Рішення № 84457663, 24.09.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2019 року м. Київ № 320/2283/19

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Колеснікової І.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Здорівської сільської ради Васильківського району Київської області

до Застугнянської сільської ради Васильківського району Київської області

про про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулася Здорівська сільська рада Васильківського району Київської області із позовом до Застугнянської сільської ради Васильківського району Київської області, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність суб`єкта владних повноважень - Застугнянської сільської ради Васильківського району Київської області та Застугнянського сільського голови Васильківського району Київської області, що полягає в самоусуненні від вивчення пропозиції щодо добровільного об`єднання територіальних громад та її громадського обговорення;

- зобов`язати Застугнянську сільську раду Васильківського району Київської області та Застугнянського сільського голову Васильківського району Київської області розглянути пропозицію щодо погодження добровільного об`єднання територіальних громад Застугнянської сільської ради, сіл: Червоне, Зозулі, Кулибаба, Безп`ятне, Застугна у Здорівську територіальну громаду з центром у селі Здорівка Васильківського району Київської області.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про наявність протиправного самоусунення відповідачем від вивчення пропозиції щодо добровільного об`єднання територіальних громад та громадського обговорення, яке виразилось у нерозгляді листа та рішення сесії Здорівської сільської ради Васильківського району Київської області №368-36-VII від 14.12.2018 «Про ініціювання добровільного об`єднання територіальних громад сіл на підставі двосторонньої угоди». На думку позивача, такі дії Застугнянської сільської ради Васильківського району Київської області свідчать про порушення вимог Законів України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» та «Про звернення громадян».

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.05.2019 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження; запропоновано відповідачеві подати до суду у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали про відкриття провадження у справі відзив на позовну заяву (відзив).

Відповідачем позову не визнано, 26.06.2019 через канцелярію суду надійшов відзив із запереченнями проти задоволення позовних вимог та твердженнями щодо правомірності нерозгляду рішення №368-36-VII від 14.12.2018 «Про ініціювання добровільного об`єднання територіальних громад сіл на підставі двосторонньої угоди» Здорівської сільської ради Васильківського району Київської області, з підстав відповідальності вимогам Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад», зокрема, розділу ІІ порядку добровільного об`єднання територіальних громад.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.06.2019 продовжено строк підготовчого провадження та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 07.08.2019.

09.07.2019 через канцелярію суду відповідачем подано пояснення, в яких зазначено про розгляд звернення Здорівської сільської ради Васильківського району Київської області від 25.04.2019 №202/02-12, втім відповідь відповідачем не надано у зв`язку з відсутністю проведення громадського обговорення надісланої пропозиції.

Протокольною ухвалою суду від 21.08.2019 на підставі заяви представника відповідача судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 21.08.2019 представниками позивача та відповідача подано клопотання про здійснення розгляду справи у порядку письмового провадження.

Відповідно до частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів (частина 3 статті 195 КАС України).

З огляду на заявлені представниками позивача та відповідача клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження, суд вирішив продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів у передбачені Кодексом адміністративного судочинства України строки.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Здорівська сільська рада (код ЄДРПОУ 04359264) є органом місцевого самоврядування, що зареєстровано 10.04.1998 за номером запису 1 333 120 0000 001072.

Основним видом економічної діяльності за КВЕД є державне управління загального характеру (код 84.11).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Застугнянська сільська рада Васильківського району Київської області (код ЄДРПОУ 04359258) є органом місцевого самоврядування, що зареєстровано 17.04.1998 за номером запису 1 333 120 0000 000876.

Основним видом економічної діяльності за КВЕД є державне управління загального характеру (код 84.11).

Матеріали справи свідчать, що супровідним листом від 19.12.2018 №306/02-12 голові Застугнянської сільської ради Васильківського району Київської області за підписом в.о. сільського голови Кобзар О.М. Здорівської сільської ради надіслано рішення №368-36-VII від 14.12.2018 «Про ініціювання добровільного об`єднання територіальних громад сіл на підставі двосторонньої угоди» з проханням розглянути пропозицію на сесії сільської ради згідно вимог чинного законодавства.

