризиком, передбаченим ст.177 КПК України, та підставою для продовження строку тримання останнього під вартою.

Отже, для запобігання вказаним ризикам, та враховуючи суспільний інтерес, що полягає у виконанні завдань, які передбачені ст.2 КПК України, зокрема, у захисті інтересів суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охороні прав, свобод та інтересів інших учасників кримінального провадження, а також забезпеченні швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, і який, незважаючи на презумпцію невинуватості обвинувачених, превалює над принципом поваги до свободи особистості, про що зазначено у п.79 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 року, а також виходячи з міркувань забезпечення доступності ОСОБА_2 під час судового розгляду кримінального провадження суд вважає виправданим тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою та недостатнім застосування щодо нього більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Обставин, які є перешкодою для застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, не встановлено.

У звязку із викладеним, на підставі ч.2 ст.315 та ч.3 ст.331 КПК України, суд вважає, що клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Підстав для зміни ОСОБА_2 запобіжного заходу на більш м`який домашній арешт, про що просили суд обвинувачений та його захисник, суд не вбачає у звязку із необґрунтованістю клопотання.

Керуючись ст.ст.27, 31, 177, 178, 183, 194, 199, 314-316, 331, 369, 372 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України у судовому засіданні в приміщенні Ленінського районного суду м.Запоріжжя на 01.10.2019 року.

Судовий розгляд здійснювати одноособово з участю процесуального прокурора, обвинуваченого, його захисника та потерпілого.

Про час та місце розгляду справи повідомити прокурора для підтримання обвинувачення, захисника для забезпечення права на захист обвинуваченого.

У судове засідання викликати свідків зазначених в реєстрі матеріалів досудового розслідування.

Продовжити ОСОБА_2 строк тримання під вартою до 21 листопада 2019 року.

Роз`яснити учасникам судового провадження про можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження, якщо вони про це заявлять клопотання. Під час ознайомлення учасники судового провадження мають право робити з матеріалів необхідні виписки та копії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Н.Ю. Козлова