Ухвала суду № 84456457, 24.09.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

24 вересня 2019 р. Справа № 120/2996/19-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Комар Павло Анатолійович, розглянувши матеріали позовної заяви:

за позовом: ОСОБА_1 ,

до: Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області,

про: визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Статтею 5 КАС України передбачено право на звернення до адміністративного суду. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтями 160, 161 КАС України.

Норми статей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв`язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Однак, всупереч викладеним вище вимогам, у позовній заяві не зазначено поштовий індекс позивача.

Окрім того, якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п`ятої цієї статті стосовно представника (ч. 6 ст. 160 КАС України).

Разом з тим, у позовній заяві не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, представника позивача.

Окрім того, відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Так, відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2019 року для працездатних осіб встановлено у розмірі 1921 грн.

Відповідно до пп.1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. З урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб така ставка становить 768,40 грн.

Відповідно до змісту позовних вимог позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру, одна з яких є похідною від іншої. Доказів сплати судового збору до позовної заяви не додано.

Оскільки при поданні позовної заяви не подано документ про сплату судового збору, то вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом подання оригіналу документа про сплату судового збору в сумі 768,40 грн.

Між тим варто зазначити, що представник позивача посилається на те, що позивач звільнений від сплати судового збору як учасник бойових дій, тобто відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Разом з тим, вважаю за необхідне роз`яснити позивачу підстави, за яких вказана правова норма не може бути застосована у даній адміністративній справі.

Так, Законом України «Про судовий збір» визначено правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» передбачені пільги щодо сплати судового збору. Зокрема, відповідно до п. 13 ч. 1 зазначеної норми, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Статус, права, пільги учасників бойових дій та Героїв України встановлені, відповідно, Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні».

За приписами п. 18 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і п. 2 ст. 9 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» такі особи мають пільги зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства. Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій або Героя України не гарантує звільнення від сплати до бюджету збору судового, а в цій частині зроблена відсилка до іншого законодавства.

Разом з тим, статтею 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що ветерани війни, до яких належать учасники бойових дій, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від усіх судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

З цією правовою нормою кореспондується пункт 13 статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 21.03.2018 у справі №490/8128/17 провадження №К/9901/166/18, К/9901/30220/18.

Встановлено, що предметом даного спору є визнання протиправною та скасування відмови Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Викладене спростовує доводи позивача щодо наявності у останнього пільг, зокрема в частині звільнення від сплати судового збору при зверненні до суду із позовною заявою.

Оскільки при поданні позовної заяви позивачем не сплачено судовий збір, то вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом подання оригіналу документа про сплату судового збору.

Таким чином, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви слід надати до суду оригінал платіжного доручення (квитанції) про сплату судового збору у розмірі 768,40 грн., який слід сплатити за такими реквізитами: УК у м. Вінниці/м. Вінниця/22030101, ЄДРПОУ 38054707, Банк одержувач: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, р/р 34318206084001, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд.

Частинами 1 та 2 статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків шляхом:

- зазначення поштового індексу позивача;

- зазначення реєстраційного номеру облікової картки платника податків (для фізичних осіб) представника позивача за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України;

- надання до суду оригіналу платіжного доручення (квитанції) про сплату судового збору у розмірі 768,40 грн.

Керуючись ст. 169 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії, залишити без руху.

Запропонувати позивачу у 5-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.

Дану ухвалу направити позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Комар Павло Анатолійович