Ухвала суду № 84463790, 23.09.2019, Біловодський районний суд Луганської області

Справа № 408/1975/17-к

1-кп/408/80/19

УХВАЛА

23 вересня 2019 року смт Біловодськ

Колегія суддів Біловодського районного суду Луганської області у складі:

головуючого-судді Соболєва Є.О.,

суддів: Рукаса М.С, Кускової Т.В.,

при секретареві Савенко Т.А.,

за участю: прокурора Черних С.О.,

захисників Хартова М.В.,Самарського В.В.,

обвинуваченої ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12017130000000086, відносно ОСОБА_1 за п.п. 2,4 ч. 2 ст. 115 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

26 вересня 2019 року у обвинуваченої закінчується термін тримання її під вартою. До цього часу провести судовий розгляд у цьому провадженні об`єктивно не вбачається можливим.

Прокурор заявив клопотання, в якому вважав необхідним продовжити обвинуваченій термін тримання її під вартою ще на 60 днів, зазначаючи, що вона обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, а також є наявними ризики, що обвинувачена може переховуватись від суду, впливати на потерпілу та свідків.

Захисники заперечували проти продовження терміну тримання їхньої підзахисної під вартою, вказуючи, що клопотання прокурора є необгрнутованим та недоведеним. Просили змінити їхній підзахісній забобіжний захід на домашній арешт.

Обвинувачена підтримала позицію своїх захисників, однак віддала вирішення клопотання на розсуд суду.

Вислухавши учасників кримінального провадження, суд вважає необхідним зазначити таке.

Згідно вимог ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, наявність хоча б одного з ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, а також недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам.

З обвинувального акту йдеться, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненнні злочину, передбаченому пп. 2,4 ч. 2 ст. 115 КК України, за який санкція передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічне ув'язнення, у зв`язку з чим відповідно до вимог ст. 12 КК України даний злочин відноситься до категорії особливо тяжких.

У суду не виникає сумнівів щодо обґрунтованості підозри причетності ОСОБА_1 до інкримінованого їй злочину, оскільки її обґрунтованість була встановлена судовим рішенням під час обрання даного запобіжного заходу. Крім того обставини, наведені в обвинувальному акті дають уяву для сторонього об'єктивного спостерігача, що саме обвинувачена могла вчинити інкриміноване їй діяння.

З даних про особу обвинуваченої вбачається, вона проживає в населеному пункті, який знаходиться у безпосередній близькості до лінії розмежування з тимчасово окупованою територією та державним кордоном з РФ, тим більше, що на тій території проживають її родичі. Ці обставини вказують на те, що в силу пред`явленого ОСОБА_1 обвинувачення, остання, якщо буде переховуватись на тих територіях, це униможливить подальший розгляд справи по суті, у звязку з чим обєктивно продовжують існувати ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачена може переховуватись від суду та перешкоджати провадженню іншим чином.

Також під час судового розгляду судом встановлено, що обвинувачена в усьому завинувачує потерпілу і негативно відноситься до неї, тому, враховуючи, що згідно висновку судової-психіатрічної експертизи у ОСОБА_1 виявляються риси характеру у вигляді проявів жорсткості, дратівливості та агресії, суд вважає наявним ризик того, що перебуваючи на волі обвинувачена може впливати на потерілу з метою зміни останньою своїх показів.

Згідно ст. 178 КПК України суд при вирішенні питання щодо продовження ОСОБА_1 терміну тримання під вартою враховує й інші обставини, а саме, що за станом здоров'я обвинувачена може триматись в ізоляції від суспільства, зловживає алкогольними напоями, не має міцних соціальних зв`язків, що в сукупності з іншими обставинами виключає можливість застосування до неї більш м`якого запобіжного заходу.

З огляду на те, що дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченій закінчується, застосування їй більш м`якого запобіжного заходу виключається, суд вважає неохідним продовжити ОСОБА_1 термін тримання її під вартою ще на 60 днів.

На підставі наведеного, керуючись ст. 331 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 задовольнити.

Продовжити обвинуваченій ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ще на 60 днів, а саме до 24:00 години 21 листопада 2019 року.

Копію ухвали вручити всім учасникам процесу.

Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Луганського аперляційного суду через Біловодський районний суд Луганської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий:

Судді: