Рішення № 84458348, 16.09.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2019 р. Справа №480/2729/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кунець О.М.,

розглянувши в приміщенні суду в м. Суми в порядку письмового провадження адміністративну справу №480/2729/19 за позовом ОСОБА_1 до Хмелівської сільської ради Роменського району Сумської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Хмелівської сільської ради Роменського району Сумської області, у якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Хмелівської сільської ради Роменського району Сумської області, викладене у листі №02-35/621 від 03.06.2019, про відмову у наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту на території Хмелівської сільської ради Роменського району Сумської області;

- зобов`язати Хмелівську сільську раду Роменського району Сумської області надати позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту на території Хмелівської сільської ради Роменського району Сумської області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21.05.2019 позивач звернулась до сільської ради із заявою та просив надати йому дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га. До заяви були додані графічні матеріали де зазначено бажане місце розташування земельної ділянки. У письмовій відповіді від 03.06.2019 №02-35/621 Хмелівська сільська рада Роменського району Сумської області зазначила, що заява позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки розміром 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Хмелівської сільської ради отримана та зареєстрована по сільській раді 21.05.2019 за №40/07-05. Апаратом сільської ради підготовлено проект рішення та розглянуто 30.05.2019 на засіданні шістдесятої сесії сьомого скликання. Внаслідок поіменного голосування рішення "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 на території Хмелівської сільської ради" не набрало достатньої кількості голосів, рішення не прийнято.

Позивач вважає таке рішення протиправним, оскільки відмова є безпідставною та необґрунтованою та такою, що не передбачена ЗК України.

Ухвалою суду від 24.07.2019 відкрито провадження у даній справ за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

04.09.2019 відповідач подав відзив, у якому проти позовних вимог заперечує, просить відмовити в їх задоволенні. Зазначив, що діяв у межах чинного законодавства. Крім того, при прийнятті спірного рішення депутати керувались тим, що ОСОБА_1 на території Хмелівської сільської ради не проживає та не зареєстрований. При прийнятті відповідних рішень депутати висловлювали позицію надавати у приватну власність земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства учасникам бойових дій, багатодітним родинам та іншим громадянам, які проживають та зареєстровані на території Хмелівської сільської ради, в зв`язку з обмеженою кількістю відповідних земельних ділянок (а.с.16-17).

Сторони у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлені (а.с.13-14). У заяві від 16.09.2019 (а.с.22) відповідач просить розглянути справу без участі його представника.

Згідно з ч. 1 ст. 205 КАС України неприбуття у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Частиною 9 цієї статті встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, враховуючи наведені обставини, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін за наявними матеріалами справи, фіксування судового засідання по справі не здійснюється.

Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 21.05.2019 ОСОБА_1 звернувся до Хмелівської сільської ради Роменського району із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки розміром 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Хмелівської сільської ради Роменського району Сумської області.

До заяви були додані графічні матеріали де зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Листом від 03.06.2019 №02-35/621 Хмелівська сільська рада Роменського району Сумської області повідомила позивача, що його заява про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки розміром 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Хмелівської сільської ради отримана та зареєстрована по сільській раді 21.05.2019 за №40/07-05. Апаратом сільської ради підготовлено проект рішення та розглянуто 30.05.2019 на засіданні шістдесятої сесії сьомого скликання. Внаслідок поіменного голосування рішення "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 на території Хмелівської сільської ради" не набрало достатньої кількості голосів, рішення не прийнято (а.с.9).

Не погоджуючись із такими підставами прийняття рішення та відмовою у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, позивач звернулась до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.ч.1,2,3 ст.116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений статтею 118 Земельного кодексу України.

Так, відповідно до ч.ч.6,7 ст.118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (ч. 7 ст. 118 ЗК України).

З наведених норм вбачається, що проект землеустрою розробляється на підставі дозволу органу, до компетенції якого входить питання про передачу земельних ділянок громадянам.

Відповідно до частини першої статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

У даному випадку таким органом є Хмелівська сільська рада Роменського району Сумської області.

Так, з листа вбачається, що 30.05.2019 внаслідок поіменного голосування рішення Хмелівської сільської ради "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 на території Хмелівської сільської ради" не набрало достатньої кількості голосів (а.с.9).

При цьому, у листі відповідача від 03.06.2019 вказано про підстави для відмови, які передбачені у ч.7 ст. 118 Земельного кодексу України.

Як зазначає відповідач, підставою для відмови у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою було рішення Хмелівської сільської ради від 30.05.2019, яке приймалось виходячи з того, що позивач не проживає та не зареєстрований на території Хмелівської сільської ради, а також про необхідність надання земельних ділянок учасникам бойових дій, багатодітним родинам, іншим громадянам, які проживають та зареєстровані на території Хмелівської сільської ради, в зв`язку з обмеженою кількістю відповідних земельних ділянок.

З огляду на це суд зазначає, що посилання відповідача на вищевказані підстави при відмові у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою не відповідають Конституції України та нормам Земельного кодексу України.

Крім цього, норма ч.7 ст.118 Земельного кодексу України не містить вимог щодо черговості надання земельних ділянок та не встановлює пріоритетних категорій осіб, які мають отримати вільні ділянки.

Підставою відмови у наданні дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Разом з тим, жодної із таких обставин у спірному рішенні (листі) зазначено не було.

Також відповідачем не надано відповідних доказів обмеженої кількості земельних ділянок на території .

Таким чином, всупереч вимог ч.7 ст.118 Земельного кодексу України, Хмелівська сільська рада не прийняла мотивованого рішення про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території сільської ради.

Щодо вимог ОСОБА_1 про зобов`язання Хмелівської сільської ради надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для особистого селянського господарства, суд зазначає наступне.

За своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, відповідні повноваження відповідача з призначення пенсії є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним або адміністративним розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, позовна вимога про зобов`язання Хмелівську сільської раду Роменського району Сумської області надати ОСОБА_1 дозвіл згідно заяви від 21.05.2019 за №40/07-05 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Хмелівської сільської ради Роменського району Сумської області, з огляду на втручання в дискреційні повноваження відповідача, є такою, що виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому задоволенню не підлягає.

Разом з тим, згідно ч.2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, вихід за межі позовних вимог можливий, але повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, на захист яких поданий позов.

Вказане підтверджується роз`ясненням поняття "виходу за межі позовних вимог", наведеним у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року "Про судове рішення". Так, відповідно до пункту 3 цієї Постанови виходом за межі позовних вимог є вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.

Відповідно до п.2 ч.4 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Враховуючи наведене, суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить та зобов`язати Хмелівську сільську раду Роменського району Сумської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.05.2019 №40/07-05 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту на території Хмелівської сільської ради Роменського району Сумської області та прийняти рішення по даній заяві з урахуванням правової оцінки, наданої судом.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Хмелівської сільської ради Роменського району Сумської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Хмелівської сільської ради Роменського району Сумської області (вул. Роменська, 58, с. Хмелів, Роменський район, Сумська область, 42034, код ЄДРПОУ 04389035), викладене у листі №02-35/621 від 03.06.2019, про відмову у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту на території Хмелівської сільської ради Роменського району Сумської області.

Зобов`язати Хмелівську сільську раду Роменського району Сумської області (вул.Роменська, 58, с. Хмелів, Роменський район, Сумська область, 42034, код ЄДРПОУ 04389035) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 21.05.2019 за №40/07-05 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту на території Хмелівської сільської ради Роменського району Сумської області та прийняти обгрунтоване рішення за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від від 21.05.2019 за №40/07-05.

У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя ( О.М. Кунець