Рішення № 84457717, 24.09.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/4429/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Артем банк» Шевченко Андрія Миколайовича, третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

24 липня 2019 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Артем банк» Шевченко Андрія Миколайовича, третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «АРТЕМ-БАНК» щодо не включення ОСОБА_2 (номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) у перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в АТ «АРТЕМ-БАНК» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відповідно до договору банківського вкладу (депозиту) № 15971 від 24.10.2016 року у розмірі 6000 дол. США;

- зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «АРТЕМ-БАНК» Шевченко А.М подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо спадкоємця вкладника ОСОБА_2 - ОСОБА_1 ( ІПН НОМЕР_2 ), яка має право на відшкодування коштів відповідно до договору банківського вкладу (депозиту) № 15971 від 24.10.2016 року в АТ «АРТЕМ-БАНК» за рахунок Фонду гарантування вкладів в сумі 6000,00 до. США.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24.10.2016 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Артем банк» укладено договір №15971 банківського вкладу (депозиту) з правом поповнення та виплатою процентів щомісячно (без строкового розірвання договору, з продовженням строку зберігання вкладу) у доларах США, предметом якого є розміщення вкладу у сумі 6000,00 дол.США на строк до 26.01.2017 року. Як зазначено у позові, згідно квитанції №ТR.50467.1840.34 та №ТR/50467.403.34 від 24.10.2016 року на депозитний рахунок № НОМЕР_3 , який був відкритий відповідно до п.1 договору №15971, були зараховані кошти у розмірі 6000,00 дол.США.

У позові зазначено що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер та позивач є єдиним спадкоємцем ОСОБА_2

ОСОБА_1 зазначає, що їй стало відомо про те, що відповідачем були надані до Фонду гарантування вкладів зміни до переліку вкладників АТ «Артем Банк» в частині зменшення залишку на рахунку вкладника ОСОБА_2 на підставі застосування наслідків нікчемності. Таким чином, як стверджує позивач, відповідачем було незаконно визнано нікчемним договір банківського вкладу №15971 на загальну суму 6000,00 дол.США.

З посиланням на положення абз.2 ст.19 Конституції України, п.17 ч.1 ст.2, ч.1 ст.3, ст.4, ч.1 ст.26, ст.ст.34-37, ч.2, ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», ст.204 Цивільного кодексу України, позивач зазначає, що відповідач не довів належними доказами, що вищевказаний договір банківського вкладу має ознаки нікчемності.

Ухвалою від 29.07.2019 року Одеським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Вказаною ухвалою судом встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст.262 КАС України.

30.08.2019 року (вх. №31032/18) від представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до суду надішли письмові пояснення, разом із додатками, згідно переліку, наведеному у них.

Так, у поясненнях зазначено, що у переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, була наявна інформація про розрахункові суми відшкодування вкладів: про ОСОБА_1 - у розмірі 99144,10 грн., яку було виплачено 11.10.2018 рок через відділення банку-агента АТ «Пумб»; про ОСОБА_2 - у розмірі 10,92 ( на підставі рахунку № НОМЕР_4 ).

Третя особа зазначає, що до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не надходило змін та доповнень до Переліку від відповідача.

Окрім того, у поясненнях зазначає, що у позивача відсутнє право на відшкодування вкладу ОСОБА_2 , оскільки відповідно до договору №15971 вона не є вкладником банку та зважаючи на те, що ОСОБА_2 не набув права на відшкодування вкладу за вказаним договором.

Як зазначає третя особа, позивач внаслідок спадкування набуває права кредитора ПАТ «Артем Банк» та має заявляти свої вимоги до банку саме як кредитор відповідно до ст.52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Зважаючи на вищевикладене, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Копію ухвали суду від 29.07.2019 року про відкриття провадження по справі отримано відповідачем 05.08.2019 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

Однак, ані у визначений судом строку, ані станом на 24.09.2019 року з боку відповідача відзиву на позовну заяву на адресу суду не надходило.

Станом на 24.09.2019 року інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.1 ст.120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

З урахуванням положень ч.1, ст.258 КАС України, останнім днем для вирішення даної справи є 27.09.2019 року. Отже, дана адміністративна справа вирішується судом 24.09.2019 року у межах строку, визначеного ст. 258 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.

