Рішення № 84457467, 23.09.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23 вересня 2019 року Справа № 280/3478/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання: Сонгулія О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.158-Б; код ЄДРПОУ 20490012)

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) з адміністративним позовом до Пологівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач, Пологівське ОУПФУ м.Запоріжжя), в якому просить суд:

1) визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у призначені позивачу - пенсії за віком з урахуванням ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV (далі - Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»), із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2016, 2017 і 2018 роки;

2) зобов`язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком з урахуванням ч.2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 06 червня 2019 року, із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2016, 2017 і 2018 роки.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що після звільнення з державної служби отримував пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу». З метою реалізації свого права на призначення пенсії за віком, позивач звернувся до Пологівського ОУПФУ в Запорізькій області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», але при цьому фахівцями відповідача був розрахований розмір пенсії із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014-2016 роки із застосуванням оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1%. Позивач з даними діями відповідача не погоджується, оскільки вважає, що розрахунок пенсії мав бути здійснений відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2016-2018 роки. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 23.07.2019 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи відповідно до ст.257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), призначене судове засідання на 12.08.2019.

Ухвалою суду від 23.07.2019 витребувано від Пологівського ОУПФУ у Запорізькій області матеріали пенсійної справи ОСОБА_1

Від представника відповідача 05.08.2019 надійшли документи на виконання вимог ухвали про витребування доказів (вх.№32261) та відзив на позовну заяву (вх.№32264), в якому він посилається на ст.45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та зазначає про відсутність підстав для застосування при перерахунку пенсії позивача показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за останні три роки, що передують року звернення із заявою, оскільки показник середньої заробітної плати був застосований під час призначення пенсії на підставі Закону України «Про державну службу». Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 12.08.2019 замінено відповідача у справі - Пологівське ОУПФУ в Запорізькій області на правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Ухвалою суду від 12.08.2019 відкладено розгляд справи та призначено судове засідання на 17.09.2019 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

На підставі наданих сторонами письмових доказів судом встановлено такі обставини.

ОСОБА_1 з 14.04.2012 отримувала пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» (а.с.15, 27.).

06.06.2019 позивач подала заяву до відповідача про призначення/перерахунок пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (а.с.40).

Рішенням відповідача №923180135634 позивачу здійснено перерахунок пенсії з 06.06.2019 у зв`язку з переходом з одного виду пенсії на інший (а.с.39).

У відповідь на звернення позивача від 19.06.2019, листом від 25.06.2019 №134/0-7 відповідач повідомив ОСОБА_1 , зокрема, що з 14.04.2012 вона отримувала пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про державну службу». 11.10.2017 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» №2148-VIII, яким внесено зміни до низки законів, що регулюють питання пенсійного забезпечення громадян. Із 01.10.2017 перераховано пенсії, призначені до зазначеної дати. При цьому перерахунок здійснено із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014-2016 роки. З 06.06.2019 пенсія позивача перерахована з пенсії державного службовця на пенсію за віком. Згідно з ч.3 ст.45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Таким чином, при перерахунку пенсії за віком відсутні підстави для застосування показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за останні три роки, що передують року звернення із заявою, оскільки показник середньої заробітної плати був застосований під час призначення пенсії за Законом України «Про державну службу» (а.с.15-17).

Не погоджуючись з діями відповідача щодо не призначення пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2016-2018 роки, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Умови призначення пенсії за віком державним службовцям за час призначення позивачу такого виду пенсії визначались ст.37 Закону України «Про державну службу» відповідно до якої на одержання пенсії державних службовців мали право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначалась в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Частиною 1 ст.9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що відповідно до цього закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно зі ст.10 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особа, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один з цих видів пенсії за її вибором.

Частиною третьою ст.45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що ч.3 ст.45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший.

Відповідно до ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки.

Суд звертає увагу, що у спірних правовідносинах позивач отримував пенсію за віком, призначену на підставі Закону України «Про державну службу». На відміну від пенсії, призначеної на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», при призначенні пенсії за віком за Законом України «Про державну службу» показник середньої заробітної плати (доходу) при її розрахунку не застосовується.

Аналізуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що 06.06.2019 позивач звернувся до відповідача за призначенням іншого виду пенсії на підставі іншого закону, а не за переведенням з одного виду пенсії на інший у відповідності до ст.45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на що посилається відповідач.

Враховуючи те, що пенсія позивачу згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» призначалась вперше, отже для її розміру мали застосовуватися формули, які використовуються при призначенні пенсії вперше за цим законом, а не формули, які використовуються при переході з одного виду пенсії, призначеної за цим законом, на інший.

Таким чином, при обрахунку пенсії за віком позивача відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відповідач повинен був застосувати показники середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2016, 2017 та 2018 роки.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про протиправність відмови відповідача в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2016-2018 роки.

Стосовно обраного позивачем способу захисту порушеного права шляхом визнання протиправними дій щодо відмови у призначенні пенсії за віком з урахуванням ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суд зазначає таке.

Частиною 2 ст. 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В рамках адміністративного судочинства:

дії - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;

бездіяльність - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов`язків згідно із законодавством України;

рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).

Суд зазначає, що за своєю суттю відмова призначити пенсію у певному розмірі є вольовим рішенням суб`єкта владних повноважень, отже, зважаючи на обставини справи, суд встановив, що порушення прав позивача відбулося внаслідок протиправної відмови відповідача в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2016-2018 роки.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи зміст спірних правовідносин, суд вважає, що ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком з дати подання відповідної заяви, з урахуванням частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2016-2018 роки.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги, з урахуванням висновку суду про належний спосіб захисту порушеного права, знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення позовних вимог.

Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку із викладеним, понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору в розмірі 768,40 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 263 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною відмову Пологівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком з урахуванням частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити з 06 червня 2019 року ОСОБА_1 пенсію за віком з урахуванням частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2016-2018 роки.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області судові витрати у сумі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, місцезнаходження: 69057, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.158-Б; код ЄДРПОУ 20490012.

Повне судове рішення складено 23.09.2019.

Суддя М.О. Семененко