Рішення № 84460027, 20.09.2019, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/5064/19

2/357/2823/19

Категорія 44

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

20 вересня 2019 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Кошель Б. І. ,

при секретарі - Тодосієнко О. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біла Церква цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Київобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення коштів за не обліковану електроенергію, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення вартості електричної енергії, не облікованої наслідок порушення правил користування електричною енергією для населення, посилаючись на те, що здійснює розподіл електричної енергії за регульованим тарифом на території Київської області. Енергопостачання квартири АДРЕСА_1 здійснюється на підставі укладеного з відповідачем договору про користування електричною енергією. Технічною перевіркою 06.02.2019 року працівниками енергопостачальника було виявлено порушення ПРРЕЕ, а саме: самовільне підключення електропроводки до електричної мережі, що не є власністю енергорозподільчої компанії, поза засобами обліку. Тобто, електроенергія споживається , але не обліковується та відповідно не оплачується. За підсумками перевірки складено акт, в якому представник споживача надав зауваження до акту, що в зв`язку з проведенням ремонту в квартирі, було встановлено світильник, а те, що він не враховує електричну енергію не знали. Відповідно до п.п. 20 п. 5.5.5. ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов`язаний не допускати без облікового користування електричної енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення без облікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача. Протоколом засідання комісії по розгляду вищевказаного акту прийнято рішення про нарахування відповідачці суми вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення у розмірі 12 086,06 грн. Однак, відповідачка протягом встановленого строку вказану суму збитків не сплатила, а тому позивач просить суд стягнути з відповідачки 12 086,06 грн. вартості безобліково використаної електроенергії та судові витрати по справі.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду від 26.06.2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав суду заяву, в якій просить розглядати справу за його відсутності.

Відповідачка до суду не з`явилась, про день і час розгляду справи була повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила, а тому згідно ст. ст. 280, 281 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд даної справи.

Оглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення з наступних підстав.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Положенням ст. 5 ЦПК України визначено, що суд, здiйснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Перелiк способів захисту цивiльних прав та iнтересiв мiститься в статтi 16 ЦК України. Цей перелiк не є вичерпним i суд може захистити цивiльне право або інтерес iншим способом, що встановлений законом або договором.

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Так, за змістом ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Особа вільно, на власний розсуд, обирає способи участі у справі.

Вимоги ст. 13, ч.5 ст.263 ЦПК України зобов`язують суд з`ясувати обставини, що обґрунтовують заявлені вимоги, на підставі наданих на їх підтвердження доказів.

Під час розгляду цієї цивільної справи судом були створені всі умови для реалізації прав та виконання обов`язків учасниками судового розгляду, у тому числі й в частині надання доказів на підтвердження позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини і відповідні їм правовідносини.

Правовідносини з постачання фізичним особам електричної енергії регулюються ст.714 ЦК України, Законами України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 56-58, 77 Закону України «Про ринок електричної енергії», ст.ст.24-27 «Про електроенергетику», Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року, та методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією (далі - Методика), затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 року № 562, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 року за № 782/12656.

Статтею 714 ЦК України визначено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Частиною 1 ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.

Згідно п. 3 ч. 1. ст. 57 цього Закону, електропостачальники мають право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.

Частиною 1, п.п.6, 4 ч.2 ст. 77 цього ж закону передбачено, що учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії є крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку, пошкодження приладів обліку, використання приладів обліку електричної енергії, неповірених або неатестованих в установленому порядку.

Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» ст.1 п.22 у якій визначений термін споживач це фізична особа, яка придбає, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не повязаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обовязків найманого працівника. Обов`язки виникають з закону або договору.

Згідно ч.1 ст.714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Підпунктом 20 пункту 5.5.5 Розділу 5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, визначено, що споживач зобов`язаний не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.

Так судом встановлено, що ПрАТ «Київобленерго» постачає електричну енергію за регульованим тарифом на території Київської області.

З матеріалів справи вбачається, що згідно довідки відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області ОСОБА_1 зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 .

Встановлено, що 01.04.2013 року з відповідачкою було укладено договір №200912416 про користування електричною енергією квартири АДРЕСА_3 , що слідує з копії цього договору.