24 жовтня 2016 року між публічним акціонерним товариством "АРТЕМ-БАНК" та ОСОБА_2 укладено договір банківського вкладу (депозиту) № 15971 з правом поповнення та виплатою процентів в кінці строку (з достроковим розірванням договору, з продовженням строку зберігання вкладу), предметом якого є розміщення вкладу в сумі 6000,00 доларів США (а.с.8-11).

Згідно з п.1.1. Договору Банк відкриває вкладнику вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_5 в АТ "АРТЕМ-БАНК" та приймає вклад у розмірі 6000,00 дол.США.

Відповідно до п.1.2 Договору вкладник перераховує грошові кошти у безготівковій формі або вносить готівкою на Рахунок, а Банк приймає грошові кошти вкладника у сумі 6000,00 дол.США. в термін до 24.10.2016 року включно. Сума, яка надійшла від вкладника після закінчення операційного часу або у вихідні дні, і підлягає за призначенням платежу для зарахування на Рахунок, зараховується Банком на Рахунок наступного банківського дня.

Згідно із п.1.3. Договору за користування коштами Банк сплачує Вкладнику проценти з розрахунку 6,25 % процентів річних.

Відповідно до п.1.4. Договору банк зобов`язується повернути суму вкладу 26.01.2017 року (день повернення), який може бути змінений у випадках та у порядку, передбачених цим Договором.

Згідно квитанції № ТR/50467.403.34 від 24.10.2016 року на депозитний рахунок № НОМЕР_3 , який був відкритий відповідно до п. 1.1 Договору на ім`я ОСОБА_2 , 24.10.2016 року зараховані кошти у розмірі 3800,00 дол.США, що у гривневому еквіваленті склало 97518,65 грн. (а.с.12).

Згідно квитанції №ТR.50467.1840.34 від 25.10.2016 року на депозитний рахунок № НОМЕР_3 , який був відкритий відповідно до п. 1.1 Договору на ім`я ОСОБА_2 , 25.10.2016 року зараховані кошти у розмірі 2200,00 дол.США, що у гривневому еквіваленті склало 56409,06 грн. (а.с.12).

У графі «Призначення платежу» вказаних платіжних документів зазначено «поповнення депозиту згідно договору банківського вкладу (депозиту) №15971 від 24.10.2016 року».

Судом встановлено, що рішенням Національного банку України №384 від 09.08.2016 року «Про обмеження здійснення окремих видів здійснюваних публічним акціонерним товариством «Артем-Банк» операцій», серед іншого, обмежено АТ «Артем-Банк» строком на 6 місяців до 09.02.2017 року включно на здійснення таких видів операцій:

- залучення у вклади (депозити) коштів у національній та іноземній валюті від фізичних осіб, у тому числі шляхом розміщення ощадних (депозитних) сертифікатів в обсязі, що не перевищує обсяг таких операцій на дату прийняття цього рішення без урахування нарахованих витрат, крім залучення коштів від пов`язаних із АТ «Артем-Банк» осіб;

- надання в національній та іноземній валюті кредитів, гарантій і поручительств та інших зобов`язань, які передбачають їх виконання у грошовій формі, акціонерам АТ «АРТЕМ-БАНК» та пов`язаним із АТ «АРТЕМ-БАНК» особам, в обсязі, що не перевищує обсяг таких операцій на дату прийняття цього рішення без урахування нарахованих доходів.

Рішенням Правління Національного банку України №385-рш/БТ від 27.10.2016 року «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Артем-Банк» зафіксовано факти порушення банком обмежень щодо здійснюваних операцій, встановлених рішенням №384 від 09.08.2016 року та вирішено:

1) віднести АТ «Артем-Банк» до категорії проблемних строком до 180 днів;

2) із дня прийняття цього рішення та до кінця строку, визначеного в п.1 цього рішення, установити для АТ «Артем-Банк» обмеження його діяльності, що наведені у цьому пункті.

15 листопада 2016 року Правлінням Національного банку України прийнято рішення № 416-рш/БТ «Про віднесення ПАТ «Артем-Банк» до категорії неплатоспроможних».