Так, згідно рішення №368-36-VII від 14.12.2018 «Про ініціювання добровільного об`єднання територіальних громад сіл на підставі двосторонньої угоди» Здорівською сільською радою ініційовано добровільне об`єднання територіальної громади Застугнянської сільської ради Васильківського району Київської області, сіл: Червоне, Зозулі, Кулибаба, Безп?ятне, Застугна в Здорівську територіальну громаду з центром у селі Здорівка Васильківського району Київської області; проведення громадського обговорення щодо можливого добровільного об`єднання територіальних громад протягом 30 днів з дня прийняття цього рішення та включити до порядку денного наступної сесії VII скликання Здорівської сільської ради питання про добровільне об`єднання територіальної громади Застугнянської сільської ради Васильківського району Київської області, сіл: Червоне, Зозулі, Кулибаба, Безп?ятне, Застугна в Здорівську територіальну громаду з центром у селі Здорівка Васильківського району Київської області.

У зв`язку із неотриманням відповіді на вказаний лист, позивачем на адресу Застугнянської сільської ради Васильківського району Київської області надіслано лист №202/02-12 від 25.04.2019 із проханням терміново повідомити про результати розгляду листа №306/02-12 від 19.12.2018 та громадського обговорення надісланої пропозиції щодо об`єднання територіальних громад.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, виражену у самоусуненні від вивчення пропозиції щодо добровільного об`єднання територіальних громад, її громадського обговорення та у ненаданні відповідей на надіслані листи, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Згідно приписів статті 19 Основного Закону органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

В силу вимог частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законам України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Приписами частини першої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

В Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування. Основи місцевого самоврядування, зокрема, територіальних громад визначені в Конституції України.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначено в Законі України «Про місцеве самоврядування» в Україні від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР) відповідно до Конституції України.

Конституцією України закріплено основні принципи місцевого самоврядування в Україні, до яких відносяться, зокрема: принцип народовладдя (ст. 5 Конституції України), тобто носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ, що здійснює її безпосередньо та через органи державної влади і місцевого самоврядування. Це означає, що народ, не поділяючи ні з ким своєї влади, здійснює її самостійно і незалежно, виключно у своїх інтересах. Право народу на встановлення і здійснення влади є його природним правом, а народний суверенітет невідчужуваний і недоторканий; принцип законності, тобто, система місцевого самоврядування функціонує у точній відповідності із законодавством України; принцип гласності, а саме, відкритий (публічний) характер діяльності органів місцевого самоврядування і систематичне інформування населення про цю діяльність для залучення широких народних мас до активної діяльності територіальних сільських, селищних, міських громад та їх виконавчих органів.

Статтею 2 цього Закону та Розділом ХІ Конституції України визначено, що місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно статті 1 Закону №280/97-ВР територіальна громада - жителі, об`єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об`єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.

Частинами першою-третьою статті 6 Закону №280/97-ВР визначено, що первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста. Територіальні громади в порядку, встановленому законом, можуть об`єднуватися в одну сільську, селищну, міську територіальну громаду, утворювати єдині органи місцевого самоврядування та обирати відповідно сільського, селищного, міського голову. Територіальні громади села, селища, міста, що добровільно об`єдналися в одну територіальну громаду, можуть вийти із складу об`єднаної територіальної громади в порядку, визначеному законом.

Отже, саме територіальна громада (тобто жителі села, селища, міста) є первинним суб`єктом місцевого самоврядування, інші ж суб`єкти місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише в інтересах територіальної громади.

У свою чергу, відносини, що виникають у процесі добровільного об`єднання територіальних громад сіл, селищ, міст врегульовано Законом України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» № 157-VIII від 05 лютого 2015 року (далі - Закон №157-VIII).

Приписами статті 2 Закону №157-VIII встановлено, що добровільне об`єднання територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюється з дотриманням таких принципів: конституційності та законності; добровільності; економічної ефективності; державної підтримки; повсюдності місцевого самоврядування; прозорості та відкритості; відповідальності.

Статтями розділу другого Закону №157-VIII визначено умови та порядок добровільного об`єднання громадян, а також чітка послідовність дій, які тісно взаємопов`язані між собою. Так кожен наступний етап добровільного об`єднання громадян може бути розпочато виключно після закінчення попереднього.

Саме дотримання послідовності всіх етапів є обов`язковою передумовою для добровільного об`єднання громадян на підставі чинного законодавства України з дотриманням Конституції України.

У відповідності до частини першої статті 5 Закону №157-VIII, ініціаторами добровільного об`єднання територіальних громад сіл, селищ, міст можуть бути: сільський, селищний, міський голова; не менш як третина депутатів від загального складу сільської, селищної, міської ради; члени територіальної громади в порядку місцевої ініціативи; органи самоорганізації населення відповідної території (за умови представлення ними інтересів не менш як третини членів відповідної територіальної громади).

Згідно частини другої статті 5 Закону №157-VIII пропозиція щодо ініціювання добровільного об`єднання територіальних громад повинна, зокрема, містити: 1) перелік територіальних громад, що об`єднуються, із зазначенням відповідних населених пунктів; 2) визначення адміністративного центру об`єднаної територіальної громади та її найменування.

За приписами частини третьої статті 5 Закону №157-VIII, сільський, селищний, міський голова забезпечує вивчення пропозиції щодо ініціювання добровільного об`єднання територіальних громад та її громадське обговорення, яке проводиться протягом 30 днів з дня надходження такої пропозиції. Після завершення громадського обговорення пропозиція подається до відповідної ради на наступну сесію для прийняття рішення про надання згоди на добровільне об`єднання територіальних громад та делегування представника (представників) до спільної робочої групи.

Порядок проведення громадського обговорення з питань, передбачених цим Законом, визначається сільською, селищною, міською радою, що прямо передбачено частиною четвертою статті 5 Закону №157-VIII.

Статтею 6 Закону №157-VIII визначено, що сільський, селищний, міський голова після прийняття відповідною радою рішення про надання згоди на добровільне об`єднання територіальних громад надсилає пропозицію про таке об`єднання сільському, селищному, міському голові суміжної територіальної громади. Сільський, селищний, міський голова суміжної територіальної громади забезпечує вивчення пропозиції щодо добровільного об`єднання територіальних громад та її громадське обговорення, яке проводиться протягом 30 днів з дня надходження такої пропозиції. Після завершення громадського обговорення пропозиція подається до відповідної ради на наступну сесію для прийняття рішення про надання згоди на добровільне об`єднання територіальних громад та делегування представника (представників) до спільної робочої групи або про відмову в наданні згоди.

У разі прийняття рішення про надання згоди на добровільне об`єднання територіальних громад сільський, селищний, міський голова, який ініціював об`єднання, приймає рішення про утворення спільної робочої групи з підготовки проектів рішень щодо добровільного об`єднання територіальних громад та інформує про це Рада Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідні обласну раду, обласну державну адміністрацію. Спільна робоча група формується з однакової кількості представників від кожної територіальної громади, що об`єднується. Утворення спільної робочої групи є початком процедури добровільного об`єднання територіальних громад. Спільна робоча група готує проекти відповідних рішень щодо добровільного об`єднання територіальних громад.

Згідно частин першої - четвертої статті 7 Закону №157-VIII проекти рішень щодо добровільного об`єднання територіальних громад повинні, зокрема, містити: 1) перелік територіальних громад, що об`єднуються, із зазначенням відповідних населених пунктів; 2) визначення адміністративного центру об`єднаної територіальної громади та її найменування; 3) план організаційних заходів щодо добровільного об`єднання територіальних громад. Сільські, селищні, міські голови забезпечують протягом 60 днів проведення обов`язкового громадського обговорення (громадські слухання, збори громадян, інші форми консультацій з громадськістю) підготовлених спільною робочою групою проектів рішень щодо добровільного об`єднання територіальних громад, за результатами якого сільські, селищні, міські голови вносять питання про його схвалення на розгляд сільських, селищних, міських рад. Питання про схвалення проекту рішення щодо добровільного об`єднання територіальних громад розглядається сільськими, селищними, міськими радами протягом 30 днів з дня його внесення на їх розгляд та з врахуванням результатів громадського обговорення. Схвалені сільськими, селищними, міськими радами проекти рішень щодо добровільного об`єднання територіальних громад у п`ятиденний строк подаються Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласній державній адміністрації для надання висновку щодо відповідності цього проекту Конституції та законам України. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація протягом 10 робочих днів з дня отримання проекту рішення щодо добровільного об`єднання територіальних громад готує відповідний висновок, що затверджується постановою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, розпорядженням голови обласної державної адміністрації.

Відповідно до частини п`ятої вказаної статті у разі відповідності проекту рішення щодо добровільного об`єднання територіальних громад Конституції та Законам України сільські, селищні, міські ради приймають рішення про добровільне об`єднання територіальних громад або про проведення місцевого референдуму щодо підтримки об`єднання територіальних громад.

Законом №157-VІІІ не визначено форми проведення громадського обговорення пропозиції щодо добровільного об`єднання територіальних громад, а лише визначено строк, протягом якого таке обговорення має бути проведено.

Частиною четвертою статті 5 цього Закону №157-VІІ надано сільській, селищній, міській раді право самостійно визначити порядок проведення відповідного громадського обговорення.

Відтак, призначаючи громадське обговорення, сільський, селищний, міський голова повинен виходити з необхідності залучення якомога більшої кількості зацікавлених учасників, враховуючи організаційні можливості виконавчих органів ради, а також визначати такі строки проведення громадського обговорення, які б слугували гарантією реалізації права громадян на висловлення власної думки.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону №157-VIII утворення спільної робочої групи є початком процедури добровільного об`єднання територіальних громад.

Аналіз вказаних правових норм дає підстави для висновку про те, що позивачем порушено процедуру добровільного об`єднання громадян та не дотримано чіткої послідовності дій, а саме: не враховано думки усіх жителів територіальних громад, а рішення №368-36-VII від 14.12.2018 «Про ініціювання добровільного об`єднання територіальних громад сіл на підставі двосторонньої угоди» прийнято без дотримання та врахування вимог розділу ІІ Закону №157-VIII, зокрема, порядку добровільного об`єднання територіальних громад.

Так, позивачем, зокрема, не забезпечено інформування про громадське обговорення пропозиції щодо добровільного об`єднання територіальних громад на виконання вимог Закону України №157-VIII, а рішення «Про ініціювання добровільного об`єднання територіальних громад сіл на підставі двосторонньої угоди» за своєю природою є внутрішнім документом, що прийнято без дотриманням послідовності всіх етапів, які є обов`язковою передумовою для добровільного об`єднання громадян на підставі чинного законодавства України.

Суд зазначає, що Законом України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» визначено процедуру утворення добровільних громад, вимоги щодо рішень про добровільне об`єднання громадян та те, що вони повинні містити. Також визначено, яка процедура повинна бути дотримана при їх прийнятті.

Отже, суд дійшов висновку, що позивачем при винесенні рішення «Про ініціювання добровільного об`єднання територіальних громад сел на підставі двосторонньої угоди» у зв`язку із недотриманням вимог розділу ІІ Закону №157-VIII, зокрема, порядку добровільного об`єднання територіальних громад порушено порядок послідовності всіх етапів, які є обов`язковою передумовою для добровільного об`єднання громадян, а, відтак, відповідачем не порушено вимоги Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад», оскільки підстави для розгляду вказаного рішення - відсутні.

Щодо тверджень позивача про ненадання відповідачем відповіді на звернення від 25.04.2019 №202/02-12, судом встановлено, що останнім така відповідь не надавалась у зв`язку із отриманням через п`ять днів повістки про виклик до суду у даній справі.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем доведено правомірність своїх дій, що виразились у нерозгляді направленого позивачем рішення №368-36-VII від 14.12.2018 «Про ініціювання добровільного об`єднання територіальних громад сіл на підставі двосторонньої угоди», оскільки останнє прийнято з порушеннями вимог розділу ІІ Закону №157-VIII.

Згідно статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, законом унормовано покладення обов`язку на сторін доведення суду обґрунтованості своїх тверджень або заперечень.

Відтак, суд дійшов висновку, що оскільки рішення позивача «Про ініціювання добровільного об`єднання територіальних громад сіл на підставі двосторонньої угоди» прийнято у зв`язку із недотриманням вимог розділу ІІ Закону №157-VIII, у Застугнянської сільської ради Васильківського району Київської області відсутні підстави для вивчення пропозиції територіального об`єднання територіальних громад та громадського обговорення.

Належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи відповідача, позивачем під час розгляду справи не надано.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для їх розподілу, у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 6-11, 14, 77, 139, 243 - 246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову Здорівської сільської ради Васильківського району Київської області (код ЄДРПОУ 04359264, адреса місцезнаходження: 08626, Київська область, Васильківський район, село Здорівка, вул. Соборна, буд.175) до Застугнянської сільської ради Васильківського району Київської області (код ЄДРПОУ 04359258, адреса місцезнаходження: 08628, Київська область, Васильківський район, село Червоне, вул. Васильківська, буд.28) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити у повному обсязі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Колеснікова І.С.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 24 вересня 2019 року