Технічною перевіркою 06.02.2019 року, працівниками енергопостачальника було виявлено порушення правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постанової НКРЕКП №312 від 14.03.2018 року, а саме: самовільне підключення електропроводки до електричної мережі, що не є власністю енергорозподільчої компанії, поза засобами обліку. Електроенергія споживається але не обліковується приладом обліку, складений акт про порушення ПРРЕЕ № К035317 від 06.02.2019 року.

Розрахунок збитків було здійснено на підставі методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією (далі - Методика), затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 року № 562, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 року за № 782/12656 , розмір яких склав 12 082,06 грн.

Відповідно п.3.1.5. Методики, ця Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного з урахуванням вимог ПКЕЕН, та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕН: самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника або іншого споживача (власника мереж) з порушенням схеми обліку.

Згідно з підпунктом "б" пункту 3.3 Методики, у разі самовільного підключення споживачем електроустановок, струмоприймачів або проводів до електричних мереж, які йому не належать на правах власності або користування, та за умови відсутності договірних відносин з енергопостачальником, розрахунок вартості необлікованої електричної енергії здійснюється - із дня набуття споживачем права власності на електроустановку чи права користування електроустановкою або із дня здійснення останньої технічної перевірки електричної мережі, до якої було здійснене самовільне підключення, але не більше сумарної кількості днів у дванадцяти календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення та до дня усунення порушення.

В п.3.5 Методики зазначено, що у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 5, 6 пункту 3.1 Методики, добовий обсяг споживання електричної енергії W доб.с.п. (кВт.год) через проводи, якими здійснене самовільне підключення або підключення поза приладом обліку, визначається за формулою (2.7) Методики. Час використання самовільного підключення протягом доби приймається рівним 8 год.

Згідно п.4 Порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №122 від 08.02.2006 року, обсяг електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, визначається за величиною розрахункового споживання електричної енергії протягом періоду порушення на підставі акта виявлених порушень, складеного відповідно до методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої НКРЕ.

Протоколом засідання комісії №143 від 18.02.2019 року по розгляду акту про порушення ПРРЕЕ побутовими споживачами, на якому було перевірено правильність складання акту про порушення ПРРЕЕ №К035317 від 06.02.2019 року, визначено спосіб самовільного підключення, механізм безоблікового споживання електричної енергії, а також перевірено правильність проведеного розрахунку суми не облікованної електричної енергії, який був проведений у відповідності до вимог Методики, та становить 12 082,06 грн. На засіданні комісії була присутня відповідачка, однак з рішенням комісії не згодна, про що свідчить відмітка у вказаному протоколі.

Відповідно до п. 8.2.7. Правил у разі відмови споживача від сплати вартості не облікованої електричної енергії енергопостачальник звертається з позовом до суду.

Згідно статті 27 Закону України «Про електроенергетику», правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці крім іншого є крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

Пункт 8.2.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії передбачає, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення.

У разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб таї/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування , або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж, розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у своїй постанові №6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» у п.2 розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 440 і 450 ЦК шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам особи, а також шкода завдана майну особи, відшкодовуються в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на її відшкодування та відповідно до частини 2 зазначеної статті, збитки складаються з реальних збитків та упущеної вигоди. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку і знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

З огляду на вищезазначене відповідальність настає при існуванні складу правопорушення, що включає: протиправність поведінки, наявність шкоди, причинного зв`язку між ними та вини заподіювача шкоди.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Оскільки зазначена вартість необлікованої електричної енергії відповідачем в добровільному порядку не відшкодована, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із п. 1 ч.ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на - відповідача.

Отже, з відповідачки на користь позивача ПрАТ «Київобленерго» підлягають стягненню понесені позивачем при звернені до суду судові витрати у сумі 1921 гривень, понесення яких документально підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 322, 525, 526 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 19, 76, 81, 82, 133, 141, 265, 273, 280-289 ЦПК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», суд, -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Київобленерго» (юридична адреса: вул. Київська, 2Б, м. Вишневе, Києво-Святошинський р-н, Київська обл., 08132, код ЄДРПОУ 23243188) заборгованість за використану електричну енергію у розмірі 12 082 грн. 06 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Київобленерго» (юридична адреса: вул. Київська, 2Б, м. Вишневе, Києво-Святошинський р-н, Київська обл., 08132, код ЄДРПОУ 23243188) судовий збір у сумі 1 921 грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяБ. І. Кошель