На підставі рішення Правління Національного банку України №416-рш/БТ від 15.11.2016 року «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Артем-Банк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 16.11.2016 року №2447 «Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ «Артем-Банк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку». Згідно з даним рішенням, зокрема, розпочато процедуру виведення АТ «Артем-Банк» з ринку шляхом запровадженням в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 16.11.2016р. до 15.12.2016р. включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ «Артем-Банк» провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_6.

15 грудня 2016 року Правлінням Національного банку України прийнято рішення «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства «Артем-Банк».

На підставі рішення Правління Національного банку України №492-рш від 15.12.2016 року «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Артем-Банк» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №2857 від 15.12.2016 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Артем-Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку». Згідно із зазначеним рішенням запроваджено процедуру ліквідації ПАТ «Артем-Банк» з 16.12.2016р. до 15.12.2018р. включно, призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Артем-Банк» провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту управління активами ОСОБА_6. строком на два роки з 16.12.2016р. до 15.12.2018р. включно.

Судом встановлено, що 31 травня 2017 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 2229 «Про зміну уповноваженої особи Фонду на ліквідацію АТ «Артем-Банк», яким вирішено, зокрема, з 07.06.2017 року призначити уповноваженою особою Фонду на ліквідацію та делегувати всі повноваження ліквідатора АТ «АРТЕМ-БАНК» Шевченку Андрію Миколайовичу.

Згідно наявних в матеріалах справи доказів, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер та ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за законом та прийняла спадщину ОСОБА_2 (а.с.18-19).

Судом встановлено, що 17.04.2019 року державний нотаріус ОСОБА_7 звернулась до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із запитом про надання інформації з проханням повідомити чи отримував померлий ОСОБА_2 виплату гарантованої суми за вкладами АТ «Артем Банк» за рахунок Фонду Гарантування вкладів» (а.с.20).

У відповідь на вказаний запит Фонд гарантування вкладів фізичних осіб на адресу Київського державного нотаріального округу м.Одеси направив лист від 08.05.2019 року, в якому зазначено, що за вкладами ОСОБА_2 , що були розміщені АТ «Артем Банк» станом на дату надання відповіді: гарантована сума відшкодування - 10,92 грн.; не отримана сума згідно реєстру акцептованих вимог кредиторів відсутня (а.с.21).

Також, у листі вказано, що відомості щодо наявності заповідальних розпоряджень за вкладом (рахунком) ОСОБА_2 в банку відсутні.

Судом встановлено, що державним нотаріусом Київського державного нотаріального округу м.Одеси на адресу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Артем Банк» Шевченко А.М. направлено лист від 11.06.2019 року №3924/02-14, в якому нотаріус просив надати інформацію щодо того, коли саме була отримана ОСОБА_2 сума коштів згідно договору №15971 (а.с.23).

У відповідь на вказаний запит Фонд гарантування вкладів фізичних осіб на адресу Київського державного нотаріального округу м.Одеси направив лист від 11.07.2019 року №02-11948/19, в якому зазначено, що керуючись п.4 ч.1 ст.37 та ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ «Артем-Банк» були надані зміни до переліків рахунків вкладників АТ «Артем Банк», в тому числі, в частині зменшення залишку на рахунку померлого № НОМЕР_3 вкладника ОСОБА_2 на підставі наслідків застосування нікчемності (а.с.22).

Вважаючи дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «АРТЕМ-БАНК» щодо не включення ОСОБА_2 (номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) у перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в АТ «АРТЕМ-БАНК» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відповідно до договору банківського вкладу (депозиту) № 15971 від 24.10.2016 року у розмірі 6000 дол. США протиправними, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Суд зазначає, що у постанові від 04.07.2018 по справі №826/1476/15 Велика Палата Верховного Суду дійшла правового висновку, що спір стосовно формування переліку вкладників, які мають право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, та затвердження реєстру вкладників для здійснення гарантованих виплат, є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів з урахуванням встановленого ч. 1 ст. 26 Закону № 4452-VI граничного розміру відшкодування за вкладами.

