Ухвала суду № 84468062, 17.09.2019, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Єдиний унікальний номер 235/5174/16-к

Провадження №1-кп/235/400/19

У Х В А Л А

про вирішення питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження

(резолютивна частина)

16 вересня 2019 року м. Покровськ Головуючий Суду присяжних Красноармійського міськрайонного суду Донецької області

суддя: Коваленко В.О.,

у складі: судді Корнєєвої І.В.,

основних присяжних: Коваленка О.М., Шаповал Н.Ф., Паначевної Т.В. (відсутня),

запасних присяжних: Шарудила О.А., Шилової О.В.

за участю секретаря Лемзікової В.С.

прокурора Савельєва В.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Очеретько О.В.

представник потерпілого Вербенко В.В. (відсутня)

розглянувши в судовому засіданні в залі суду м. Покровська питання про продовження дії запобіжного заходу у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Судом присяжних проводиться судовий розгляд даного кримінального провадження.

В порядку ч. 1 ст. 331 КПК України Головуючим суду присяжних розглянуто питання щодо обрання заходів забезпечення кримінального провадження.

В судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 . Так, на думку прокурора, лише цей запобіжний захід здатний забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків під час розгляду справи, в іншому випадку цілком ймовірно, що обвинуваченим можуть бути прийнято спроби переховування від суду. Крім того, за переконанням прокурора запобіжний захід у виді особистого зобов`язання попереджає можливість незаконного впливу на свідків та вчинення іншого злочину, тому застосування альтернативних запобіжних заходів недоцільно.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Очеретько О.В. не заперечували, щодо обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.

Головуючий Суду присяжних, вислухавши пояснення учасників процесу, оцінивши ступінь обґрунтованості заявленого клопотання про захід забезпечення кримінального провадження та долучені до нього матеріали, - приходить до наступних висновків.

Ухвалою головуючого суду присяжних Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 05.08.2019 застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання до обвинуваченого ОСОБА_1 строком до 02.10.2019.

Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

За ч. 3 ст. 331 КПК України під час здійснення судового провадження судом присяжних питання, передбачене цією частиною, вирішує головуючий.

Підставами для застосування заходів забезпечення кримінального провадження ст. 194 КПК України визначає: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Головуючий Суду присяжних, при наданні оцінки наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого кримінального правопорушення за ознаками ч. 4 ст. 187 та п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, - враховує положення статей 369, 371, 374 КПК України, змістом яких передбачено, що надання оцінки судом доказів у справі відбувається в нарадчій кімнаті на стадії постановлення вироку. Зазначене свідчить про те, що Головуючий Суду присяжних на стадії проведення підготовчого судового засідання не може робити висновок щодо «обґрунтованості підозри» шляхом надання оцінки всіх доказів у справі, а повинен виходити з поняття наявності відомостей, які здатні переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення, що узгоджується з висновками Європейського суду з прав людини. На думку Головуючого Суду присяжних, відомості, викладені в Реєстрі матеріалів досудового розслідування, а також посилання прокурора в клопотанні на матеріали можуть свідчити про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим інкримінованих кримінальних правопорушень. Вагомість таких доказів наразі не викликає сумнівів. Таким чином, Головуючий Суду присяжних на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначає, що причетність обвинуваченого до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього запобіжного заходу з огляду потреб судового розслідування.

Згідно положення п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України - при оцінці існування ризику кримінального провадження, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України слід враховувати, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, у разі визнання винним в інкримінованому правопорушенні. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства. Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування». Обвинуваченому ОСОБА_1 інкриміновано, зокрема, вчинення особливо тяжкого кримінального правопорушення з кваліфікацією за ч. 4 ст. 187 КК України (напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, що є небезпечним для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу, поєднаний з проникненням у житло та із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень), за яке передбачено покарання виключно в виді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років. ОСОБА_1 органом досудового розслідування також інкриміновано скоєння кримінального правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України (умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчиненому з корисливих мотивів) - карається позбавленням волі на строк від 10 до 15 років або довічним позбавленням волі. З матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачений ОСОБА_1 вироком суду присяжних Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 17 травня 2018 року виправдано (вирок скасовано ухвалою Донецького апеляційного суду від 28 січня 2019 року), з 17 травня 2018 року звільнено з під варти у залі суду і з того часу до нього не застосовувалось жодного запобіжного заходу. З моменту звільнення у обвинуваченого ОСОБА_1 була можливість прийняти спроби до переховування від суду та впливу на свідків, але прокурором не доведено таких намагань обвинуваченого, у зв`язку з чим головуючий суду присяжних вважає, що прокурор формально послався на існування ризиків уникнення кримінальної відповідальності та незаконного впливу на свідків.

При наданні оцінки ступеню ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд враховує, що обвинувачений не вперше притягається до кримінальної відповідальності, але в силу статті 89 КК України обвинувачений не судимий, обвинувачуються у вчинені двох особливо тяжких злочинів, тому головуючий суду присяжних вважає, що зазначений ризик підтверджується.

Згідно ч. 3 ст. 176 КПК України найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання.

Через неодноразову неявку в судове засідання учасників судового провадження, суд не може розпочати судовий розгляд зазначеної кримінальної справи, тому ризики визначені ухвалою від 5 серпня 2019 року залишаються у зв`язку з чим є підстави для продовження запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання до обвинуваченого ОСОБА_1 Головуючий суду присяжних вважає, що такий запобіжний захід зможе забезпечити належну поведінку обвинуваченого під час судового розгляду.

При вирішені питання щодо продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 головуючим суду присяжних також враховуються обставини, визначені ст.178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, дані про його особу, ОСОБА_1 не одружений, в порядку ст. 89 не судимий, даних про стійкі соціальні зв`язки не надано.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 177, 194, 331, 385 КПК України, Головуючий Суду присяжних, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язаннязадовольнити.

Продовжити застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 такі обов`язки:

1) прибувати до прокурора та суду за першою вимогою;?

2) не відлучатися з міста Миронограда, в якому він зареєстрований та проживає без дозволу прокурора або суду;

3) не спілкуватися із свідками про кримінальному провадженню.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 що у разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Строк дії ухвали в частині покладених обов`язків - по 16 листопада 2019 року включно. По закінченню цього строку ухвала в частині покладених обов`язків припиняє свою дію.

В силу положення ч. 3 ст. 179 КПК України контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.

Ухвала, відповідно до ст. 205 КПК України, підлягає негайному виконання після її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголошений учасникам судового провадження 17 вересня 2019 року о 8-00 годині.

Головуючий суду присяжних В.О. Коваленко