Такі ж висновки викладені й у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 по справі №819/589/16, в якій, зокрема, зазначено, що спір стосовно права на відшкодування вкладів фізичних осіб за рахунок коштів Фонду в межах гарантованого державою відшкодування за вкладами, є публічно-правовим, має особливий характер і стосується виконання окремої владної функції Фонду, а саме організації виплат відшкодувань за вкладами (п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону № 4452-VI), тому його не можна вважати спором у зв`язку з процесом ліквідації банку.

Відповідно до ч.5 ст.13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Згідно з ч.6 ст.13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права. Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, з урахуванням висновків Верховного Суду, які є обов`язковими для суду, даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами врегульовано, зокрема, але не виключно, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Положенням про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб, затвердженим рішенням виконавчої дирекції Фонду №14 від 09.08.2012 року та іншими нормативно-правовими актами, Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою Правління НБУ від 12 листопада 2003 року № 492.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків

Згідно з положеннями п.3 ч.1 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

При цьому, відповідно до п.4 ч.1 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Таким чином, фізична особа, на рахунок якої надійшли кошти на умовах договору банківського рахунку є вкладником банку та на неї поширюються гарантії, передбачені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Пунктом п.17 частини 1 статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Частиною 1 статті 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

Гарантії за вкладом визначаються приписами ст.26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам у строк, встановлений цим Законом.

Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.

Вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами.

Під час тимчасової адміністрації вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, та за договорами банківського рахунку з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою цієї статті.

Фонд має право не включати до розрахунку гарантованої суми відшкодування коштів за договорами банківського рахунка до отримання в повному обсязі інформації про операції, здійснені платіжною системою (внутрішньодержавною та міжнародною).

Виплата гарантованої суми відшкодування за договорами банківського рахунка здійснюється тільки після отримання Фондом у повному обсязі інформації про операції, здійснені платіжною системою (внутрішньодержавною та міжнародною).

Статтею статті 44 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що Національний банк України приймає рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку за пропозицією Фонду та з інших підстав, передбачених Законом України "Про банки і банківську діяльність".

Фонд вносить Національному банку України пропозицію про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку: 1) відповідно до плану врегулювання; 2) у разі закінчення строку тимчасової адміністрації банку та/або невиконання плану врегулювання; 3) в інших випадках, передбачених цим Законом.

Національний банк України зобов`язаний прийняти рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку протягом п`яти днів з дня отримання пропозиції Фонду про ліквідацію банку. Національний банк України інформує Фонд про прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку не пізніше дня, наступного за днем прийняття такого рішення.

Фонд розпочинає процедуру ліквідації банку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, крім випадку, коли ліквідація здійснюється за ініціативою власників банку.

Ліквідація банку має бути завершена не пізніше двох років з дня початку процедури ліквідації банку. Фонд має право прийняти рішення про продовження ліквідації банку на строк до двох років з можливістю повторного продовження на строк до одного року.

На підставі частини шостої статті 12, частини першої статті 35, частини п`ятої статті 44, частини третьої статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон) виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийняла рішення від 08 листопада 2018 року № 3014 про продовження строків здійснення процедури ліквідації АТ «АРТЕМ-БАНК» строком на один рік з 18 грудня 2018 року до 17 грудня 2019 року включно.

Відповідно до зазначеного рішення продовжено повноваження ліквідатора АТ «АРТЕМ-БАНК», визначені Законом, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 521, 53 Закону, в тому числі з підписання всіх договорів, пов`язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, начальнику відділу запровадження планів врегулювання неплатоспроможності банків Шевченку Андрію Миколайовичу строком на один рік з 18 грудня 2018 року до 17 грудня 2019 року включно.

Суд зазначає, що порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, визначений статтею 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Відповідно до ч.1 ст.27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Нарахування відсотків за вкладами припиняється у день початку процедури виведення Фондом банку з ринку (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - у день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку).

Згідно з ч.2 ст.27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує:

1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню;

2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 цього Закону;

3) переліки рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку та осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, що не виконане;

4) перелік рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду;

5) перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону. Кошти за такими вкладами виплачуються Фондом після проведення аналізу ознак, визначених статтею 38 цього Закону, у тому числі шляхом надіслання запитів клієнтам банку, у порядку та строки, встановлені Фондом, а також підтвердження відсутності таких ознак.

Відповідно до ч.3 ст.27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Фонд не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на офіційному веб-сайті Фонду.

Фонд також оприлюднює оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам у газеті "Урядовий кур`єр" або "Голос України".

Згідно з ч.4 ст.27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" інформація про вкладника в переліку рахунків вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Відповідно до Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" розроблено Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб, затверджене рішенням виконавчої дирекції Фонду №14 від 09.08.2012 року (далі Положення №14).

Згідно з підпунктом 1 пунктом 5 розділу ІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 №14 (в редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), Уповноважена особа фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує та надає до Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з додатком 2 до цього Положення.

Пунктом 2 розділу IІІ Положення №14 передбачено, що Фонд складає на підставі Переліку реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат за формою (надалі -Перелік), наведеною у додатку 5 до цього Положення, що затверджується виконавчою дирекцією Фонду.

Відповідно до п.3 розділу І Положення №14 Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

У разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за вкладами, включаючи відсотки, на день початку процедури ліквідації банку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Наведені норми законодавства вказують, що процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає наступні етапи: 1) складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; 2) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; 3) складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру; 4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

Як встановлено судом з листа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 11.07.2019 року №02-11948/19, керуючись п.4 ч.1 ст.37 та ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ «Артем-Банк» були надані зміни до переліків рахунків вкладників АТ «Артем Банк», в тому числі, в частині зменшення залишку на рахунку померлого № НОМЕР_3 вкладника ОСОБА_2 на підставі наслідків застосування нікчемності.

Таким чином, Уповноваженою особою фонду ОСОБА_2 не було включено до вказаного Переліку вкладників та Загального реєстру вкладників, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в АТ "АРТЕМ-БАНК" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, з підстав віднесення правочину щодо переказу коштів на рахунок ОСОБА_2 до нікчемних.

Згідно з ч. 2 та ч.4 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов`язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч.3 цієї статті.

Фонд: 1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині 2 статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; 3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.

Відповідно до ч.3 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов`язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; 9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства. Порядок виявлення нікчемних договорів, а також дій Фонду у разі їх виявлення визначаються нормативно-правовими актами Фонду.

Аналіз зазначених норм чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства свідчить, що Уповноважена особа має як обов`язок у визначені строки, скласти перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, так і обов`язок, протягом дії тимчасової адміністрації, забезпечити перевірку правочинів на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними.

Аналогічні висновки, викладені у постанові Верховного суду від 31.10.2018 року по справі №826/11920/15.

Отже, перевірка правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення таких, що є нікчемними, здійснюється Фондом відносно правочинів (у тому числі договорів) укладених саме з банком, як стороною відповідного правочину.

Згідно з ч.1 ст.204, ч.2 ст.215 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, тобто, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, є нікчемним.

Отже, існує презумпція правомірності правочину, тобто всі правочини, укладені між сторонами є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена Законом (нікчемні правочини), а в інших випадках недійсність правочину має бути встановлена судом.

Перевіряючи правомірність дій Уповноваженої особи фонду щодо проведення перевірки на наявність ознак, передбачених ст. 38 Закону №4452, а саме операцій з внесення коштів на депозитний рахунок позивача, а також обґрунтованість висновку про нікчемність таких операцій, суд виходить із наступного.

У відповідності до ч. 2 ст. 38 Закону №4452 протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов`язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Зазначена норма права визначає коло правочинів, які Уповноважена особа фонду зобов`язана перевірити на предмет наявності ознак нікчемності. Обов`язковою умовою перевірки правочину (договору) на відповідність ознакам, визначеним у ч. 3 ст. 38 Закону №4452, є їх укладення або вчинення саме банком.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Суд зазначає, що передумовою для включення ОСОБА_2 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами є наявність чинного договору, передбаченого п. 4 ч. 1 Закону №4452 та залишку коштів на рахунку. Не включивши ОСОБА_2 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, із зазначенням повної суми залишків на рахунках, Уповноважена особа фонду фактично застосувала наслідки нікчемності правочину.

Суд звертає увагу на те, що відповідачем - уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "АРТЕМ БАНК" Шевченко А.М. та Фондом гарантування вкладів фізичних осіб рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на ліквідацію АТ «АРТЕМ-БАНК» про визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) № 15971 до суду не надано.

Як вже встановлено судом, зменшення залишку на рахунку померлого № НОМЕР_3 вкладника ОСОБА_2 відбулось у зв`язка із застосуванням наслідків нікчемності правочину відбулось на підставі п.4 ч.1 ст.37 та ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

При цьому, ч.1 ст.37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виключено на підставі Закону № 629-VIII від 16.07.2015 року.

В свою чергу, відповідно до п.4 ч.2 ст.37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право: повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Так, згідно з положеннями статей 37, 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів шляхом здійснення перевірки вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38 цього Закону.

Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, з підстав укладення банком правочинів (у тому числі договорів), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку (пункт 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI).

Зі змісту даної норми вбачається, що пункт 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI не може бути застосованим до договору, укладеного між ОСОБА_2 та АТ "АРТЕМ БАНК", оскільки на підставі цього договору у ОСОБА_2 не виникло переваг (пільг) стосовно інших кредиторів банку, а також умови цього договору не передбачають обов`язків банку перерахувати кошти або передати майно позивачу.

Відтак, метою пункту 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI є недопущення зменшення активів банку або якості (ліквідності) таких активів на шкоду інших кредиторів, а також захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією щодо застосування пункту 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI, викладеною, зокрема, у постановах Верховного Суду від 10 травня 2018 року у справі № 910/14681/17, від 30 травня 2018 року у справі № 910/23036/16, від 23 жовтня 2018 року у справі № 804/6992/15, від 22.12.2018 року у справі №826/23651/15.

Суд зазначає, що на ОСОБА_2 поширюється конституційний принцип «для особи приватного права дозволено все, що не заборонено законом», який закріплений в частині першій статті 19 Конституції України та сформульований наступним чином: правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Тоді, як застосовуючи частину третю статті 38 Закону № 4452-VI,Фонд або його уповноважена особа зобов`язані дотримуватися положень частини другої статті 19 Конституції України відповідно до якої, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Забезпечуючи виконання статті 38 Закону 4452-VI відповідач, фактично, позбавлений дискреційних повноважень, під якими слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Тобто, дискреційним є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною.

Крім того, суд враховує, що відповідач не довів належними та допустимими доказами того, що:

- у момент укладення договору банківського вкладу та внесення готівкових коштів на рахунок ОСОБА_2 , відкритий АТ "АРТЕМ БАНК", ОСОБА_2 отримав перевагу стосовно інших вкладників банку та не обґрунтував, у чому така перевага полягала (наявність підстав, визначених положеннями п.7) ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»);

- у зв`язку із укладенням договору банківського вкладу та внесенням готівкових коштів на рахунок ОСОБА_2 , відкритий АТ "АРТЕМ БАНК" банк прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій (наявність підстав, визначених положеннями п.1) ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»);

- у зв`язку із укладенням договору банківського вкладу та внесенням готівкових коштів на рахунок ОСОБА_2 , відкритий АТ "АРТЕМ БАНК" банк взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим (наявність підстав, визначених положеннями п.2) ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Відтак, немає правових підстав покладати на ОСОБА_2 будь-які негативні для неї наслідки за укладення договору банківського вкладу під час дії вищезазначеної постанови.

Також, посилання третьої особи на те, що ПАТ «Артем-Банк» з 27.10.2016 року віднесено до категорії «проблемних», суд вважає необґрунтованими, оскільки рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемного є банківською таємницею відповідно до ст. 75 Закону № 4452-VI, а отже, воно не могло бути відомо ОСОБА_2 .

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного суду від 19.12.2018 року по справі №804/2957/15.

В матеріалах справи відсутні докази визнання договору № 15971 недійсним у встановленому законом порядку чи застосування наслідків нікчемності такого договору в судовому порядку.

При виявленні нікчемних правочинів Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не на підставі рішення уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини другої статті 215 ЦК України та частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI) незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і прийняте відповідне рішення. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. При цьому, перелік передбачених частиною третьою статті 38 Закону № 4452-VI підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним. Положення статті 228 ЦК України не можуть бути застосовані уповноваженою особою Фонду при вирішення питання щодо віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у частині третій статті 38 Закону № 4452-VI.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 826/1476/15. Верховним Судом також постановами від 10 травня 2018 році у справі № 826/20429/14, від 21 червня 2018 року у справі № 802/4016 та від 21 червня 2018 року у справі № 821/3601/15-а відмовлено у задоволенні заяви Уповноваженої особи ФГВФО про перегляд рішень суду касаційної інстанції 2016 та 2017 року, якими було задоволено позови фізичних осіб у відносинах, що є аналогічними до відносин у справі № 804/6992/15.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що підстави, з яких Уповноважена особа фонду не включила інформацію щодо ОСОБА_2 до Переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - є необґрунтованими.

Завданням адміністративного судочинства, згідно ч.1 ст.1 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У відповідності до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України, суду надано право прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід врахувати положення статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту), згідно якої під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Так, позивач просить суд, визнати протиправними дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «АРТЕМ-БАНК» щодо не включення ОСОБА_2 (номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) у перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в АТ «АРТЕМ-БАНК» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відповідно до договору банківського вкладу (депозиту) № 15971 від 24.10.2016 року у розмірі 6000 дол. США.

В той же час, суд зазначає, що відповідно до п.п.3,4 ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

- визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

- визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

Таким чином, законодавством розмежовано поняття "дії" та "бездіяльність" суб`єктів владних повноважень.

Суд зазначає, що бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.

Отже, невиконання суб`єктом владних повноважень своїх повноважень, встановлених законодавством становить бездіяльність цього суб`єкта, а дії, вчинені ним під час здійснення управлінських функцій є діями суб`єкта владних повноважень у розумінні ст. 5 КАС України.

Таким чином, з урахуванням наведених судом законодавчих норм та встановлених обставин, належним способом захисту прав позивача, який суд має застосувати у цій справі шляхом виходу за межі позовних вимог, є визнання саме протиправною бездіяльності уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «АРТЕМ-БАНК» щодо не включення ОСОБА_2 (номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) у перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в АТ «АРТЕМ-БАНК» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відповідно до договору банківського вкладу (депозиту) № 15971 від 24.10.2016 року у розмірі 6000 дол. США.

Щодо вимог позивача про зобов`язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "АРТЕМ-БАНК" Шевченко А.М подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо спадкоємця вкладника ОСОБА_2 - ОСОБА_1 ( ІПН НОМЕР_2 ), яка має право на відшкодування коштів відповідно до договору банківського вкладу (депозиту) № 15971 від 24.10.2016 року в АТ «АРТЕМ-БАНК» за рахунок Фонду гарантування вкладів в сумі 6000,00 до. США., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1058 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно з пунктом 2 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України самостійною підставою заміни кредитора в зобов`язанні є правонаступництво.

Відповідно до ч. 2 ст. 608 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється смертю кредитора, якщо воно є нерозривно пов`язаним з особою кредитора.

Проте, у зобов`язаннях, не пов`язаних з особою кредитора, смерть не призводить до припинення зобов`язань, а відбувається перехід прав і обов`язків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб - спадкоємців.

Згідно зі ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Стаття 1218 Цивільного кодексу України встановлює, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.1,2 ст. 1228 Цивільного кодексу України право вкладника розпорядитися правом на вклад у банку (фінансовій установі) на випадок своєї смерті, склавши заповіт або зробивши відповідне розпорядження банку (фінансовій установі).

Право на вклад входить до складу спадщини незалежно від способу розпорядження ним.

Відповідно до вимог статті 1060 Цивільного кодексу України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Оскільки сторонами спірного договору банківського вкладу є банк (боржник) і вкладник (кредитор), а зобов`язання банку виплачувати суму вкладу не є такими, що нерозривно пов`язані з особою вкладника, то зобов`язання відповідача виплатити суму вкладу не припиняється внаслідок смерті вкладника, а входить до складу спадщини та триває до моменту фактичного повернення коштів спадкоємцеві.

Таким чином, ОСОБА_1 у порядку спадкування вважається такою, що отримала статус вкладника АТ «Артем Банк» та має право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

У рішенні від 30.01.2003 № 3-рп/2003 Конституційний Суд України зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).

Відповідно до положень статті 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує, зокрема: перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 цього Закону; перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону. Кошти за такими вкладами виплачуються Фондом після проведення аналізу ознак, визначених статтею 38 цього Закону, у тому числі шляхом надіслання запитів клієнтам банку, у порядку та строки, встановлені Фондом, а також підтвердження відсутності таких ознак.

Відповідно до абз.1 п.6 розділу ІІ Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує та надає до Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку такі переліки, як, зокрема, перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з додатком 4 до цього Положення.

Згідно з абзацом 15 пункту 6 розділу ІІ вказаного Положення протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та доповнення до переліків.

Тобто, в даному випадку, відповідач - Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "АРТЕМ-БАНК" Шевченко А.М. наділений повноваженнями на подання додаткової (уточнюючої) інформації про вкладників, які мають право на відшкодування.

Відтак, з урахуванням наведених правових норм, оскільки судом встановлено протиправність бездіяльності уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «АРТЕМ-БАНК» щодо не включення ОСОБА_2 (номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) у перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в АТ «АРТЕМ-БАНК» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відповідно до договору банківського вкладу (депозиту) № 15971 від 24.10.2016 року у розмірі 6000 дол. США., зважаючи на те, що ОСОБА_1 у порядку спадкування вважається такою, що отримала статус вкладника АТ «Артем Банк» та має право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, суд дійшов висновку, що вимога позивача про зобов`язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «АРТЕМ-БАНК» Шевченко А.М подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо спадкоємця вкладника ОСОБА_2 - ОСОБА_1 ( ІПН НОМЕР_2 ), яка має право на відшкодування коштів відповідно до договору банківського вкладу (депозиту) № 15971 від 24.10.2016 року в АТ «АРТЕМ-БАНК» за рахунок Фонду гарантування вкладів в сумі 6000,00 до. США., підлягає задоволенню шляхом:

- зобов`язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "АРТЕМ-БАНК" Шевченко А.М. включити інформацію про ОСОБА_1 як спадкоємця вкладника ОСОБА_2 до переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в АТ "АРТЕМ-БАНК" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за договором банківського вкладу (депозиту) № 15971 від 24.10.2016 року в сумі 6000,00 дол.США. та подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію (зміни та доповнення до Переліку рахунків вкладників) про спадкоємця вкладника ОСОБА_2 - ОСОБА_1 ( ІПН НОМЕР_2 ), якій необхідно здійснити виплату коштів за договором банківського вкладу (депозиту) № 15971 від 24.10.2016 року за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

При вирішенні даної адміністративної справи суд враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного суду від 10 квітня 2019 року справа №826/26258/15, а саме: «…колегія суддів приходить до висновку, що позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку після отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов`язання Уповноваженої особи подати до Фонду додаткову інформацію щодо ОСОБА_5, яка є правонаступником ОСОБА_3, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду, що правильно було встановлено судом апеляційної інстанції».

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 262, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Артем банк» Шевченко Андрія Миколайовича, третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «АРТЕМ-БАНК» щодо не включення ОСОБА_2 (номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) у перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в АТ «АРТЕМ-БАНК» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відповідно до договору банківського вкладу (депозиту) № 15971 від 24.10.2016 року у розмірі 6000 дол. США.

Зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "АРТЕМ-БАНК" Шевченко А.М. включити інформацію про ОСОБА_1 (номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) як спадкоємця вкладника ОСОБА_2 (номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в АТ "АРТЕМ-БАНК" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за договором банківського вкладу (депозиту) № 15971 від 24.10.2016 року в сумі 6000,00 дол.США. та подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію (зміни та доповнення до Переліку рахунків вкладників) про спадкоємця вкладника ОСОБА_2 (номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) - ОСОБА_1 (номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), якій необхідно здійснити виплату коштів за договором банківського вкладу (депозиту) № 15971 від 24.10.2016 року за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 );

Відповідач - Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Артем банк» Шевченко Андрій Миколайович (вул.П.Сагайдачного, 17, м.Київ, 04070);

Третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (вул.Січових стрільців, 17, м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ: 21708016).

Суддя Корой С.М.

.